Що закуповувала Вільногірська центральна міська лікарня у грудні 2025 року: від хлібу до радіатору 

У грудні 2025 року міська лікарня провела низку великих закупівель на мільйони гривень. Ми зібрали підбірку тендерів за цей період, щоб показати, куди спрямовуються бюджетні кошти на медичне обслуговування.

Про це йдеться на Prozorro. 

Що закуповувала міська лікарня

Однією із закупівель, що привернула увагу, стала закупівля чотирьох холодильників, морозилки та мікрохвильовки на суму 92 400 гривень. Виконав закупівлю фізична особа-підприємець Крюков Євген.

Найдорожчим тендером стала закупівля електроенергії в розмірі 199196 кіловат-година. На виконання послуги виділили 1 972 059 гривень з урахуванням податку на додану вартість. Постачати електроенергію зобовʼязалося київське товариство з обмеженою відповідальністю “Скайенержди ЮА”. 

Другою найдорожчою закупівлею стала теплова енергія. Розмір закупівлі – 250 гігакалорій. На неї виділили 1 404 186 гривень. Забезпечувати теплом працівників та пацієнтів лікарні буде місцеве комунальне підприємство “Управляюча компанія “Жилкомсервіс”. 

Третім найдорожчим тендером стало надання доступу в електронній формі до інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) “Медична інформаційні система”. На це виділили 342 000 гривень. Єдиним учасником та переможцем було товариство з обмеженою відповідальністю “Ілайф”. Згідно з договором йдеться про доступ до компʼютерної програми “МедЕйр” – комплексної медичної інформаційної системи, яка працює через сервери виконавця. Лікарня отримує можливість користуватися системою онлайн: вести та зберігати медичні дані, працювати з базами пацієнтів і службовою інформацією, а також користуватися технічною підтримкою.

Однією з важливих закупівель, без використання електронної системи, є договір на закупівлю різних господарських, будівельних та сантехнічних товарів, який підписаний з  фізичною особою-підприємцем Гляненко Сергієм . У нього лікарня планує закупити плинтус, лінолеум, натяжні стелі, двері, флізелінові стрічки для гіпсокартону, пʼять радіаторів опалення та багатьо інших позицій. Загальна сума договору – 379 533 гривень.

Окремої уваги заслуговує придбання хлібу. Його зобовʼязалося  провести товариство з обмеженою відповідальністю “Криворіжхліб Торговий Дім”. Закупівля стосується нарізаного хліба з пшеничного борошна в упаковці в розмірі 2940 кілограм та нарізаного хліба з житнього борошна – 2660 кілограм. Плановою сумою було близько 201 тисячі гривень, фактичною, на яку був укладений договір з постачальником, стала сума 164 640 гривень. 

Крім цього, в грудні 2025 року мало відбутися придбання теплового лічильнику на суму 64 500 гривень. Договір підписали з ТОВ “Укрдемсервіс”. 

Читайте також: 

Тендер на дератизацію та дезінсекцію у Вільногірську не відбувся: нового оголошення поки немає

В Україні 16 вересня вшановують пам’ять усіх журналістів і медіапрацівників, які загинули під час виконання професійних обов’язків, стали жертвами війни або віддали життя, захищаючи Україну. Ця дата пов’язана із зникненням журналіста Георгія Гонгадзе – 26 років тому, 16 вересня 2000 року, він востаннє вийшов із дому та зник. Відтоді цей день став символом пам’яті про загиблих українських журналістів. 

Детальніше про День пам’яті журналістів та захід для медійників Дніпропетровщини – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День пам’яті після зникнення Гонгадзе

16 вересня 2000 року журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві. Згодом було встановлено, що він став жертвою вбивства. Його зникнення та подальше розслідування справи стали однією з найгучніших історій в українській журналістиці та привернули увагу до проблеми безпеки представників медіа.

Саме ця дата згодом стала днем, коли журналістська спільнота згадує колег, які загинули через свою професійну діяльність.

День пам’яті журналістів в Україні започаткували за ініціативи Національної спілки журналістів України. Щороку 16 вересня медійники вшановують загиблих колег та говорять про право журналістів працювати без страху за власне життя.

Від початку повномасштабної війни загинули 156 медійників

Сьогодні пам’ять про загиблих журналістів має особливе значення, адже повномасштабна війна зробила роботу медіа в Україні ще небезпечнішою.

За оновленими даними Національної спілки журналістів України (НСЖУ), станом на 2 вересня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 156 медійників.

Серед них:

• 21 медійник і медійниця загинули під час виконання професійних обов’язків;
• 10 стали цивільними жертвами війни;
• 125 представників та представниць медіа загинули, захищаючи Україну в лавах Сил оборони. 

Це не просто статистика. За кожною цифрою – людина, родина, колеги, професійна історія та матеріали, які вони вже не зможуть створити.

НСЖУ продовжує вести перелік загиблих медійників та оновлювати його на основі верифікованих даних. 

Журналісти Дніпропетровщини говоритимуть про небезпеку роботи

Пам’ять про загиблих колег – це не лише про минуле. Для журналістів, які сьогодні працюють у Дніпропетровській області, питання безпеки залишається частиною щоденної роботи.

18 вересня у Дніпрі Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ проведе дискусію “Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини”.

Під час зустрічі журналісти та медійники області говоритимуть про те, як оцінювати ризики перед виїздом на зйомку, як ухвалювати рішення під час роботи у небезпечних місцях та які правила безпеки реально допомагають у воєнних умовах.

Окрему увагу планують приділити роботі журналістів у різних громадах області, зокрема Дніпрі, Кривому Розі, Павлограді та інших населених пунктах. Також говоритимуть про виклики, з якими стикаються невеликі редакції та журналісти, які працюють практично самостійно. 

За підсумками зустрічі організатори планують сформувати практичні рекомендації для журналістів та редакцій, які працюють у прифронтовому регіоні. 

Читайте також:

Пошук та визволення захисників: Вільногірська міськрада звернулася до Офісу омбудсмана, ГУР та Червоного Хреста

Кирило Пойда із Жовтих Вод виборов золоту медаль чемпіонату Європи з параплавання. Український спортсмен переміг у запливі на 100 метрів брасом та водночас оновив рекорд Європи. 

Деталі – на Вільногірськ IN.UA.

Жовтоводець встановив рекорд Європи

Чемпіонат Європи з параплавання відбувся у турецькому місті Коджаелі. Змагання проходили з 7 до 12 вересня на базі Олімпійського басейну в Гебзе. Участь у першості взяли представники 38 європейських країн. 

Україну на континентальній першості представляли 41 параплавець. Українська збірна за підсумками трьох перших змагальних днів уже мала 35 медалей та посідала третє місце у загальнокомандному заліку. 

До успіху команди долучився й спортсмен із Жовтих Вод Кирило Пойда. У фінальному запливі на дистанції 100 метрів брасом він показав найкращий результат та піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу.

Окрім перемоги, виступ Пойди приніс Україні ще одне досягнення – спортсмен встановив рекорд Європи у цій дисципліні. Українець подолав дистанцію за 1 хвилину 14,95 секунди. 

Кирило Пойда народився та виріс у Жовтих Водах. Нині спортсмен представляє Дніпропетровську область у складі національної паралімпійської збірної України.

Це не перший його успіх на міжнародних змаганнях. У 2025 році Пойда здобув бронзову медаль чемпіонату світу з параплавання на дистанції 100 метрів брасом.

Джерело: Національний комітет спорту інвалідів України. 

Читайте також:

Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області