Великдень у різні дні: чому так відбувається пояснив священик з Вільногірська

Великдень – головне християнське свято, дата якого змінюється щороку. Католики та православні часто святкують його в різні дні, але у 2025 році дата збігається – 20 квітня. Чому так відбувається пояснив священик Володимир Камено для Вільногірськ IN.UA

Як визначають дату Великодня

Правила обчислення Великодня були встановлені ще у 325 році на Першому Вселенському соборі. Основні критерії такі:

• Великдень святкують після весняного рівнодення, яке настає 21 березня за юліанським календарем (або 3 квітня за григоріанським);
• дата має припадати на першу неділю після повного місяця, який настає після рівнодення;
• якщо цей день збігається з іудейським святом Песах, то Великдень переносять на наступний тиждень.

Ця система забезпечує рухомий характер дати Великодня: вона може змінюватися від 4 квітня до 8 травня за григоріанським календарем.

“Потрібно, щоб склалося три речі: рівнодення, повний місяць і перша неділя після нього. Ось чому дата постійно змінюється”, – пояснює Володимир Камено.

Чому різні церкви святкують у різні дні

Головна причина – використання різних календарів. Католики та більшість протестантів слідують григоріанському календарю, який більш точно відображає астрономічний рік. Більшість православних церков святкують за юліанським календарем, який на 13 днів відстає від григоріанського.

“У католиків рівнодення припадає раніше, ніж у нас, бо вони користуються григоріанським календарем, а ми – юліанським. Через це дати часто не збігаються”, – пояснює Володимир Камено.

Православна Церква України у 2023 році перейшла на новоюліанський календар, який збігається з григоріанським у всіх нерухомих святах. Однак Великдень і далі визначають за юліанською пасхалією, що й створює розбіжності.

“Ми повернулися до того календаря, за яким жили наші пращури. Це не нововведення, а відновлення старої практики”, – зазначає Володимир Камено.

Коли Великдень збігається

Попри різні календарі, періодично дати Великодня в католиків і православних співпадають. Це трапляється приблизно кожні 7 або 19 років, коли місячний і сонячний календарі вирівнюються.

“Коли оберти Сонця і Місяця співпадають, тоді ми святкуємо разом”, – каже Володимир Камено.

Наступний спільний Великдень після 2025 року припаде на 2031 рік.

Чому календар змінили, а Великдень залишили за старою системою

Перехід Православної Церкви України на новоюліанський календар стосувався лише нерухомих свят, а Великдень залишається прив’язаним до юліанської пасхалії. Це рішення дозволяє зберегти єдність у святкуванні серед православних церков.

“Щодо Великодня нічого не змінилося. Його обчислюють так, як це було тисячоліттями. Пасхалія – це не просто календар, це складна система, яка враховує і сонячний, і місячний цикли”, – пояснює Володимир Камено.

Як підготуватися до Великодня

Перед святом триває Великий піст, який у 2025 році почнеться 3 березня. За словами протоієрея Володимира, його можна розділити на три складові:

• Фізичний піст – обмеження в їжі;
• Духовний піст – молитва, читання Святого Письма;
• Моральний піст – обмеження негативних емоцій та звичок.

“Головне – це не просто не їсти м’яса, а працювати над собою, очищати душу”, – підкреслює Володимир Камено.

Що святкують після Великодня

Одним із головних свят після Великодня є Трійця, яка завжди припадає на 40-й день після Воскресіння Христового. У 2025 році вона відзначатиметься 29 травня.

“У нас є свята, які мають фіксовану дату, а є ті, що залежать від Великодня. Трійця – одне з таких, адже її святкують саме на 40-й день після Воскресіння”, – зазначає Володимир Камено.

Попри те, що дата Великодня змінюється, його значення залишається незмінним. Це свято не про календарні розрахунки, а про саму подію – Воскресіння Христа.

