В Україні планують ухвалити новий Трудовий кодекс: що зміниться для працівників та роботодавців

Кабінет Міністрів України 7 січня 2026 року подав на розгляд Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу. Документ, розроблений Міністерством економіки, має замінити застаріле законодавство 1971 року та адаптувати український ринок праці до стандартів Європейського Союзу.

Після реєстрації законопроєкту в мережі почали ширитися чутки щодо його змісту, які спростували представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Що змінить новий Трудовий кодекс: ключові інновації

Проєкт Трудового кодексу розроблявся із залученням бізнесу, профспілок та міжнародних експертів. Його головна мета — легалізувати сучасні формати роботи та імплементувати понад 30 європейських директив.

Основні зміни передбачають:

• повну цифровізацію трудових відносин та можливість укладати договори онлайн;
• розширення переліку видів трудових договорів для легалізації фрілансу та віддаленої роботи;
• чітке визначення критеріїв трудових відносин для боротьби з тіньовою зайнятістю;
• новий, прозорий підхід до розрахунку мінімальної заробітної плати (погодинно та щомісяця);
• перехід інспекції праці до моделі, орієнтованої на запобігання порушенням, а не на штрафи.

Правда та міфи про новий Кодекс

Після публікації тексту документа в інтернеті з’явилося багато маніпуляцій. Уряд офіційно спростував найпоширеніші з них. У Міністерстві економіки наголошують, що багато тверджень у соцмережах є вирваними з контексту. Уряд надав офіційні роз’яснення щодо найбільш спірних питань.

Міф 1: Роботодавці зможуть безконтрольно стежити за працівниками

Правда: Відеоспостереження та моніторинг робочої пошти визначені у проєкті як крайні заходи контролю. Вони можливі лише за наявності об’єктивної необхідності та з обов’язковим попереднім інформуванням працівника. Кодекс вперше встановлює чіткі межі такого контролю, щоб захистити право людини на приватність, як це роблять у країнах ЄС.

Міф 2: У працівників заберуть відпустки

Правда: Тривалість основної щорічної відпустки не може бути меншою за 28 днів. Для тих, хто зараз має право на довшу відпустку, нічого не зміниться. Також зберігається додаткова відпустка за роботу у шкідливих чи важких умовах. Усі невикористані дні відпустки, накопичені до ухвалення нового кодексу, зберігаються та компенсуються за старими правилами.

Міф 3: Легалізується звільнення під час лікарняного

Правда: Проєкт не дозволяє припиняти трудові відносини під час хвороби чи відпустки. Роботодавець зможе видати наказ про звільнення у цей період, але офіційним днем звільнення буде вважатися перший робочий день після завершення лікарняного або відпустки. Усі соціальні гарантії на період тимчасової непрацездатності повністю зберігаються.

Міф 4: Людей змусять працювати понаднормово

Правда: Нормальна тривалість робочого часу залишається незмінною — 40 годин на тиждень. Понаднормова робота існує і зараз, але новий кодекс встановлює для неї жорсткі межі: базова норма — 180 годин на рік. За взаємною згодою сторін у колективному договорі цей ліміт можна збільшити, але не більше ніж до 250 годин на рік (абсолютний максимум — 48 годин на тиждень разом із понаднормовими). Підвищена оплата за такі години, а також за роботу у вихідні та вночі, зберігається.

Міф 5: Скасовуються гарантії для вагітних та батьків

Правда: Жодні чинні гарантії не скасовуються. Більше того, документ забороняє звільняти з ініціативи роботодавця працівників із дітьми до 1,5 року, дітей з інвалідністю, а також одиноких батьків із дітьми до 14 років. Додатково запроваджується оплачувана відпустка для догляду за дитиною загальною тривалістю 4 місяці (по 2 місяці індивідуально для кожного з батьків, або 4 місяці для одинокої матері/батька).

Міф 6: Профспілки втратять свої права

Правда: Проєкт містить окремі статті, які закріплюють право на свободу об’єднання та проведення колективних переговорів. За профспілками залишається пріоритетне право представляти інтереси трудового колективу, а роботодавець зобов’язаний проводити з ними консультації у визначених законом випадках.

Наразі уряд передав документ до Верховної Ради. Попереду — розгляд у першому читанні, після якого народні депутати, бізнес та профспілки зможуть вносити свої правки для подальшого фахового обговорення.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити

У Вільногірську 30 квітня пройшла 98-ма чергова сесія міської ради. У порядку денному – понад два десятки питань, більшість із яких стосувалися земельних відносин.

