У п’ятницю о 12:00 відбулося прощання із Євгеном Курочкою на площі перед Палацом культури і спорту “Металург”. Багато людей сьогодні зібралися, аби вшанувати памʼять загиблого героя України.

Редакція Вільногірськ IN.UA також була присутня на вшануванні памʼяті Євгена Курочки.

Прощання з героєм

За традицією, що впровадила Тетяна Звягінцева, мати одного з загиблих героїв, багато вільногірців прибули, аби влаштувати кортеж до місця проведення церемонії прощання із Євгеном Курочкою.

Сум та скорбота за молодим Євгеном читалася в очах кожного. Рідні хлопця зібралися коло труни, та з їх очей крапали сльози утрати.

Церемонія прощання розпочалася зі слів пана мера, Володимира Василенка, котрий підкреслив мужність та відвагу Євгена Курочки та висловив слова співчуття рідним загиблого. Далі слово взяла представниця з рідного міста Євгена, Боровківки. Вона розповіла, як Євген пішов добровольцем на військову службу та мужньо захищав країну. Після цього один з побратимів Євгена виступив з промовою.

“Наш побратим, “Краз”, він був не тільки командиром відділення, він був ще й бойовим медиком. Його задача була навіть не вбивати ворога, а рятувати життя наших побратимів. Врятував життів він дуже багато, і багато наших побратимів, які дякували йому за це”, — розповів побратим Євгена Курочки.

За його словами, Євген хотів, аби його побратими вміли не тільки нищити ворога, а ще й захищати та рятувати життя.

“Великому йому дякую за те, що в нас був такий побратим. На жаль, ця клята війна ще продовжується”, — висловився побратим Євгена Курочки.

Далі священнослужитель прочитав молитви та промову, дякуючи батькам загиблого за мужнього сина та героя. Після цього наступила хвилина мовчання, всі склонили голови.

Коли проводжали Євгена в останню путь, усі присутні за традицією опустилися на одне коліно та опустили голову в знак вшанування.

Життя Євгена Курочки

Народився Євген Курочка в липні 2002 року у селі Боровківка, на той час Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Навчався у місцевій школі, а атестат про середню загальну освіту отримав в одній із шкіл Дніпра. Розпочав трудову діяльність менеджером на одній із СТО в обласному центрі.

Батько Євгена, Олександр Курочка, працівник ТОВ «Скляний Альянс», також пішов на передову з перших днів широкомасштабного вторгнення російських військ на територію нашої держави. Служить у складі 60-ї ОМБр 97 окремого механізованого батальйону. Євген підтримав батька і пішов на військову службу добровольцем.

Шлях до Збройних Сил України

З липня по вересень 2023 року Євген пройшов курс навчання за програмою базової загальновійськової підготовки та отримав кваліфікацію стрільця 3 класу, вивчився на парамедика. Про це свідчать відповідні записи у військовому квиткові воїна, виданому 2 відділом Чернігівського РТЦК та СП.

Старший солдат Євген Курочка служив командиром відділення у легендарній ІІІ штурмовій бригаді механізованого батальйону військової частини А**** Збройних сил України. Мав позивний “Караз” за свою безстрашність та відвагу.

Вічна пам’ять

Євген Курочка приймав участь у боях на Харківщині у районі Куп’янська, на Луганщині. Разом із побратимами перед новорічними святами він пережив 60 днів оточення, вийшов, і в ніч з 31 грудня на 01 січня знову був на позиції.

Під час бойових дій Євген надавав першу домедичну допомогу побратимам, тим самим рятуючи їхні життя. З нового року він повинен був офіційно заступити на посаду парамедика. Проте не склалося. Молодий Євген Курочка на початку січня цього року був убитий російськими окупантами. Йому було лише 22 роки.

В Євгена Курочки залишилися мати, батько та сестра. Від всієї Редакції Вільногірськ IN.UA висловлюємо свої співчуття рідним та близьким та побратимам загиблого героя. Вічна пам’ять!

Читайте також:

• Прощання з героєм: остання шана Єгору Савчуку
• Прощання з героєм: Вільногірськ вшанував пам’ять Сергія Кравчука
• Помер Олександр Пойда, депутат Вільногірської міської ради V скликання

У листопаді онлайн-медіа Вільногірськ IN.UA висвітлювало ключові у громаді.