“Немає великого значення, коли саме святкувати Великдень. Головне, ми святкуємо події, такі як Різдво Христове, Водохреща, Богоявлення, Пасху. Хто хоче святкувати дату, нехай святкує. Головне, що ми святкуємо події”, — підкреслив Володимир Камено.

Читайте також:

• «Маємо не забувати, завдяки кому ми можемо святкувати»: вільногірці поділилися своїми думками про Великдень
• Бронювання від мобілізації священиків: думка священнослужителя з Вільногірська

Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради оголосило про проведення відкритих торгів на послуги з утримання та відновлення зелених насаджень громади.

Про це йдеться на Prozorro. 

Нагадаємо, що раніше вже оголошували тендер на розчистку значної площі міських територій від самостійної порослі та чагарників. 

Наразі ж, 25 червня, Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства оголосило черговий тендер на догляд за зеленими насадженнями. 

Деталі закупівлі 

Згідно з тендерною документацією, мова йде про “Охорону, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою”.

Проєкт передбачає серйозні технічні роботи: 

• Омолодження старих дерев в складних умовах (дроти, будови, зелені насадження та інше) діаметром до 60 сантиметрів бензопилкою з автовишки – 18 штук; 
• Омолодження старих дерев в складних умовах (дроти, будови, зелені насадження та інше) діаметром до 70 сантиметрів бензопилкою з автовишки – 9 штук; 
• Омолодження старих дерев в складних умовах (дроти, будови, зелені насадження та інше) діаметром до 80 сантиметрів бензопилкою з автовишки – 3 штуки; 
• Омолодження старих дерев в складних умовах (дроти, будови, зелені насадження та інше) діаметром до 90 сантиметрів бензопилкою з автовишки – 3 штуки; 
• Омолодження старих дерев в складних умовах (дроти, будови, зелені насадження та інше) діаметром понад 90 сантиметрів бензопилкою з автовишки – 2 штуки. 

Технічне завдання передбачає не лише омолодження старих дерев, а й повне прибирання території після проведення робіт. 

Після очищення підрядник повинен навантажити зрізані гілки та частини стовбурів дерев на навантажувач. 

Згідно з розрахунками замовника, після виконання робіт необхідно буде навантажити 173,6 кубічного метра зрізаних гілок та частин стовбурів дерев. 

Коли визначать переможця 

Очікувана вартість закупівлі становить 450 000 гривень, а мінімальний крок зниження ціни під час аукціону складає 4 500 гривень. 

Потенційні учасники мають можливість подати свої пропозиції до 2 липня 2026 року (до 14:00). Того ж дня відбудеться розкриття тендерних пропозицій, а електронний аукціон відбудеться 3 липня (10:23). 

Читайте також:

Для Вільногірська шукають підрядника на боротьбу із заростями

У невеликих містах нові ідеї нерідко зустрічають із насторогою. Особливо якщо вони виходять за межі звичних гуртків чи спортивних секцій. Та для Софії це не стало приводом відмовитися від своєї мрії. 

Після років життя у великих містах вона повернулася до Вільногірська й відкрила власну студію танців. Тут жінки навчаються танцям на підборах, займаються стретчингом і пілатесом, знаходять однодумців і хоча б на кілька годин залишають за дверима побутові турботи.

Окрім танців, Софія багато років займалася кондитерською справою, а ще не уявляє свого життя без допомоги безпритульним тваринам. У розмові з журналісткою Вільногірськ IN.UA вона розповіла, чому вирішила розвивати власну справу саме у рідному місті, як шукала перших учениць і що для неї означає бути корисною людям.  

Танці були поруч з дитинства

Любов до танців у Софії з’явилася ще в дитячі роки. Вона займалася у творчому колективі, а згодом захопилася спортом, який став невід’ємною частиною її життя. 

Після школи дівчина набрала вагу, однак завдяки регулярним тренуванням змогла схуднути більш ніж на 20 кілограмів. Саме тоді вона зрозуміла, наскільки рух може змінювати людське тіло і, як наслідок, внутрішній стан у кращий бік.   

