Новини

У Вільногірську мешканці скаржаться на неякісну капусту: жінка заявила про отруєння

У Вільногірську мешканці скаржаться на неякісну капусту: жінка заявила про отруєння фото 6 18:02, 4 Лютого 2025
У Вільногірську мешканці скаржаться на неякісну капусту: жінка заявила про отруєння фото 1
Капуста в АТБ-маркет / фото, Вільногірськ IN.UA

У Вільногірську розгорівся скандал навколо якості білокачанної капусти. В одному з місцевих спільнот жителька громади повідомила, що після споживання овочу отруїлася.

Більше деталей про ситуацію дізналися журналісти Вільногірськ IN.UA.

Неякісна капуста

Її допис викликав активне обговорення серед містян.

“Хочу спитати, чи тільки я купувала минулого тижня капусту в АТБ із хімікатами? Отруєння, запах дусту — ціна була 41 гривня за кілограм. У Дніпрі вже люди пишуть скарги на АТБ.Учора зварила борщ, і спочатку у моєї матері з’явилися симптоми слабкого отруєння, а потім і в мене. Я перевірила ще раз на собі — з’їла трохи, і тепер можу впевнено сказати, що це через капусту. Запах трохи відчувається навіть у борщі. Добре, що таблетки допомогли, але краще не жартувати зі здоров’ям”,зазначила місцева жителька Марія Васьович.

Дехто поділився власним негативним досвідом, заявляючи, що куплена ними капуста мала неприємний запах або викликала проблеми зі здоров’ям.

“Також купили таку капустинуЖах, який аромат…Хорошо, що не скуштували, а викинули…”, – написала Світла Мороз.

“Капуста вже з півроку така в АТБ. Два рази брала,та викидала. Тепер нюхаю, але воняє завжди. Не купую в АТБ…”, – написала Олеся Бадло.

Водночас інші коментатори зазначили, що якість продукту їх повністю влаштовує, придбаний у мережевих супермаркетах, зокрема в АТБ.

“Купувала капусту в АТБ десь тиждень назад, може чуть більше. Сьогодні приготувала з нею борщ,то все ОК. Смачний, як завжди, і з туалетом теж проблем немає. Можливо встигла ще нормальну купити?”, – поділилася одна з місцевих жительок.

У Кам’янському мешканці обурені якістю капусти з АТБ

Жителі Кам’янського у мережі активно обговорюють у соцмережах проблему неякісної капусти, яку продають у супермаркетах мережі АТБ.

Дехто з містян заявляє, що овоч має підозрілий запах, схожий на хімікати.

Ситуація з капустою в Україні

Скарги на неякісний продукт з’являються у вільному доступі. Журналісти знайшли чимало скарг у соціальних мережах не лише в Кам’янському, а й в інших містах України, зокрема в Дніпрі, Вільногірську та Полтаві.

Журналістам Вільногірськ IN.UA вдалося поспілкуватися з працівником АТБ, який побажав залишитися анонімним.

За його словами, скарги щодо неякісного овочу від мешканців не надходили, і покупці продовжують купувати капусту. Також він пояснив, що працівники магазину самі не замовляють товар — декілька разів на тиждень приїжджає база, і який саме товар привезуть, заздалегідь ніхто не знає.

Наші журналісти також відвідали кілька інших АТБ-маркетів та поспілкувалися з персоналом. Працівники зазначили, що скарг на якість капусти до них не надходило.

Подібна ситуація у західних регіонах

Жителі західних областей також повідомляють про проблеми з якістю капусти.

З того часу я просто перестала її купувати. Вона має неприємний смак та запах, який проявляється вже після приготування. Хоча за зовнішнім виглядом здавалася якісною продукцією. У результаті викинула її у смітник. Претензій до АТБ-маркету не висувала, адже на той момент вона коштувала 30 гривень”, — поділилася одна з покупчинь у коментарі ВільногірськIN.UA.

Думки містян розділилися. Люди, які купували капусту, зазначають, що її запах нагадує дуст або інші хімічні речовини, а після вживання в деяких випадках виникали симптоми легкого отруєння.

Водночас деякі покупці стверджують, що не мали жодних претензій до капусти, придбаної в АТБ.

Журналісти Вільногірськ IN.UA зателефонували на гарячу лінію АТБ-Маркет, де їм повідомили, що номери пресслужби наразі відключені через відсутність електроенергії. Також оператори гарячої лінії зазначили, що їхня функція полягає лише в реєстрації звернень, тому вони не можуть надати коментар.

АТБ-маркет офіційно поки що не коментує ситуацію. Місцеві жителі закликають звертати увагу на зовнішній вигляд капусти та, у разі сумнівів, не ризикувати здоров’ям.

Читайте також:

Підписуйтесь

Андрій Пилипко: голос Вільногірського рок-н-ролу

Андрій Пилипко: голос Вільногірського рок-н-ролу фото 7 12:00, 19 Лютого 2026
Андрій Пилипко
Андрій Пилипко/ фото з особистого архіву героя

Його перша гітара належала другові батька — забута на десятиліття в шафі. Без нотних шкіл, без академічної бази. Усе — на слух, на відчуттях, на впертості. Андрій Пилипко — один із тих, хто не чекав великої сцени. Він просто взяв гітару. І вже зараз збирає зали як у Вільногірську, так і по всій країні.

  • «У мене немає музичної освіти, хоча хист помітили ще з дитинства, але тоді мені це було нецікаво», — ділиться спогадами Андрій.

