У Вільногірську з’явився інспектор з дотримання прав людини: це перший крок до впровадження системи Національної поліції України “Custody Records”

У Вільногірську з’явився інспектор з дотримання прав людини: це перший крок до впровадження системи Національної поліції України “Custody Records” фото 2 17:10, 5 Серпня 2025
У Вільногірську з’явився інспектор з дотримання прав людини: це перший крок до впровадження системи Національної поліції України “Custody Records” фото 1
Єкатерина Пеліпас, лейтенант поліції , інспекторка з дотримання прав людини поліції Вільногірська / фото, пресслужба поліції

У Вільногірську в поліції почав працювати інспектор з дотримання прав людини. Це перший етап упровадження системи Національної поліції України “Custody Records”, яка спрямована на забезпечення прозорості в роботі поліції та захист прав затриманих людей.

Про це у коментарі для Вільногірськ IN.UA розповів Олег Данілов — старший інспектор з дотримання прав людини Кам`янського районного управління поліції. 

Custody Records у Вільногірську

Олег Данілов пояснив, що Custody Records — це сучасний підхід до захисту прав людини, аналогів якому немає в жодній країні світу. Система фіксуватиме всі дії з людиною від моменту її затримання — як у випадку кримінальних, так і адміністративних правопорушень. 

“У відділках поліції встановлюють камери спостереження у спеціальних приміщеннях. Якщо затриманий вважає, що його права порушили, він може звернутися до суду та використати ці записи як доказ. Важливим є те, що відомості внесені до інформаційної системи зберігаються 25 років, адже розслідування можуть тривати довго. А це дає можливість людині у будь-який момент звернутися до суду та захистити свої права” – розповідає Данілов.

У Вільногірську з’явився інспектор з дотримання прав людини: це перший крок до впровадження системи Національної поліції України “Custody Records” фото 2
Олег Данілов, старший інспектор з дотримання прав людини Кам`янського районного управління поліції / фото, пресслужба поліції

Він додав, що наразі система Custody Records повноцінно функціонує лише в одному з відділків поліції Дніпропетровської області, де працюють професійно навчені інспектора. Однак, розгортання цієї системи триває, і поступово вона має охопити все більше підрозділів поліції по країні. 

Як пояснює Олег Данілов, проте навіть на цьому етапі результати вже відчутні — кількість скарг на працівників поліції суттєво зменшилася і наявні випадки спростування безпідставних звинувачень.

Також Олег Данілов навів приклад, як це відбувається на практиці:

“З першого контакту поліцейського з громадянином на місці події вже фіксуються всі дії та вносяться в інформаційну підсистему. Після доставлення затриманої особи у підрозділ, черговий негайно повідомляє інспектора з дотримання прав людини, який своєю чергою контролює забезпечення всіх прав затриманого. 

Наприклад, повідомлення близьких осіб, медичної допомоги тощо. Інспектор проводить опитування як поліцейського, так і затриманої особи щодо з’ясування всіх обставин затримання, чи є в нього проблеми зі здоров’ям, чи потребує він ліків або медичної допомоги. У разі потреби поліція надає харчування, повідомляє медичний заклад та забезпечує необхідне лікування. У випадку виявлення порушень або фактів неналежного поводження, надходження скарг – інспектор все реєструє та негайно вживає заходи допомоги. 

Наразі, у Вільногірську перебуває на розгляді впровадження цієї системи, так як її реалізація потребує фінансування. Тому у підрозділі поліції працює лише інспектор з дотримання прав людини, який виконує всі обов’язки, про які ми вже згадали раніше, однак фіксує відомості у паперовому вигляді та на нагрудну боді-камеру.

Олег Данілов зазначив, що у випадках, коли були встановлені факти порушення прав затриманих, відносно працівників поліції проводилися службові розслідування. Про кожен випадок прокуратура та Державне бюро розслідувань отримують інформацію та реагують відповідно до своїх повноважень. 

Такі ситуації траплялися, зокрема коли особа потребувала будь-якої допомоги, отримувала її, але не вчасно. Завдяки нововведенням подібні  випадки вдалося мінімізувати”, — каже Данілов. 

Водночас за словами Данілова, бувають й протилежні випадки – коли затримані навмисно симулюють погіршення стану здоров’я, намагаються нанести самі собі тілесні ушкодження, аби уникнути відповідальності. 

Підсумувавши, Олег Данілов сказав, що інспектори дотримання прав людини допомагають захистити права затриманих, зменшити ризики порушень, а також убезпечити поліцейських від безпідставних звинувачень. А за наявності у підрозділі поліції системи Національної поліції України “Custody Records” — всі процеси можна автоматизувати та цифровізувати. До того ж система має п’ять складових, однією з яких є — зонування приміщень, а отже забезпечення будь-яких дій у спеціально відведених кабінетах, облаштованих відповідно до європейських стандартів.

