Унікальні ліси і походження чорнозему: чим вас здивують у музеї Верхньодніпровська

Із Вільногірська до сусіднього міста Верхньодніпровська можна доїхати електропоїздом приміського сполучення або маршруткою приблизно за 40 хвилин. На вулиці Поля, 4 у старовинній будівлі розташований місцевий краєзнавчий музей.

Він працює у будні дні з 09:00 до 16:00 та відкритий для всіх охочих дізнатися більше про історію цього регіону. Це не просто виставка каміння чи кісток. Кожен артефакт тут розповідає про силу природи, особливості Дніпровського краю та глибоку історичну спадщину, до якої належить і Вільногірськ.

Про мандрівку крізь тисячоліття — від древніх стоянок перших людей до сучасності читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Про морену льодовикового періоду у музеї Верхньодніпровська

“Друзі мої, ми часто не усвідомлюємо, що ходимо по унікальній землі”, — каже директорка музею Наталія Коновал під час екскурсії, починаючи з найдавнішого залу музею.

Саме тут представлені свідчення епохи, якій понад 200 тисяч років.

200 тисяч років тому почалося велике зледеніння яке охопило значну територію Європи та Азії. Він сунув із півночі, тягнучи за собою уламки скель і величезне каміння. Вони називаються мореною.

У селі Домоткань на кам’яному пагорбі льодовик залишив таке каміння. “Уявіть собі: на одному з таких каменів може сісти чоловік двадцять”, — додає пані Наталія.

Вчені з Франції, США та інших країн підтверджували походження цих гірських порід зі Скандинавського півострова і вважають що це південна межа льодовика.

Мамонти і чорноземи на Дніпропетровщині

У ті ж часи на цій території мешкали мамонти. Їхні рештки знаходять і досі — як, наприклад, під час будівництва в районі Римського лісу. Деякі з них зберігаються в музеї.

Коли льодовик почав танути, приблизно 30–40 тисяч років тому, маса води рушила на південь, і ці землі вкрилися шаром надзвичайно родючого чорнозему.

“Товщина цього шару — більше метра. Такого нема ніде в світі”, — з гордістю каже директорка музею Наталія Іванівна.

Саме завдяки цьому Україна має чверть світових запасів чорнозему.

Чорний ліс і заплавні чари

Ще одна гордість краю — залишки чорного лісу.

“Це той самий ліс, що в Німеччині називається Шварцвальдом, а в нас — Чорний ліс”, — пояснює директорка музею.

Частинки цього лісу ще існують на Черкащині, Кіровоградщині, Київщині, у Холодному Яру. На території Верхньодніпровська теж є такі місця — дубова балка, де ростуть 400-річні дуби, і Грабова балка з типовим для Чорного лісу поєднанням грабів, дубів та сосен.

Окремо згадується Римський ліс, який розташований на околиці Верхньодніпровська, в пониззі річки Самоткань — унікальний заплавний ліс, що залишився з часів, коли Самоткань розливалася набагато ширше.

“Це південна межа заплавних лісів в Україні. Їх тут майже не лишилося, але він зберігся. Тут унікальна флора і фауна”, — додає вона. Усі ці унікальні експонати — від каміння льодовикового періоду до залишків чорного лісу — можна не лише побачити, а й почути їхню історію просто в музеї.

Тут легко відчути масштаб змін, які переживав ландшафт Придніпров’я протягом тисячоліть — від доісторичних часів до формування сучасного рельєфу. Для тих, хто цікавиться регіональною історією або природознавством, музей може стати джерелом базових знань і візуальних прикладів.

Читайте також:

• “Живі, поки пам’ятаємо”: у Вільногірську стартує підготовка до будівництва меморіалу
• У Вільногірську відкрили набір до секції пауерліфтингу

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

У Вільногірську встановили гучномовці, перевірили обладнання та щоденно о 9.00 вмикають сповіщення про загальнонаціональну хвилину мовчання. Підрядник підтверджує, що об’єкт зданий і система працює, однак заявляє: за виконані роботи коштів досі не отримав. 

Журналістка Вільногірськ IN.UA  звернулася за поясненнями до Управління архітектури та капітального будівництва.

