Із Вільногірська до сусіднього міста Верхньодніпровська можна доїхати електропоїздом приміського сполучення або маршруткою приблизно за 40 хвилин. На вулиці Поля, 4 у старовинній будівлі розташований місцевий краєзнавчий музей.

Він працює у будні дні з 09:00 до 16:00 та відкритий для всіх охочих дізнатися більше про історію цього регіону. Це не просто виставка каміння чи кісток. Кожен артефакт тут розповідає про силу природи, особливості Дніпровського краю та глибоку історичну спадщину, до якої належить і Вільногірськ.

Про мандрівку крізь тисячоліття — від древніх стоянок перших людей до сучасності читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Про морену льодовикового періоду у музеї Верхньодніпровська

“Друзі мої, ми часто не усвідомлюємо, що ходимо по унікальній землі”, — каже директорка музею Наталія Коновал під час екскурсії, починаючи з найдавнішого залу музею.

Саме тут представлені свідчення епохи, якій понад 200 тисяч років.

200 тисяч років тому почалося велике зледеніння яке охопило значну територію Європи та Азії. Він сунув із півночі, тягнучи за собою уламки скель і величезне каміння. Вони називаються мореною.

У селі Домоткань на кам’яному пагорбі льодовик залишив таке каміння. “Уявіть собі: на одному з таких каменів може сісти чоловік двадцять”, — додає пані Наталія.

Вчені з Франції, США та інших країн підтверджували походження цих гірських порід зі Скандинавського півострова і вважають що це південна межа льодовика.

Мамонти і чорноземи на Дніпропетровщині

У ті ж часи на цій території мешкали мамонти. Їхні рештки знаходять і досі — як, наприклад, під час будівництва в районі Римського лісу. Деякі з них зберігаються в музеї.

Коли льодовик почав танути, приблизно 30–40 тисяч років тому, маса води рушила на південь, і ці землі вкрилися шаром надзвичайно родючого чорнозему.

“Товщина цього шару — більше метра. Такого нема ніде в світі”, — з гордістю каже директорка музею Наталія Іванівна.

Саме завдяки цьому Україна має чверть світових запасів чорнозему.

Чорний ліс і заплавні чари

Ще одна гордість краю — залишки чорного лісу.

“Це той самий ліс, що в Німеччині називається Шварцвальдом, а в нас — Чорний ліс”, — пояснює директорка музею.

Частинки цього лісу ще існують на Черкащині, Кіровоградщині, Київщині, у Холодному Яру. На території Верхньодніпровська теж є такі місця — дубова балка, де ростуть 400-річні дуби, і Грабова балка з типовим для Чорного лісу поєднанням грабів, дубів та сосен.

Окремо згадується Римський ліс, який розташований на околиці Верхньодніпровська, в пониззі річки Самоткань — унікальний заплавний ліс, що залишився з часів, коли Самоткань розливалася набагато ширше.

“Це південна межа заплавних лісів в Україні. Їх тут майже не лишилося, але він зберігся. Тут унікальна флора і фауна”, — додає вона. Усі ці унікальні експонати — від каміння льодовикового періоду до залишків чорного лісу — можна не лише побачити, а й почути їхню історію просто в музеї.

Тут легко відчути масштаб змін, які переживав ландшафт Придніпров’я протягом тисячоліть — від доісторичних часів до формування сучасного рельєфу. Для тих, хто цікавиться регіональною історією або природознавством, музей може стати джерелом базових знань і візуальних прикладів.

Читайте також:

• “Живі, поки пам’ятаємо”: у Вільногірську стартує підготовка до будівництва меморіалу
• У Вільногірську відкрили набір до секції пауерліфтингу

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

У Вільногірську мешканка багатоповерхівки Вікторія повідомила, що її балкон на вулиці В. Варена постійно обмальовують невідомі. Інциденти тривають близько чотирьох місяців і зазвичай відбуваються у нічний час.

Постійне псування балкону

 “Ми його постійно відмиваємо, але все одно білий балкон псується. Він уже подряпаний, хоча фактично новий — ми поставили його лише минулого року”, — розповіла Вікторія у коментарі журналістам Вільногірськ IN.UA. 

Жінка припускає, що псування балкону могли вчинити підлітки.

“Мені здається, що це підлітки років 13–17. Думаю, дорослі люди цим би не займалися”, — каже Вікторія.

Жінка повідомила, що поки не зверталася до поліції. За її словами, вона сумнівається, що звернення буде розглянуте через відсутність доказів.

Пояснення психолога: “Це форма деструктивної поведінки”

Дитячий психотерапевт Олександр Зінченко вважає такі дії формою деструктивної поведінки — підлітки отримують емоційне задоволення, спостерігаючи за реакцією людини, на чию власність вони посягають.

 За словами фахівця, це типове хуліганство, коли важливо не сам факт псування, а емоції, які викликає їхня “витівка”. 

Він додав, що часто існує “лідер” групи, який організовує подібні “розваги”, а учасники відчувають себе безкарними.

Психолог зазначає, що така поведінка часто є наслідком прогалин у вихованні, коли дитині не прищепили розуміння меж і відповідальності. За його словами, підлітки, які не засвоїли принципу “є дія — є наслідок”, шукають розваг через порушення правил і руйнування.

На думку психолога, якщо псування майна вчиняє дорослий, це вже свідоме завдання шкоди. 

Примітка. Згідно із законодавством України, відповідальність за подібні дії залежить від віку порушників. Якщо особі менше 14 років — за збитки відповідають батьки або опікуни. Підлітки від 14 до 16 років можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство — штраф або громадські роботи. Особи від 16 років несуть повну адміністративну або кримінальну відповідальність. Якщо збитки значні, дії можуть кваліфікуватися як умисне пошкодження майна за статтею 194 Кримінального кодексу України, що передбачає штраф або навіть позбавлення волі.

Читйте також:

Девіантна поведінка у дітей та підлітків: причина та способи вирішення

У Вільногірську вже готуються до першого снігу. Міська рада затвердила нові маршрути прибирання вулиць і тротуарів на осінньо-зимовий період 2025–2026 років. Тепер кожна комунальна служба, підприємство та підприємець знає, де чистити сніг та посипати льодові ділянки.

Про це йдеться у рішенні Вільногірської міської ради.

Цього року увага приділятиметься центральним вулицям та перехрестям: Центральна, бульвар Миру, Молодіжна, Степова, Віктора Варена та Захисників України. Тут працюватиме і комунальна техніка, і вантажні машини великих підприємств міста.

Тротуари та пішохідні зони також не залишать без уваги: від ринку “Світанок” до залізничного вокзалу, алеї міського парку, а також території біля лікарні та ліцею №2. Крім того підприємці зобов’язані прибирати сніг на прилеглих територіях, аби перехожим було безпечно.

Як зазначив виконком, попередні плани 2024–2025 років більше не діють. Нові маршрути покликані зробити пересування містом зручним та безпечним навіть під час ожеледиці та снігових заметів.

Читайте також:

Актуальний розклад руху приміських автобусів