Два золота, срібло і бронза: танцюристи Лихівської громади тріумфально виступили на обласній сцені

Хореографічні колективи “Фламінго” та “Незламні” з Лихівської громади повернулися з обласного конкурсу “Танцювальний крок” із вагомими перемогами. Про це на своїй сторінці у Facebook поділилась голова Лихівської територіальної громади Лариса Савченко.

Детальніше про тріумфальні виступи і нагороди читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Лихівська громада – серед найкращих на Дніпропетровщині

Обласний конкурс “Танцювальний крок” зібрав на одній сцені представників 25 найсильніших громад Дніпропетровщини. Свої таланти демонстрували десятки колективів, однак саме представники Лихівської громади змогли гучно заявити про себе.

Хореографічні колективи “Фламінго” та “Незламні” не лише достойно представили рідний край, а й повернулися додому з вражаючим результатом – двома золотими нагородами, сріблом та бронзою.

Для невеликої громади це не просто конкурсна перемога, а доказ того, що талант, праця та підтримка здатні привести до великого успіху навіть на найпрестижніших сценах області.

“Ваша енергія захоплює”

Голова Лихівської територіальної громади Лариса Савченко на своїй сторінці у Facebook привітала юних танцюристів із перемогою та подякувала їм за наполегливість і талант.

За її словами, виступи дітей стали справжньою гордістю для всієї громади.

“Ви неймовірні! Ваша енергія, старанність і кожен рух на сцені захоплюють. Ви – наше майбутнє, наше натхнення і доказ того, що українська культура живе та процвітає навіть у найскладніші часи”, – зазначила Лариса Савченко.

Перемога, за якою стоїть праця наставників

Окремі слова вдячності очільниця громади висловила керівницям колективів – Наталії Жданюк та Світлані Соколенко.

Саме вони, за словами Лариси Савченко, щодня вкладають у дітей не лише професійні навички, а й віру у власні сили.

“Ви не просто вчите танцювати – ви виховуєте особистостей, розвиваєте таланти та даруєте дітям віру у власні сили. Ці перемоги – результат вашої майстерності”, – наголосила голова громади на своїй сторінці.

Батьківська підтримка – фундамент великих досягнень

Не залишилися без подяки й батьки юних артистів. Адже саме їхня підтримка, віра та допомога стають важливою частиною успіху дітей.

У громаді підкреслюють: великі перемоги народжуються там, де є спільна праця дітей, наставників і родин.

У громаді обіцяють підтримувати творчі ініціативи

Лихівська громада й надалі планує підтримувати розвиток творчих колективів та молодіжних ініціатив.

“Кожна ваша усмішка та кожна медаль – це спільна перемога нашої громади”, – зазначила у публікації Лариса Савченко.

Окремо у громаді подякували українським військовим за можливість дітям навчатися, розвиватися й прославляти рідний край навіть у непрості часи.

Читайте також:

У ритмі вальсу: чим у Вільногірську відомий колектив спортивно-бального танцю

17 вихованців КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу представили Вільногірськ на Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу серед вихованців ДЮСШ. За підсумками змагань команда виборола 15 нагород та стала чемпіоном у командній першості.

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA. 

12 вересня 2026 року команда КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу міста Вільногірська взяла участь у Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу серед вихованців дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Такі змагання проводять раз на рік, тож підготовка до них потребує від спортсменів тривалих тренувань, наполегливості та значних зусиль.

Цьогоріч Вільногірськ представили 17 спортсменів. Додому команда привезла 15 нагород.

Чемпіони області

Золоті медалі здобули: 

• Красілова Діана;
• Петруша Софія;
• Корчагіна Марія;
• Ніхаєнко Альбіна;
• Бондар Веніамін;
• Тімік Євген;
• Скоблік Даніл;
• Стороженко Андрій;
• Гальченко Данило;
• Тхоренко Ілля.

Срібними призерами змагань стали: 

• Заїка Златослава;
• Черненко Варвара;
• Соц Артемій;
• Гудим Матвій;
• Юдченко Адам.

Окремо відзначили за волю до перемоги та наполегливість дебютантів змагань – Скляренка Максима та Кривоноса Радіона.

Вільногірці – серед найкращих в абсолютній першості

Спортсмени “Авангарду” також здобули призові місця в абсолютній першості.

Серед дівчат:

1 вікова група:

• 1 місце – Красілова Діана;
• 2 місце – Петруша Софія;
• 3 місце – Заїка Златослава.

