У Вільногірську чотирьом захисникам присвоять звання “Почесний громадянин громади” (посмертно)

На розгляд Вільногірської міської ради винесено проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” чотирьом військовослужбовцям, які загинули, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.

Більше — на Вільногірськ IN.UA 

За особисту мужність, героїзм та вірність військовій присязі, звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” планують присвоїти (посмертно) чотирьом військовослужбовцям:

• Короїд Родіон Сергійович (01.03.1989 – 24.08.2024);

Родіон народився 1 березня 1989 року у Вільногірську. До сьомого класу навчався у загальноосвітній школі №2, після чого разом із родиною переїхав до Німеччини, де певний час мешкав у Берліні. Згодом він прийняв рішення повернутися в Україну. 

У травні 2024 року Родіон добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. 

24 серпня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу поблизу селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області, він проявив справжню відвагу та самопожертву. Його побратим зазнав важкого поранення, і Родіон не залишив його: під вогнем ворога однією рукою вів бій, а іншою намагався евакуювати товариша до безпечних позицій. 

Обидва воїни загинули на полі бою, залишившись вірними військовій присязі та Україні до останнього подиху. Родіон до кінця дотримувався свого життєвого принципу: “Своїх не кидаємо. Зброю не складаємо”. 

• Солдатенко Андрій Юрійович (04.12.1984 – 12.02.2026);

Андрій народився 4 грудня 1984 року у Вільногірську. Навчався у середній школі №2, після чого продовжив навчання у Вільногірському технікумі. 

Починаючи з 2020 року працював на гірничо-транспортному виробництві помічником машиніста екскаватора. 

14 квітня 2022 його було мобілізовано. Пройшовши військову підготовку в Європі за стандартами НАТО, розпочав службу в одній з військових частин Національної Гвардії України. 

12 лютого 2026 року Андрій загинув у бою з російськими військами в Куп’янському районі Харківської області.

• Парфьонов Артем Михайлович (18.01.1984 – 09.12.2024);

Артем народився 18 січня 1984 року у Дніпрі. Надалі мешкав у Вільногірську. Після закінчення загальноосвітньої школи №4 продовжив навчання у місцевому професійно-технічному ліцеї, де здобув професію електрослюсаря. 

Свою трудову діяльність розпочав у 2002 році на підприємстві “Вільногірське скло”, працюючи водієм навантажувача. З 2010 року працював на збагачувальному виробництві Вільногірського гірничо-металургійного комбінату в якості сушильника. Пізніше опанував професію помічника машиніста екскаватора та зарекомендував себе як відповідальний робітник та висококваліфікований спеціаліст. У 2016 році продовжив роботу на Мотронівському гірничо-збагачувальному комбінаті. 

До початку повномасштабної війни Артем жив звичайним життям: працював, дбав про родину, облаштовував побут. Його памʼятають як турботливого чоловіка, доброго батька, уважного сина та надійного друга. 

З початком повтомаштабного вторгнення його життя змінилося: вже 11 березня 2022 року він добровільно вступив до лав Збройних Сил України, не чекаючи повістки.

Після навчання в Кам’янці-Подільському служив механіком-водієм у підрозділі понтонно-мостового батальйону (військові частини А3814 та А4784). Брав участь у бойових діях на Донеччині.

9 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області Артем зник безвісти. Згодом, за результатами слідчих дій та ДНК-експертизи, було встановлено, що саме цей день став останнім у його житті.

• Самойлов Іван Олександрович (08.07.1984 – 17.09.2025).

Іван народився 8 липня 1984 року у Вільногірську. Після завершення навчання у середній школі №2 вступив до закладу в Жовтих Водах, де здобував освіту за спеціальністю “економічна кібернетика” в КВНЗ “Інститут підприємництва “Стратегія” Дніпропетровської обласної ради.

Близько восьми років працював ІТ-спеціалістом у Вільногірському міському суді. Згодом створив сім’ю: разом із дружиною виховував сина. У 2014 році родина переїхала до Дніпра, де Іван продовжив професійну діяльність у сфері інформаційних технологій у судових структурах.

