Бронювання від мобілізації священиків: думка священнослужителя з Вільногірська

Кабінет Міністрів дозволив бронювання священників від мобілізації, оновивши Порядок бронювання військовозобов’язаних під час мобілізації та у воєнний час.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалися зі священиком Володимиром з місцевої громади щодо питання можливості бронювання священнослужителів від мобілізації.

Як відноситься церква до бронювання священників

Священик підтвердив, що така можливість дійсно існує. Однак сам він цією можливістю не скористався, зазначивши, що йому 59 років і він перебуває у віці, коли мобілізація менш імовірна. Попри це, він стоїть на військовому обліку, як і вимагає закон.

Щодо позиції церкви, священик наголосив, що православна церква України ставиться до питання бронювання священнослужителів спокійно. Зокрема, у церкві вже є військові капелани, які виконують свої обов’язки на фронті. Водночас рішення про бронювання залежить від кожного священнослужителя особисто.

“Церква до цього відноситься нормально. Якщо є потреба, священики можуть виконувати обов’язки військових капеланів. Крім того в нашій церкві є два капелани”, – зазначив священик.

Нагадаємо, уряд ухвалив рішення, що дозволяє бронювати священнослужителів від мобілізації відповідно до переліку посад, затвердженого Державною службою з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС).

Читайте також:

• Програму “Доступні ліки” розширено: до неї додали ще понад 50 нових препаратів
• На Дніпропетровщині тариф на транспортування газу для населення залишився незмінним

За офіційними даними Державної служби статистики, в Україні знову зафіксовано прискорення темпів зростання споживчих цін. У лютому 2026 року інфляція в річному вимірі сягнула позначки у 7,6%, що перевищує січневий показник (7,4%). Одним із ключових факторів, що вплинув на загальне подорожчання життя, стало зростання вартості окремих житлово-комунальних послуг.

Редакція Вільногірськ IN.UA проаналізувала свіжі дані Держстату та розібралася, за що українцям тепер доводиться платити більше.

Рекордне здорожчання окремих послуг ЖКГ

Попри те, що в країні продовжує діяти мораторій на підвищення низки базових тарифів, загальний рівень вартості комуналки за рік (з лютого 2025 року по лютий 2026 року) зріс на 2,3%. Водночас структура цих витрат є вкрай нерівномірною: ціни на одні послуги залишилися сталими, тоді як інші продемонстрували стрімкий стрибок.

Найбільше по гаманцях українців вдарило подорожчання послуг з управління багатоквартирними будинками. За рік тарифи у цьому сегменті злетіли одразу на 13,8%.

Окрім цього, статистичне відомство зафіксувало зростання вартості наступних комунальних сервісів у річному вимірі:

• послуги з вивезення побутових відходів подорожчали на 3,8%;
• послуги з утримання та ремонту житла додали в ціні 3,5%.

Якщо аналізувати короткострокову динаміку (зміни лише за один місяць — з січня по лютий 2026 року), то загальна вартість послуг ЖКГ зросла в середньому на 0,3%. Головним рушієм цього зростання знову стало управління багатоквартирними будинками, тариф на яке лише за один місяць піднявся на 2,3%.

Які тарифи залишаються без змін

На тлі загального інфляційного зростання цін вартість базових енергоресурсів та критично важливих послуг для населення залишається зафіксованою на колишньому рівні. Держава продовжує стримувати ціни на ключові позиції платіжок.

За даними Держстату, незмінними залишаються тарифи на:

• електроенергію для побутових споживачів;
• природний газ;
• постачання гарячої води та централізоване опалення;
• централізоване водопостачання та водовідведення (каналізацію).

Читайте також:

Економіка виживання: звіт про роботу Вільногірського “Жилсервісу”

В Україні кінцевий розмір пенсійних виплат напряму залежить від двох ключових факторів: кількості накопиченого страхового стажу та рівня офіційної заробітної плати.

Редакція Вільногірськ IN.UA розібралася, скільки років потрібно відпрацювати для виходу на заслужений відпочинок у 2026 році та як самостійно вирахувати суму своєї майбутньої пенсії.

Як розрахувати пенсію в Україні у 2026 році

Пенсійне законодавство передбачає поступове збільшення необхідного страхового стажу. Щоб вийти на пенсію у 60 років у 2026 році, українцям необхідно мати щонайменше 33 роки стажу. Ця вимога зростатиме щороку, поки у 2028-му не досягне 35 років. Якщо ж стажу не вистачає, право на пенсію у 63 роки матимуть ті, хто відпрацював офіційно від 23 років, а у 65 років — від 15 років.

На підсумкову суму виплат впливають загальний страховий стаж та середня заробітна плата за останні три роки перед виходом на пенсію. Важливо пам’ятати, що до стажу зараховуються лише ті місяці, за які роботодавець офіційно сплачував податки.

Сама пенсія за віком визначається за єдиною державною формулою. Для розрахунку розмір середньої зарплати в Україні за три попередні роки (наразі це період з 2023 по 2025 рік) множиться на індивідуальний коефіцієнт зарплати та коефіцієнт страхового стажу.

Індивідуальний коефіцієнт відображає відношення вашої особистої зарплати до середньої по країні за кожен місяць. Якщо ви отримували середню зарплату, він дорівнюватиме приблизно одиниці, якщо вдвічі вищу — наблизиться до двійки. Такі розрахунки Пенсійний фонд зазвичай проводить автоматично. Коефіцієнт страхового стажу розрахувати ще простіше: загальну кількість років вашого стажу потрібно помножити на 0,01.

Для наочності експерти наводять приклад розрахунку для жінки, яка виходить на пенсію у червні 2026 року, маючи 35 років (або 420 місяців) стажу. Її коефіцієнт стажу складатиме 0,35. Далі цей показник множиться на середню зарплату по країні та її індивідуальний зарплатний коефіцієнт. Загалом, якщо людина протягом трудової діяльності мала зарплату на рівні 30 000 гривень і накопичила 30 років стажу, її орієнтовна пенсія складатиме близько 10 000 гривень. Головний висновок незмінний: що вища офіційна зарплата, то більшою буде кінцева виплата.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: як зміняться виплати для українців