2 вікова група:

• 2 місце – Корчагіна Марія;
• 3 місце – Черненко Варвара.

3 вікова група:

• 2 місце – Ніхаєнко Альбіна.

Серед юнаків:

• 2 місце – Стороженко Андрій;
• 3 місце – Скоблік Даніл.

За підсумками командної першості КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу міста Вільногірська посіло перше місце та стало чемпіоном змагань.

Подяки

У спортивних перемогах важлива не лише робота самих спортсменів. Значну роль у підготовці команди відіграє тренер, який допомагає вихованцям розвивати силу, техніку та витривалість, підтримує їх під час підготовки й змагань.

Важливою опорою для юних спортсменів залишаються й батьки. Команда висловила їм подяку за постійну підтримку, турботу, терпіння та фінансову допомогу.

Окрему вдячність висловили українським військовим, завдяки мужності яких діти мають можливість тренуватися, брати участь у змаганнях та представляти рідне місто.

Також команда подякувала шанувальнику “залізного світу” за фінансову підтримку та допомогу спортивному відділенню.

Окремі слова вдячності адресували президенту Олегу Дерлюку та команді ДОФП за організацію і проведення чемпіонату.

Читайте також:

Вільногірськ змагався на відкритому чемпіонат області з класичного пауерліфтингу 

На кухні лунає українська музика. Григорій щось готує, жартує, наводить порядок – навіть у короткі хвилини відпочинку він не звик сидіти без діла. Для побратимів його кухня була місцем, де можна було хоч ненадовго відчути себе вдома. Він добре готував, допомагав іншим і ніколи не відмовляв у підтримці. А ще любив коней і чекав дня, коли закінчиться війна, щоб повернутися до своїх справ. Цього дня він так і не дочекався.

6 серпня під час виконання бойового завдання загинув 55-річний військовослужбовець Григорій Громов. Разом із побратимами він ніс бойову службу поблизу Вільногірська. Ті, хто служив поруч із ним, згадують його як відповідальну, добру й веселу людину, яка завжди підтримувала інших і ніколи не відмовляла у допомозі.

Більше – на Вільногірськ IN.UA. 

Познайомилися під час формування підрозділу

З побратимом Михайлом Касюком Григорій познайомився наприкінці 2023 року, коли військовослужбовців із різних підрозділів зібрали під час формування 646-го окремого зенітно-кулеметного батальйону.

Разом вони проходили навчання, бойове злагодження, а згодом потрапили до однієї мобільної вогневої групи. На початку 2024 року військові поїхали на Запорізький напрямок, де провели близько двох місяців. Після цього їх перекинули на Дніпропетровщину – до Вільногірська.

“Ми разом вчилися, разом росли”, – згадує Михайло Касюк.

Спочатку Григорій був номером обслуги, а наприкінці 2024 року став кулеметником. За словами побратима, свою роботу він виконував дуже добре та відповідально.

Кухня, жарти та українська музика

Поза бойовою роботою Григорій був людиною порядку. За словами Михайла, у нього завжди було чисто й організовано.

За цивільною спеціальністю та попереднім досвідом служби Григорій був кухарем. Тому саме він часто відповідав за харчування екіпажу.

“Він дуже смачно готував, на ньому весь екіпаж тримався”, – розповідає побратим.

Попри бойові умови, Григорій залишався веселою людиною. Побратим пригадує, що військовий багато жартував і любив слухати музику. Особливо – українську. На кухні чи просто на вулиці поруч із Григорієм часто звучали українські пісні: народні, сучасні, естрадні.

Загинув під час бойового чергування

6 серпня військові з самого ранку перебували під загрозою обстрілів. За словами Михайла Касюка, тоді лунали повітряні тривоги та були атаки ударними безпілотниками.

Екіпаж, у якому служив Григорій, командування направило на підсилення до населеного пункту Вишневе. Там спочатку стався приліт ударного безпілотника, а згодом – балістичної ракети.

Військовий автомобіль опинився під ракетним обстрілом. Машина була неподалік від місця удару, через що військові потрапили під дію уламків.

Григорій загинув. Водій автомобіля отримав контузію та баротравму й наразі проходить лікування.

Як і багато військових, Григорій хотів одного – щоб війна закінчилася і він зміг повернутися додому. Він мріяв знову займатися своїми справами та повернутися до звичного життя. 

Григорію було 55 років. У нього залишилися дружина Світлана, син, донька та онука.

Читайте також:

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини