Студентка з Вільногірська отримала 5 років за привласнений iPhone: деталі судової справи

У Вільногірську суд виніс вирок місцевій студентці, яка спокусилася на залишений без нагляду дорогий смартфон. В умовах воєнного стану звичайне привласнення чужої речі розцінюється як тяжкий злочин.

Редакція Вільногірськ IN.UA ознайомилася з матеріалами справи та розповідає, чим завершилася ця історія для дівчини.

Суд на студенткою у Вільногірську

Інцидент трапився пізно ввечері 31 січня 2026 року у Вільногірську. Місцева жителька, яка навчається у Вільногірському фаховому коледжі, перебувала у закладі “Клітка”, що розташований на вулиці Центральній.

Близько 23:00 дівчина зайшла до вбиральні та побачила на підлозі залишений кимось мобільний телефон iPhone 11. Переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, студентка не стала шукати власника чи звертатися до адміністрації закладу. Вона просто підняла чужий гаджет із робочою сім-карткою “Київстар”, сховала його до своєї сумки та швидко покинула місце події.

Своїми діями вона завдала законній власниці телефону матеріальних збитків на суму майже 7 тисяч гривень.

Відповідальність за законами воєнного часу

Дівчину швидко розшукали. Правоохоронці кваліфікували її дії за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. Згідно з чинним законодавством, будь-яка таємна крадіжка чужого майна, вчинена в умовах воєнного стану, автоматично прирівнюється до тяжкого злочину та передбачає суворе покарання — від 5 до 8 років позбавлення волі.

Зрозумівши серйозність ситуації, студентка повністю визнала свою провину та щиро розкаялася. Вона уклала офіційну угоду про визнання винуватості з прокурором Жовтоводської окружної прокуратури. Потерпіла власниця телефону також не заперечувала проти такого мирного формату вирішення справи.

Варто зазначити, що це перший випадок, коли було застосовано посилене покарання за крадіжку в період воєнного стану.

Вирок суду: випробувальний термін замість в’язниці

Вільногірський міський суд розглянув справу 23 березня 2026 року. Суддя врахував усі обставини: молодий вік обвинуваченої, відсутність попередніх судимостей, позитивні характеристики з місця навчання та щире каяття.

Затвердивши угоду, суд визнав студентку винною та призначив їй узгоджене покарання — 5 років позбавлення волі. Однак, враховуючи пом’якшувальні обставини, дівчину звільнили від реального відбування покарання за ґратами, замінивши його на 1 рік іспитового строку.

Протягом цього року засуджена зобов’язана виконувати низку суворих правил:

• регулярно з’являтися для реєстрації до органів пробації;
• повідомляти правоохоронців про будь-які зміни місця проживання, роботи чи навчання;
• не виїжджати за межі України без офіційного дозволу.

Викрадений iPhone 11, який перебував під арештом як речовий доказ, суд ухвалив повернути законній власниці.

Читайте також:

У Вільногірську жінка таємно оформила кредит через смартфон знайомого: який вирок виніс суд

У Кам’янському ті, хто пройшов війну, знову вийшли на майданчик — цього разу не зі зброєю, а з кулями для петанку. Ці змагання стали для них способом психологічного відновлення та можливістю підтримати один одного. 

Про це йдеться у Facebook “Новини Лихівської громади”.

22 березня у Камʼянському відбулися обласні змагання з петанку. Вони пройшли на базі Ветеранського простору. 

Петанк — різновид боулзу, традиційної англійської спортивної гри, мета якого — кинути порожнисті металеві кулі якомога ближче до маленької деревʼяної кулі, стоячи при цьому всередині кола та обома ногами торкаючись землі. Згідно з правилами, в петанк грають на жорсткому ґрунті, гравії або ж на траві та піску.

Вперше в Україні грати в петанк почали на початку 2000-х років у Києві та Ужгороді. Згодом була сформована ГО “Федерація Петанку України”, яка функціонує й наразі. 

Петанк є не просто грою на точність, а дієвим інструментом психологічної реабілітації та соціальної адаптації. 

Саме тому такі змагання стають дедалі популярнішими серед захисників, допомагаючи їм відновлюватися через активне спілкування та командну взаємодію.

Цього разу у Камʼянському змагалося 6 команд:

• “Прометей”;
• “Родини загиблих Героїв Захисників України” (Камʼянське);
• “Superhumans” (Дніпро);
•  та збірні команди з Кривого Рогу, Жовтих Вод та Лихівки.

