Оформлення закордонного паспорта у 2026 році: скільки коштує та які документи потрібні

Отримання паспорта для виїзду за кордон традиційно належить до найбільш затребуваних послуг в Україні. Державна міграційна служба (ДМС) опублікувала оновлені роз’яснення щодо процедури, цін та правил на 2026 рік.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала детальну інструкцію, яка допоможе оформити документ швидко та без зайвого клопоту.

Базові умови та термін дії

Виготовлення закордонного паспорта є добровільним. Строк його дії безпосередньо залежить від віку людини:

• для громадян, яким виповнилося 16 років, документ дійсний 10 років;
• для дітей віком до 16 років паспорт видається на 4 роки.

Важливо пам’ятати: українське законодавство дозволяє громадянину мати не більше двох чинних закордонних паспортів одночасно.

Де оформити та як проходить процедура

Подати заявку на виготовлення документа можна в одній із таких установ:

• територіальний підрозділ Державної міграційної служби;
• Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• відділення “Паспортного сервісу” (ДП “Документ”).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають звертатися до відповідних консульств чи дипломатичних установ.

Процедура обов’язково включає сканування відбитків пальців (для дітей ця норма застосовується з 12 років). Заявник повинен особисто та дуже уважно перевірити свої дані в анкеті, особливо транслітерацію, і лише після цього засвідчити їх власним підписом. Забирати готовий закордонний паспорт потрібно особисто, пред’явивши внутрішній паспорт громадянина України.

Вартість та строки виготовлення у 2026 році

Наведені суми адміністративного збору є актуальними лише для оформлення на території України. При зверненні до установ за кордоном додатково сплачується консульський збір.

Звичайне оформлення (до 20 робочих днів): 1147 гривень (352 грн за адміністративну послугу + 795 грн за бланк).

Термінове оформлення (до 7 робочих днів): 1787 гривень (992 грн за послугу + 795 грн за бланк).

Екстрене оформлення (до 3 робочих днів): 1787 гривень. Надається виключно за наявності серйозних підстав (нагальне лікування, супровід тяжкохворого або смерть родича за кордоном).

Окремий строк — до 10 робочих днів — передбачено для дітей, яких усиновили іноземці та які виїжджають на постійне місце проживання.

Хто має право подавати заяву

Особи віком від 14 років зобов’язані подавати заяву виключно особисто. Якщо дитині ще немає 14 років, документи подає один із її законних представників (батьків, усиновлювачів, опікунів). Дозвіл або присутність другого з батьків для цього не вимагається.

Які документи знадобляться

Для стандартного оформлення:

• заява-анкета (її формує та роздруковує працівник установи на місці);
• паспорт громадянина України (для осіб віком від 14 років);
• свідоцтво про народження (для дітей). Якщо один із батьків був іноземцем на момент народження дитини, додатково потрібна довідка про набуття українського громадянства;
• квитанція про сплату збору або документ, що підтверджує право на звільнення від оплати.

Якщо оформлюється паспорт для дитини до 12 років або для особи, що прикута до ліжка і потребує термінового виїзду на лікування, дозволяється принести одну фотокартку розміром 10х15 см для сканування обличчя (без фізичної присутності заявника).

Додаткові документи у специфічних ситуаціях:

• у разі втрати/викрадення: заява у довільній формі про втрату та витяг з ЄРДР (якщо паспорт вкрали на території України);
• при обміні: старий закордонний паспорт та підтвердження підстав для його обміну. Якщо в старому документі є чинні візи чи посвідки на проживання і ви хочете його залишити, слід написати заяву про повернення паспорта після анулювання;
• для дітей-сиріт або позбавлених батьківського піклування: документи, що підтверджують повноваження опікуна чи директора закладу (рішення суду, договір про патронат, договір про влаштування до прийомної сім’ї тощо).

Всі документи, видані за кордоном, мають бути перекладені українською мовою та нотаріально завірені. Оригінали документів (крім старих закордонних паспортів та квитанцій) повертаються заявнику відразу після оформлення анкети.

Особливості транслітерації

Прізвище та ім’я автоматично переводяться латиницею згідно з офіційною таблицею транслітерації. Однак, якщо у ваших раніше виданих паспортах, іноземних документах дитини чи свідоцтві про зміну імені (чи шлюб) використовувалася інша транслітерація, ви маєте право подати письмову заяву з проханням зберегти попереднє написання. До заяви обов’язково додається документ, який підтверджує цей факт.

Чому можуть відмовити у видачі

Органи ДМС або дипломатичні установи можуть офіційно відмовити в оформленні паспорта з таких причин:

• особа не має громадянства України;
• за паспортом для дитини звернулася особа без документального підтвердження повноважень законного представника;
• заявник вже має два діючі закордонні паспорти;
• подано неповний пакет документів або інформації;
• виявлено розбіжності між наданими даними та інформацією в державних реєстрах.

Рішення про відмову обов’язково оформлюється письмово із чітким зазначенням підстав та вручається заявнику у встановлені законодавством строки.

Читайте також:

В Україні запустили безоплатній застосунок для вивчення профільної англійської 

12 вересня в Україні відзначають День українського кіно. Це нагода згадати, як за понад століття кінематограф пройшов шлях від перших експериментів із рухомими зображеннями до міжнародного визнання. 

Від класичних стрічок Олександра Довженка та Сергія Параджанова до сучасних документальних фільмів – розповідаємо про історію українського кіно та знакові стрічки, які варто побачити, на Вільногірськ IN.UA.

Від перших кінокадрів до світового визнання: як розвивався український кінематограф

Історія українського кінематографу бере початок наприкінці XIX століття. У 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко створив апарат, здатний знімати та відтворювати рухомі зображення. Це сталося за два роки до появи відомого винаходу братів Люм’єр. У ті часи кінематограф називали “рухомою фотографією”.