До відкриття студії Софія встигла опанувати кілька професій. Шість років працювала перукаркою-візажисткою, пізніше – кондитеркою. Але бажання танцювати та навчати інших не зникало.

З напрямом high heels (танці на підборах) вона познайомилася під час життя в Києві. Софія довго хотіла потрапити до конкретної тренерки, а коли така можливість з’явилася, зрозуміла, що саме цей стиль найбільше відгукується їй.

“Я планувала вести high heels у Києві, але обставини склалися так, що я переїхала і вирішила відкрити студію у Вільногірську”, – розповідає Софія. 

Власна студія – не лише про танці

Спочатку на тренування приходили дві-три людини. Про студію дізнавалися через знайомих і сторінку Софії у соціальних мережах. Вона не запускала масштабної реклами й не очікувала миттєвого успіху.

“Я розуміла, що для нашого міста це не зовсім звичний напрямок. Тому не розраховувала, що одразу прийде багато людей. Спочатку це була більше перевірка для самої себе – чи хочу я цим займатися”, – говорить вона.  

Згодом стало зрозуміло, що багатьох жінок цікавлять не лише танці. Під час занять Софія приділяла багато уваги розминці, зміцненню м’язів і розвитку гнучкості. Саме тому в студії поступово з’явилися окремі заняття зі стретчингу та пілатесу.

За словами тренерки, сьогодні ці напрямки навіть популярніші за high heels. Багато жінок приходять насамперед для того, щоб підтримувати здоров’я, покращити самопочуття й знайти час для себе.  

Для Софії студія – це не просто місце, де навчають танцювати. Після життя у Дніпрі, Києві та Львові вона помітила, що у Вільногірську жінкам бракує просторів, де можна відпочити від щоденних обов’язків і приділити увагу собі.

“Мені хотілося, щоб жінки в нашому місті мали місце, куди можна прийти, відволіктися від побуту, дітей і просто відчути себе жінкою. Багато хто після 30 ніби ставить на собі хрест. А мені хочеться, щоб жінки кайфували від себе в будь-якому віці”, – каже Софія. 

Нині у студії вже сформувався постійний колектив. Учасниці не лише вивчають хореографію, а й записують професійні відео, беруть участь у творчих зйомках і підтримують одна одну.  

Любов до випічки та тварин

До відкриття студії Софія кілька років професійно займалася кондитерською справою. Каже, любов до випічки передалася їй від родини – бабусі також багато готували, а одна з них працювала у сфері харчових технологій.

Сьогодні вона майже не продає десерти, адже більшість часу займає розвиток студії. Втім, зізнається, що готувати й досі любить, адже найбільше задоволення приносить можливість дарувати людям позитивні емоції.

“Мені подобається радувати людей. Усе, що приносить користь або задоволення іншим – це про мене”, – каже вона. 

Ще одна важлива частина її життя – допомога безпритульним тваринам. Софія не називає це волонтерством чи окремою діяльністю. Каже, що просто не може пройти повз тих, хто потребує допомоги.

На її думку, агресія тварин найчастіше є наслідком людської жорстокості, а не їхньої природи.

“Тварини – це моя любов. Я допомагаю їм не тому, що хочу, щоб про це говорили. Просто роблю це від щирого серця”, – розповідає Софія. 

“Не бійтеся починати”

Планувати майбутнє на багато років Софія сьогодні не береться. Каже, нинішні реалії навчили її жити сьогоденням і крок за кроком розвивати те, що має зараз.

А жінкам, які давно мріють спробувати себе у танцях чи будь-якій новій справі, радить не озиратися на думку інших.

“Не бійтеся пробувати. Люди поговорять день-два, а потім повернуться до своїх справ. Якщо людина починає займатися собою – це вже круто. Ми ж не народжуємося з усіма вміннями. Усьому можна навчитися”, – переконана засновниця студії. 

Читайте також:

Як Марина Стріляна обʼєднала десятки жінок у Вільногірську задля занять йогою