Система працює, роботи прийняті

Нагадаємо, що раніше редакція повідомляла, що модернізацією системи оповіщення займалась компанія “Будпроектцентр”, директором якої є Едуард Торчевський. 

Підрядник, який виконував модернізацію, у розмові з журналісткою повідомив, що всі роботи виконані в повному обсязі: обладнання змонтоване, система протестована та функціонує у штатному режимі. Зокрема, в систему інтегрували й оголошення про загальнонаціональну хвилину мовчання.

Цю інформацію підтвердила і в.о. начальника УАКБ Віра Зеленська.

“26 грудня 2025 року підрядна організація встановлювала гучномовці. 29 грудня нам передали сертифікати, які підтверджують виконання робіт. Ми все перевірили — система працює як потрібно”, — зазначила посадовиця.

За її словами, управління виступало виконавцем заходу в межах проєкту, який був розроблений у виконавчому комітеті міської ради.

Чому оголошення про хвилину мовчання чутно не всюди

Останніми тижнями мешканці громади звертали увагу, що оголошення про хвилину мовчання в різних районах міста чути по-різному: десь чітко, а десь майже не чути зовсім.

Як пояснила Віра Зеленська, причина — у технічних можливостях системи:

“На громаду по цій системі передбачено п’ять гучномовців: чотири у Вільногірську і один у старостинському окрузі. У місті вони розміщені на території Центру профільного навчання та дитячої творчості, ліцею №4, “Жилкомсервіс” та Центральної міської лікарні. Ще один гучномовець встановлений у селі Дмитрівка Старостинського округу”.

Тобто саме з цих гучномовців і транслюються оголошення, зокрема і про хвилину мовчання, що об’єктивно обмежує зону покриття звуку.

Чому підряднику досі не заплатили

Найгостріше питання — фінансове. Підрядник стверджує, що об’єкт здав, але кошти за виконані роботи так і не надійшли.

За словами Віри Зеленської, причина — у процедурних обмеженнях казначейства наприкінці бюджетного року.

Вона пояснила, що рахунок від підрядника надійшов 26 грудня — у день завершення робіт. Однак повний пакет підтверджувальних документів, сертифікати управління отримало лише 29 грудня, що підтверджується штемпелем “Нової пошти”. На той момент казначейство вже завершило прийом платежів на 2025 бюджетний рік.

“Станом на 29 грудня казначейство вже не приймало платежі, щоб провести їх у межах бюджетних призначень 2025 року. Тому цю суму зареєстрували як кредиторську заборгованість”, — пояснила посадовиця.

Вона визнала, що ситуація неприємна для підрядника, адже той уже поніс витрати, але підкреслила: подібні випадки в умовах воєнного стану не є рідкістю.

Чіткої дати виплати наразі немає. За словами в.о. начальника УАКБ, питання опрацьовується, а один із можливих механізмів — погашення заборгованості за рахунок вільного залишку бюджету, який зазвичай розподіляють у березні.

“Зараз усі зацікавлені в тому, щоб у найкоротші терміни вирішити цю ситуацію”, — зазначила Віра Зеленська.

Читайте також:

Усе місто зупиниться на хвилину: у Вільногірську оновлять систему сповіщення — сигнал почує кожен район

Жовтоводський міський суд виніс вирок у справі про диверсії на залізниці поблизу Вільногірська. Мешканця Верхівцевого засудили до 15 років позбавлення волі за підпали об’єктів “Укрзалізниці” під час воєнного стану.

Про це повідомляє Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Слідство встановило, що у період з 22 травня по 12 липня 2025 року чоловік за вказівками через Telegram тричі  підпалював релейні шафи структурних підрозділів “Придніпровської залізниці” поблизу Верхівцевого та Вільногірська. Сума збитків – 348 003, 09 гривень. 

25 вересня 2025 року обвинувачений визнав свою провину та уклав угоду з прокурором. Суд затвердив її й призначив покарання – 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Окрім тюремного строку, суд стягнув із засудженого 348 003, 09 гривень матеріальної шкоди на користь “Укрзалізниці” та 17 828 гривень судових витрат. Мобільний телефон, яким він користувався для координації дій, конфіскували.

Вирок ухвалили 2 грудня 2025 року. 

Читайте також:

У Вільногірську постраждав чоловік, який збирав вибухівку для теракту: суд виніс вирок