У Вільногірську звання “Почесний громадянин” отримають ще четверо військових (посмертно)

На розгляд Вільногірської міської ради винесено проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” чотирьом військовослужбовцям, які загинули, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.

Про це йдеться на сайті Вільногірської міської ради. 

За особисту мужність, героїзм та вірність військовій присязі, звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” планують присвоїти (посмертно) чотирьом військовослужбовцям:

• Стехна Павло Михайлович (09.10.1979 – 12.04.2026) 

Павло Стехна народився 9 жовтня 1979 року у Вільногірську. Навчався у загальноосвітній школі №1, яку закінчив з відзнакою.

Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Після завершення навчання на військовій кафедрі отримав звання молодшого лейтенанта.

Протягом 18 років Павло займався педагогікою та науковою діяльністю. Працював викладачем англійської мови у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури у Дніпрі, викладав у військовому училищі, а також у Вільногірській загальноосвітній школі №5. Крім того, проводив екскурсії для іноземців в обласному центрі.

У 2023 році добровільно став до лав Збройних Сил України. На передовій служив військовим психологом, отримав звання лейтенанта. Його знання, професіоналізм і людяність стали підтримкою для багатьох побратимів.

• Бондаренко Віталій Олександрович (04.02.1988 – 01.12.2025) 

Віталій народився 4 лютого 1988 року у місті Вільногірськ. Навчався у загальноосвітній школі №4. У мирному житті працював на договірних умовах. 

18 червня 2025 року був мобілізований Першим відділом у місті Верхньодніпровськ Кам’янського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Після призову Віталій пройшов військову підготовку за стандартами НАТО в Україні та Польщі.

Службу проходив у складі 67-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України — бойового підрозділу Сухопутних військ, сформованого у 2022 році на базі Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор”.

Під час виконання бойового завдання взимку 2025 року старший солдат Віталій Бондаренко зник безвісти. Лише 21 квітня 2026 року вдалося отримати підтвердження, що бій поблизу села Орестопіль Синельниківського району Дніпропетровської області став для нього останнім.

• Полтавський Ігор Юрійович (20.06.1970 – 05.05.2026) 

Народився 20 червня 1970 року у Вільногірську. Після закінчення середньої школи №5 вивчився на ливарника. 

Разом із дружиною Наталією виховував трьох доньок. Працював на комбінаті помічником машиніста конвеєру. 

З початком повномасштабного вторгнення, 5 березня 2022 року, Ігор Полтавський добровільно вступив до лав Збройних сил України. Проходив службу у Державній спеціальній службі транспорту, що входить до системи Міністерства оборони України.

• Бєлоусов Григорій Миколайович (27.12.1975 – 10.09.2024) 

Григорій народився 27 грудня 1975 року в багатодітній родині в місті Слуцьк Мінської області (Білорусь). У юному віці переїхав до Вільногірська. 

Тут розпочав трудовий шлях майстром у професійно-технічному училищі № 4, нині — ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”. 

Згодом працював у воєнізованій охороні та на дільниці хлорування Вільногірського гірничо-металургійного комбінату. Одночасно здобував освіту в Дніпродзержинському хіміко-технологічному технікумі (нині — ВСП “Технологічний фаховий коледж ДДТУ”). Також працював вахтовим методом.

Григорій Бєлоусов активно долучався до громадського та політичного життя міста. Його обирали депутатом Вільногірської міської ради. Знали як працьовиту, принципову, відкриту та відповідальну людину.

У квітні 2024 року Григорія Бєлоусова мобілізували до лав Збройних Сил України. Він проходив службу в 152-й окремій єгерській бригаді імені Симона Петлюри. Готувався очолити взвод. 

Попри серйозні проблеми зі здоров’ям і перенесену складну операцію, під час якої йому видалили селезінку, не залишився осторонь. Його життєвим принципом були слова: “Якщо не я, то хто?”. 

Захисник виконував бойові завдання поблизу села Михайлівка Покровського району Донецької області. У вересні 2024 року зник безвісти. Тривалий час рідні не мали звісток про його долю. Лише у квітні 2026 року за результатами ДНК-експертизи офіційно підтвердили загибель воїна.

28 квітня 2026 року Григорія Миколайовича поховали на Алеї Героїв у селищі Гостомель Бучанського району Київської області.

Відповідно до проєкту рішення, виконавчий комітет міської ради забезпечить гідне вшанування героїв. У холі приміщення виконкому планують розмістити фотокартки загиблих захисників, а також біографічні довідки, що розповідатимуть про їхній життєвий і бойовий шлях. Окрім цього, будуть представлені інформаційні матеріали, які висвітлюють їхній внесок у захист суверенітету України.

Із іменами загиблих Героїв Вільногірської громади можна ознайомитися за посиланням. Вічна шана та світла пам’ять кожному, хто віддав життя за Україну.

Читайте також:

“Я віддаю життя за своїх донечок”: історія захисника з Вільногірська Сергія Комаренка

Держава продовжує надавати щомісячну фінансову допомогу внутрішньо переміщеним особам, які залишили свої домівки через бойові дії. Уряд оновив порядок нарахування коштів та розширив можливості для дистанційного оформлення і перевірки статусу виплат через Пенсійний фонд України.

Детальніше — в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Нові правила нарахування допомоги

Останні зміни регламентуються постановою № 390. Документ збільшує максимальну тривалість отримання допомоги з чотирьох до п’яти шестимісячних періодів.

Також змінилися умови підтримки сімей із дітьми. Тепер виплати можуть призначати незалежно від рівня доходів, якщо родина відповідає критеріям майнового стану та фактичного місця проживання. Окремо оновлено вимоги для призначення виплат пенсіонерам і домогосподарствам, які складаються лише з непрацездатних осіб.

Як подати заяву на виплати онлайн

Оформити допомогу або подовжити її дію можна дистанційно через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду. За необхідності до заяви додаються кольорові та чіткі скан-копії документів у форматі JPG або PDF розміром до 1 МБ.

Алгоритм подання заяви:

• авторизуватися на порталі ПФУ, перейти до особистого кабінету та обрати форму заяви щодо допомоги ВПО у розділі комунікацій;
• заповнити електронну анкету: вказати персональні дані, підстави для отримання статусу, склад сім’ї, місця реєстрації та фактичного проживання, а також банківські реквізити;
• завантажити підтвердні документи, підписати заяву кваліфікованим електронним підписом (КЕП) та надіслати її на розгляд.

Як перевірити статус виплат через інтернет

Для онлайн-перевірки необхідний електронний підпис. Відстежувати процес можна через особистий кабінет на порталі ПФУ.

Де знайти інформацію:

• статус обробки поданої заяви та рішення про призначення допомоги відображаються у розділі “Мої звернення”;
• інформація про фактичне нарахування коштів, періоди оплат та активність допомоги знаходиться у розділі “Мої виплати”.

Також базові соціальні дані та статус внутрішньо переміщеної особи доступні в державному застосунку “Дія”.

Як перевірити інформацію без електронного підпису

Громадяни, які не мають КЕП або не зареєстровані на порталі ПФУ, можуть дізнатися про статус своїх виплат альтернативними шляхами.

Для цього існують такі варіанти:

• зателефонувати на гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами: 0 800 400 870 або 0 800 406 360;
• особисто звернутися до найближчого територіального відділення ПФУ за місцем фактичного перебування.

Фахівці установи нададуть інформацію щодо чинності довідки ВПО, факту нарахування грошей або причин припинення виплат.

Читайте також:

Витяг з ЄДР для ФОП: як отримати документ онлайн та перевірити дані безкоштовно

Освітній процес в Україні вже кілька років поспіль проходить у складних умовах. Через дистанційний формат та постійні перерви школярі все частіше мають прогалини у знаннях. Програма “Освітній Суп” від ГО “Навчай для України” створена для того, щоб допомогти учням 5–11 класів не лише надолужити пропущене, а й навчитися вчитися самостійно.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з координаторкою освітніх програм ГО “Навчай для України” Поліною Василегою про унікальну методологію програми, що базується на тьюторингу та менторингу.

Це не репетиторство: у чому різниця?

Багато хто помилково плутає “Освітній Суп” зі звичайними додатковими уроками, проте програма має набагато глибшу мету.

• Тьюторинг (супровід індивідуального розвитку): На відміну від репетитора, який лише “підтягує” предмет, тьютор у програмі “Освітній Суп” працює з особистісним запитом дитини. Він допомагає учню усвідомити власні цілі, знайти ресурси для їх досягнення та сформувати індивідуальний освітній маршрут. Тьютор — це наставник, який супроводжує процес самовизначення дитини, допомагаючи їй перетворити прогалини у знаннях на точки зростання.
• Менторинг (“СтудМентор”): Паралельно з тьюторським супроводом працює напрям менторингу. Вмотивовані студенти виступають у ролі «старшого друга». У форматі “рівний — рівному” ментори допомагають дітям адаптуватися до викликів навчання, діляться досвідом та надихають власним прикладом, що значно підвищує внутрішню мотивацію школярів.

Психосоціальна підтримка як фундамент

Однією з найважливіших складових безкоштовних занять у межах програми є психосоціальна підтримка. Вчителі та ментори програми створюють безпечне середовище, де приділяють увагу емоційному стану дитини. Кожна зустріч містить елементи підтримки ментального здоров’я, що допомагає учням знизити рівень тривожності та відчути впевненість у своїх силах.

Як долучитися до програми?

Програма “Освітній Суп” – це сучасна відповідь на освітні втрати, доступна кожній дитині в Україні.

• Для кого: учні 5–11 класів, які хочуть покращити знання з математики чи української мови.
• Формат: безкоштовні онлайн-заняття у малих групах (до 5 осіб).
• Результат: виправлення академічних прогалин, розвиток навичок самоосвіти та психологічне відновлення.

За словами координаторки освітніх програм Поліни Василеги часто діти занурюються  у свої проблеми, пов’язані із навчанням. І не знають, що є безліч можливостей для того, щоб їх вирішити. Програма “Освітній Суп” – одна із них.

“Ми працюємо не з оцінками, а з особистістю. Наше завдання – дати дитині інструменти, щоб вона могла сама керувати своїм навчальним процесом навіть у ці непрості часи“, – підкреслює Поліна Василега.

Як долучитися? 

Жодних документів для реєстрації не потрібно, достатньо заповнити реєстраційну форму. 

Детальніше про програму можна дізнатися за посиланням. 

Сьогодні “Освітній Суп” – це простір, де кожен учень може отримати якісну підтримку та відчути себе частиною великої освітньої спільноти.

Читайте також:

Від Тризуба до клумб: як у Вільногірську депутатка Олена Новікова власноруч змінює міський простір