24 серпня на площі перед ПКіС «Металург» у День Незалежності містяни провели в останню путь військовослужбовця Олександра Баратея. Загинув воїн 19 серпня 2024 року на Курщині.

Більше на Вільногірськ IN.UA

Прощання з Героєм

У День Незалежності скорботною колоною автомобілісти з прапорами проводжали мужнього Захисника на щиті.

«Олександр був дуже чуйною людиною. Працьовитою. Завжди йшов на допомогу. Він був прекрасним чоловіком та неймовірним батьком. Боляче бачити, як дитина в чорній хустинці стоїть біля труни найріднішої людини – батька, і вже вдіяти нічого не можна. Просто болить. Мої співчуття родині. Воїна з честю поховали», – саме так про Олександра відгукнувся близький знайомий Валерій Пасс.

На церемонії поховання Олександра виступив міський голова Володимир Василенко. З молитвою провів обряд прощання  отець Храму Святої Трійці у Вільногірську Володимир. Звучала хвилина мовчання за загиблим.

«Глибоко співчуваю родині полеглого. Співчуваю всім тим сім’ям, які поховали своїх чоловіків, синів, батьків. Біль невимовний»,– каже вільногірка Іванна Зварич.

Жінка закликає всіх містян вшановувати пам’ять наших земляків. Героїв, які віддали своє життя за незалежність та свободу.

 «В мене питання до всіх Вільногірців. Чому, у нашому місті при населенні понад 19 000, на церемонію поховання наших Героїв земляків приходять одиниці. Так, це одиниці. Я не маю на увазі автомобільні колони. Де всі ті, хто можуть ходити на своїх двох? Чому так мало містян вшановують пам’ять за загиблими воїнами? Не обов’язково їхати на кладовище. Чому не можна прийти до палацу й подякувати нашим Захисникам, які віддали своє життя заради нас. Ми всі у великому боргу перед ними. І провести їх в останню путь – це найменше, що ми можемо зробити»,– закликає місцева жителька Іванна.

Життєвий шлях Захисника

Олександр Баратей народився 26 липня 1997 року у селі Долинське П’ятихатського району, що на Дніпропетровщині. 

Закінчив місцеву школу. Далі навчався у Західно-Дніпровському центрі професійно-технічної освіти. Працював на скляному заводі Вільногірська налагоджувальником машин контролю. Потім на гірничо-металургійному комбінаті електриком.

Олександр Баратей був призваний на військову службу по мобілізації 8 травня 2024 року. Пройшов військовий вишкіл, після цього служив із позивним «Каспер» у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді. 

19 серпня 2024 року солдат Олександр загинув в районі населеного пункту Шептухівка Кореневського району Курської області російської федерації.

У Олександра залишилась родина, дружина Світлана та донька Варвара.

Наша редакція приносить глибокі співчуття родині полеглого Героя. Світла пам’ять.

Читайте також:

• Вільногірський захисник Віктор Бутенко: ким був та як жив полеглий воїн
• Вільногірці попрощалися з військовослужбовцем Віталієм Бабичем

В Україні запрацює програма іпотерапії та кінного спорту для відновлення захисників та захисниць, які повертаються до цивільного життя.

Про це повідомляє Мінветеранів.

Кінний спорт для ветеранів

Міністерство у справах ветеранів України підписало Меморандум про співпрацю з державним підприємством “Конярство України”.

Що передбачає співпраця:

• запуск програм з іпотерапії для ветеранів та ветеранок, їхніх родин та сімей загиблих;
• організація спільних заходів, тренінгів і реабілітаційних сесій у громадах;
• реалізація спільних проектів у сфері інформування ветеранів та ветеранок, членів їх сімей;
• спільна участь у створенні та впровадженні нових підходів до адаптації через спорт ветеранів війни.

“Іпотерапія — це не просто прогулянка на коні. Це потужна форма фізичної і психологічної реабілітації. Кінь реагує на людину в моменті: без осуду, без вимог, без тиску. І саме ця взаємодія — жива, відчутна, тиха — допомагає ветеранкам і ветеранам упоратись із тривожністю, порушеннями руху та мови, відновлювати внутрішню рівновагу й впевненість”, — йдеться в повідомленні.

Читайте також:

• Які соціальні послуги можна отримати у Вільногірську
• Ще 14 населених пунктів перейменують на Дніпропетровщині

Хлопчик народився у Рівному 20 травня 2025 року в перинатальному центрі “Благодар”, зачатий за допомогою екстракорпорального запліднення після загибелі його батька. Це перший в історії закладу випадок народження дитини, зачатої посмертно.

Про це повідомили на сторінці Рівненського обласного перинатального центру.

Хлопчик народився після смерті батька

Мама хлопчика, Наталя, втратила чоловіка — військовослужбовця Юрія — 21 травня 2024 року. Він загинув, захищаючи Україну на фронті.

Ще за життя подружжя стикнулося з проблемами репродуктивного характеру, тому Юрій здав біоматеріал на зберігання.

“Ми з чоловіком йшли до цієї вагітності понад рік. Боролися, здавали аналізи, поїхали в центр “Благодар”. Він здав біологічний матеріал – сказали через три дні прийти, скажуть результати. Це був березень. А він в березні вже поїхав на “нуль”. Все нормально було, поки той травень не прийшов. 21 травня мені дзвонять і кажуть, що його немає. Я до останнього не вірила, що він загинув, поки не побачила”, – розповідає Наталя.

Через рік після його загибелі Наталя наважилася на ЕКЗ — і згодом з’явився на світ Юрчик. Його назвали на честь батька. Як розповідають медики, зовнішністю хлопчик дуже схожий на тата.

Читайте також:

• Стаж, набутий за кордоном, враховуватиметься під час нарахування пенсії в Україні
• У Вільногірську оновлять дорожню розмітку: на це витратять майже 170 тисяч гривень