“Система Custody Records — це крок до відкритості, прозорості та неухильного дотримання прав людини в українській поліції. І хоча у Вільногірську наразі зроблено лише перший крок, ми віримо та докладаємо зусилля, щоб в майбутньому ця система запрацювала в усіх відділках поліції, — наголосив Олег Данілов. 

Читайте також:

Підписуйтесь

“Дерево надії” у Жовтих Водах: родини зниклих і полонених звернулися із пропозицією

“Дерево надії” у Жовтих Водах: родини зниклих і полонених звернулися із пропозицією фото 3 12:00, 17 Вересня 2026
“Дерево надії” у Жовтих Водах: родини зниклих і полонених звернулися із пропозицією фото 3
“Дерево надії” у Жовтих Водах / фото ШІ

14 вересня на платформі місцевих петицій E-DEM зʼявилося звернення Катерини Чередниченко з ініціативою щодо створення у Жовтих Водах інтерактивного арт-обʼєкту “Дерево надії”. Станом на момент написання матеріалу, електронна петиція вже зібрала 114 із 100 необхідних підписів. 

Детальніше – на Вільногірськ IN.UA. 

“Дерево надії” у Жовтих Водах

Ініціаторами петиції виступили родини безвісти зниклих і полонених мешканців Жовтих Вод. Вони звернулися до міськради пропозицією створити у місті новий культурно-просторовий обʼєкт біля Алеї Слави. 

“Сьогодні, у часи великих випробувань, кожному з нас потрібні візуальні орієнтири, які об’єднують, дарують розраду та підтримують незламний дух”, – йдеться у петиції. 

Згідно з петицією, “Дерево надії” має стати не просто остаточним памʼятником, а інтерактивним простором. Пропонується виконати його у вигляді металевої або комбінованої художньої кованої інсталяції, на якій мешканці та гості міста зможуть залишати символічні стрічки, жетони з іменами та побажання, памʼятні дзвіночки або листівки. 

“Дерево надії” у Жовтих Водах: родини зниклих і полонених звернулися із пропозицією фото 4
Проєкт майбутнього простору / фото з платформи місцевих петицій

Окрім цього, ініціатори пропонують зробити майбутній простір не лише місцем пам’яті, а й майданчиком для благодійних та патріотичних ініціатив. Тут, зокрема, можуть організовувати тематичні акції, флешмоби та інші міські заходи.

Окремо автори петиції наголошують на важливості психологічної підтримки. На їхню думку, у Жовтих Водах варто створювати більше відкритих громадських просторів із позитивним та життєствердним змістом, які могли б бути комфортними як для місцевих жителів, так і для вимушених переселенців.

Водночас “Дерево Надії” може стати новим елементом міської інфраструктури та культурного життя громади. Автори ініціативи розглядають його як потенційну туристичну локацію, а також місце для збору благодійної допомоги на підтримку ЗСУ та проведення важливих для міста подій.

У петиції пропонують Жовтоводській міськраді підтримати ідею створення арт-об’єкта та визначити для нього доступне місце поблизу Алеї Слави. 

Для фінансування проєкту ініціатори також пропонують розглянути можливість залучення грантів і благодійних коштів.

Станом на момент написання матеріалу, петиція вже зібрала 114 із 100 необхідних підписів. 

“Дерево надії” у Жовтих Водах: родини зниклих і полонених звернулися із пропозицією фото 5
Електронна петиція / скриншот з платформи місцевих петицій

Нагадаємо, раніше, наприкінці серпня, у Вільногірську протягом вихідних провели одразу три заходи на підтримку зниклих безвісти, військовополонених та вшанування полеглих захисників.

Під одного з таких заходих представниця Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з однією з учасниць події Тетяною, матірʼю зниклого безвісти Олександра. Вона  поскаржилася на відсутність підтримки з боку фахівців, які за службовим обов’язком мають опікуватися такими родинами.

Як зазначила Тетяна, вона здивована таким підходом, адже виходить парадоксальна ситуація – турбота про безвісти зниклих, полонених та їхні родини сьогодні тримається виключно на плечах самих людей і волонтерів.

Джерело: платформа місцевих петицій E-DEM.

Читайте також:

Підписуйтесь

День пам’яті загиблих журналістів: в Україні вшановують медійників, які загинули під час роботи та війни 

День пам’яті загиблих журналістів: в Україні вшановують медійників, які загинули під час роботи та війни  фото 4 16:00, 16 Вересня 2026
День пам’яті загиблих журналістів: в Україні вшановують медійників, які загинули під час роботи та війни  фото 6
День пам’яті загиблих журналістів / фото ілюстративне, ШІ

В Україні 16 вересня вшановують пам’ять усіх журналістів і медіапрацівників, які загинули під час виконання професійних обов’язків, стали жертвами війни або віддали життя, захищаючи Україну. Ця дата пов’язана із зникненням журналіста Георгія Гонгадзе – 26 років тому, 16 вересня 2000 року, він востаннє вийшов із дому та зник. Відтоді цей день став символом пам’яті про загиблих українських журналістів. 