На сесії була присутня представниця редакції Вільногірськ IN.UA

Стратегія, бюджет і програми: базові рішення

Пленарне засідання відбулося у звичному форматі – депутати розглянули підготовлений порядок денний, що охоплював як стратегічні документи громади, так і точкові рішення щодо майна, бюджету та землі.

Значну частину рішень ухвалювали без тривалих обговорень.

Серед ключових питань – затвердження та коригування важливих для громади документів:

• внесення змін до програм розвитку та підтримки медицини;
• оновлення соціальних програм, зокрема щодо підтримки військових та їхніх сімей;
• зміни до бюджету громади на 2026 рік;
• затвердження стратегії розвитку Вільногірської громади на 2021–2027 роки (з урахуванням актуалізації на найближчі роки).

Також депутати розглянули питання щодо управління комунальним майном та діяльності ЦНАПу.

Земельний блок: головний фокус сесії

Найбільше часу зайняли питання, пов’язані із землею – їх у порядку денному було понад половину.

Зокрема, депутати:

• надавали дозволи на розробку проєктів землеустрою;
• затверджували технічну документацію;
• розглядали питання передачі земельних ділянок у власність або користування;
• ухвалювали рішення щодо встановлення меж земельних ділянок;
• погоджували сервітути та договори користування землею.

Окремі рішення стосувалися земель у межах міста, а також ділянок, пов’язаних із комунальними об’єктами та підприємницькою діяльністю.

Підприємництво та містобудування

Крім земельних питань, депутати затвердили технічну документацію для підприємницької діяльності, надали дозволи на розробку містобудівної документації, розглянули питання розміщення тимчасових споруд для бізнесу та внесли зміни до рішень щодо благоустрою та використання територій.

Соціальна сфера і житлово-комунальні питання

Серед інших рішень:

• зміни до програм благоустрою;
• питання утримання об’єктів житлово-комунального господарства;
• соціальний захист дітей і сімей;
• підтримка освітніх та культурних ініціатив.

Деталі – згодом

Ця сесія охопила широкий спектр питань – від стратегічного планування до конкретних земельних рішень. Водночас кожне з них має свої нюанси та деталі.

Про найважливіші рішення, дискусії та потенційне майбутнє для громади читайте вже незабаром у наступних матеріалах Вільногірськ IN.UA.

Читайте також:

Міський голова Вільногірська відзвітував перед громадою: підсумки року та ключові напрями роботи

Попри те, що офіційний старт забору крові був призначений на 9:00, небайдужі містяни почали збиратися заздалегідь. Вже з перших годин стало зрозуміло: сьогоднішній показник точно перевищить середню статистику.

Детальніше про подію читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Статистика, що радує

За словами медсестер, зазвичай на донацію приходить близько 25–30 людей, але цей день став особливим. Лікарі прогнозували, що кількість донорів перевалить за 40 осіб — цифру, яку востаннє фіксували аж у жовтні 2025 року. Так і сталося, сьогодні донорами стали 43 особи. 

Медики також спостерігають, що у Вільногірську немає “дефіцитних” місяців чи гендерного перекосу: чоловіки та жінки долучаються однаково активно, а потік людей залишається стабільним протягом усього року. 

Голоси донорів: чому це важливо

Ми поспілкувалися з тими, хто сьогодні прийшов до пункту донації. Їхні історії різні, але мета — спільна. 

Подружжя Ніна та Дмитро сьогодні не вперше стали донорами: чоловік здавав кров 23 рази, а жінка — 4. 

“Просто знаю, що це комусь рятує життя”, — каже Ніна. 

Вчителька початкових класів та англійської мови, а також вільногірська блогерка Сєда каже, що дуже хвилювалась, але досвідчені фахівці її заспокоїли. 

“Мені сказали, що ми за один раз можемо врятувати два життя. Тому для мене гордість, що я сюди прийшла і закликаю всіх йти і здавати кров”, — каже дівчина. 

Майя стала донором ще до початку повномасштабного вторгнення — здавала кров декілька разів на рік. Зараз продовжує рятувати життя, і не лише людей: 

“Гроші, які я тут отримую, потім доначу на тварин”, — каже Майя. 

Олександр — почесний донор, здає кров вже приблизно 12 років. 

“Треба якось допомагати людям. Плюс до того, зараз у країні війна і я вважаю, що це повинен робити кожен громадянин України”, — стверджує чоловік. 

Турбота у кожному русі 

Окремої уваги заслуговує атмосфера всередині. Донори відмічають надзвичайну уважність та професіоналізм медсестер. Весь процес побудований на підтримці: кожного пригощають солодким чаєм з печивом, кожен крок коментується, а після процедури донорам дякують і запрошують приходити знову. 

Читайте також:

Здаємо кров для військових у Вільногірську: як наважитись вперше