Ветерани отримають майже 10 мільйонів гривень на розвиток бізнесу

Перша у 2025 році хвиля подачі заяв на отримання грантів для ветеранів визначила 19 переможців, серед яких 15 учасників бойових дій та 4 члени їхніх родин. Загалом вони отримають майже 10 мільйонів гривень на започаткування або розвиток власної справи.

Про це повідомляє Міністерство економіки України.

Гранти ветеранам

З моменту запуску ветеранського компонента державної програми “Власна справа” гранти вже отримали 1178 ветеранів та членів їхніх родин. Загальна сума фінансування склала 553 мільйони гривень.

Понад половина (57%) грантоотримувачів — це учасники бойових дій, решта 43% — другі з їхнього подружжя. Найпоширенішим розміром гранту є сума до 500 тисяч гривень.

Найбільше коштів підприємці спрямовують на розвиток бізнесу у сфері переробної промисловості, а також в оптову та роздрібну торгівлю. Реалізація цих проєктів дозволить створити понад 2000 робочих місць у всіх регіонах України.

У першій хвилі 2025 року 14 переможців отримають гранти розміром до 500 тисяч гривень, троє – до 250 тисяч, ще двоє – до 1 мільйона гривень. Найбільша кількість грантоотримувачів зареєстрована у Львівській та Івано-Франківській областях, а також у місті Києві. Найпопулярніші напрями для ведення бізнесу серед переможців — переробна промисловість, тимчасове розміщення та організація харчування.

“Власна справа” для ветеранів 

Програма передбачає, що учасники бойових дій, люди з інвалідністю внаслідок війни, другі з їхнього подружжя, а також другі з подружжя загиблих захисників можуть отримати гранти у таких розмірах:

• до 250 тисяч гривень, до 500 тисяч гривень або до 1 мільйона гривень — для ветерана за умови створення одного, двох або чотирьох робочих місць відповідно;
• до 250 тисяч гривень або до 500 тисяч гривень — для другого з подружжя ветерана або загиблого захисника за умови створення одного або двох робочих місць.

Для отримання гранту від 500 тисяч до 1 мільйона гривень ветеран має бути зареєстрованим як фізична особа-підприємець щонайменше 12 місяців. Також такий грант надається за умови співфінансування, де 70% вартості покриває держава, а 30% підприємець інвестує власними коштами.

Читайте також:

• У Вільногірську вирішується питання щодо заборгованості по зарплаті у ЦМЛ
• “Перший квартал”: як народжувався Вільногірськ та які назви дали його районам місцеві

Чорнобильська катастрофа 1986 року завдала непоправної шкоди мільйонам людей. У Вільногірську проживають десятки містян, що постраждали від трагедії та мають право на пенсії, пільги і грошові виплати. 

Для того, щоб дізнатися, як піклуються про жертв Чорнобильської катастрофи у Вільногірську редакція Вільногірськ IN.UA надіслала  запит до Департаменту соціально-гуманітарної політики. 

Скільки постраждалих перебуває у громаді 

Згідно із відповіддю на запит, станом на 1 квітня 2026 року в Управлінні соціального захисту населення Вільногірська на обліку перебуває 100 осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи: 

• I категорія — 10 осіб;  
• II категорія — 53 особи;  
• III категорія — 24 особи;  
• дружини (чоловіки) померлих громадян, чия смерть пов’язана з аварією — 8 осіб;  
• діти, які потерпіли від катастрофи — 5 осіб.

Грошова допомога з місцевого бюджету

У Вільногірській громаді діє цільова програма “З думкою про людей” (2025–2029 рр.). Згідно з нею, постраждалі отримують одноразову матеріальну допомогу до двох пам’ятних дат: 26 квітня (День Чорнобильської трагедії) та 14 грудня (День вшанування ліквідаторів). 

Розміри виплат: 

• 700 грн — особам з інвалідністю (учасникам ліквідації та потерпілим I категорії);  
• 500 грн — непрацюючим учасникам ліквідації та потерпілим (II та III категорій), які досягли пенсійного віку;  
• 300 грн — дружинам/чоловікам померлих “чорнобильців” та дітям, що мають статус постраждалих.  

Ці виплати стосуються як мешканців, зареєстрованих у громаді, так і внутрішньо переміщених осіб, які фактично проживають у Вільногірську.

Підсумки за 2025 рік 

Минулого року соціальну підтримку отримали десятки громадян. Зокрема, виплати було надано 10 особам I категорії на суму 13 300 грн, 33 пенсіонерам II та III категорій на суму 31 500 грн, а також вдовам (вдівцям) та дітям на загальну суму понад 8 000 грн.

Пенсії та пільги у 2026 році

Крім місцевих програм, на державному рівні продовжують діяти спеціальні умови для “чорнобильців”. 

Постраждалі мають право на зниження пенсійного віку на 5–13 років залежно від категорії. 

Розміри пенсій по інвалідності для ліквідаторів прив’язані до мінімальної пенсії та складають: 

• I група – 25 950,00 гривень (10 мінімальних пенсій); 
• II група – 20 760,00 гривень (8 мінімальних пенсій); 
• III група – 15 570,00 гривень (6 мінімальних пенсій); 
• дітям – 7 786,00 гривень (3 мінімальні пенсії). 

Середній розмір пенсії осіб з інвалідністю серед учасників ліквідації аварії за категоріями розподілено наступним чином: 

• I категорія – 28 291,55 гривень; 
• II категорія – 25 919,16 гривень; 
• III категорія – 19 135,53 гривень. 