Детальніше про День пам’яті журналістів та захід для медійників Дніпропетровщини – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День пам’яті після зникнення Гонгадзе

16 вересня 2000 року журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві. Згодом було встановлено, що він став жертвою вбивства. Його зникнення та подальше розслідування справи стали однією з найгучніших історій в українській журналістиці та привернули увагу до проблеми безпеки представників медіа.

Саме ця дата згодом стала днем, коли журналістська спільнота згадує колег, які загинули через свою професійну діяльність.

День пам’яті журналістів в Україні започаткували за ініціативи Національної спілки журналістів України. Щороку 16 вересня медійники вшановують загиблих колег та говорять про право журналістів працювати без страху за власне життя.

Від початку повномасштабної війни загинули 156 медійників

Сьогодні пам’ять про загиблих журналістів має особливе значення, адже повномасштабна війна зробила роботу медіа в Україні ще небезпечнішою.

За оновленими даними Національної спілки журналістів України (НСЖУ), станом на 2 вересня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 156 медійників.

Серед них:

  • 21 медійник і медійниця загинули під час виконання професійних обов’язків;
  • 10 стали цивільними жертвами війни;
  • 125 представників та представниць медіа загинули, захищаючи Україну в лавах Сил оборони. 

Це не просто статистика. За кожною цифрою – людина, родина, колеги, професійна історія та матеріали, які вони вже не зможуть створити.

НСЖУ продовжує вести перелік загиблих медійників та оновлювати його на основі верифікованих даних. 

Журналісти Дніпропетровщини говоритимуть про небезпеку роботи

Пам’ять про загиблих колег – це не лише про минуле. Для журналістів, які сьогодні працюють у Дніпропетровській області, питання безпеки залишається частиною щоденної роботи.

18 вересня у Дніпрі Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ проведе дискусію “Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини”.

Під час зустрічі журналісти та медійники області говоритимуть про те, як оцінювати ризики перед виїздом на зйомку, як ухвалювати рішення під час роботи у небезпечних місцях та які правила безпеки реально допомагають у воєнних умовах.

Окрему увагу планують приділити роботі журналістів у різних громадах області, зокрема Дніпрі, Кривому Розі, Павлограді та інших населених пунктах. Також говоритимуть про виклики, з якими стикаються невеликі редакції та журналісти, які працюють практично самостійно. 

За підсумками зустрічі організатори планують сформувати практичні рекомендації для журналістів та редакцій, які працюють у прифронтовому регіоні. 

Читайте також:

Підписуйтесь

“Дерево надії” у Жовтих Водах: родини зниклих і полонених звернулися із пропозицією фото 5

“Дерево надії” у Жовтих Водах: родини зниклих і полонених звернулися із пропозицією

14 вересня на платформі місцевих петицій E-DEM зʼявилося звернення Катерини Чередниченко з ініціативою щодо створення у Жовтих Водах інтерактивного арт-обʼєкту “Дерево надії”. Станом на момент […]

12:00, 17.09.2026 Єва Буянова
День пам’яті загиблих журналістів: в Україні вшановують медійників, які загинули під час роботи та війни  фото 6

День пам’яті загиблих журналістів: в Україні вшановують медійників, які загинули під час роботи та війни 

В Україні 16 вересня вшановують пам’ять усіх журналістів і медіапрацівників, які загинули під час виконання професійних обов’язків, стали жертвами війни або віддали життя, захищаючи Україну. […]

16:00, 16.09.2026 Діана Попович
Спортсмен із Жовтих Вод виборов золото чемпіонату Європи з параплавання та встановив рекорд фото 7

Спортсмен із Жовтих Вод виборов золото чемпіонату Європи з параплавання та встановив рекорд

Кирило Пойда із Жовтих Вод виборов золоту медаль чемпіонату Європи з параплавання. Український спортсмен переміг у запливі на 100 метрів брасом та водночас оновив рекорд […]

10:00, 16.09.2026 Єва Буянова
Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області  фото 8

Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області 

17 вихованців КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу представили Вільногірськ на Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу серед вихованців ДЮСШ. За підсумками змагань команда виборола 15 нагород та […]

10:00, 15.09.2026 Єва Буянова
“Мріяв повернутися додому”: яким побратими запамʼятали військового Григорія Громова, який загинув біля Вільногірська  фото 9
Історії

“Мріяв повернутися додому”: яким побратими запамʼятали військового Григорія Громова, який загинув біля Вільногірська 

На кухні лунає українська музика. Григорій щось готує, жартує, наводить порядок – навіть у короткі хвилини відпочинку він не звик сидіти без діла. Для побратимів […]

17:00, 10.09.2026 Єва Буянова