Великдень у різні дні: чому так відбувається пояснив священик з Вільногірська

Великдень – головне християнське свято, дата якого змінюється щороку. Католики та православні часто святкують його в різні дні, але у 2025 році дата збігається – 20 квітня. Чому так відбувається пояснив священик Володимир Камено для Вільногірськ IN.UA

Як визначають дату Великодня

Правила обчислення Великодня були встановлені ще у 325 році на Першому Вселенському соборі. Основні критерії такі:

• Великдень святкують після весняного рівнодення, яке настає 21 березня за юліанським календарем (або 3 квітня за григоріанським);
• дата має припадати на першу неділю після повного місяця, який настає після рівнодення;
• якщо цей день збігається з іудейським святом Песах, то Великдень переносять на наступний тиждень.

Ця система забезпечує рухомий характер дати Великодня: вона може змінюватися від 4 квітня до 8 травня за григоріанським календарем.

“Потрібно, щоб склалося три речі: рівнодення, повний місяць і перша неділя після нього. Ось чому дата постійно змінюється”, – пояснює Володимир Камено.

Чому різні церкви святкують у різні дні

Головна причина – використання різних календарів. Католики та більшість протестантів слідують григоріанському календарю, який більш точно відображає астрономічний рік. Більшість православних церков святкують за юліанським календарем, який на 13 днів відстає від григоріанського.

“У католиків рівнодення припадає раніше, ніж у нас, бо вони користуються григоріанським календарем, а ми – юліанським. Через це дати часто не збігаються”, – пояснює Володимир Камено.

Православна Церква України у 2023 році перейшла на новоюліанський календар, який збігається з григоріанським у всіх нерухомих святах. Однак Великдень і далі визначають за юліанською пасхалією, що й створює розбіжності.

“Ми повернулися до того календаря, за яким жили наші пращури. Це не нововведення, а відновлення старої практики”, – зазначає Володимир Камено.

Коли Великдень збігається

Попри різні календарі, періодично дати Великодня в католиків і православних співпадають. Це трапляється приблизно кожні 7 або 19 років, коли місячний і сонячний календарі вирівнюються.

“Коли оберти Сонця і Місяця співпадають, тоді ми святкуємо разом”, – каже Володимир Камено.

Наступний спільний Великдень після 2025 року припаде на 2031 рік.

Чому календар змінили, а Великдень залишили за старою системою

Перехід Православної Церкви України на новоюліанський календар стосувався лише нерухомих свят, а Великдень залишається прив’язаним до юліанської пасхалії. Це рішення дозволяє зберегти єдність у святкуванні серед православних церков.

“Щодо Великодня нічого не змінилося. Його обчислюють так, як це було тисячоліттями. Пасхалія – це не просто календар, це складна система, яка враховує і сонячний, і місячний цикли”, – пояснює Володимир Камено.

Як підготуватися до Великодня

Перед святом триває Великий піст, який у 2025 році почнеться 3 березня. За словами протоієрея Володимира, його можна розділити на три складові:

• Фізичний піст – обмеження в їжі;
• Духовний піст – молитва, читання Святого Письма;
• Моральний піст – обмеження негативних емоцій та звичок.

“Головне – це не просто не їсти м’яса, а працювати над собою, очищати душу”, – підкреслює Володимир Камено.

Що святкують після Великодня

Одним із головних свят після Великодня є Трійця, яка завжди припадає на 40-й день після Воскресіння Христового. У 2025 році вона відзначатиметься 29 травня.

“У нас є свята, які мають фіксовану дату, а є ті, що залежать від Великодня. Трійця – одне з таких, адже її святкують саме на 40-й день після Воскресіння”, – зазначає Володимир Камено.

Попри те, що дата Великодня змінюється, його значення залишається незмінним. Це свято не про календарні розрахунки, а про саму подію – Воскресіння Христа.

