В Україні запроваджують масштабну ініціативу по створенню банків їжі на базі супермаркетів, покликану вирішити одразу дві глобальні проблеми: зменшити кількість харчових відходів та допомогти людям, які опинилися у скруті.
Детальніше про те, як працюватиме ініціатива та які продукти віддаватимуть безплатно — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.
Що таке система “food banking” та як вона працюватиме
Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства підписали меморандум про співпрацю з Українською федерацією банків продовольства (УФБП). Мета угоди — розвиток системи продовольчих банків. Ця модель уже не одне десятиліття успішно діє в країнах Європейського Союзу та США. Її суть полягає у централізованому зборі, сортуванні та розподілі харчів через благодійні організації.
Наразі в Україні розробляють спеціальний законопроєкт, який створить необхідні податкові та регуляторні умови для бізнесу. Документ передбачає впровадження пільг для тих підприємців, які віддаватимуть їжу на благодійність. Водночас обговорюється запровадження штрафів за утилізацію продуктів, якщо вони були безпечними і їх можна було передати людям. Очікується, що такий підхід дозволить зменшити обсяги харчових відходів у країні щонайменше вдвічі.
Чому новий закон критично необхідний
Щороку в Україні утилізують від 2,7 до 3 мільйонів тонн харчових продуктів. Величезна частка цієї їжі є абсолютно безпечною та придатною до споживання. Паралельно з цим понад 12,7 мільйона українців потребують гуманітарної підтримки. Серед них — пенсіонери, люди з інвалідністю та понад 4,59 мільйона внутрішньо переміщених осіб.
“Щороку в Україні утворюється близько 3 мільйонів харчових відходів — попри те, що значна частина цієї їжі ще придатна до споживання. Водночас мільйони українців потребують гуманітарної та продовольчої підтримки. Ми розробили законопроєкт, який передбачає розвиток в Україні системи банків продовольства — механізму, який дозволяє передавати придатні до споживання продукти від виробників і ритейлу благодійним організаціям замість їх утилізації“, — пояснює голова правління УФБП Дмитро Шкрабатовський.
За його словами, практика порятунку продуктів, які вже не можуть продаватися в магазинах через наближення кінцевої дати споживання, є світовим стандартом.
Які саме продукти рятуватимуть від смітника
Пріоритет у передачі благодійникам надаватимуть товарам із тривалим терміном зберігання, а також тим продуктам, дата вживання яких добігає кінця (їх потрібно реалізувати швидко). До списку входять:
- бакалія (різноманітні крупи, макаронні вироби, борошно, цукор, сіль та олія);
- консервація (овочеві, м’ясні та рибні консерви);
- продукти з коротким терміном придатності (молочна продукція, хлібобулочні вироби, свіжі фрукти та овочі, які супермаркети не встигають розпродати);
- дитяче харчування (фруктові та овочеві пюре, каші, молочні суміші);
- напої (бутильована вода, соки, кава та чай).
Головна та безкомпромісна вимога до всіх товарів — повна безпечність для здоров’я людини. Продукція повинна мати цілісне, непошкоджене пакування та чітке маркування з термінами придатності.
Як їжа потраплятиме до кінцевого споживача
Світовий досвід показує різні моделі роботи продовольчих банків. В Україні планують використовувати два основні формати:
- повний цикл, тобто благодійна організація бере на себе всі процеси: безкоштовно забирає товари зі складів чи магазинів, зберігає їх, перевіряє якість та самостійно роздає їжу людям, які звернулися по допомогу.
- логістичний хаб, коли родовольчий банк працює як великий розподільчий центр. Він приймає великі партії продуктів, забезпечує їхнє правильне зберігання та контроль якості. Після цього їжу передають партнерським структурам — громадським організаціям, державним соціальним установам чи іншим благодійним фондам, які вже безпосередньо контактують із вразливими верствами населення і роздають їм продуктові набори.
Читайте також:
Підписуйтесь
