Родинна династія: мати та син навчають дітей Вишнівського ліцею

Сьогодні, 15 травня, в Україні відзначають День сім’ї. Саме у сім’ї формується особистість кожної людини та відбувається виховання. У деяких родинах діти наслідують своїх батьків: обирають ту саму професію, хобі чи розділяють спільні інтереси. Як-то й у родині Ірини Ісаєнко. Любов до педагогіки вона передала своєму сину Денису. Наразі мати з сином вдвох працюють в одному ліцеї Вишнівської громади. 

Більше журналістам Вільногірськ IN.UA розповіла вчителька української мови та літератури Ірина Ісаєнко.

Родинна династія з Вишневого

54 річна вчителька з Вишневого Ірина Ісаєнко вже понад 32 років викладає українську мову та літературу в місцевому ліцеї. Навчаються там до 300 учнів. У педагогічному колективі, де працює Ірина, 19 вчителів. Жінка класна керівниця одинадцятого випускного класу.

Навчалася жінка в тому ж ліцеї де і працює все своє життя. Мріяла спочатку бути телеведучою.

«Коли навчалася у школі, моя мрія була зовсім інакшою. Я не мріяла бути вчителем. Чомусь мені хотілося бути телеведучою. Я мріяла навчатися у Київському Інституті культури. Це зараз Поплавського, а раніше він мав назву Карпенко-Карого. Моя мама згодом придивлялася на той інститут – він їй не сподобався. Тому вона мене й відмовила туди вступати», –  ділиться освітянка Ірина Ісаєнко.

Згодом, коли Ірина навчалася у 10 класі, на батьківських зборах йшла мова про останні дзвоники, випускні та вибір професії.

«От мій класний керівник, Лариса Федорівна, вона мамі й запропонувала розглянути професію вчителя. Тим паче, що я у 10 класі була юним кореспондентом, журналістом. І на думку багатьох викладачів я гарно писала статті. І була активною в школі, мене любили діти, як і я їх»,  – каже Ірина.

Так у 1987 році жінка вступила на навчання у Криворізький державний педагогічний інститут. Після 5 років навчання повернулася у рідну школу за цільовим направленням.

«В рідній школі навчаю учнів української  мови вже 32 роки. В мене один єдиний запис в трудовій книжці. Я прийшла, і годин в мене було мало української мови, це було лише два класи. Тому мене довантажували уроками народознавства. Ну, і все. І так з 1992 року я залишилася в нашій школі. Я ніде й нікуди не ходила», – розповідає Ірина Ісаєнко.

У педагогіку пішов і син

Жінка має сина, з яким вдвох прожили все життя разом. Тепер ще й на педагогічній ниві працюють поруч.

«Так сталося, що ми з Денисом прожили все життя тільки вдвох. Коли батько покинув нашу сім’ю ми з сином все робили разом. Денис завжди долучався до шкільних моїх справ. Тобто, другу професію, окрім вчителя, він не бачив взагалі»,  – ділиться Ірина.

Денис навчався у школі, де зараз працює вчителем інформатики. Закінчив музичну школу по класу фортепіано, займався футболом та боксом. Це хобі має і до сьогоднішнього дня також.

Після завершення Запорізького університету факультету інформаційної технології Денис повернувся працювати до школи вже вчителем інформатики та математики за пропозицією адміністрації школи.

З 12 травня 2021 року Денис навчає дітей. Ще він класний керівник шостого класу.

Ірина та Денис завжди допомагають один одному працюючи в одному ліцеї. Зараз вони готують сценарій останнього дзвоника й готуються до випускного.

«Під час дистанційного навчання багато дітей втратили зацікавленість до навчання, діти змінилися. Денис дає мені вектор сучасного підходу до дітей. Я ж даю йому підказки методичні. Я щаслива мати такого  сина», – ділиться викладачка Ірина Ісаєнко.

Спільні інтереси родини

Родинна династія має мрію на двох. Як і всі люди бажають миру.

«Звичайно, хочеться, щоб скоріше закінчилася війна. Хочеться миру, хочеться спокою, хочеться працювати без тривог, хочеться працювати не в укритті, а в класних кімнатах», – мріють мати й син.

Родина Ісаєнко полюбляють читати. Мають улюбленців пухнастиків. Жінка шаленіє від своїх британських котів —  Фелікс, Сантік та дівчинка Сінді. А життєрадісний пес Рокі охороняє будинок педагогічної династії Вишнівської громади.

Читайте також:

• Співає французькою: вільногірка отримала п’ять Гран-прі за творчий рік
• Одна з перших скрипальок Вільногірська навчає дітей у місцевій школі мистецтв 

У липні 2026 року замовники Вишнівської громади витрачали бюджетні кошти на протипожежні роботи, фарби, дослідження води та інші послуги. Окрему закупівлю ремонту доріг на 1,4 мільйона гривень скасували.

Більше – на Вільногірськ IN.UA.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Вишнівської селищної ради уклав у липні 15 договорів. Їхня загальна сума становила 117 973,22 гривні.

Найбільшою за вартістю стала послуга з протипожежної обробки дерев’яних конструкцій горищних приміщень. Роботи виконували у Комісарівському закладі дошкільної освіти “Тополька”.

Основні закупівлі:

• протипожежна обробка дерев’яних конструкцій — 47 328,00 гривень;
• фарби, 49 штук — 15 260,00 гривень;
• дослідження води та інші послуги у сфері охорони здоров’я — 10 983,60 гривень.

Усі закупівлі цього замовника у липні провели шляхом укладення прямих договорів. Відкритих торгів за місяць не зафіксовано.

Виконавчий комітет Вишнівської селищної ради

У виконавчого комітету Вишнівської селищної ради у липні не було завершених закупівель із укладеними договорами. Загальна сума таких витрат становила 0 гривень.

Водночас замовник оголошував відкриті торги з особливостями на поточний ремонт дорожнього покриття. Очікувана вартість закупівлі становила 1 400 000 гривень без ПДВ.

Процедуру скасували, тому ці кошти не увійшли до фактичної суми укладених договорів за липень.

Хто отримав найбільше коштів

Найбільшу суму за укладеними договорами отримав ФОП Ковалець Володимир Станіславович. Йому за послуги протипожежної обробки сплатили 47 328 гривень.

До п’ятірки постачальників за сумою договорів також увійшли:

• ФОП Бистра Тетяна Петрівна — 36 344,00 гривень;
• ДУ “ДОЦКПХ МОЗ” — 21 159,60 гривень;
• ДП “Дніпропетровський навчальний комбінат “МОНОЛІТ”” — 6 940,00 гривень;
• ТОВ “Газаналітприлад” — 4 206,00 гривень.

Постачальники з повторними договорами

ФОП Бистра Тетяна Петрівна уклала п’ять договорів із відділом освіти, культури, молоді та спорту. Загальна сума становила 36 344 гривні.

ДУ “ДОЦКПХ МОЗ” уклала з цим самим замовником чотири договори на 21 159,60 гривні. Предметами договорів були послуги у сфері охорони здоров’я, зокрема дослідження води.

ТОВ “Газаналітприлад” уклало два договори з відділом освіти. Загальна сума становила 4 206 гривень.

Загальна сума укладених договорів замовників Вишнівської громади за липень 2026 року становила 117 973,22 гривні.

Читайте також:

Що купували замовники Божедарівської громади у липні: аналіз бюджетних закупівель

Лихівська громада готується до участі в експериментальному державному проєкті, який передбачає придбання приватних будинків у сільській місцевості для внутрішньо переміщених осіб. Наразі йдеться про один будинок – для нього вже створили комісію, склали відповідний акт і передали документи на подальше опрацювання. 

Представниця редакції Вільногірськ IN.UA відвідала Лихівку та поспілкувалася з начальницею відділу соціального захисту населення та ветеранської політики Наталією Жданюк. Вона розповіла, хто з переселенців може претендувати на таке житло та яку ще допомогу можуть отримати ВПО у громаді.

Лихівська громада долучилася до експериментального проєкту

За словами Наталії Жданюк, Лихівська громада почала працювати в межах експериментального проєкту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №751 від 10 червня 2026 року.

Програма передбачає можливість придбання будинків у сільській місцевості для внутрішньо переміщених осіб. Житло купуватимуть за кошти державної субвенції та передаватимуть у комунальну власність громади.

Для одного будинку передбачена сума до 500 тисяч гривень. Тобто житло в межах встановленої вартості може бути придбане за державні кошти, а після цього його зможуть надати переселенцям.

Наразі громада вже зробила перші організаційні кроки.

“Ми запросили представників Держпродспоживслужби та пожежної інспекції та створили комісію для роботи над всіма питаннями по цьому проєкту”, – розповіла Наталія Жданюк.