“Немає великого значення, коли саме святкувати Великдень. Головне, ми святкуємо події, такі як Різдво Христове, Водохреща, Богоявлення, Пасху. Хто хоче святкувати дату, нехай святкує. Головне, що ми святкуємо події”, — підкреслив Володимир Камено.

Читайте також:

• «Маємо не забувати, завдяки кому ми можемо святкувати»: вільногірці поділилися своїми думками про Великдень
• Бронювання від мобілізації священиків: думка священнослужителя з Вільногірська

Віднедавна батькам більше не потрібно ходити до податкової із купою документів. Оформити податковий номер для дитини, а також е-карту тепер можна онлайн за кілька хвилин. 

Про це повідомляє Дія. 

Оформити реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) для дитини до 17 років може один із дорослих, з ким вона фактично проживає.

Як отримати податковий номер для дитини онлайн? 

1. Вкажіть дитину, для якої потрібно оформити податковий номер. 
2. Вкажіть, чи має дитина ID-картку або закордонний паспорт.
3. Відскануйте відповідний документ або введіть УНЗР вручну. 
4. Підтвердіть місце проживання: якщо реєстрація відсутня, зазначте, що дитина мешкає з вами.
5. Підтвердіть актуальність контактних даних або вкажіть їх. 
6. Перевірте заяву та підпишіть її за допомогою Дія.Підпис. 

Одразу після цього можна замовити електронну картку платника податків — цифровий документ, який зберігатиметься у смартфоні та буде доступний у будь-який момент.

Що потрібно для замовлення е-картки для дорослого? 

1. Підтвердіть або введіть контактні дані. 
2. Перевірте заяву та підпишіть її через Дія.Підпис. 
3. Завантажте е-картку протягом 24-х годин. 

Щоб замовити е-картку для дитини: 

1. Оберіть дитину та, за потреби, зазначте її податковий номер. 
2. Якщо місце проживання дитини не зареєстроване офіційно, підтвердьте адресу фактичного проживання. Подати заяву може лише один із батьків або законний представник, з яким проживає дитина.
3. Підтвердіть або введіть свої контактні дані. 
4. Перегляньте сформовану заяву за підпишіть за допомогою Дія.Підпис. 

Читайте також:

Гранти на професійний розвиток: Дія запрошує до тестування нової послуги

У Вільногірську відбулась програма стерилізації безпритульних тварин за кошти міського бюджету. Після гучних дискусій і хвилі занепокоєння серед зооволонтерів процес усе ж стартував – за два дні у місті відловили 75 собак. 

Детальніше про процес відлову тварин, стерилізації та післяопераційного догляду читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Від допису у Facebook – до реальної роботи на вулицях міста

Кілька днів тому голова громадської організації “Добрі лапи” Інна Середа повідомила жителів Вільногірська про старт програми стерилізації безпритульних тварин. У дописі вона закликала містян повідомляти про собак у своїх районах та допомагати з пошуком і супроводом тварин.

“Організація зі стерилізації у нас вперше, тому і нам важливо, щоб тварини були в надійних руках”, – йшлося у зверненні.

Програма реалізується за кошти міського бюджету, а організацію процесу – від відлову до післяопераційного догляду – взяла на себе ГО “Добрі лапи”.

Однак старту програми передував суспільний резонанс. Раніше редакція Вільногірськ IN.UA повідомляла про занепокоєння місцевих зооволонтерів щодо організації, яку могли залучити до стерилізації. Дискусія стосувалася репутації виконавців та безпеки процесу.

Тепер, коли програма фактично запрацювала, її організатори розповіли, як усе відбувається на практиці.

Два дні, 75 собак і ранкові виїзди о сьомій

За словами Інни Середи, команда ветеринарів на момент написання матеріалу працює у Вільногірську вже третій день. До міста 12 травня приїхала команда “Порятунок чотирилапих” – двоє лікарів та спеціалісти з відлову.

Робочий день починався ще о сьомій ранку.

Першою локацією стала територія біля ОРСу поблизу хлібозаводу. Там, каже вона, вдалося відловити 26 собак.

“Із них близько десяти були ручні, а решта – дикі. Хлопці буквально ховалися в кущах, шукали тварин, працювали дуже активно”, – розповідає голова ГО “Добрі лапи”.

Далі маршрут змінювався майже в режимі реального часу – працювали за дзвінками жителів.

Відлов безпритульних тварин проводили в різних районах Вільногірська та громади: на території ОРСу, біля колишнього консервного заводу, у районі  ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО”, на вулиці Південній, біля центральної міської лікарні, у районі гаражів, поблизу третьої школи, на кар’єрі МАО, а також у Мар’янівці. Частину адрес визначали за зверненнями мешканців, які повідомляли про місця скупчення собак. 

За два дні вдалося виконати весь обсяг, передбачений програмою.

“На суму 179 тисяч гривень потрібно було стерилізувати 75 собак. За два дні ми цю кількість набрали”, – каже Інна Середа.

Як проходить стерилізація і чому собак повертають так швидко

Після відлову тварин доправляли до тимчасового стаціонару, де проводили операції та вакцинацію. Для перетримки використовували спеціально підготовлене приміщення.

“Оперують, вакцинують, вкривають, і ми їдемо працювати далі”, – пояснює Інна Середа.

Деякі зоозахисники безпритульних тварин висловлюють збентеження у коментарі редакції, щодо термінів повернення собак на місця проживання. 

“За два дні стерилізували 75 собак – це дуже швидко”, – зазначив зоозахисник.

У ГО “Добрі лапи” пояснюють: довге перебування у клітках для диких собак може стати додатковим стресом.

“Коли собака закрита, вона навіть не може нормально сходити в туалет. Для диких тварин це дуже важко. Зазвичай перетримка триває від одного до трьох днів – усе залежить від стану тварини”, – пояснює Інна Середа.

Водночас, за словами Інни Середи, опікуни тварин, яким уже повернули собак після стерилізації, загалом позитивно відгукуються про їхній стан. Вона зазначає, що тварини перебувають під наглядом людей, які їх підгодовують та доглядають, а після повернення почуваються добре. 

Після повернення тварин волонтери фіксують процес на фото та відео. Однак питання про тривалість післяопераційного догляду залишається одним із найбільш дискусійних серед опікунів та зоозахисників міста.

“Підчищати кожен район”: чому однієї кампанії замало

У “Добрих лапах” переконані: разова стерилізація не змінить ситуацію кардинально.

За словами Інни Середи, якщо працювати хаотично – кілька собак в одному місці, кілька в іншому – ефекту не буде.

“У нас місія така: потрошку підчищати кожен район. Якщо зробити раз на рік – це дуже складно. Нам говорили, що треба хоча б три рази на рік проводити такі програми. Тоді буде видно результат”, – каже вона.

Організація вже планує звертатися щодо продовження програми.

Волонтери: проблему створюють не собаки

Окремо Інна Середа звернулася і до жителів міста. Каже: проблему безпритульних тварин створюють не волонтери й не ті, хто підгодовує собак.

Причина – покинуті домашні тварини.

“Люди беруть собак додому, а потім викидають їх. А далі зоозахисники намагаються все це виправити: годують, лікують, прилаштовують. Але самі вони не впораються”, – говорить вона.

І додає: допомогти можуть усі – хоча б відповідальним ставленням до власних тварин та стерилізацією домашніх улюбленців.

Поки у Вільногірську завершують першу хвилю програми, її результати ще належить оцінити. Але вже зараз зрозуміло: тема безпритульних тварин у місті давно вийшла за межі волонтерських чатів і перетворилася на питання, яке потребує системного рішення.

Читайте також:

Оновили систему соціальної підтримки: хто і на яку допомогу може розраховувати у Вільногірську