У п’ятницю о 12:00 відбулося прощання із Євгеном Курочкою на площі перед Палацом культури і спорту “Металург”. Багато людей сьогодні зібралися, аби вшанувати памʼять загиблого героя України.
Редакція Вільногірськ IN.UA також була присутня на вшануванні памʼяті Євгена Курочки.
Прощання з героєм
За традицією, що впровадила Тетяна Звягінцева, мати одного з загиблих героїв, багато вільногірців прибули, аби влаштувати кортеж до місця проведення церемонії прощання із Євгеном Курочкою.
Сум та скорбота за молодим Євгеном читалася в очах кожного. Рідні хлопця зібралися коло труни, та з їх очей крапали сльози утрати.
Церемонія прощання розпочалася зі слів пана мера, Володимира Василенка, котрий підкреслив мужність та відвагу Євгена Курочки та висловив слова співчуття рідним загиблого. Далі слово взяла представниця з рідного міста Євгена, Боровківки. Вона розповіла, як Євген пішов добровольцем на військову службу та мужньо захищав країну. Після цього один з побратимів Євгена виступив з промовою.
“Наш побратим, “Краз”, він був не тільки командиром відділення, він був ще й бойовим медиком. Його задача була навіть не вбивати ворога, а рятувати життя наших побратимів. Врятував життів він дуже багато, і багато наших побратимів, які дякували йому за це”, — розповів побратим Євгена Курочки.
За його словами, Євген хотів, аби його побратими вміли не тільки нищити ворога, а ще й захищати та рятувати життя.
“Великому йому дякую за те, що в нас був такий побратим. На жаль, ця клята війна ще продовжується”, — висловився побратим Євгена Курочки.
Далі священнослужитель прочитав молитви та промову, дякуючи батькам загиблого за мужнього сина та героя. Після цього наступила хвилина мовчання, всі склонили голови.
Коли проводжали Євгена в останню путь, усі присутні за традицією опустилися на одне коліно та опустили голову в знак вшанування.
Життя Євгена Курочки
Народився Євген Курочка в липні 2002 року у селі Боровківка, на той час Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Навчався у місцевій школі, а атестат про середню загальну освіту отримав в одній із шкіл Дніпра. Розпочав трудову діяльність менеджером на одній із СТО в обласному центрі.
Батько Євгена, Олександр Курочка, працівник ТОВ «Скляний Альянс», також пішов на передову з перших днів широкомасштабного вторгнення російських військ на територію нашої держави. Служить у складі 60-ї ОМБр 97 окремого механізованого батальйону. Євген підтримав батька і пішов на військову службу добровольцем.
Шлях до Збройних Сил України
З липня по вересень 2023 року Євген пройшов курс навчання за програмою базової загальновійськової підготовки та отримав кваліфікацію стрільця 3 класу, вивчився на парамедика. Про це свідчать відповідні записи у військовому квиткові воїна, виданому 2 відділом Чернігівського РТЦК та СП.
Старший солдат Євген Курочка служив командиром відділення у легендарній ІІІ штурмовій бригаді механізованого батальйону військової частини А**** Збройних сил України. Мав позивний “Караз” за свою безстрашність та відвагу.
Вічна пам’ять
Євген Курочка приймав участь у боях на Харківщині у районі Куп’янська, на Луганщині. Разом із побратимами перед новорічними святами він пережив 60 днів оточення, вийшов, і в ніч з 31 грудня на 01 січня знову був на позиції.
Під час бойових дій Євген надавав першу домедичну допомогу побратимам, тим самим рятуючи їхні життя. З нового року він повинен був офіційно заступити на посаду парамедика. Проте не склалося. Молодий Євген Курочка на початку січня цього року був убитий російськими окупантами. Йому було лише 22 роки.
В Євгена Курочки залишилися мати, батько та сестра. Від всієї Редакції Вільногірськ IN.UA висловлюємо свої співчуття рідним та близьким та побратимам загиблого героя. Вічна пам’ять!
Читайте також:
- Прощання з героєм: остання шана Єгору Савчуку
- Прощання з героєм: Вільногірськ вшанував пам’ять Сергія Кравчука
- Помер Олександр Пойда, депутат Вільногірської міської ради V скликання
Підписуйтесь