Із початком повномасштабної війни мирне життя було зруйноване. У вересні 2024 року Івана Олександровича мобілізували Новокодацьким районним ТЦК та СП міста Дніпро.

Іван Самойлов проходив службу стрільцем у складі 5 відділення 3 взводу 2 роти батальйону охорони військової частини ТО120. Він виконував бойові завдання на Покровському та Сумському напрямках.

17 вересня 2025 року Іван загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Самотоївка Краснопільської громади на Сумщині. Тривалий час вважався зниклим безвісти — рідні жили з надією та чекали. На жаль, результати ДНК-експертизи підтвердили його загибель.

Відповідно до проєкту рішення, виконавчий комітет міської ради забезпечить гідне вшанування героїв. У холі приміщення виконкому планують розмістити фотокартки загиблих захисників, а також біографічні довідки, що розповідатимуть про їхній життєвий і бойовий шлях. Окрім цього, будуть представлені інформаційні матеріали, які висвітлюють їхній внесок у захист суверенітету України.

Читайте також:

«Він жив із посмішкою»: історія Станіслава Коцького зі слів сестри та тих, хто називав його Братом

У липні бюджетні кошти громади витратили на пальне, проєктні роботи, товари для медичних, соціальних та комунальних потреб. Найбільшу частину закупівель становили витрати на пальне та розроблення проєктної документації.

Найбільшою за вартістю стала закупівля виконавчого комітету селищної ради на розроблення проєктно-кошторисної документації для меморіалу. На ці роботи передбачили 650 тисяч гривень. Також триває процедура відкритих торгів на проведення експертизи проєкту з очікуваною вартістю 296 925 гривень.

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA.

Відділ освіти, молоді, спорту, культури та туризму

За липень відділ закупив товарів і послуг на 943 660,80 гривень.  Основні витрати спрямували на забезпечення закладів пальним.

Найбільшими закупівлями стали:

• Нафта і дистиляти (Бензин А-95 (Євро 5) та Дизельне паливо (Євро 5), АЗС WOG, талон) — 445 200,00 гривень.
• Нафта і дистиляти (Бензин А-95 (Євро 5) та Дизельне паливо (Євро 5), АЗС УКРНАФТА, талон)  — 417 324,00 гривень. 

Обидві закупівлі перевищили 100 тисяч гривень. Їх провели через запит ціни пропозицій. Також відділ уклав два договори без використання електронної системи.

КНП “Божедарівський центр ПМСД”

Медичний заклад закупив товарів на 368 167,21 гривень. Бюджетні кошти витратили переважно на пальне та дезінфекційні засоби.

Найбільшими закупівлями стали:

• Бензин А-95( Євро 5),АЗС WOG, талон — 303 794,40 гривень.
• Дезінфекційні засоби — 32 083,95 гривень.

Закупівля пального стала єдиною, що перевищила 100 тисяч гривень. Протягом місяця застосували чотири запити ціни пропозицій та чотири закупівлі без використання електронної системи.

Виконавчий комітет селищної ради

За звітний період виконавчий комітет закупив товарів і послуг на 672 600,00 гривень.

Найбільшою за вартістю стала:

• Розроблення проєктно-кошторисної документації по об’єкту будівництва з проходженням експертизи та отриманням позитивного експертного звіту по об’єкту:” Нове будівництво скверу з улаштуванням меморіалу на честь загиблих Захисників і Захисниць України та благоустроєм прилеглої території на земельній ділянці з кадастровим номером 1222055700:03:001:0347 по вул.Кооперативна, селище Божедарівка, Кам’янський район, Дніпропетровська область”  — 650 000,00 гривень.

Закупівлю провели без використання електронної системи. Крім цього, триває процедура відкритих торгів з особливостями на проведення експертизи проєкту.

КЗ “Центр надання соціальних послуг”

Заклад закупив товарів на 74 740,00 гривень. Кошти спрямували на придбання обладнання.

