Стерилізація вуличних собак у Вільногірську: як у місті дбають про тварин

Стерилізація безпритульних собак є важливою роботою. Такі  тварини зазвичай проявляють суттєво менше агресії, тому це впливає на безпеку людей та інших тварин у місті. Крім того, це є одним із гуманних способів зменшити популяцію собак, що не мають дому та власника. Цього року у Вільногірську цією роботою займаються спеціалісти з ГО «ЗооКонтроль». 

Наша редакція поспілкувалася з представниками організації та дізналася, особливості їх роботи

Стерилізація вуличних собак: чому це важливо для міста

ГО «ЗооКонтроль» вже не перший раз працюють у Вільногірську. У листопаді минулого року, Вільногірськ.IN.UA вже писали про їх діяльність. Втім, проблема великої кількості безпритульних тварин досі залишається актуальною. Хтось вже народився на вулиці, когось покинули власники. Тому міська рада виділяє кошти та закуповує послуги профільних спеціалістів, щоб зменшити кількість безпритульних собак. Цього разу спеціалісти ЗооКонтролю мають провести операції 100 собакам міста. 

Варто зазначити, що стерилізація як безпритульних, так і домашніх тварин є гуманним способом контролю їх чисельності. Такої думки дотримуються й профільні зоозахисні організації. Зоозахисники приводять статистику з досліджень, що на вибірці 40 тисяч собак, стерилізовані суки живуть на 26,3% довше, а кобелі — на 13,8% довше. Тож, це є важливою та абсолютно нормальною практикою. Крім того, коли спеціалісти стерилізують собак, вони також оглядають тварину на наявність інших захворювань, які розповсюджені для вуличних собак та роблять їй вакцинацію.

 «Ми колемо собакам вітчизняну вакцину гарної якості, антибіотик та знеболювальні препарати використовуємо, щоб собачкам неболюче було. Тому вони себе гарно почувають, ніхто не скавчить, не плаче. В цілому сама стерилізації займає від 20 до 40 хвилин, залежно від стану здоров’я чи віку. Потім ми її перетримуємо декілька днів, а коли приходить час, оглядаємо, і бригада повертає її на те місце, де взяли собаку. Весь цей час вони їдять, п’ють, в них є кондиціонер, мухоловка, тобто багато того, чого в мене навіть вдома немає. Кондиціонера і мухоловки я не маю» – розповідає лікар ГО «ЗооКонтроль»

Спеціалісти організації підтримують контакт із волонтерами міста та небайдужими містянами. Завдяки цьому вони отримують інформацію про місце скупчення чи життя вуличних собак. Після отримання інформації, кінолог-ветеринар виїжджає на місце, відловлює собак та привозить їх до місця проведення огляду, операції та післяопераційного догляду. 

Як впливає стерилізація на собаку та на безпеку людей у місті

Спеціалісти організації розповіли нам, що у собак є декілька типів агресії. Своєю роботою вони унеможливлюють прояви найбільш розповсюдженого типу – це статева агресія. До того ж завдяки вакцинації ветеринари роблять профілактику сказу. Ця хвороба є дуже смертельною для тварин без лікування та при укусі може передатися людині. Тварини, які хворі на сказ також можуть проявляти агресію. Після всієї процедури на тварину одягають спеціальну бирку, щоб люди могли зрозуміти, що така собака стерилізована та вакцинована. Крім того, завдяки підшкірному чіпу, який також вживляється собаці, неможливо сфальсифікувати факт вакцинації. Тому що підшкірний чіп має унікальний код, який можна дізнатися, просканувавши ідентифікувати собаку.

«Оброблені нами собаки будуть мати кліпсу на вусі. В цьому році вона салатова. Колір кожного року міняється, і тому за кольором кліпси можна з’ясувати, якого року вакцинована собака. Тож, якщо, не дай Боже, когось із містян буде покусано собакою, наші оброблені собаки мають чіп підшкірний. Ми після роботи надаємо адміністрації документацію відповідно стосовно виконаної нашої роботи, де список оцих чіпів і кожна собака помічена. Тобто, якщо ситуація, коли собака кусає, її відловлюють, сканують її чіп і виявляють, що з такого року вона була вакцинована від сказу. Вакцина від сказу зазвичай має тривалість імунітету, який вона викликає, близько трьох років. Тобто на три роки більшість собак захищені від сказу» – пояснив лікар

Завдяки такій інформації лікарі зможуть ефективніше підбирати план лікування людини, якщо так сталося, що її покусала вулична собака. 

Як себе поводитися з вуличними собаками: паради спеціалістів

Редакція також розпитала спеціалістів ЗооКонтролю щодо основних правил поводження із собаками, особливо, тих, які варто знати дітям. 

