Пошук та визволення захисників: Вільногірська міськрада звернулася до Офісу омбудсмана, ГУР та Червоного Хреста

Зображення створено за допомогою ШІ

Вільногірська міська рада Дніпропетровської області ухвалила низку рішень на підтримку родин військовослужбовців громади. Депутатський корпус та міський голова звернулися до національних органів влади й міжнародних інституцій з вимогою прискорити пошук зниклих безвісти земляків та визволення військовополонених.

Підставою для розгляду питань на черговому засіданні сесії стали особисті заяви жінок громади, які виборюють повернення своїх близьких.

Зокрема, окремим рішенням міськрада підтримала клопотання Світлани Максімової щодо допомоги у визволенні з полону та незаконного ув’язнення її сина — Костянтина Максімова.

Ще два ухвалені рішення стосуються розшуку оборонців, які зникли безвісти під час виконання військового обов’язку в зоні бойових дій:

• За рішенням № 2282-103/VIII (за заявою Ольги Біленко) громада офіційно долучилася до пошуку її чоловіка — Олега Біленка;
• За рішенням № 2283-103/VIII (за заявою Альвіни Фурсової) надано підтримку зверненню щодо розшуку її брата — В’ячеслава Савенка.

Усі три офіційні звернення спрямовано до ключових структур, які займаються питанням захисту прав військових та обміну полоненими: Уповноваженого ВР з питань прав людини, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (ГУР МОУ), Служби безпеки України та Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Безпосереднє направлення документів адресатам забезпечує відділ загально-організаційного забезпечення виконкому міськради, а персональний контроль за виконанням рішень залишив за собою міський голова Володимир Василенко.

У Вільногірську ремонтуватимуть зовнішнє освітлення/Зображення створено за допомогою ШІ

Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області уклало договір на проведення термінових електромонтажних робіт у місті Вільногірськ

Причиною укладання угоди став обрив проводу управління оперативної бази зовнішнього освітлення міста. У межах підрядних робіт передбачено термінову ліквідацію аварійного стану та подальше перенесення повітряної лінії мереж зовнішнього освітлення на безпечну ділянку

Угоду уклали напряму без проведення відкритих торгів. Роботи виконуватиме підрядник Єгоров Максим Леонидович. Вартість електромонтажних послуг становить 22 600 гривень без ПДВ, а фінансування здійснюється з місцевого бюджету за програмою благоустрою.

Згідно з умовами договору, підрядник має повністю усунути аварійну ситуацію та завершити перенесення мереж до 29 вересня 2026 року.

Джерело: prozorro.gov.ua

На кухні лунає українська музика. Григорій щось готує, жартує, наводить порядок – навіть у короткі хвилини відпочинку він не звик сидіти без діла. Для побратимів його кухня була місцем, де можна було хоч ненадовго відчути себе вдома. Він добре готував, допомагав іншим і ніколи не відмовляв у підтримці. А ще любив коней і чекав дня, коли закінчиться війна, щоб повернутися до своїх справ. Цього дня він так і не дочекався.

6 серпня під час виконання бойового завдання загинув 55-річний військовослужбовець Григорій Громов. Разом із побратимами він ніс бойову службу поблизу Вільногірська. Ті, хто служив поруч із ним, згадують його як відповідальну, добру й веселу людину, яка завжди підтримувала інших і ніколи не відмовляла у допомозі.

Більше – на Вільногірськ IN.UA. 

Познайомилися під час формування підрозділу

З побратимом Михайлом Касюком Григорій познайомився наприкінці 2023 року, коли військовослужбовців із різних підрозділів зібрали під час формування 646-го окремого зенітно-кулеметного батальйону.

Разом вони проходили навчання, бойове злагодження, а згодом потрапили до однієї мобільної вогневої групи. На початку 2024 року військові поїхали на Запорізький напрямок, де провели близько двох місяців. Після цього їх перекинули на Дніпропетровщину – до Вільногірська.

“Ми разом вчилися, разом росли”, – згадує Михайло Касюк.

Спочатку Григорій був номером обслуги, а наприкінці 2024 року став кулеметником. За словами побратима, свою роботу він виконував дуже добре та відповідально.

Кухня, жарти та українська музика

Поза бойовою роботою Григорій був людиною порядку. За словами Михайла, у нього завжди було чисто й організовано.

За цивільною спеціальністю та попереднім досвідом служби Григорій був кухарем. Тому саме він часто відповідав за харчування екіпажу.

“Він дуже смачно готував, на ньому весь екіпаж тримався”, – розповідає побратим.

Попри бойові умови, Григорій залишався веселою людиною. Побратим пригадує, що військовий багато жартував і любив слухати музику. Особливо – українську. На кухні чи просто на вулиці поруч із Григорієм часто звучали українські пісні: народні, сучасні, естрадні.

Загинув під час бойового чергування

6 серпня військові з самого ранку перебували під загрозою обстрілів. За словами Михайла Касюка, тоді лунали повітряні тривоги та були атаки ударними безпілотниками.

Екіпаж, у якому служив Григорій, командування направило на підсилення до населеного пункту Вишневе. Там спочатку стався приліт ударного безпілотника, а згодом – балістичної ракети.

Військовий автомобіль опинився під ракетним обстрілом. Машина була неподалік від місця удару, через що військові потрапили під дію уламків.

Григорій загинув. Водій автомобіля отримав контузію та баротравму й наразі проходить лікування.

Як і багато військових, Григорій хотів одного – щоб війна закінчилася і він зміг повернутися додому. Він мріяв знову займатися своїми справами та повернутися до звичного життя. 

Григорію було 55 років. У нього залишилися дружина Світлана, син, донька та онука.

Читайте також:

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини