Великдень – головне християнське свято, дата якого змінюється щороку. Католики та православні часто святкують його в різні дні, але у 2025 році дата збігається – 20 квітня. Чому так відбувається пояснив священик Володимир Камено для Вільногірськ IN.UA

Як визначають дату Великодня

Правила обчислення Великодня були встановлені ще у 325 році на Першому Вселенському соборі. Основні критерії такі:

• Великдень святкують після весняного рівнодення, яке настає 21 березня за юліанським календарем (або 3 квітня за григоріанським);
• дата має припадати на першу неділю після повного місяця, який настає після рівнодення;
• якщо цей день збігається з іудейським святом Песах, то Великдень переносять на наступний тиждень.

Ця система забезпечує рухомий характер дати Великодня: вона може змінюватися від 4 квітня до 8 травня за григоріанським календарем.

“Потрібно, щоб склалося три речі: рівнодення, повний місяць і перша неділя після нього. Ось чому дата постійно змінюється”, – пояснює Володимир Камено.

Чому різні церкви святкують у різні дні

Головна причина – використання різних календарів. Католики та більшість протестантів слідують григоріанському календарю, який більш точно відображає астрономічний рік. Більшість православних церков святкують за юліанським календарем, який на 13 днів відстає від григоріанського.

“У католиків рівнодення припадає раніше, ніж у нас, бо вони користуються григоріанським календарем, а ми – юліанським. Через це дати часто не збігаються”, – пояснює Володимир Камено.

Православна Церква України у 2023 році перейшла на новоюліанський календар, який збігається з григоріанським у всіх нерухомих святах. Однак Великдень і далі визначають за юліанською пасхалією, що й створює розбіжності.

“Ми повернулися до того календаря, за яким жили наші пращури. Це не нововведення, а відновлення старої практики”, – зазначає Володимир Камено.

Коли Великдень збігається

Попри різні календарі, періодично дати Великодня в католиків і православних співпадають. Це трапляється приблизно кожні 7 або 19 років, коли місячний і сонячний календарі вирівнюються.

“Коли оберти Сонця і Місяця співпадають, тоді ми святкуємо разом”, – каже Володимир Камено.

Наступний спільний Великдень після 2025 року припаде на 2031 рік.

Чому календар змінили, а Великдень залишили за старою системою

Перехід Православної Церкви України на новоюліанський календар стосувався лише нерухомих свят, а Великдень залишається прив’язаним до юліанської пасхалії. Це рішення дозволяє зберегти єдність у святкуванні серед православних церков.

“Щодо Великодня нічого не змінилося. Його обчислюють так, як це було тисячоліттями. Пасхалія – це не просто календар, це складна система, яка враховує і сонячний, і місячний цикли”, – пояснює Володимир Камено.

Як підготуватися до Великодня

Перед святом триває Великий піст, який у 2025 році почнеться 3 березня. За словами протоієрея Володимира, його можна розділити на три складові:

• Фізичний піст – обмеження в їжі;
• Духовний піст – молитва, читання Святого Письма;
• Моральний піст – обмеження негативних емоцій та звичок.

“Головне – це не просто не їсти м’яса, а працювати над собою, очищати душу”, – підкреслює Володимир Камено.

Що святкують після Великодня

Одним із головних свят після Великодня є Трійця, яка завжди припадає на 40-й день після Воскресіння Христового. У 2025 році вона відзначатиметься 29 травня.

“У нас є свята, які мають фіксовану дату, а є ті, що залежать від Великодня. Трійця – одне з таких, адже її святкують саме на 40-й день після Воскресіння”, – зазначає Володимир Камено.

Попри те, що дата Великодня змінюється, його значення залишається незмінним. Це свято не про календарні розрахунки, а про саму подію – Воскресіння Христа.

“Немає великого значення, коли саме святкувати Великдень. Головне, ми святкуємо події, такі як Різдво Христове, Водохреща, Богоявлення, Пасху. Хто хоче святкувати дату, нехай святкує. Головне, що ми святкуємо події”, — підкреслив Володимир Камено.

Читайте також:

• «Маємо не забувати, завдяки кому ми можемо святкувати»: вільногірці поділилися своїми думками про Великдень
• Бронювання від мобілізації священиків: думка священнослужителя з Вільногірська

У Полтаві відбувся міжрегіональний захід “Разом у дії: робочі групи як простір діалогу та впливу”, ініційований благодійним фондом “Право на захист”. У рамках події ради ВПО презентували практичні кейси для внутрішніх переселенців, які тільки-но прибули до нових громад.

Як саме проходив захід та який досвід вдалося перейняти — розповіли учасники групи. Подробиці читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Вільногірська Рада ВПО презентувала власний кейс — інформаційну листівку

Вільногірська Рада ВПО представила власний кейс — інформаційну листівку, яка зібрала найзатребуваніші контакти та ресурси для переселенців: соціальні служби, органи для оформлення статусу ВПО, варіанти житла, медичну допомогу та ключові міські програми підтримки.

Презентацію проводили представниці Вільногірської Ради ВПО: фасилітаторка Олена Пазенко та голова робочої групи, заступниця голови Ради ВПО Олена Щекодіна. 

Вони розповіли, що над листівкою активно працювали переселенці з групи разом із фахівчинею благодійного фонду. Навіть ті учасники, хто раніше не мав досвіду в соціальній сфері, вивчали програми підтримки, шукали необхідні контакти та вклали свій внесок у наповнення документа.

Серед інших учасників заходу були представники Машівської селищної та Миргородської міської рад Полтавської області.

Машівська селищна рада презентувала кейс робочої групи з питань кризового реагування на надзвичайні ситуації, спричинені збройною агресією РФ. Вони представили дорожню карту “Дії після обстрілу: крок за кроком”, яка допомагає населенню системно реагувати на кризові виклики.

Миргородська міська рада поділилася досвідом розробки дорожньої карти для новоприбулих ВПО, що полегшує адаптацію переселенців у громаді та систематизує пошук необхідних сервісів і установ.

За словами учасників, захід став важливою платформою для обміну досвідом, встановлення партнерств та пошуку нових ідей для підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Під час спілкування з журналісткою , фасилітаторка БФ “Право на захист” Олена Пазенко наголосила: “Учасники робочих груп вкотре довели — це дієвий інструмент партисипації. Їхні напрацювання важливо поширювати в громадах, де такі групи ще не створювалися”.

Водночас,  заступниця голови ради ВПО наголосила, що у Полтаві її вразила активна участь представників місцевого самоврядування в роботі робочих груп. 

“Хотілося б бачити таку взаємодію і у Вільногірську”, — зазначила Олена Щекодіна.

Читайте також:

Як у Жовтих Водах нарощують житловий фонд: перші оновлені квартири вже чекають на заселення

У Жовтих Водах перші шість відремонтованих комунальних квартир готують до заселення внутрішньо переміщених осіб: громада та міжнародні партнери завершили ключовий етап проєкту, що повертає занедбаному житлу нове життя.

Проте як формується житловий фонд у місті, у коментарі журналістам Вільногірськ IN.UA розповіла юристка Жовтоводської міської ради Валентина Башта.

Як формується фонд житлового майна

Як повідомила Валентина Башта, такий фонд створюється на підставі Житлового та Житлово-комунального кодексів і поповнюється у різний спосіб: частину квартир місто отримує за рішенням суду, частина переходить у власність громади як відумерла спадщина, трапляються й випадки, коли люди дарують своє житло державі.

Дарування житла державі або громаді

• Громади дійсно отримують квартири за договором дарування.Це передбачено Цивільним кодексом України — фізична або юридична особа може подарувати свою квартиру державі чи органу місцевого самоврядування. Після реєстрації такого договору квартира переходить у комунальну власність і може бути включена до фонду житла.

За рішенням суду

• Житло може перейти громаді за рішенням суду, якщо: власник тривалий час не утримує житло, і суд визнає його таким, що втратив право користування житло визнається безхазяйним.
• Після вступу рішення в силу це майно може бути передане у власність громади.

Відумерла спадщина

Це один із найпоширеніших механізмів.Стаття 1277 Цивільного кодексу України передбачає: якщо у померлої людини немає спадкоємців або ніхто не прийняв спадщину у встановлений строк (6 місяців), таке майно визнається відумерлим. За рішенням суду квартира переходить у власність територіальної громади, на території якої вона розташована.

У черзі на житло 800 людей

У Жовтих Водах продовжують формувати фонд житлового майна, з якого внутрішньо переміщені особи можуть отримати тимчасове житло.

За словами юристки, наразі у загальній черзі на тимчасове житло перебуває 800 громадян. Житло з комунального фонду надається не лише за загальною, а й за позачерговою чергою — для тих, хто має найбільшу потребу та гарантовані законом пільги.

До таких категорій належать ветерани й учасники бойових дій, особи з інвалідністю (зокрема внаслідок війни), багатодітні сім’ї, родини з неповнолітніми дітьми, а також сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю.

“Тимчасове житло надається строком на один рік — цього часу має вистачити, аби людина змогла покращити свої житлові умови або вирішити житлове питання іншим шляхом. За потреби термін проживання може бути продовжений”, — повідомила Валентина Башта.

Додамо, у Жовтих Водах капітально ремонтують 12 комунальних квартир. Деякі вже повністю оновлені, інші — на різних етапах ремонту. У кожному помешканні проводять демонтаж старих елементів, повну заміну комунікацій, оновлення електромереж.

Раніше редакція Вільногірськ IN.UA, повідомляла, що попри відсутність житлового фонду, у Вільногірську ведуть квартирний облік. У жовтні 2025 року на черзі на отримання житла або поліпшення житлових умов перебуває понад сто мешканців громади.

Читайте також:

Кабмін спростив отримання компенсації за програмою “єВідновлення” для спільної власності