Перший публічний кінопоказ в Україні відбувся 2 грудня 1896 року в Харківському оперному театрі, де нині розташована обласна філармонія. Глядачам продемонстрували кілька короткометражних стрічок, знятих у Харкові фотографом Альфредом Федецьким – одним із перших українських кінооператорів документальної хроніки.

Після цього кінематограф почав розвиватися й в інших українських містах. У Дніпрі, Києві та Одесі з’являлися невеликі кіностудії, де створювали перші водевілі, комедії та драматичні стрічки.

Важливою подією став 1930 рік, коли відбулася прем’єра першого звукового фільму “Ентузіазм: Симфонія Донбасу” режисера Дзиги Вертова.

Новий етап розвитку українського кіно пов’язують із творчістю Олександра Довженка. Його фільми “Звенигора”, “Арсенал” та “Земля”, створені у 1928-1930 роках, стали знаковими для українського кінематографу.

У 1930-х роках звук з’явився і в роботах режисера Івана Кавалерідзе – “Коліївщина”, “Прометей” та “Наталка Полтавка”.

Після Другої світової війни українське кіно продовжили розвивати режисери Сергій Параджанов, Кіра Муратова та Леонід Осика. Саме в цей період на екранах яскраво проявилися таланти Івана Миколайчука, Леоніда Бикова, Ади Роговцевої та Богдана Ступки, які згодом стали одними з найвідоміших постатей українського кінематографу.

Від класики до сучасності: видатні українські фільми

“Тіні забутих предків” (1965, Сергій Параджанов)

Протягом десятиліть між двома гуцульськими родинами триває запекла ворожнеча. Проте на тлі ненависті та помсти зароджується щире кохання між молодими представниками ворогуючих родів – Іваном і Марічкою. Їм доведеться пройти через численні випробування, перш ніж їхні долі зможуть поєднатися.

Сюжет фільму є своєрідним українським переосмисленням історії Ромео та Джульєтти, створеним за мотивами твору Михайла Коцюбинського. Саме ця стрічка принесла режисеру Сергію Параджанову міжнародне визнання та стала однією з найвідоміших робіт українського кінематографу.

“Камінний хрест” (1968, Леонід Осика)

Фільм створений за мотивами двох новел класика української літератури Василя Стефаника. У центрі сюжету – трагічна історія селянина Івана Дідуха, який прагне кращого життя для своєї родини та вирішує емігрувати до Канади.

Стрічка поєднує галицьку поетичність, мальовничі пейзажі та традиційні вірування з моральними питаннями, актуальними й сьогодні. Доля Дідуха символізує болісний розрив людини з рідною землею та необхідність самостійно відповідати за власний вибір.

Фільм вирізняється глибоким психологізмом і реалістичністю, водночас зберігаючи особливу атмосферу українського поетичного кіно. Саме тому ця історія залишається близькою сучасному глядачеві.

“Білий птах з чорною ознакою” (1971, Юрій Іллєнко) 

“Білий птах з чорною ознакою” – сміливий і новаторський для свого часу фільм Юрія Іллєнка, у якому режисер через поетичну кіномову звертається до складних подій історії Західної України.

У центрі сюжету – родина, яка опиняється в умовах крайньої бідності. Щоб прогодувати сім’ю та врятувати її від злиднів, батько змушений віддати своїх синів у найми. На цьому тлі розгортаються драматичні події, пов’язані з боротьбою за встановлення радянської влади на західноукраїнських землях до та після Другої світової війни.

Стрічка поєднує історичну драму з мотивами народного епосу. Особливої атмосфери їй надають образи дитинства в гірському селі, перші життєві та любовні переживання героїв, які розгортаються на тлі трагічних історичних подій.

“20 днів у Маріуполі” (2023, Мстислав Чернов)

“20 днів у Маріуполі” – документальна стрічка українського журналіста та режисера Мстислава Чернова, яка розповідає про перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну та облогу Маріуполя.

У центрі фільму – робота журналістської команди, яка залишалася в місті під час активних бойових дій і фіксувала наслідки російських атак, життя цивільних, евакуацію та гуманітарну катастрофу. Камера показує події безпосередньо з місця, дозволяючи побачити реальність війни очима людей, які опинилися в оточеному місті.

Стрічка стала важливим документальним свідченням російської агресії проти України та отримала міжнародне визнання. У 2024 році “20 днів у Маріуполі” став першим українським фільмом, який отримав премію “Оскар” у категорії “Найкращий документальний фільм”.

Читайте також:

Осінь прийшла: час для родинних кіно-вечорів

9 вересня на сайті Державної служби зайнятості опублікували вакансію асистента вчителя до одного з вільногірських ліцеїв. 

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA. 

Вимоги до кандидата: 

• освітній рівень молодшого бакалавра, бакалавра, магістра або фахового молодшого бакалавра; 
• знання психології та педагогіки, роботи з дітьми з ООП; 
• досвід роботи. 

Завдання та обовʼязки: 

• соціально-педагогічний супровід учнів з особливими освітніми потребами. 

Режим роботи передбачає 5-денний робочий тиждень та постійне працевлаштування, а умови роботи визначені як оптимальні. 

Заробітна плата становить 19 400 гривень. 

Якщо Вас зацікавила дана вакансія, зверніться до Центру зайнятості, вказавши номер вакансії – 04602609100007. Телефон для отримання додаткової інформації про вакансію: +380684916873. 

Джерело: сайт Державної служби зайнятості. 

Читайте також:

Відкрита вакансія: практичний психолог до Вільногірського фахового коледжу