У Вільногірську студенти відвідали виробничі підприємства

У Вільногірському фаховому коледжі Українського державного університету науки та технологій відновили практику екскурсій на підприємства, яку не проводили з початку повномасштабного вторгнення. Це стало можливим завдяки підтримці місцевих підприємств, які, попри труднощі, готові поділитися досвідом і навчанням з майбутніми фахівцями. Однією з перших екскурсій стала поїздка студентів коледжу до Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, де вони мали змогу побачити, як працює сучасне виробництво.

Читайте на Вільногірськ IN.UA.

12 студентів групи ВМ-222 Вільногірського фахового коледжу відправилися на комбінат, щоб на практиці дізнатися про технологічні процеси, які вивчають під час навчання. Вони оглянули основні цехи, познайомилися з роботою устаткування та дізналися про специфіку діяльності кожного відділу комбінату. 

“Це була чудова можливість для студентів побачити, як теоретичні знання перетворюються на реальний процес виробництва”, – розповіла викладачка Катерина Бондаренко. 

Особливу увагу студентів привернуло знайомство з професіоналами комбінату, які поділилися досвідом своєї роботи. Студенти також мали можливість поспілкуватися з випускниками коледжу, що працюють на комбінаті.

Випускники розповіли про свої перші кроки в професії, труднощі та переваги роботи на виробництві, а також поділилися цінними порадами, які допомогли їм успішно побудувати кар’єру. Це дало студентам можливість краще зрозуміти реалії трудового життя та розширити кругозір.

“Ми проводили опитування серед студентів після екскурсії. Усі висловили захоплення, найбільше їх вразила можливість побачити наживо обладнання, яке вони вивчають на заняттях. Мрія багатьох з них — працювати саме за цією спеціальністю, і вони надихнулися на подальше навчання, щоб отримати необхідні знання та навички“, — розповіла викладачка Катерина Бондаренко.

Де ще побували студенти?

Під час екскурсії студенти також відвідали ТОВ “Скляний Альянс”, де ознайомилися з технологіями виробництва та виробничими процесами на підприємстві. Вони оглянули 14-й цех підприємства, де було продемонстровано спеціальне обладнання, яке використовується в виробничому процесі. Студенти були вражені складністю та важкістю роботи, яку виконують працівники цього підприємства.

“Це не перша екскурсія на ці підприємства, і ми плануємо надалі організовувати подібні поїздки для наших студентів. Такі екскурсії дають їм важливі практичні знання, зокрема щодо роботи з обладнанням, і стимулюють їх до глибшого вивчення предметів та покращення своїх професійних навичок. Це чудова можливість для студентів побачити, як теоретичні знання застосовуються на практиці”, — підсумувала Катерина Бондаренко.

Екскурсія є важливим етапом навчального процесу, адже вони не лише збагачують знання студентів, але й допомагають їм визначити свої професійні орієнтири та надихають на подальші досягнення в обраній сфері. Ці візити на підприємства дають студентам цінний досвід, який буде корисним у їхній майбутній кар’єрі, а також допомагають побудувати міцні зв’язки з реальним сектором економіки.

Читайте також:

• “Чиста варта” і “Воїни світла”: студенти Вільногірського коледжу показали силу та відвагу на козацьких змаганнях
• Гранти від держави: від 15 тисяч отримають студенти на навчання

Тиждень Масниці — це час млинців, гучних гулянь і стародавніх традицій, коли родини та друзі збираються разом, щоб весело проводити час і очистити серце перед постом.

Коли святкувати Масницю у 2026 році

Масниця святкується протягом тижня перед Великим постом, а її дати залежать від святкування Великодня. У 2026 році православний Великдень припадає на 12 квітня, тож Масниця в Україні розпочнеться 16 лютого і триватиме до 22 лютого.

Традиції Масниці

Кожен день Масниці мав власну назву та особливі традиції: 

• Понеділок — “зустріч”. У цей день робили крижані гірки. Наші предки вірили: чим далі ковзають сани і чим гучніший сміх над горою, тим щедрішим буде врожай.
  
  
• Вівторок — “загравання”. Організовували веселі ігрища, а за участь у розвагах пригощали млинцями.
  
  
• Середа — “ласунка”. Господині готували безліч смаколиків і накривали багаті столи, головною стравою яких, звісно, були млинці.
  
  
• Четвер — “розгуляй”. Починалися гучні вечірні та нічні гуляння: танці, співи та забави до самого світанку.
  
  
• П’ятниця — “тещині вечори”. Зяті запрошували в гості тещ і пригощали їх млинцями.
  
  
• Субота — “посиденьки зовиці”. Молода невістка приймала рідних та близьких у гості.
  
  
• Неділя — “прощена неділя”. У цей день за народними та релігійними традиціями люди просили вибачення у близьких, щоб увійти в піст із чистим серцем.
  
  

Про це повідомляє ЕтноХата. 

Читайте також:

Рецепти млинців до Масниці: підбірка

Олександр Зінченко — людина, чиє життя вже багато років присвячене дитячій душі. Сьогодні він не лише допомагає малечі долати внутрішні кризи як фаховий психотерапевт, а й будує для них безпечний простір у площині художнього слова.

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA

Шлях Олександра до дитячої книги прокладений крізь роки психотерапевтичної практики. А робота в гуманітарній сфері та участь у евакуації після початку повномасштабного вторгнення лише посилили його бажання писати саме для маленьких читачів. 

“Я дитячий психотерапевт, і все моє життя присвячене психотерапії та дітям. З початку повномасштабного вторгнення я тривалий час працюю у гуманітарній сфері, зокрема на евакуації, і вся моя діяльність завжди пов’язана з підтримкою дітей”, — каже психотерапевт. 

Казки Олександра про військових і написані на основі реальних подій. Вони допомагають малечі зрозуміти складні ситуації та емоції через безпечні метафори.

“Найважче говорити про смерть. Я не уникаю таких тем, як смерть, як війна, тобто мої казки написані на основі реальних історій військовослужбовців, — каже психотерапевт. — Все це побудовано на безпечних метафорах для дітей. Тобто ці казки не травмують, вони гарно все пояснюють. Таким чином, майстерне використання метафор забезпечує дітям здорову психіку. І допомагає їм розуміти про що йде мова в цих казках”. 

Олександр додає, що його казки створюють місток між дитячими емоціями та реальністю. Це допомагає малечі розуміти складні почуття і події навколо. 

“Ці історії на часі. Вони пояснюють реальність через казку та показують боротьбу світла і пітьми”, — підсумовує Олександр Зінченко.

Цільовою аудиторією є діти віком від 4 до 10 років. 

“Дві казки — це 8-10 років, всі інші — 4-6 років”, — пояснює автор. 

Казки Олександра Зінченка поки що не побачили світ. Сам автор називає кілька причин. 

“Перший момент — моя неосвіченість у друкарській діяльності. Другим моментом є те, що у мене немає ілюстрацій до моїх казок”, — зізнається психотерапевт. 

Наразі в його доробку сім казок, проте готові ілюстрації є лише для однієї з них. 

“Зараз я працюю над тим, щоб у проєкті зʼявилися ілюстрації у спільній колаборації з коледжем культури”, — каже Олександр. 

За словами Олександра Зінченка, книги можуть вийти друком орієнтовно влітку, коли питання ілюстрацій буде закрито. 

Читайте також:

Які книги почитати на зимових канікулах