Із Вільногірська до сусіднього міста Верхньодніпровська можна доїхати електропоїздом приміського сполучення або маршруткою приблизно за 40 хвилин. На вулиці Поля, 4 у старовинній будівлі розташований місцевий краєзнавчий музей.

Він працює у будні дні з 09:00 до 16:00 та відкритий для всіх охочих дізнатися більше про історію цього регіону. Це не просто виставка каміння чи кісток. Кожен артефакт тут розповідає про силу природи, особливості Дніпровського краю та глибоку історичну спадщину, до якої належить і Вільногірськ.

Про мандрівку крізь тисячоліття — від древніх стоянок перших людей до сучасності читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Про морену льодовикового періоду у музеї Верхньодніпровська

“Друзі мої, ми часто не усвідомлюємо, що ходимо по унікальній землі”, — каже директорка музею Наталія Коновал під час екскурсії, починаючи з найдавнішого залу музею.

Саме тут представлені свідчення епохи, якій понад 200 тисяч років.

200 тисяч років тому почалося велике зледеніння яке охопило значну територію Європи та Азії. Він сунув із півночі, тягнучи за собою уламки скель і величезне каміння. Вони називаються мореною.

У селі Домоткань на кам’яному пагорбі льодовик залишив таке каміння. “Уявіть собі: на одному з таких каменів може сісти чоловік двадцять”, — додає пані Наталія.

Вчені з Франції, США та інших країн підтверджували походження цих гірських порід зі Скандинавського півострова і вважають що це південна межа льодовика.

Мамонти і чорноземи на Дніпропетровщині

У ті ж часи на цій території мешкали мамонти. Їхні рештки знаходять і досі — як, наприклад, під час будівництва в районі Римського лісу. Деякі з них зберігаються в музеї.

Коли льодовик почав танути, приблизно 30–40 тисяч років тому, маса води рушила на південь, і ці землі вкрилися шаром надзвичайно родючого чорнозему.

“Товщина цього шару — більше метра. Такого нема ніде в світі”, — з гордістю каже директорка музею Наталія Іванівна.

Саме завдяки цьому Україна має чверть світових запасів чорнозему.

Чорний ліс і заплавні чари

Ще одна гордість краю — залишки чорного лісу.

“Це той самий ліс, що в Німеччині називається Шварцвальдом, а в нас — Чорний ліс”, — пояснює директорка музею.

Частинки цього лісу ще існують на Черкащині, Кіровоградщині, Київщині, у Холодному Яру. На території Верхньодніпровська теж є такі місця — дубова балка, де ростуть 400-річні дуби, і Грабова балка з типовим для Чорного лісу поєднанням грабів, дубів та сосен.

Окремо згадується Римський ліс, який розташований на околиці Верхньодніпровська, в пониззі річки Самоткань — унікальний заплавний ліс, що залишився з часів, коли Самоткань розливалася набагато ширше.

“Це південна межа заплавних лісів в Україні. Їх тут майже не лишилося, але він зберігся. Тут унікальна флора і фауна”, — додає вона. Усі ці унікальні експонати — від каміння льодовикового періоду до залишків чорного лісу — можна не лише побачити, а й почути їхню історію просто в музеї.

Тут легко відчути масштаб змін, які переживав ландшафт Придніпров’я протягом тисячоліть — від доісторичних часів до формування сучасного рельєфу. Для тих, хто цікавиться регіональною історією або природознавством, музей може стати джерелом базових знань і візуальних прикладів.

Читайте також:

• “Живі, поки пам’ятаємо”: у Вільногірську стартує підготовка до будівництва меморіалу
• У Вільногірську відкрили набір до секції пауерліфтингу

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

Відділ освіти Вільногірської міської ради повідомив, що частина приміщення укриття за адресою вул. В. Варена, 34, показана у матеріалі редакції, не орендується закладом освіти та не використовується для перебування учнів. За інформацією відділу, Вільногірський ліцей №3 орендує лише окреме приміщення у підвалі будівлі, а саме 27 м2, яке, за словами відділу освіти, відповідає вимогам та обладнане для використання як найпростіше укриття.

Таку інформацію редакція Вільногірськ IN.UA отримала у листі щодо спростування інформації.

Ми звернулися до начальниці відділу освіти Ірини Бойко, яка у коментарі журналістам Вільногірськ IN.UA на прохання показати журналістам укриття сказала, що знаходиться у відрядженні.

Підтвердження у вигляді фото чи відео нам не надали.

Водночас, згідно з інформацією, оприлюдненою на офіційному сайті Вільногірської міської ради, підвал на вул. Варена, 34 внесений до переліку захисних споруд цивільного захисту як протирадіаційне укриття, доступне для мешканців громади.

Крім того, для того щоб дістатися до орендованої кімнати, якою користується ліцей, учні проходять через частини підвалу, які були зафіксовані редакцією під час відвідування. Саме ці приміщення також передбачені як укриття для населення у випадку надзвичайних ситуацій.

Щодо неможливості потрапити в укриття у Відділі освіти пояснили, посилаючись на Постанову Кабінету міністрів, що під час навчального процесу шкільні укриття доступні лише для учнів і персоналу закладу

Однак, щодо користування укриттями закладів освіти, раніше заяву зробив й освітній омбудсмен України Сергій Горбачов, він пояснив, що коли освітній процес не здійснюється, то укриття доступні для всіх охочих. Тобто укриття доступні для всіх поза освітнім процесом.

Таку ініціативу підтримали в місті Тернополі, де міська рада ухвалила рішення, яким дозволила користуватися укриттями закладів освіти тільки у визначені години з 18:00 до 08:00 год.

Крім того, у Тернополі ситуація з прозорістю та належним станом укриттів значно краща, ніж у Вільногірську.

Міський голова Тернополя особисто перевіряє стан укриттів в закладах освіти, потім про перевірки звітуються на сайті Тернопільської міської ради та додають фотографії.

А ось наприклад у серпні 2025 року представники Уповноваженого з прав людини перевірили укриття у 4 закладах освіти Тернополя.

Також редакція Вільногірськ IN.UA готує письмове звернення до відділу освіти з проханням показати журналістам приміщення укриттів які використовуються ліцеями.

Читайте також:

Укриття ліцеїв у Вільногірську: що відповіли на звернення і що побачила редакція

Вільногірська громада спрямує 376 108 гривень на придбання 80 флагштоків та державних прапорів для оновлення могил загиблих захисників України.

Про це стало відомо з відеозапису сесії Вільногірської міської ради.

Фінансування благоустрою та оновлення символіки

Під час сесії Вільногірської міської ради депутати розглянули питання фінансування робіт із благоустрою міського кладовища. Одним із ключових пунктів стало виділення коштів на встановлення 80 флагштоків та придбання державних прапорів.

 Рішення ухвалене більшістю голосів.

Нагадаємо, ще в липні редакція Вільногірськ IN.UA повідомляла, що депутат Олександр Перекопський порушив це питання, наголошуючи, що протягом років оновлення прапорів забезпечували виключно волонтери.

За його словами, це має бути відповідальністю громади. Волонтери не повинні постійно купувати матерію та шити прапори. 

Читайте також:

Коли міський голова та депутати мають звітуватися перед громадою