Нові правила виплат для ВПО: що змінилося

Нові правила виплат для ВПО: що змінилося

З початком 2026 року діють нові правила для продовження грошової допомоги для внутрішньо переміщених осіб. 

Про це повідомив голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павло Фролов.

Оновлені правила виплат для ВПО

Ключовим критерієм для отримання допомоги, як і раніше, залишається дохід сім’ї або окремої особи за останні три місяці: щоб претендувати на щомісячні виплати у розмірі 2–3 тисячі гривень, середній дохід на одну людину не повинен перевищувати чотири прожиткові мінімуми. Як повідомляє Фролов, це правило діє для переселенців, які втратили працездатність. 

З 1 січня 2026 року розмір граничного доходу збільшено до 10 380 гривень на одну ВПО. Раніше цей показник дорівнював 9 444 гривень. Згідно з інформацією, причиною цього стало підвищення відповідного прожиткового мінімуму до 2 595 гривень. 

Автоматично виплати продовжують таким категоріям:

• пенсіонерам із пенсією до 10 380 гривень; 
• особам з інвалідністю I–II груп;
• дітям з інвалідністю до 18 років; 
• дітям-сиротам та особам з їх числа до 23 років;
• прийомним батькам, батькам-вихователям та опікунам.

За словами Павла Фролова, раніше комісія неодноразово наполягала на більш справедливих критеріях щодо виплат для ВПО – щомісячний дохід на особу не більше 2 мінімальних зарплат, станом на сьогодні це 17 294 гривень. Однак парламент не розглянув цю ініціативу. 

З додатковими питаннями стосовно виплат для ВПО можна звертатися в Департамент соціально-гуманітарної політики, який працює у Вільногірську. 

Читайте також:

Мінімальна заробітня плата зросла: розмір у 2026 році

Через повномасштабну війну та щоденні обстріли кількість українців, які отримують травми та інвалідність, невпинно зростає. Держава продовжує підтримувати постраждалих, надаючи фінансову допомогу, пільги на комунальні послуги та медичне забезпечення.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала роз’яснення щодо того, на яку допомогу можуть розраховувати люди з інвалідністю під час воєнного стану та як оформити статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Класифікація груп та види допомоги

Залежно від ступеня втрати здоров’я дорослим встановлюються такі групи інвалідності:

• I група — повна втрата працездатності, людина потребує постійної сторонньої опіки.
• II група — людина здатна до самообслуговування, але не може працювати у звичайних виробничих умовах.
• III група — збережена здатність працювати у полегшених умовах.

Державна підтримка включає пенсії, одноразові виплати, забезпечення медикаментами та технічними засобами реабілітації. Також надаються послуги з професійної переорієнтації та соціально-побутового обслуговування.

Якщо особа має право на одну й ту саму пільгу за різними законами, вона надається лише по одному з них (на вибір заявника). Також існує можливість відмовитися від соцдопомоги в натуральному вигляді й отримати грошову компенсацію її вартості.

У випадку, коли людина має право і на пенсію (наприклад, за віком), і на державну соціальну допомогу, призначається лише одна виплата. Виняток — пенсія по втраті годувальника, яку можна отримувати одночасно із соцдопомогою.

Допомога дітям з інвалідністю

Дітям група інвалідності призначається за розділами А або Б залежно від ступеня втрати здоров’я. Оскільки такі діти зазвичай потребують постійного нагляду, їхнім законним представникам виплачується державна допомога разом із надбавкою на догляд.

Пільги для осіб з інвалідністю внаслідок війни

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни надає найширший пакет соціальних гарантій. Відповідно до закону “Про статус ветеранів війни”, такі громадяни мають право на:

Медицина та оздоровлення:

• безкоштовне отримання ліків та лікарських засобів;
• позачергове безкоштовне зубопротезування;
• щорічне безкоштовне санаторно-курортне лікування;
• щорічне медичне обстеження із залученням вузьких спеціалістів.

Житло та комунальні послуги:

• 100% знижка на квартплату, комунальні послуги та газ;
• 100% знижка на вартість палива (для будинків без центрального опалення);
• позачерговий безкоштовний капітальний ремонт житла;
• першочергове забезпечення житлом тих, хто потребує поліпшення умов;
• пільгові позики на будівництво або ремонт житла з погашенням протягом 10 років.

Транспорт та зв’язок:

• безкоштовний проїзд міським, приміським та міжміським транспортом (поширюється і на супроводжуючого особи з інвалідністю I групи);
• позачергове встановлення квартирних телефонів та 50% знижка на абонплату;
• за наявності медичних показань — позачергове безкоштовне забезпечення автомобілем на 10 років із компенсацією на пальне та ремонт.

