У Вільногірську відкрили новий «Пункт незламності»: де він розташований

У Вільногірські облаштували «Пункт незламності», де містяни можуть зігрітися, випити гарячого чаю, подивитися телевізор, зарядити гаджети та скористатися безкоштовним WiFi.

Про те, де він знаходиться, в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

«Пункт незламності» у Вільногірську

Сьомий «Пункт незламності» у Вільногірську відкрили за підтримки благодійного фонду Nova Ukraine у міському Центрі надання соціальних послуг. У ньому є дві кімнати загальною площею близько 90 квадратних метрів, які облаштовані:

• генератором;
• тепловими гарматами;
• медикаментами;
• меблями, у тому числі й ліжками;
• пледами;
• мікрохвильовкою;
• телевізором;
• термопотами.

Крім того, у кімнатах планують встановити зарядні станції EcoFlow для ноутбуків.

«Хочемо, щоб цей пункт був не просто пунктом обігріву, а і місцем, куди можна запросити громадські організації для проведення заходів», — розповів журналістам Вільногірськ IN.UA керівник БФ «Вільногірськ» Антон Боклаг.

Де знаходиться «Пункт незламності»

Знаходиться він за адресою: вулиця Ю.М. Устенка 29. Пункт працює з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00. Під час довготривалої відсутності електроенергії пункт працюватиме цілодобово, у ньому можна буде залишатися на ніч.

Місцезнаходження всіх «Пунктів незламності» у Вільногірську можна знайти за посиланням.

Читайте також:

• Рідне місто Вільногірськ: історія, освіта, підприємства
• У Вільногірській громаді працюють «Пункти Незламності»: що відомо
• У Вільногірську відкрили жіночий клуб «Незламні Панянки»

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

Залишки куті не обов’язково викидати: з них можна приготувати смачні десерти та корисні страви. Пропонуємо кілька простих ідей, які допоможуть урізноманітнити святкове меню та не втратити жодної ложки солодкого смаколика.

Про це повідомляє Телеграф. 

Млинці з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями та цукром до отримання однорідної маси. Додайте трохи солі. Смажте млинці на розігрітій сковороді з обох боків до золотистого кольору.

Оладки з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями, цукром і сіллю до однорідної маси. За потреби додайте трохи борошна, щоб тісто стало щільнішим. Випікайте оладки на добре розігрітій сковороді з обох боків до рум’яної скоринки.

Солодка каша з кутею

З’єднайте кутю з молоком, водою та цукром до однорідної маси. Доведіть суміш до кипіння, потім варіть на слабкому вогні 10–15 хвилин.

Запіканка

З’єднайте кутю з молоком, яйцями, цукром, горіхами та сухофруктами. Додайте трохи борошна, щоб тісто стало густішим. Викладіть його у форму, змащену маслом, і запікайте в духовці при 180 °C протягом 30–40 хвилин.

Читайте також: 

Кутя на Святвечір: традиційні рецепти та секрети приготування

Військовий із Кам’янського, який на фронті не лише захищав країну, а й створював музику, перетворив свій воєнний досвід на пісні. Сьогодні Олександр виступає на фестивалях, їздить до шкіл і садочків, а його творчість стала способом зберегти пам’ять про війну та виховувати патріотизм у молодого покоління.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA 

Олександр, 32 роки, родом з Кам’янського, до війни мав власний продуктовий магазин. У 2024 році він добровільно пішов на службу, прагнучи захищати жінок і дітей, хоча спершу його не хотіли брати до армії. 

“Я сказав, що з військомату не вийду, буду там ночувати, голодувати, поки мене не поведуть на медкомісію. І так я сам напросився на війну”, — згадує він.

Ще в окопах військовий почав займався музикою. 

“На позиціях писав пісні: записував в телефон, а потім, коли приїжджали з позиції, я переписував на листок. Ну і займався творчістю”, – згадує Олександр. 

Музика стала для Олександра способом проживання воєнного досвіду, тому музика саме військова. 

“Приїхали з позиції, хлопці полягали спати. Я розтопив піч, тому що зима була, сів з листочком і почав писати. І так я написав, що було на душі”, – згадує чоловік історію написання своєї першої композиції. 

Наразі Олександр завжди виконує цю пісню на фестивалях, вона залишається найулюбленішою. 

“Мене люди питають: “У тебе що одна пісня?”, я кажу: “Ні, у мене не одна пісня, але ця для мене особлива””, – каже військовий. 

До Камʼянського, свого рідного міста, у чоловіка особливе ставлення. 

“Я тут народився, я тут виріс. Коли повернувся з фронту, купив собі тут квартиру. Я міг де завгодно її придбати. Але купив там, де народився”, – розповідає Олександр. 

Зараз Олександр періодично співає на концертах та фестивалях, а також їздить по школах та дитячих садочках. 

“Виховуйте в своїх дітях патріотизм змалечку”, – наголошує Олександр. 

Наостанок нашої розмови чоловік додає:

“Найголовніше – підтримувати один одного, триматися один одного так, як це було напочатку війни, у 2022 році”. 

Історія Олександра – приклад того, як людина може знайти сили не лише захищати країну, а й перетворювати травматичний досвід на творчість, надихаючи інших.

Читайте також: 

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір