У Вільногірську з’явився інспектор з дотримання прав людини: це перший крок до впровадження системи Національної поліції України “Custody Records”

У Вільногірську з’явився інспектор з дотримання прав людини: це перший крок до впровадження системи Національної поліції України “Custody Records” фото 2 17:10, 5 Серпня 2025
У Вільногірську з’явився інспектор з дотримання прав людини: це перший крок до впровадження системи Національної поліції України “Custody Records” фото 1
Єкатерина Пеліпас, лейтенант поліції , інспекторка з дотримання прав людини поліції Вільногірська / фото, пресслужба поліції

У Вільногірську в поліції почав працювати інспектор з дотримання прав людини. Це перший етап упровадження системи Національної поліції України “Custody Records”, яка спрямована на забезпечення прозорості в роботі поліції та захист прав затриманих людей.

Про це у коментарі для Вільногірськ IN.UA розповів Олег Данілов — старший інспектор з дотримання прав людини Кам`янського районного управління поліції. 

Custody Records у Вільногірську

Олег Данілов пояснив, що Custody Records — це сучасний підхід до захисту прав людини, аналогів якому немає в жодній країні світу. Система фіксуватиме всі дії з людиною від моменту її затримання — як у випадку кримінальних, так і адміністративних правопорушень. 

“У відділках поліції встановлюють камери спостереження у спеціальних приміщеннях. Якщо затриманий вважає, що його права порушили, він може звернутися до суду та використати ці записи як доказ. Важливим є те, що відомості внесені до інформаційної системи зберігаються 25 років, адже розслідування можуть тривати довго. А це дає можливість людині у будь-який момент звернутися до суду та захистити свої права” – розповідає Данілов.

У Вільногірську з’явився інспектор з дотримання прав людини: це перший крок до впровадження системи Національної поліції України “Custody Records” фото 2
Олег Данілов, старший інспектор з дотримання прав людини Кам`янського районного управління поліції / фото, пресслужба поліції

Він додав, що наразі система Custody Records повноцінно функціонує лише в одному з відділків поліції Дніпропетровської області, де працюють професійно навчені інспектора. Однак, розгортання цієї системи триває, і поступово вона має охопити все більше підрозділів поліції по країні. 

Як пояснює Олег Данілов, проте навіть на цьому етапі результати вже відчутні — кількість скарг на працівників поліції суттєво зменшилася і наявні випадки спростування безпідставних звинувачень.

Також Олег Данілов навів приклад, як це відбувається на практиці:

“З першого контакту поліцейського з громадянином на місці події вже фіксуються всі дії та вносяться в інформаційну підсистему. Після доставлення затриманої особи у підрозділ, черговий негайно повідомляє інспектора з дотримання прав людини, який своєю чергою контролює забезпечення всіх прав затриманого. 

Наприклад, повідомлення близьких осіб, медичної допомоги тощо. Інспектор проводить опитування як поліцейського, так і затриманої особи щодо з’ясування всіх обставин затримання, чи є в нього проблеми зі здоров’ям, чи потребує він ліків або медичної допомоги. У разі потреби поліція надає харчування, повідомляє медичний заклад та забезпечує необхідне лікування. У випадку виявлення порушень або фактів неналежного поводження, надходження скарг – інспектор все реєструє та негайно вживає заходи допомоги. 

Наразі, у Вільногірську перебуває на розгляді впровадження цієї системи, так як її реалізація потребує фінансування. Тому у підрозділі поліції працює лише інспектор з дотримання прав людини, який виконує всі обов’язки, про які ми вже згадали раніше, однак фіксує відомості у паперовому вигляді та на нагрудну боді-камеру.

Олег Данілов зазначив, що у випадках, коли були встановлені факти порушення прав затриманих, відносно працівників поліції проводилися службові розслідування. Про кожен випадок прокуратура та Державне бюро розслідувань отримують інформацію та реагують відповідно до своїх повноважень. 

