У сучасному ритмі життя багато хто стикається з труднощами засинання та нічною тривожністю. Фахівці вважають, що ароматерапія може стати ефективним природним методом для покращення якості сну.
П’ять ефірних олій, які, за даними дослідників, мають розслаблювальний вплив і сприяють засинанню.
Іланг-іланг
Ця олія має солодкий і насичений фруктовий аромат, що діє заспокійливо. Її рекомендують додавати до вечірнього догляду за шкірою, змішуючи з базовою олією, наприклад кокосовою. Іланг-іланг може знижувати тиск, однак важливо пам’ятати: для домашніх тварин він токсичний.
Бергамот
Олія бергамоту допомагає боротися зі стресом і тривожністю, не активізуючи нервову систему. Її можна використовувати в аромалампах або навіть додавати у шампунь перед вечірнім душем — це допоможе розслабитися перед сном.
Лаванда
Класика серед засобів для сну. Лавандовий аромат діє заспокійливо, знімає напругу і сприяє швидкому засинанню. Можна нанести кілька крапель олії на шкіру або покласти біля подушки суху гілочку лаванди.
Ромашка
Не лише чай із ромашки має заспокійливу дію. Ефірна олія цієї рослини чудово підходить для аромалампи або ванни перед сном. Вона м’яко знижує рівень напруги і налаштовує організм на відпочинок.
Кедрове дерево
Цей аромат має седативні властивості — він допомагає зменшити рівень гормону стресу кортизолу та стимулює вироблення мелатоніну. Декілька крапель кедрової олії в дифузорі чи на серветці поруч із ліжком сприяють глибшому та міцнішому сну.
Учні Вільногірського ліцею №4 продемонстрували справжню єдність та екосвідомість. Школярі приєдналися до благодійної акції “Кришечки збери — ЗСУ допоможи”, перетворивши звичайний пластик на реальну підтримку для наших захисників.
Про це йдеться у фейсбуці “Вільногірська громада” з посиланням на Вільногірський ліцей №4.
Спільними зусиллями ліцеїстів, батьків та вчителів вдалося зібрати 58 кг 900 г пластикових кришок та банок. Весь зібраний матеріал відправлено на переробку.
Найактивнішими учасниками стали 4-Б на чолі з класною керівницею Інною Соколовою, які зібрали 11 кілограмів кришок, а також 5-А з класною керівницею Іриною Шамкою, зібравши 7 кілограмів.
Виручені від переробки гроші будуть спрямовані на закупівлю необхідного обладнання та спорядження для Збройних Сил України.
На період дії воєнного стану держава адаптувала правила призначення та розміри виплат для людей, які втратили роботу. Зміни до законодавства, ухвалені ще на початку повномасштабного вторгнення та восени 2022 року, суттєво спростили процедуру отримання статусу безробітного, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців окупованих територій.
Редакція видання Вільногірськ IN.UA зібрала актуальну інформацію про те, хто має право на фінансову підтримку від держави у 2026 році, якими є нові суми виплат та від чого залежить їхня тривалість.
Як оформити статус безробітного
Щоб почати отримувати фінансову допомогу, людині необхідно офіційно зареєструватися як безробітній. Статус та відповідні виплати призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою.
Зробити це можна кількома способами:
особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
за допомогою мобільного застосунку “Дія”;
через офіційний сайт Державної служби зайнятості (за наявності технічної можливості та кваліфікованого електронного підпису).
Для громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або в зонах бойових дій і не мають на руках необхідних документів, діє спрощена форма подачі заяви. Це правило також поширюється на вимушених переселенців.
Хто має право на виплати та як довго їх нараховують
Згідно з чинним законодавством, у 2026 році стандартна допомога по безробіттю призначається за умови, що людина має щонайменше 7 місяців страхового стажу протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією у центрі зайнятості.
Тривалість фінансової підтримки тепер чітко прив’язана до загального страхового стажу працівника. Терміни надання допомоги розподілені наступним чином:
до 3 років стажу — 180 календарних днів;
від 3 до 6 років — 210 календарних днів;
від 6 до 12 років — 240 календарних днів;
від 12 до 18 років — 270 календарних днів;
від 18 до 24 років — 300 календарних днів;
від 24 до 30 років — 330 календарних днів;
понад 30 років стажу — 360 календарних днів.
Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік
З 1 січня 2026 року правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття оновило суми виплат.
Базовий мінімальний розмір допомоги зріс із 3 600 до 3 900 гривень. На цю суму можуть розраховувати:
застраховані особи, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню зарплату;
внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого страхового стажу.
Знижений мінімальний розмір зріс із 1 500 до 1 650 гривень. Такі гроші виплачуватимуть:
молоді без страхового стажу, яка реєструється для пошуку свого першого робочого місця;
працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни, прогули або через втрату довіри з боку роботодавця.
Водночас максимальна допомога по безробіттю у 2026 році становить 8 647 гривень (раніше цей ліміт складав 8 000 гривень).
Що робити, якщо виплати припинилися
Якщо гроші перестали надходити на рахунок, найімовірніше, людина втратила статус безробітного або вичерпала свій ліміт часу. Держава припиняє фінансування, якщо особа повністю використала дозволену кількість днів для отримання допомоги в межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив рішення про скасування статусу безробітного. У такому разі варто звернутися до свого кар’єрного радника для з’ясування точних причин.
На період дії воєнного стану держава адаптувала правила призначення та розміри виплат для людей, які втратили роботу. Зміни до законодавства, ухвалені ще на початку повномасштабного […]
Виконавчий комітет Вільногірської міської ради прийняв рішення про виділення коштів для проведення термінових ремонтних робіт. Згідно з рішенням №101/04-26 від 18 березня 2026 року, кошти […]
Левова частка щомісячних доходів українців йде на покриття базових потреб — продукти харчування та оплату житлово-комунальних послуг. На розваги, відпочинок чи формування фінансової подушки залишається […]
Досягнення 14-річного віку зобов’язує кожного громадянина України отримати свій перший і головний документ — паспорт. Сьогодні він видається у сучасному форматі ID-картки, що підтверджує особу […]