Більше про події у громаді читайте на сайті.

Події листопада

Однією тем місяця стало укладання Меморандуму про співпрацю між Вільногірськом та Синельниковим. Документ погодили депутати міської ради під час останньої сесії. Рішення назвали важливим кроком до зміцнення міжмуніципального партнерства в області.

Вільногірськ і Синельникове об’єднують зусилля заради людей під час війни

Героїнею спортивної публікації стала 12-річна спортсменка Світлана-Марія Бєлка, яка живе у Вільногірську. Дівчинка тренується двічі на день, готується до першого чемпіонату області та мріє про чемпіонські пояси. Попри юний вік, вона не боїться більш досвідчених суперників і вірить, що підкорить європейський ринг.

Від танців до боксу:  боксерка з Вільногірська готується до першого чемпіонату області та мріє про змагання європейського рівня

Ремонти доріг також залишалися у фокусі уваги. Журналісти повідомляли про часткове відновлення дороги у напрямку до селища Доброгірського. Водночас, подальші ремонтні роботи призупинили через брак фінансування, що залишається однією з головних перешкод для інфраструктурних змін у громаді.

У Вільногірську відремонтували частину дороги у напрямку до Доброгірського

Депутати не погодили безстрокове перебування на посаді заступника міського голови Ростислава Варницького. Вони вирішили, що посадовець працюватиме лише до кінця 2025 року.

У Вільногірську заступник міського голови Ростислав Варницький залишиться на посаді до кінця року

Іншою важливою новиною стало те, що 19 листопада депутати обрали нового секретаря ради — ним став Олег Штамбург.

У Вільногірську обрали секретаря міської ради з другої спроби

В Україні воєнний стан не заважає офіційно припинити шлюб, але якщо один із подружжя перебуває у полоні або зник безвісти, розірвання шлюбу відбувається за спеціальною процедурою.

Про це роз’яснили Міністерство юстиції України.

Коши можна розлучитися

Розлучитися у таких випадках можна двома шляхами:

• якщо чоловік або дружина перебуває у полоні — розлучення можливе лише через суд;
• якщо особу визнано безвісно відсутньою — можна розірвати шлюб у ДРАЦС, але тільки після отримання відповідного судового рішення.

Як розлучитися з військовополоненим

Позов про розірвання шлюбу можна подати за місцем проживання відповідача,або за місцем проживання позивача — якщо є діти на утриманні чи позивач не може приїхати до суду через стан здоров’я.

У пакет документів потрібно включити:

• копію свідоцтва про шлюб,довідку про перебування в полоні (якщо є);
• свідоцтва про народження дітей (за наявності);
• квитанцію про сплату судового збору та інші документи, які можуть знадобитися суду.

Рішення про розірвання шлюбу набирає законної сили через 30 днів після ухвалення судом.

Розлучення із безвісно зниклим

• подати заяву до поліції про розшук людини;
• звернутися до суду із заявою про визнання її безвісно відсутньою.

Подавати заяву можна за місцем проживання заявника,за останнім відомим місцем проживання зниклої особи,або за місцезнаходженням її майна. У заяві повинна бути вказана мета визнання безвісної відсутності та обставини зникнення.

Суд може визнати людину безвісно відсутньою, якщо протягом 1 року немає інформації про її місцезнаходження.

Обчислення цього строку відбувається так:

• якщо дата останніх відомостей відома — від неї;
• якщо відомий лише місяць — з першого дня наступного місяця;
• якщо навіть місяць встановити неможливо — з 1 січня наступного року.

Після отримання рішення суду про безвісну відсутність заявник має звернутися до ДРАЦС, подавши:

• копію свідоцтва про шлюб,судове рішення;
• документи про народження дітей (якщо є);
• інші документи за потреби.

Після реєстрації у ДРАЦС заявнику видається свідоцтво про розірвання шлюбу.

Документи які підтверджують розірвання шлюбу — є рішення суду, або свідоцтво про розірвання шлюбу, якщо шлюб було розірвано через ДРАЦС.

Читайте також:

У Вільногірську планують витратити понад 900 тисяч гривень на ремонт та обслуговування внутрішніх електромереж