Такі ситуації траплялися, зокрема коли особа потребувала будь-якої допомоги, отримувала її, але не вчасно. Завдяки нововведенням подібні  випадки вдалося мінімізувати”, — каже Данілов. 

Водночас за словами Данілова, бувають й протилежні випадки – коли затримані навмисно симулюють погіршення стану здоров’я, намагаються нанести самі собі тілесні ушкодження, аби уникнути відповідальності. 

Підсумувавши, Олег Данілов сказав, що інспектори дотримання прав людини допомагають захистити права затриманих, зменшити ризики порушень, а також убезпечити поліцейських від безпідставних звинувачень. А за наявності у підрозділі поліції системи Національної поліції України “Custody Records” — всі процеси можна автоматизувати та цифровізувати. До того ж система має п’ять складових, однією з яких є — зонування приміщень, а отже забезпечення будь-яких дій у спеціально відведених кабінетах, облаштованих відповідно до європейських стандартів.

“Система Custody Records — це крок до відкритості, прозорості та неухильного дотримання прав людини в українській поліції. І хоча у Вільногірську наразі зроблено лише перший крок, ми віримо та докладаємо зусилля, щоб в майбутньому ця система запрацювала в усіх відділках поліції, — наголосив Олег Данілов. 

Читайте також:

Підписуйтесь

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 3 16:00, 13 Серпня 2026
“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 3
Військовий Євген/ фото з особистого архіву Ірини

Над хатою кружляють лелеки. Вони зібралися високо в небі, перекрикуючи одне одного. Уже вечоріє, а біля будинку люди чекають на машину, яка має привезти Євгена. Його мали привезти ще вдень, близько другої, але час минає, а над селом поступово густішає темрява.

Машина приїжджає пізно, людей біля хати багато. Хтось стоїть поруч, хтось чекає біля дверей. Усе відбувається ніби в напівтемряві, уривками, і мати потім майже не зможе згадати цей вечір.

Пам’ятатиме тільки одне – двері і лелек над хатою. Коли Євгена занесли всередину, вони раптом почали кричати особливо голосно. Поступово стає темно.

Історія Євгена – на Вільногірськ IN.UA.

Хлопчик, який постійно був у русі

У дитинстві Євген був дуже активним. Мати згадує – коли треба було його хоч ненадовго посадити на місце, допомагали тільки мультфільми.

“Гіперактивний. Мені казали, що всі діти повинні такими бути. Але він був дуже активний”, – каже пані Ірина. 

Хлопчик ріс у селі, постійно щось вигадував, кудись біг, міг нашкодити, не послухатися, зробити щось по-своєму.

Євген народився у Дрездені. Тоді його батько був військовим і служив ще у НДР. До двох років хлопчик жив із обома батьками, а після їхнього розставання мати повернулася з ним в Україну.

Далі було село, родичі, поїздки в гості, двоюрідні сестри.

І саме там мати іноді чула про сина такі характеристики, які зовсім не збігалися з тим, яким він був удома. Коли вона приїжджала забирати Євгена від родичів, його хвалили: 

“Боже, такий хороший хлопчик, і допомагав, і слухався”.

Мати не могла повірити, що йдеться саме про її сина.

“Я кажу: це точно про мого Женю ви розповідаєте?”

Він був активним, непосидючим, але вже тоді в ньому була риса, яка залишиться на все життя: якщо щось треба зробити – він береться.

Брався за все 

Євген любив техніку – мотоцикли, машини, різні механізми. Любив працювати руками.

Зварювання фактично було в його житті ще змалку – мати говорить про це як про навичку, яка залишилася у спадок. Після школи він вступив навчатися на зварювальника.

“Йому, скажімо так, у спадок дісталося зварювання, і він дуже любив варити метал”, – згадує пані Ірина. 

Пізніше життя привело його до ДТЕК, де він працював електромонтером. Робота була складною: високовольтні лінії, висота 26 і 34 метри, технічні роботи.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 4
Євген на роботі/ фото з особистого архіву Ірини

Але Євген не обмежувався лише тим, що вже вмів. Якщо з’являлася нова справа – пробував. Пані Ірина згадує, що деякий час в її будинку не було води. Коли Євген почав заробляти, вирішив провести її сам. Взяв труби, паяльник і взявся до роботи.

“Він брався за всю роботу, йому було цікаво дізнатися щось нове”.

На роботі Євген був відповідальним. Та був із тих людей, які не відмовляються від роботи лише тому, що вона складна або незнайома.

Девʼять років у Вільногірську

Близько дев’яти років Євген прожив у Вільногірську. Спочатку працював електромонтером у контактній мережі. Потім знайшов роботу на високовольтній лінії 750 кВ і перевівся туди.

До міста він переїхав, коли вирішив самостійно будувати своє доросле життя.

“Просто вирішили з дівчиною бути самостійними”, – каже мати. 

Вільногірськ йому подобався. Найбільше Євген любив не саме місто, а людей, які були поруч – у нього був гараж, де він зварив буржуйку, щоб друзі могли збиратися разом узимку.

Євген любив шашлики, компанії, зустрічі.

“Він звик до шашлику, до компанії, йому завжди це подобалося, він завжди міг зібрати навколо себе всіх”, – згадує пані Ірина. 

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 5
Євген з друзями у гаражі/ фото з особистого архіву Ірини

“Мам, війна”

24 лютого 2022 року Євген прокинувся раніше за матір.

Вона збиралася на роботу – працювала в охороні на комбінаті. Син був удома, оскільки за два дні до початку повномасштабної війни він повернувся додому з речами після розриву стосунків.

Мати подумала, що він переживає через особисте. Але вранці 24 лютого почула інше.

“Мам, війна”.

Спочатку пані Ірина йому не повірила.

“Кажу: що ти чудиш. Думаю, хлопець переживає через свій розрив і все таке”, – розповідає про перший день війни пані Ірина. 

Пізніше на роботі їй підтвердили, що почалася війна.

Євген практично відразу почав телефонувати до військкомату. Потім поїхав туди. Мати намагалася його відмовити. Вона розуміла, що все відбувається на емоціях: щойно закінчилися стосунки, почалася війна. Але точно знала – він усе одно піде.

“Він по-іншому не міг”.

Вона сама з дитинства говорила синові, що чоловік має бути відповідальним, має захищати своїх близьких.

“Женя, ти розумієш, що ти ростеш чоловіком. Ти маєш захищати, ти маєш заробляти. Ти – надія й опора для мене і в майбутньому для дружини. Тобто ти маєш бути чоловіком”, – завжди казала пані Ірина своєму синові. 

6 березня 2022 року Євген відмовився від бронювання на роботі та пішов до війська добровольцем.

Два слова, щоб знати, що живий

До війни мати й син були дуже близькими.

“Коли його не було поруч, ми щодня телефонували один одному”, – каже мати. 

Ця звичка не зникла й після того, як Євген опинився на фронті. Він телефонував із позицій. Мати не знала, як йому вдавалося виходити на зв’язок, але він знаходив можливість.

Їй не були потрібні довгі розмови.

“Я йому завжди казала: синку, хоча б два слова скажи, що живий, усе нормально”.

Іноді вони телефонували одне одному майже одночасно. Мати могла подумати, що треба набрати сина – і саме в цей момент лунав його дзвінок.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 6
Останнє фото з Євгеном, “Він був у відпустці, зібрав усіх, ніби для прощання”/ фото з особистого архіву Ірини

Їхній зв’язок був настільки тісним, що навіть відстань не ставала перешкодою.

А потім настав день, коли телефон Євгена замовк.

Останній дзвінок

Увечері Євген подзвонив матері й розповів, що отримав контузію.

“Мам, у мене була контузія, я трохи там у госпіталі. Загалом, прокапався”.

Вона не одразу зрозуміла, що сталося. Євген заспокоював її. Потім сказав, що незабаром повернеться до хлопців.