«Тут можна підійти масштабно, комплексно. Починаючи з того, що потрібно прищеплювати любов до братів наших менших, вчити, що не потрібно їх бити, навіть коли вони безпомічні й маленькі. Не потрібно їх викидати на вулицю. Ми ж відповідальні за тих, кого приручили. І потрібно ставитися відповідально до тваринок. Неважливо, це собака, котик чи папуга, ще там хтось, якась мишка» – радить лікар

Також, важливо навчити дитину, як правильно поводитися в присутності будь-якої собаки. Ветеринар розповідає, що заздалегідь ми не знаємо, агресивна собака чи ні. Тому не варто робити ніяких різких рухів, нахилянь, імітацій, що ви берете камінь чи палку. Треба просто спокійно займатися своїми справами, обходити й не втручатися в життя собаки. Тобто, собака живе своїм життям, а люди своїм. Втім, якщо вже так трапилася, що собака побігла за дорослим чи дитиною, то механізм дій змінюється.

«В таких випадках ми повертаємося обличчям до собаки, стоїмо, руки по швах і потихеньку-потихеньку відступаємо. Тому що дати бій собаці не кожна доросла людина зможе, а дитина тим паче. Тому обережно повертаємося обличчям, якщо є щось в руках, наприклад, сумка, ми не замахуємося, а просто виставляємо між собою і собакою, і потихеньку відступаємо, щоб не нападати» – пояснює ветеринар.

Читайте також:

• Як отримати статус багатодітної сім’ї
• Як діяти, якщо ви опинилися під завалом разом із дитиною: поради від ДСНС та UNICEF

Депутати затвердили нову редакцію Стратегії – ключового документа, за яким житиме громада найближчі роки.

Детальніше читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Стратегія як відповідь на нові реалії

На черговій сесії Вільногірської міської ради депутати ухвалили оновлену Стратегію розвитку громади до 2027 року. Разом із нею затверджено і План реалізації на 2021–2027 роки у новій редакції – документ, який визначає конкретні кроки, проєкти та пріоритети розвитку міста і сіл громади в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Це рішення фактично задає курс для всіх сфер життя громади – від економіки та інфраструктури до освіти, медицини та екології.

Оновлення документа пояснюють необхідністю привести його у відповідність до сучасних умов і законодавства. Зокрема, враховано зміни державної та регіональної політики, а також виклики, які постали перед громадами після початку повномасштабної війни.

У рішенні зазначається, що стратегія узгоджена з Державною стратегією регіонального розвитку та обласною стратегією до 2027 року. Це означає, що Вільногірськ планує розвиватися синхронно з ширшими державними та регіональними процесами.

Крім того, документ передбачає можливість коригування – залежно від змін ситуації, ресурсів та зовнішніх викликів.

Документ, який впливатиме на бюджет і всі програми

Після затвердження стратегія стає основою для формування всіх міських програм, планів розвитку та бюджету громади.

Фактично це означає, що фінансування проєктів буде прив’язане до стратегічних цілей, структурні підрозділи виконкому працюватимуть у межах визначених напрямів, а всі ініціативи мають відповідати затвердженим пріоритетам.

Якою бачать громаду до 2027 року

Головна мета стратегії – підвищити якість життя мешканців і забезпечити ефективний розвиток громади.

Йдеться про створення комфортних умов проживання, розвиток економіки та підприємництва, модернізацію інфраструктури, забезпечення екологічної безпеки та ефективне використання ресурсів.

Важливим елементом є співпраця влади, бізнесу та громади, а також залучення зовнішнього фінансування – від державних програм до міжнародних партнерів і донорів.

Чотири ключові напрями розвитку громади

У новій редакції Стратегії визначено чотири стратегічні цілі, які охоплюють основні сфери життя громади.

Екологія та енергоефективність. Перший напрям стосується підвищення екологічної та енергетичної безпеки. Серед запланованих кроків:

• покращення санітарного стану території;
• розвиток рекреаційних зон;
• підвищення енергоефективності житлового фонду;
• розвиток освітнього простору в контексті екологічної свідомості.

Якість життя: від доріг до медицини. Найбільш широкий блок – забезпечення якісних умов життя. Він охоплює:

• розвиток і ремонт доріг;
• модернізацію систем водопостачання та водовідведення;
• управління та реконструкцію житлового фонду;
• розвиток освіти;
• підвищення якості медичних послуг;
• розвиток соціальної сфери;
• безпеку в громаді;
• підвищення ефективності управління.

Люди як головний ресурс. Окремий напрям присвячений розвитку людського потенціалу. Йдеться про підтримку культури, спорту та фізичної активності, а також залучення мешканців до благоустрою та розвитку громади через самоорганізацію.

Інфраструктура та благоустрій. Четверта стратегічна ціль – розвиток інфраструктури, зокрема:

• відновлення та модернізація об’єктів благоустрою;
• покращення загального вигляду та функціональності територій.