Лихівську громаду на змаганнях представив Микола Чепурний, ветеран, який і раніше брав участь у змаганнях серед ветеранів. 

“Висловлюємо щиру подяку селищному голові за підтримку ініціативи та сприяння розвитку ветеранського спорту. Дякуємо відділу освіти за наданий транспорт та допомогу в організації поїздки”, — зазначають організатори. 

Читайте також:

Ветерани та їхні родини можуть отримати безоплатну правничу допомогу: як скористатися

В Україні запроваджують масштабну ініціативу по створенню банків їжі на базі супермаркетів, покликану вирішити одразу дві глобальні проблеми: зменшити кількість харчових відходів та допомогти людям, які опинилися у скруті.

Детальніше про те, як працюватиме ініціатива та які продукти віддаватимуть безплатно — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Що таке система “food banking” та як вона працюватиме

Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства підписали меморандум про співпрацю з Українською федерацією банків продовольства (УФБП). Мета угоди — розвиток системи продовольчих банків. Ця модель уже не одне десятиліття успішно діє в країнах Європейського Союзу та США. Її суть полягає у централізованому зборі, сортуванні та розподілі харчів через благодійні організації.

Наразі в Україні розробляють спеціальний законопроєкт, який створить необхідні податкові та регуляторні умови для бізнесу. Документ передбачає впровадження пільг для тих підприємців, які віддаватимуть їжу на благодійність. Водночас обговорюється запровадження штрафів за утилізацію продуктів, якщо вони були безпечними і їх можна було передати людям. Очікується, що такий підхід дозволить зменшити обсяги харчових відходів у країні щонайменше вдвічі.

Чому новий закон критично необхідний

Щороку в Україні утилізують від 2,7 до 3 мільйонів тонн харчових продуктів. Величезна частка цієї їжі є абсолютно безпечною та придатною до споживання. Паралельно з цим понад 12,7 мільйона українців потребують гуманітарної підтримки. Серед них — пенсіонери, люди з інвалідністю та понад 4,59 мільйона внутрішньо переміщених осіб.

“Щороку в Україні утворюється близько 3 мільйонів харчових відходів — попри те, що значна частина цієї їжі ще придатна до споживання. Водночас мільйони українців потребують гуманітарної та продовольчої підтримки. Ми розробили законопроєкт, який передбачає розвиток в Україні системи банків продовольства — механізму, який дозволяє передавати придатні до споживання продукти від виробників і ритейлу благодійним організаціям замість їх утилізації“, — пояснює голова правління УФБП Дмитро Шкрабатовський.

За його словами, практика порятунку продуктів, які вже не можуть продаватися в магазинах через наближення кінцевої дати споживання, є світовим стандартом.

Які саме продукти рятуватимуть від смітника

Пріоритет у передачі благодійникам надаватимуть товарам із тривалим терміном зберігання, а також тим продуктам, дата вживання яких добігає кінця (їх потрібно реалізувати швидко). До списку входять:

• бакалія (різноманітні крупи, макаронні вироби, борошно, цукор, сіль та олія);
• консервація (овочеві, м’ясні та рибні консерви);
• продукти з коротким терміном придатності (молочна продукція, хлібобулочні вироби, свіжі фрукти та овочі, які супермаркети не встигають розпродати);
• дитяче харчування (фруктові та овочеві пюре, каші, молочні суміші);
• напої (бутильована вода, соки, кава та чай).

Головна та безкомпромісна вимога до всіх товарів — повна безпечність для здоров’я людини. Продукція повинна мати цілісне, непошкоджене пакування та чітке маркування з термінами придатності.

Як їжа потраплятиме до кінцевого споживача

Світовий досвід показує різні моделі роботи продовольчих банків. В Україні планують використовувати два основні формати:

• повний цикл, тобто благодійна організація бере на себе всі процеси: безкоштовно забирає товари зі складів чи магазинів, зберігає їх, перевіряє якість та самостійно роздає їжу людям, які звернулися по допомогу.
• логістичний хаб, коли родовольчий банк працює як великий розподільчий центр. Він приймає великі партії продуктів, забезпечує їхнє правильне зберігання та контроль якості. Після цього їжу передають партнерським структурам — громадським організаціям, державним соціальним установам чи іншим благодійним фондам, які вже безпосередньо контактують із вразливими верствами населення і роздають їм продуктові набори.

Читайте також:

Пенсійне посвідчення у смартфоні: як оформити електронний документ онлайн