Це був четвер. За словами Євгена, у суботу їх мали змінити з позиції. Наступного ранку мати чекала на його дзвінок. Він зазвичай телефонував дуже рано, близько четвертої. Але цього разу телефон мовчав.

“Він завжди мені телефонував о четвертій ранку. Ну, раніше. Але цього разу не подзвонив ні о п’ятій, ні о сьомій, ні о десятій”.

Поступово прийшла тривога.

“Я почала розуміти, що щось сталося”.

Пані Ірина зателефонувала другові Євгена. Спочатку ще шукали пояснення: можливо, він відпочиває, можливо, була важка ніч, можливо, не може вийти на зв’язок. Але минув день, півтора дня – тиша.

“Уже всі знали, що його немає, але мені не казали”.

Мати ще сподівалася, що син живий і просто не може зателефонувати. Поки не приїхав представник військкомату.

“Для мене він був надією й опорою”

Мати не хоче, щоб із Євгена робили недосяжний образ. Вона хоче, щоб його пам’ятали таким, яким він був.

“Нехай кожен запам’ятає його таким, яким він був для нього”.

Для матері Євген був сином.

“Для мене він був надією й опорою”.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 7
“У мене в телефоні лише одне фото з ним”/ фото з особистого архіву Ірини 

Для колег – працівником, який не відмовлявся від роботи.

“Він виконував те, що десь хтось не міг. Він за це все брався, він все робив”.

Після його смерті, каже мати, у неї ніби зникла земля під ногами.

“У мене пішла земля з-під ніг”.

Але вона не дозволяє собі просто зупинитися.

“Зараз я доначу, волонтерю. Не сиджу на місці, скажімо так, допомагаю хлопцям по-всякому”.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 8
“Він нам усім завжди дарував квіти, а тепер ми йому”/ фото з особистого архіву Ірини 

Того вечора лелеки кричали над хатою, коли Євгена заносили всередину. Мати не знає, чому їх було так багато, але відтоді щороку помічає їх.

“Я тепер завжди їх восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю”.

Читайте також:

Підписуйтесь

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 4 12:30, 13 Серпня 2026
Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 9
Закупівлі Лихівської громади у липні/ фото ШІ

У липні замовники Лихівської громади закуповували пальне, послуги для розвитку громади, матеріали для пожежної команди та робочий одяг. Окремі закупівлі продуктів харчування не завершилися укладенням договорів.

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA.

Виконавчий комітет Лихівської селищної ради

Виконавчий комітет уклав договорів на 1 277 383,29 гривні. Найбільшою за вартістю стала закупівля пального.

  • Бензин А-95 (Євро 5), талон; Дизельне паливо (Євро 5), талон — 742 020,00 гривень. 
  • Навчальний курс “Школа стратегічного управління для лідерів громад” — 99 000,00 гривень. 
  • Послуги по проведенню наукових досліджень: “Розробка та проходження стратегічної екологічної оцінки до Розробки Місцевого плану управління відходами на території Лихівської селищної територіальної громади” — 98 200,00 гривень. 

Пальне закупили за процедурою запиту ціни пропозицій. Його вартість становила понад половину всіх укладених договорів виконкому.

Ще 16 закупівель провели через прямі договори без використання електронної системи. Їхня загальна сума становила 535 363,29 гривні.

Також виконком оголошував відкриті торги з особливостями. Очікувана вартість становила 835 000 гривень, однак процедура не відбулася.

КЗ “Лихівська місцева пожежна команда”

Пожежна команда уклала договорів на 43 187 гривень. Бюджетні кошти витратили на засоби пожежогасіння та матеріали для ремонтних робіт.

  • Ранцевий вогнегасник — 13 599,00 гривень. 
  • Придбання матеріалів, будматеріалів, інвентаря та інструментів для проведення ремонтних робіт господарським способом (бетон-контакт, грунтовка) — 8 475,00 гривень. 
  • Мотопомпа — 8 010,00 гривень. 

Усі сім закупівель провели через прямі договори. Закупівель вартістю понад 100 тисяч гривень не було.

КП “Лихівський господар”

КП “Лихівський господар” уклало два договори на загальну суму 3 900 гривень.

  • Спеціальний робочий одяг — 3 080,00 гривень. 
  • Дезінфікуючий засіб — 820,00 гривень. 

Обидві закупівлі провели без використання електронної системи.

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту

У липні відділ освіти не мав завершених закупівель з укладеними договорами. Водночас замовник оголосив дві закупівлі продуктів харчування, які були скасовані через відсутність пропозицій.

  • Огірки свіжі; Морква свіжа; Яблука свіжі; Лимони свіжі; Цибуля ріпчаста свіжа; Капуста білоголова свіжа; Банани свіжі; Апельсини свіжі; Буряк столовий — 211 600,00 гривень. 
  • Хліб та батони, здобні вироби — 161 600,00 гривень. 

Обидві процедури проводили як запити ціни пропозицій. Фактичні витрати за ними становили 0 гривень.

Постачальники з повторними договорами

У липні окремі виконавці укладали по кілька договорів з одним або різними замовниками громади.

  • ФОП Бурляй Валентина Андріївна — 103 334,00 гривні, два договори з виконкомом. 
  • ФОП Плоха Олеся Вячеславівна — 99 322,00 гривні, два договори з виконкомом. 
  • ФОП Безуглий Євген Віталійович — 8 100,00 гривень, три договори з виконкомом. 
  • ФОП Саватєєва Алла Миколаївна — 9 700,00 гривень, два договори з пожежною командою. 
  • ФОП Плохий Віталій Миколайович — 9 178,00 гривень, два договори з пожежною командою. 
  • ФОП Олешко Ігор Ігорович — 9 185,00 гривень, два договори з різними замовниками

Окремо найбільшим постачальником за сумою договору стало ТОВ “ПЕТРОЛ ПАРТНЕР”. Підприємство отримало 742 020 гривень за постачання бензину А-95 та дизельного пального для виконкому.

За даними аналізу, загальна сума укладених договорів замовників Лихівської громади у липні 2026 року становила 1 324 470,29 гривні.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 5
Історії

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини

Над хатою кружляють лелеки. Вони зібралися високо в небі, перекрикуючи одне одного. Уже вечоріє, а біля будинку люди чекають на машину, яка має привезти Євгена. […]

16:00, 13.08.2026 Єва Буянова
Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 6

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів

У липні замовники Лихівської громади закуповували пальне, послуги для розвитку громади, матеріали для пожежної команди та робочий одяг. Окремі закупівлі продуктів харчування не завершилися укладенням […]

12:30, 13.08.2026 Єва Буянова
Що купували замовники Божедарівської громади у липні: аналіз бюджетних закупівель фото 7

Що купували замовники Божедарівської громади у липні: аналіз бюджетних закупівель

У липні бюджетні кошти громади витратили на пальне, проєктні роботи, товари для медичних, соціальних та комунальних потреб. Найбільшу частину закупівель становили витрати на пальне та […]

12:00, 11.08.2026 Єва Буянова
17-річному підлітку з Пʼятихаток успішно пересадили нирку фото 8

17-річному підлітку з Пʼятихаток успішно пересадили нирку

У Запорізькій обласній клінічній лікарні успішно виконали пересадку нирки 17-річному Станіславу. Хлопець кілька років боровся з нирковою недостатністю та перебував у очікуванні на відповідного донора. […]

16:00, 07.08.2026 Єва Буянова
Лихівську громаду планують забезпечити житлом для дитячих будинків сімейного типу фото 9

Лихівську громаду планують забезпечити житлом для дитячих будинків сімейного типу

Наприкінці липня, у Лихівській селищній раді провели перше засідання комісії, яка займається підготовкою пропозицій щодо отримання державної субвенції для забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу.  […]

14:00, 07.08.2026 Єва Буянова