Оформлення закордонного паспорта у 2026 році: скільки коштує та які документи потрібні

Отримання паспорта для виїзду за кордон традиційно належить до найбільш затребуваних послуг в Україні. Державна міграційна служба (ДМС) опублікувала оновлені роз’яснення щодо процедури, цін та правил на 2026 рік.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала детальну інструкцію, яка допоможе оформити документ швидко та без зайвого клопоту.

Базові умови та термін дії

Виготовлення закордонного паспорта є добровільним. Строк його дії безпосередньо залежить від віку людини:

• для громадян, яким виповнилося 16 років, документ дійсний 10 років;
• для дітей віком до 16 років паспорт видається на 4 роки.

Важливо пам’ятати: українське законодавство дозволяє громадянину мати не більше двох чинних закордонних паспортів одночасно.

Де оформити та як проходить процедура

Подати заявку на виготовлення документа можна в одній із таких установ:

• територіальний підрозділ Державної міграційної служби;
• Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• відділення “Паспортного сервісу” (ДП “Документ”).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають звертатися до відповідних консульств чи дипломатичних установ.

Процедура обов’язково включає сканування відбитків пальців (для дітей ця норма застосовується з 12 років). Заявник повинен особисто та дуже уважно перевірити свої дані в анкеті, особливо транслітерацію, і лише після цього засвідчити їх власним підписом. Забирати готовий закордонний паспорт потрібно особисто, пред’явивши внутрішній паспорт громадянина України.

Вартість та строки виготовлення у 2026 році

Наведені суми адміністративного збору є актуальними лише для оформлення на території України. При зверненні до установ за кордоном додатково сплачується консульський збір.

Звичайне оформлення (до 20 робочих днів): 1147 гривень (352 грн за адміністративну послугу + 795 грн за бланк).

Термінове оформлення (до 7 робочих днів): 1787 гривень (992 грн за послугу + 795 грн за бланк).

Екстрене оформлення (до 3 робочих днів): 1787 гривень. Надається виключно за наявності серйозних підстав (нагальне лікування, супровід тяжкохворого або смерть родича за кордоном).

Окремий строк — до 10 робочих днів — передбачено для дітей, яких усиновили іноземці та які виїжджають на постійне місце проживання.

Хто має право подавати заяву

Особи віком від 14 років зобов’язані подавати заяву виключно особисто. Якщо дитині ще немає 14 років, документи подає один із її законних представників (батьків, усиновлювачів, опікунів). Дозвіл або присутність другого з батьків для цього не вимагається.

Які документи знадобляться

Для стандартного оформлення:

• заява-анкета (її формує та роздруковує працівник установи на місці);
• паспорт громадянина України (для осіб віком від 14 років);
• свідоцтво про народження (для дітей). Якщо один із батьків був іноземцем на момент народження дитини, додатково потрібна довідка про набуття українського громадянства;
• квитанція про сплату збору або документ, що підтверджує право на звільнення від оплати.

Якщо оформлюється паспорт для дитини до 12 років або для особи, що прикута до ліжка і потребує термінового виїзду на лікування, дозволяється принести одну фотокартку розміром 10х15 см для сканування обличчя (без фізичної присутності заявника).

Додаткові документи у специфічних ситуаціях:

• у разі втрати/викрадення: заява у довільній формі про втрату та витяг з ЄРДР (якщо паспорт вкрали на території України);
• при обміні: старий закордонний паспорт та підтвердження підстав для його обміну. Якщо в старому документі є чинні візи чи посвідки на проживання і ви хочете його залишити, слід написати заяву про повернення паспорта після анулювання;
• для дітей-сиріт або позбавлених батьківського піклування: документи, що підтверджують повноваження опікуна чи директора закладу (рішення суду, договір про патронат, договір про влаштування до прийомної сім’ї тощо).

Всі документи, видані за кордоном, мають бути перекладені українською мовою та нотаріально завірені. Оригінали документів (крім старих закордонних паспортів та квитанцій) повертаються заявнику відразу після оформлення анкети.

Особливості транслітерації

Прізвище та ім’я автоматично переводяться латиницею згідно з офіційною таблицею транслітерації. Однак, якщо у ваших раніше виданих паспортах, іноземних документах дитини чи свідоцтві про зміну імені (чи шлюб) використовувалася інша транслітерація, ви маєте право подати письмову заяву з проханням зберегти попереднє написання. До заяви обов’язково додається документ, який підтверджує цей факт.

Чому можуть відмовити у видачі

Органи ДМС або дипломатичні установи можуть офіційно відмовити в оформленні паспорта з таких причин:

• особа не має громадянства України;
• за паспортом для дитини звернулася особа без документального підтвердження повноважень законного представника;
• заявник вже має два діючі закордонні паспорти;
• подано неповний пакет документів або інформації;
• виявлено розбіжності між наданими даними та інформацією в державних реєстрах.

Рішення про відмову обов’язково оформлюється письмово із чітким зазначенням підстав та вручається заявнику у встановлені законодавством строки.

Читайте також:

В Україні запустили безоплатній застосунок для вивчення профільної англійської 

На Дніпропетровщині ситуація із забезпеченням пальним залишається стабільною, а можливі ризики через ворожі атаки намагаються мінімізувати завдяки новим алгоритмам роботи. 