Коли Андрій говорить про гітару, про перші акорди, про музику — він завжди посміхається. Це помітно одразу. Посмішка не гучна, не сценічна. Вона спокійна, внутрішня. Наче людина згадує щось дуже своє. І в цей момент стає зрозуміло: це не хобі. Це не «період». Це його стихія. Іноді саме так і народжується справжня історія.

«Більше немає кому це робити»

У маленькому місті дуже легко сказати: «Тут це нікому не потрібно». Набагато складніше — зробити так, щоб це стало потрібним. Коли наша журналістка спілкувалася з Андрієм, він кілька разів повторив думку, яка, по суті, і є серцем цієї статті:

  • «У місті ніхто цим не займається. Тому це повинен зробити я», — говорить Андрій Пилипко.

Сьогодні він грає у семи гуртах. Частина — у Вільногірську, частина — з музикантами з Дніпра та Івано-Франківська. Склади змінювалися роками — через один колектив могли пройти десятки людей. Але він залишився.

Із «старої школи» поруч із ним досі басист Дмитро Короїд — разом ще з 2002 року, з гурту Hard Life, який згодом трансформувався у Dizattack.

  • «Був період, коли Дмитро відійшов від музичних справ на чотири роки, але знову повернувся до рок-н-ролу. І ми досі граємо в одному гурті». – згадує музикант.

У цих словах — не просто ностальгія. Це про те, що рок — не період життя. Це стан.

Андрій Пилипко: голос Вільногірського рок-н-ролу фото 3
Андрій з гуртом/ фото з особистого архіву героя

Пісні, які приходять уночі

Андрій не просто грає — він сам пише тексти й музику. Іноді це відбувається майже містично.

  • «Якось я прокинувся вночі, написав за п’ять хвилин текст до пісні й ліг далі спати. А потім кілька днів навіть не пам’ятав, що це зробив. І це стало хітом», — пригадує Андрій Пилипко.

Він говорить це з легкою усмішкою. Але в таких історіях — магія творчості.

  • «Іноді текст народжується за одну ніч. Іноді доводиться довго підбирати слова, шукати точне формулювання, шліфувати рядки, щоб вони “лягли” на музику. Буває складно. Буває, що текст не йде. Але якщо пісня має з’явитися — вона з’являється», — упевнений Андрій.

Це не про ремесло. Це про внутрішню потребу.

Андрій Пилипко: голос Вільногірського рок-н-ролу фото 4
Андрій Пилипко під час виступу/ фото з особистого архіву героя

Про енергію і «мертві зали»

Він виступав перед двома тисячами людей — наприклад, на фестивалях «Metal Heads Mission», «Kozak Fest», «Рок на селі» та «Сила нації».

І тут головне — не сцена і не техніка. Хоча технічно, каже він, вони грають добре. Головне — енергія.

  • «За дві пісні можна було запалити натовп. А іноді — “мертві зали”, коли це не твоя аудиторія, коли немає віддачі. Це одразу відчувається. Емоційний контакт дуже важливий: це заряджає, дає життєву силу. Потім спокійніше ставишся до того, що відбувається навколо».

Рок для нього — це спосіб не втратити себе.

У кожному колективі, в якому грає Андрій, функції розподілені: хтось займається логістикою, хтось домовляється з клубами. У гурті «Іржаве яблуко» Андрій відповідає за створення музики, аранжування. А тексти пишуться всім гуртом.

  • «Один не впораєшся. Класно, що є рок-спільнота, де є ті, хто також ініціює рух».

І тут знову повертаємося до головної думки: культура в маленькому місті тримається на людях, які не чекають.

Він збирає гурти. Організовує концерти. Бере участь у благодійних виступах. Знімається в кліпах. Працює над новим матеріалом.

Головне в його діяльності — благодійні виступи.

Він не робить із цього гучних заяв. Просто якщо є можливість через музику допомогти — це треба робити. Можна довго сперечатися, чи потрібна важка музика маленькому місту.

Але поки є хоча б одна людина, яка бере гітару, збирає музикантів, пише тексти вночі, репетирує без гарантій і виходить на сцену — культура жива.

Читайте також:

Підписуйтесь

19 лютого — День державного герба України

19 лютого — День державного герба України фото 8 09:56, 19 Лютого 2026
19 лютого — День державного герба України фото 5
День державного герба України/ фото Вільногірськ IN.UA

19 лютого 2026 року в Україні відзначають День Державного Герба. Свято заснували у 2018 році. Обрана дата має символічне значення: саме 19 лютого 1992 року тризуб офіційно затвердили як Малий герб України та елемент майбутнього Великого герба.

Деталі — на Вільногірськ IN.UA

Історія створення герба

19 лютого 1992 року Верховна Рада України офіційно схвалила тризуб як Малий Державний Герб, визначивши його основою для майбутнього Великого герба. Державним символом став золотий знак на синьому щиті. У ХХ столітті він асоціювався передусім із визвольною боротьбою українців та прагненням до незалежності.

Попри це, Великий Державний Герб і досі не ухвалений. За роки незалежності проводили не один конкурс на його створення, однак парламент жодного варіанту не підтримав. Остання спроба затвердити проєкт припала на 2020–2021 роки.

Походження тризуба сягає глибокої давнини. Він був родовим знаком князів Рюриковичів, правителів Київської Русі. Саме тому вибір цього зображення як державного символу мав історичне підґрунтя: його сприймали і як знак влади, і як захисний оберіг. Археологічні знахідки із цим символом датують навіть І століттям нашої ери. Існує понад тридцять версій тлумачення тризуба:  від стилізованого сокола чи якоря до уособлення єдності трьох начал світу.

Читайте також:

Підписуйтесь