Пенсійні виплати “чорнобильцям” також підлягають щорічній індексації. У 2026 році пенсійні виплати було проіндексовано з коефіцієнтом 12,1%.

Надання пільг тепер залежить від доходу домогосподарства. У 2026 році право на пільги мають сім’ї, де середньомісячний дохід на одну особу не перевищує 4 660 грн. Якщо дохід вищий, громадяни можуть звернутися за оформленням житлової субсидії.

Отримання паспорта для виїзду за кордон традиційно належить до найбільш затребуваних послуг в Україні. Державна міграційна служба (ДМС) опублікувала оновлені роз’яснення щодо процедури, цін та правил на 2026 рік.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала детальну інструкцію, яка допоможе оформити документ швидко та без зайвого клопоту.

Базові умови та термін дії

Виготовлення закордонного паспорта є добровільним. Строк його дії безпосередньо залежить від віку людини:

• для громадян, яким виповнилося 16 років, документ дійсний 10 років;
• для дітей віком до 16 років паспорт видається на 4 роки.

Важливо пам’ятати: українське законодавство дозволяє громадянину мати не більше двох чинних закордонних паспортів одночасно.

Де оформити та як проходить процедура

Подати заявку на виготовлення документа можна в одній із таких установ:

• територіальний підрозділ Державної міграційної служби;
• Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• відділення “Паспортного сервісу” (ДП “Документ”).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають звертатися до відповідних консульств чи дипломатичних установ.

Процедура обов’язково включає сканування відбитків пальців (для дітей ця норма застосовується з 12 років). Заявник повинен особисто та дуже уважно перевірити свої дані в анкеті, особливо транслітерацію, і лише після цього засвідчити їх власним підписом. Забирати готовий закордонний паспорт потрібно особисто, пред’явивши внутрішній паспорт громадянина України.

Вартість та строки виготовлення у 2026 році

Наведені суми адміністративного збору є актуальними лише для оформлення на території України. При зверненні до установ за кордоном додатково сплачується консульський збір.

Звичайне оформлення (до 20 робочих днів): 1147 гривень (352 грн за адміністративну послугу + 795 грн за бланк).

Термінове оформлення (до 7 робочих днів): 1787 гривень (992 грн за послугу + 795 грн за бланк).

Екстрене оформлення (до 3 робочих днів): 1787 гривень. Надається виключно за наявності серйозних підстав (нагальне лікування, супровід тяжкохворого або смерть родича за кордоном).

Окремий строк — до 10 робочих днів — передбачено для дітей, яких усиновили іноземці та які виїжджають на постійне місце проживання.

Хто має право подавати заяву

Особи віком від 14 років зобов’язані подавати заяву виключно особисто. Якщо дитині ще немає 14 років, документи подає один із її законних представників (батьків, усиновлювачів, опікунів). Дозвіл або присутність другого з батьків для цього не вимагається.

Які документи знадобляться

Для стандартного оформлення:

• заява-анкета (її формує та роздруковує працівник установи на місці);
• паспорт громадянина України (для осіб віком від 14 років);
• свідоцтво про народження (для дітей). Якщо один із батьків був іноземцем на момент народження дитини, додатково потрібна довідка про набуття українського громадянства;
• квитанція про сплату збору або документ, що підтверджує право на звільнення від оплати.

Якщо оформлюється паспорт для дитини до 12 років або для особи, що прикута до ліжка і потребує термінового виїзду на лікування, дозволяється принести одну фотокартку розміром 10х15 см для сканування обличчя (без фізичної присутності заявника).

Додаткові документи у специфічних ситуаціях:

• у разі втрати/викрадення: заява у довільній формі про втрату та витяг з ЄРДР (якщо паспорт вкрали на території України);
• при обміні: старий закордонний паспорт та підтвердження підстав для його обміну. Якщо в старому документі є чинні візи чи посвідки на проживання і ви хочете його залишити, слід написати заяву про повернення паспорта після анулювання;
• для дітей-сиріт або позбавлених батьківського піклування: документи, що підтверджують повноваження опікуна чи директора закладу (рішення суду, договір про патронат, договір про влаштування до прийомної сім’ї тощо).

Всі документи, видані за кордоном, мають бути перекладені українською мовою та нотаріально завірені. Оригінали документів (крім старих закордонних паспортів та квитанцій) повертаються заявнику відразу після оформлення анкети.

Особливості транслітерації

Прізвище та ім’я автоматично переводяться латиницею згідно з офіційною таблицею транслітерації. Однак, якщо у ваших раніше виданих паспортах, іноземних документах дитини чи свідоцтві про зміну імені (чи шлюб) використовувалася інша транслітерація, ви маєте право подати письмову заяву з проханням зберегти попереднє написання. До заяви обов’язково додається документ, який підтверджує цей факт.

Чому можуть відмовити у видачі

Органи ДМС або дипломатичні установи можуть офіційно відмовити в оформленні паспорта з таких причин:

• особа не має громадянства України;
• за паспортом для дитини звернулася особа без документального підтвердження повноважень законного представника;
• заявник вже має два діючі закордонні паспорти;
• подано неповний пакет документів або інформації;
• виявлено розбіжності між наданими даними та інформацією в державних реєстрах.

Рішення про відмову обов’язково оформлюється письмово із чітким зазначенням підстав та вручається заявнику у встановлені законодавством строки.

Читайте також:

В Україні запустили безоплатній застосунок для вивчення профільної англійської