Робота та відпустки:

• виплата лікарняних у розмірі 100% середньої зарплати незалежно від стажу;
• додаткова відпустка (14 днів) зі збереженням зарплати та право брати щорічну відпустку у зручний час;
• переважне право на працевлаштування за фахом.

Підвищення пенсій

Для осіб з інвалідністю внаслідок війни передбачено надбавки до основного розміру пенсії або державної соцдопомоги:

• I група: +50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 297,5 грн);
• II група: +40% прожиткового мінімуму (1 038 грн);
• III група: +30% прожиткового мінімуму (778,5 грн).

Як отримати статус внаслідок поранення

Цивільні особи, які постраждали від вибухонебезпечних предметів чи боєприпасів, також можуть оформити статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Процедура складається з кількох етапів:

• встановлення інвалідності, під час якої Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) визначає групу на основі медичних документів, якщо є витяг з ЄРДР, причиною вказують поранення від вибухонебезпечних предметів;
• звернення до Міжвідомчої комісії, яка йде після отримання довідки МСЕК, необхідно подати документи до комісії при Міністерстві у справах ветеранів для отримання статусу;
• отримавши рішення комісії, слід повторно звернутися до МСЕК. Експерти змінять формулювання причини інвалідності на “поранення, отримані внаслідок військової агресії РФ”, що й відкриває доступ до всіх перелічених пільг.

Читайте також:

Пільги на комуналку та житло для УБД у 2026 році: повний перелік та інструкція з оформлення

Цифровізація зробила зміну місця проживання справою кількох кліків у смартфоні або одного візиту до ЦНАПу. Проте навіть у 2026 році система нерідко відповідає відмовою. Причина криється не у примхах чиновників, а в автоматичній звірці даних державних реєстрів.

Редакція Вільногірськ IN.UA з’ясувала, чому найчастіше блокують реєстрацію та як на цей процес впливає військовий облік.

Чому система каже “ні”

Коли ви подаєте заяву через портал “Дія” або особисто адміністратору, запит проходить миттєву перевірку одразу в кількох базах даних. Це відбувається автоматично. Якщо бодай одна цифра у документах не збігається, або система не бачить підтвердження права власності на житло, процес зупиняється.

Найчастіше відмови надходять через банальні помилки в написанні адреси, застарілі дані паспорта або відсутність згоди всіх співвласників квартири, якщо нерухомість належить кільком людям.

Військовий облік як головний бар’єр

Станом на лютий 2026 року однією з найпоширеніших причин відмови є проблеми з даними у реєстрі “Оберіг”. Якщо військовозобов’язаний чоловік вчасно не оновив інформацію про себе або вона є неповною, реєстратор просто технічно не зможе підтвердити нову адресу.

Фактично, без належного обліку в ТЦК змінити прописку неможливо. Вирішити це можна, актуалізувавши дані через електронні сервіси (наприклад, «Резерв+») або особисто відвідавши центр комплектування. Тільки після того, як у реєстрі з’явиться “свіжий” запис, система пропустить заяву на реєстрацію.

Іпотека та “невидимі” будинки

Часто відмова пов’язана не з людиною, а зі статусом самого житла. Якщо квартира перебуває в іпотеці або під іншим обтяженням, у реєстрі стоїть відповідна позначка. У такому випадку прописатися там можна лише маючи офіційну згоду від банку. Без цього документа система автоматично заблокує дію.

Ще одна поширена проблема стосується новобудов. Якщо будинку ще офіційно не присвоєно поштову адресу або приміщення формально не переведене в житловий фонд, реєстр його “не бачить”. Для системи такого об’єкта не існує, а отже, і зареєструватися в ньому не можна.

Правила для дітей

Окремі нюанси існують при реєстрації неповнолітніх. Дітей до 14 років прописують батьки, а підлітки з 14 років можуть подавати заяву самостійно. Проте є важлива умова: адреса дитини має повністю збігатися з даними про місце проживання батьків. Якщо виникають розбіжності, заяву не підтвердять.

Що робити далі

Отримавши відмову, не варто панікувати — у рішенні завжди вказана конкретна причина. Зазвичай достатньо виправити помилку в заяві, отримати дозвіл банку або оновити дані в “Оберезі”, щоб повторна спроба була успішною.

Ігнорувати проблему не варто, адже реєстрація місця проживання в Україні є обов’язковою. За проживання без прописки передбачено штраф від 17 до 51 гривні. Але гірше те, що без реєстрації значно складніше отримати паспорт, оформити соціальні виплати, укласти декларацію з лікарем або скористатися банківськими послугами.

Читайте також:

ЦНАП їде до людей: як у Вільногірську працює виїзне надання адмінпослуг