До складу комісії включили відповідних спеціалістів, після чого громада почала безпосередньо шукати будинки, які відповідають вимогам програми. Наразі в Лихівській громаді опрацьовують один такий будинок.

“Наразі ми займаємося одним будинком. Для подальшого опрацювання цього питання створена комісія, складено відповідний акт, і зараз документи перебувають на опрацюванні”, – розповіла Наталія Жданюк.

За її словами, після звернення представників ВПО відповідні документи мають передати до департаменту для подальшого опрацювання питання відповідно до постанови.

Скільки будинків планують придбати

Конкретної кількості будинків, які громада планує придбати в межах проєкту, наразі немає.

Наталія Жданюк пояснює, що знайти відповідне житло складно через низку вимог. Зокрема, не всі будинки мають належним чином оформлені документи, не завжди підходить їхня вартість, а власники не завжди погоджуються на розрахунок у безготівковій формі.

“Будемо працювати, по мірі можливості. Чим більше, тим краще”, – зазначила начальниця відділу.

Йдеться саме про приватні будинки, які належать господарям. Громада має придбати їх у комунальну власність відповідно до умов державної програми. Після цього житло передаватимуть для проживання внутрішньо переміщеним особам.

Таким чином, власником будинку буде громада, а сім’я ВПО отримуватиме право проживати в ньому на визначених умовах.

Скільки років ВПО зможуть жити у будинку

Договір із внутрішньо переміщеною особою укладатимуть на два роки.

При цьому мешканці не сплачуватимуть орендну плату – оплачувати потрібно буде лише комунальні послуги.

Після завершення двох років договір може бути продовжений. За словами Наталії Жданюк, це можливо, якщо сім’я продовжує відповідати необхідним умовам і немає підстав для припинення проживання.

Тобто два роки не обов’язково означають автоматичне виселення родини. Після придбання будинку в громаді планують сформувати фонд житла для внутрішньо переміщених осіб. Саме відповідна комісія надалі займатиметься питаннями користування таким житлом.

Якщо сім’я дотримується умов проживання, договір можуть продовжити ще на певний період за взаємною згодою.

Водночас є обставини, за яких продовження договору може бути неможливим. Серед них – пошкодження або руйнування майна, а також заборгованість за комунальні послуги.

“Якщо таких підстав не буде, то ми можемо з ними продовжити термін дії договору на проживання”, – пояснила Наталія Жданюк.

Окремої виплати для всіх ВПО у громаді немає

Під час розмови журналістка також запитала про інші види підтримки переселенців – зокрема, можливі одноразові виплати, компенсації лікування чи санаторно-курортного відпочинку.

Як пояснила Наталія Жданюк, окремої фіксованої виплати, яку автоматично отримує кожен ВПО після реєстрації в громаді, у Лихівці немає.

Водночас переселенці, як і інші соціально незахищені жителі громади, можуть звертатися по допомогу за програмою “Турбота”. Це програма матеріальної підтримки соціально незахищених верств населення. Розмір допомоги визначають на засіданні виконкому залежно від конкретної ситуації та в межах передбачених бюджетних призначень. Для отримання допомоги необхідно подати заяву до ЦНАПу або відділу соціального захисту населення та ветеранської політики.

“У нас є випадки, коли люди звертаються по допомогу за програмою “Турбота”. Це стосується соціально незахищених верств населення. Залежно від конкретної ситуації та життєвих обставин ми намагаємося допомогти всім, хто звертається ”, – зазначила начальниця відділу.

Тобто допомогу призначають не просто за фактом наявності статусу ВПО, а залежно від конкретних життєвих обставин людини.

Допомагати переселенцям почали ще у 2022 році

Підтримка людей, які вимушено залишили свої домівки через війну, у Лихівській громаді розпочалася ще з перших місяців повномасштабного вторгнення.

За словами однієї з представниць відділу соціального захисту населення та ветеранської політики, на початку громада забезпечувала харчуванням перших переселенців, які приїжджали сюди.

“Забезпечували людей, які переселилися до нас. Це, мабуть, перші 50 чоловік, які селилися сюди”, – згадує вона.

Нині допомога ВПО здійснюється у межах загальних соціальних програм громади, а також завдяки роботі благодійних і волонтерських організацій.

Читайте також:

Із занедбаної будівлі – у сучасний дім для переселенців: як у Лихівці готують до відкриття гуртожиток