Найбільшими закупівлями стали:

• Кондиціонер 12 з установкою — 30 800,00 гривень.
• Телевізор на стіну 65 дюймів із кронштейном — 28 940,00 гривень.

Усі закупівлі провели без використання електронної системи.

Відділ соціального захисту населення та ветеранської політики

За липень відділ закупив товарів і послуг на 36 600,00 гривень.

Найбільшими закупівлями стали:

• Меморіальні дошки — 13 500,00 гривень.
• Меморіальні дошки — 13 500,00 гривень.

Усі договори уклали без використання електронної системи.

КП “Джерело”

Комунальне підприємство закупило товарів на 47 105,24 гривень. Кошти витратили на пластикові труби та муфти.

Закупівлі здійснювали через запит ціни пропозицій. Одна процедура завершилася укладенням договору, ще дві не відбулися.

Загальна сума закупівель

За наявними даними загальна сума закупівель у липні становила 2 142 873,25 гривень.

Постачальники, які повторювалися

Протягом липня окремі постачальники уклали з замовниками більше одного договору.

• ТОВ “ПЕТРОЛ ПАРТНЕР” — 748 994,40 гривень. Постачало пальне для КНП “Божедарівський центр ПМСД” та Відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму.
• ТОВ “СТМ-Фарм” — 2 058,86 гривень. Постачало медичні товари для КНП “Божедарівський центр ПМСД”.
• ФОП Яковенко І. О. — 27 000,00 гривень. Виконував роботи для Відділу соціального захисту населення та ветеранської політики.
• ФОП Крюков Є. В. — 43 940,00 гривень. Постачав обладнання для КЗ “Центр надання соціальних послуг”.

Читайте також:

Що купували установи Божедарівської громади у травні: аналіз закупівель

У Запорізькій обласній клінічній лікарні успішно виконали пересадку нирки 17-річному Станіславу. Хлопець кілька років боровся з нирковою недостатністю та перебував у очікуванні на відповідного донора.

Про це йдеться на сайті Запорізької обласної державної адміністрації. 

До трансплантації хлопець тричі на тиждень їздив на гемодіаліз із Пʼятихаток до Запоріжжя. Дорога з пересадками займала цілий день. Додому вони з матірʼю Любовʼю поверталися близько першої години ночі. Пані Любов залишила роботу на залізниці, аби весь час бути поряд із сином. 

Жінка вже знала біль непоправної втрати – на війні загинув її старший син. Найбільшим страхом для неї було втратити й молодшого. Кожна поїздка до лікарні ставала для неї символом віри та надії на його одужання.

“Є донор – ці два слова ми чекали роками. Лікар запитав, чи ми згодні. Я одразу крикнула: “Звичайно!”, а син додав: “Я готовий!””, – згадує Любов. 

Коли лікар повідомив про те, що для Станіслава знайшли донорську нирку, вони одразу вирушили до Дніпра. Після підготовки донорського органа до пересадки медики разом із пацієнтом повернулися до Запоріжжя, де й виконали операцію з трансплантації.

Як зазначив завідувач відділення трансплантації та нефрології Запорізької обласної клінічної лікарні Євген Гайдаржа, медики підбирали для хлопця донорський орган із найвищим рівнем сумісності.

“Станіслав тривалий час перебував у листі очікування на трансплантацію. Для молодого пацієнта ми свідомо чекали на максимально сумісний донорський орган. Після появи донора команда діяла максимально оперативно, щоб скоротити час холодової ішемії”, – каже він. 

Наразі Станіслав почувається добре та вже будує плани на майбутнє: 

“Я мрію вступити до університету і стати юристом, мрію подорожувати Україною. Хочу побувати в Одесі, Києві, Харкові, Ужгороді, Чернівцях – скрізь. Але найбільше хочу просто жити у нашій мирній країні”, – каже хлопець.

Читайте також:

Оформлення лікарняних та електронних рецептів: нові правила видачі медичних документів в Україні