Фінансування: від бюджету до міжнародної допомоги

Реалізація стратегії передбачає різні джерела фінансування:

• державний і місцевий бюджети;
• Державний фонд регіонального розвитку;
• міжбюджетні трансферти;
• інвестиції та державно-приватне партнерство;
• міжнародні програми та донорська допомога.

Окремо акцентується на можливості співпраці з міжнародними організаціями – зокрема у сферах інновацій, підприємництва, підтримки ВПО та розвитку місцевого самоврядування.

Стратегія як “живий” документ

У міськраді підкреслюють: стратегія не є статичним документом. Вона передбачає регулярний моніторинг виконання, відкриті звіти та можливість коригування залежно від ситуації.

Затвердження стратегії – це лише перший крок. Попереду – її реалізація через конкретні проєкти та рішення, які безпосередньо впливатимуть на життя мешканців громади.

Детальніше про те, які саме зміни передбачені в окремих сферах – економіці, медицині, освіті, інфраструктурі та житлово-комунальному господарстві – читайте в наступних матеріалах редакції Вільногірськ IN.UA.

Читайте також:

Вільногірська Рада ВПО взяла участь у міжрегіональному форумі у Дніпрі

У Вільногірську з’явилося місце, де тиша говорить гучніше за слова. Тут згадують дітей, чиї життя обірвала війна. Цього дня поруч із містянами були військові – і їхні історії додали заходу особливої глибини. Їхні голоси – про війну і мир, втому і силу, дитинство і втрати – звучали тут особливо щиро. У цих розповідях немає пафосу, лише правда, яку проживають щодня. 

Про досвід військових із Вільногірська, їхні спогади та думки – далі в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Простір, що говорить без слів

У центрі Вільногірська відкрили місце пам’яті загиблим дітям України – простір, наповнений символами, тишею і болем. Це не просто локація, а точка, де зупиняються, щоб згадати і не забути.

Раніше редакція Вільногірськ IN.UA розповідала про відкриття та історії матерів із Маріуполя і Бучі, які зворушили містян до сліз. Та цього разу подія набула ще одного виміру – голосу тих, хто сьогодні тримає оборону країни.

“Від командира залежить життя”: слова, які звучать по-іншому

Серед гостей заходу були військові з Вільногірська. Вони ділилися власним досвідом, який поєднує фронт і мирне життя.

Військовий Володимир Гладун розповів, що його шлях у війську почався ще у 90-х роках. Тоді, каже, ніхто не вірив, що війна стане реальністю:

“Коли нам казали, що готують як захисників держави, якщо буде війна – це звучало нереально. Тоді все було інакше”.

Після скорочення армії у 2003 році він залишив службу, але з перших днів повномасштабного вторгнення повернувся до війська. Нині служить у 121-й бригаді на Херсонському напрямку, де тримають оборону по Дніпру.

Його слова про відповідальність звучали особливо гостро:

“Від командира залежить життя твоєї людини. Треба приймати рішення так, щоб і завдання виконати, і зберегти життя”.

Він також наголосив на важливості особистого прикладу:

“Як і діти, люди не вірять словам – вони дивляться на дії”.

Війна і молодість: історія, написана в укритті

Свою історію розповів і Микита Крігер – військовий, який до служби займався волонтерством. Ще студентом він допомагав переселенцям: знаходив житло, забезпечував продуктами та необхідними речами.

Під час служби опинився в оточенні у Мирнограді. Саме там, у підвалах і бліндажах, він писав дипломну роботу.

“Ховаючись у підвалах, вечорами, коли вже не можна було вийти через дрони, я дописував диплом. І зрештою захистив його”.

Його слова про дитинство звучали особливо контрастно: “Було місце – ліс біля озера. Я тікав туди щодня”.

Сьогодні ж найбільшим бажанням після повернення було просте: “Просто поспати”.

“Впертість допомагає йти до цілі”

Олег Тхоренко, ще один військовий, пригадав своє спортивне минуле. Займався боротьбою, армрестлінгом, має десятки нагород.

Каже, що головне, що виніс зі спорту – це характер:

“Впертість дуже допомагає. Коли знаєш свою ціль і йдеш до неї”.

“Триматися разом”: порада від фронту

Антон Скоблік, який служить із перших днів повномасштабної війни, згадав себе дитиною – допитливим і відкритим до світу.

Його побажання молоді просте, але вагоме: “Триматися колективу, підтримувати один одного. І успіхів – і в спорті, і в житті”.

Пам’ять, яка формує майбутнє

Відкриття місця пам’яті загиблим дітям у Вільногірську стало подією, яка об’єднала різні покоління – тих, хто пам’ятає, і тих, хто бореться.

Це місце – не лише про втрату. Воно про відповідальність. Про те, щоб трагедія не стала звичкою. Про те, щоб кожна дитяча історія залишилася в серці громади.

І про те, що навіть у час війни – життя, пам’ять і правда мають звучати.

Читайте також:

Сила, яка виросла з упертості: особиста історія тренерки з пауерліфтингу у Вільногірську