Детальніше про те, як в області забезпечують безперебійне постачання пального та посилюють безпеку на автозаправних станціях, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Пального вистачає, проблеми вирішують оперативно

Про це повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його словами, бензин і дизельне пальне є в наявності, а у випадку локальних труднощів питання вирішують максимально швидко.

“Ситуація з пальним в області стабільна. Пальне є. Якщо в деяких районах є проблематика, вона вирішується миттєво”, – зазначив Олександр Ганжа під час телемарафону новин.

В ОВА також наголосили, що разом із постачальниками вже відпрацьовані алгоритми дій на випадок надзвичайних ситуацій. Зокрема, за потреби можуть залучати мобільні автозаправні станції, які забезпечуватимуть людей пальним там, де це буде необхідно.

Запаси у резервуарах скоротили через ризик атак

Одним із рішень для зменшення можливих наслідків ворожих ударів стало скорочення обсягів бензину та дизельного пального, що одночасно зберігаються у підземних резервуарах автозаправних станцій.

Такий підхід дозволяє мінімізувати потенційні збитки у разі атаки, не впливаючи при цьому на загальне забезпечення області пальним.

Біля АЗС встановлюють укриття та бетонний захист

Окрему увагу приділили безпеці працівників і відвідувачів автозаправних станцій.

За словами начальника ОВА, на засіданні Ради оборони області ухвалили низку рішень щодо посилення захисту АЗС. Зокрема, триває укріплення найважливіших елементів автозаправних комплексів за допомогою габіонів, бетонних блоків і спеціальних захисних сіток.

Крім цього, біля заправок встановлюють мобільні захисні споруди та бетонні укриття, де люди зможуть перебувати під час повітряної тривоги.

“Для безпеки людей – персоналу і відвідувачів автозаправних станцій – проводиться встановлення мобільних захисних споруд, де люди зможуть перечекати повітряну тривогу”, – зазначив Олександр Ганжа.

Під час тривог на АЗС не дозволятимуть скупчення автомобілів

Ще одним важливим напрямком безпеки стало патрулювання автозаправних станцій правоохоронцями.

Поліцейські інструктують водіїв щодо правил поведінки під час повітряної тривоги та контролюють, щоб біля АЗС не виникали великі черги й скупчення автомобілів.

В ОВА наголошують: під час сигналу повітряної тривоги працівники та відвідувачі мають залишити територію автозаправної станції й перейти до найближчого укриття або спеціально облаштованої захисної споруди. Це рішення спрямоване насамперед на збереження життя людей в умовах постійної загрози ворожих ударів.

Читайте також:

Ексочільник поліції став керівником області: що відомо про нового начальника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжу

Якщо під час дії вже оформленої відстрочки у військовозобов’язаного з’явилася інша законна підстава для її отримання, тепер її можна змінити без ризику втратити чинну. 

Детальніше про нові правила та чинні підстави для отримання відстрочки читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UА

Відстрочку можна змінити без втрати чинної

Кабінет Міністрів спростив процедуру, а на час розгляду документів попередня відстрочка залишатиметься дійсною.

Про нововведення повідомили у Кам’янській районній військовій адміністрації.

Відтепер, якщо військовозобов’язаний уже має чинну відстрочку, але згодом отримав іншу законну підставу для її оформлення, він може подати заяву на переоформлення без ризику залишитися без відстрочки на час розгляду документів.

Наприклад, це може статися, якщо у сім’ї народилася третя дитина або виникла необхідність здійснювати постійний догляд за близьким родичем.

Поки триває розгляд заяви, попередня відстрочка продовжує діяти.

Подати документи можна через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Заяву мають розглянути протягом семи робочих днів, а якщо знадобиться додаткова перевірка – до 15 робочих днів.

Якщо нову підставу підтвердять, вона автоматично замінить попередню. Якщо ж у наданні нової відстрочки відмовлять, чинна залишатиметься дійсною до завершення строку, на який її було оформлено.

Крім того, на період розгляду заяви військовозобов’язаного не направлятимуть на військово-лікарську комісію (ВЛК). Після ухвалення позитивного рішення інформацію внесуть до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів протягом одного календарного дня. 

Хто має право на відстрочку

Порядок надання відстрочки визначає стаття 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Загалом право на неї мають кілька категорій військовозобов’язаних. 

Серед основних підстав:

• особи, які мають бронювання на період мобілізації;
• люди з інвалідністю або тимчасово непридатні за станом здоров’я;
• батьки трьох і більше дітей віком до 18 років за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів;
• одинокі батьки, які самостійно виховують неповнолітню дитину;
• особи, які здійснюють постійний догляд за хворими членами сім’ї або людьми з інвалідністю за наявності передбачених законом умов;
• студенти, аспіранти, докторанти, інтерни, які навчаються за визначеними законом формами;
• наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які відповідають встановленим вимогам;
• окремі категорії державних службовців, суддів, народних депутатів та інших осіб, визначених законом. 

Читайте також:

“Поки лунає цей дзвін – живе надія”: у Вільногірську вперше провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих