Валерій Должиков — тренер із Вільногірська, який вже п’ять років виховує молодих спортсменів у греко-римській боротьбі. Його шлях від учня до наставника — це історія про наполегливість, любов до спорту та віру в потенціал кожної дитини.

Журналісти Вільногірськ IN.UA розпитали у Валерія Должикова його історію та методику підготовки спортсменів – більше на Вільногірськ IN.UA.

З чого все почалося?

Захоплення греко-римською боротьбою у Валерія почалося ще в середній школі, коли він відвідував тренування Віктора Ковтуна, якого згодом замінив на посаді тренера. Водночас Валерій вступив до Дніпропетровського вищого училища фізичної культури та спорту і продовжив навчання в інституті фізичної культури.

Після виходу свого наставника Віктора Ковтуна на пенсію, який тренував молодь, Валерій зайняв його місце, ставши новим тренером з греко-римської боротьби.

“Я ж його учень, більше нікому було зайняти це місце. Тож ось я вже п’ятий рік займаюся з дітьми”, — розповідає Валерій Должиков.

Як проходить тренувальний день?

Тренувальний день спортсменів складається з роботи над помилками, розминки та основного заняття. Учні починають з базових технік, які відпрацьовують під наглядом тренера. З часом кожен спортсмен знаходить прийоми, які даються йому найкраще, і вдосконалює їх. Тренування тривають від двох до чотирьох годин для старших спортсменів і півтори години для молодших.

“Є більш пластичні та гнучкі учні, а є ті, хто акцентує на фізичній силі. Греко-римська боротьба — один із найбільш фізично вимогливих видів спорту. На відміну від вільної боротьби, у нас основну роль грає саме фізична сила. Тому потрібно розвивати все”, — додає Валерій.

Багато людей приходять на тренування без наміру робити спорт значною частиною свого життя. Вони прагнуть покращити фізичну форму та здоров’я. Однак Валерій придивляється до таких аматорів і, якщо бачить потенціал, пропонує їм розглянути можливості, які відкриває греко-римська боротьба.

“З десяти таких аматорів завжди знайдеться хоча б один, хто вирішить йти далі й долати вищу планку”, — запевняє тренер Валерій.

Командний дух

Валерій підтримує бойовий і дружній дух серед борців принципом: “Один за всіх, і всі за одного”. Він наголошує на важливості згуртованості команди, адже багато часу спортсмени проводять разом на тренуваннях і змаганнях.

Часто Валерій організовує поїздки на тренувальні збори чи змагання до інших міст — наприклад, у Київ або Карпати. Це допомагає спортсменам не лише здобувати досвід, а й розширювати кругозір, знаходити друзів і зміцнювати колектив.

“Сумно лише те, що фінансова підтримка з боку місцевої влади відсутня. Усе це робиться коштом батьків”, — зауважує Валерій.

Підтримка та мотивація

У разі програшу на змаганнях тренер проводить розмови, піднімаючи бойовий дух спортсменів.

“Програш — це не кінець, а лише додаткова мотивація тренуватися краще”, — говорить Валерій.

Коли учень опановує все, що міг дати тренер, Валерій радить продовжувати навчання у вищих спортивних закладах. Він пропонує кандидатури своїх вихованців іншим тренерам. Тренер наполягає, що здобуті навички не можна використовувати проти інших без серйозних причин.

Читайте також:

• Історія боксерки з Вільногірська: як Мирослава Кирилюк прийшла до спорту та здобула першу перемогу
• Як війна змінила життя вільногірського музиканта: історія митця

У травні мільйони глядачів знову зберуться біля екранів, щоб побачити одне з шоу року — “Євробачення-2025”. Цього разу конкурс пройде у швейцарському місті Базель на арені St. Jakobshalle, яка вже готується приймати гостей з усього світу.

Коли та на яких платформах дивитися Євробачення читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Коли відбудеться фінал

Перший півфінал відбудеться 13 травня, другий півфінал — 15 травня, а гранд-фінал призначений на суботу, 17 травня.

Україну цьогоріч представить гурт Ziferblat, який переміг у Національному відборі.

Де дивитися Євробачення-2025 в Україні

1. У прямому ефірі на телеканалі “Суспільне Україна”.
2. Онлайн на YouTube-каналі “Євробачення Україна”.
3. У соцмережах — на Facebook-сторінках “Суспільного” та “Євробачення Україна”.

Читайте також:

Упологовий будинок Дніпра було передано вишиті сорочки, створені майстринями з Вільногірська в рамках волонтерської акції “Народжені у вишиванках Непереможні!”. Ця акція організована “Розмовним клубом “Файно”та приурочена до Дня Вишиванки, який традиційно відзначають у третій четвер травня.

Як вільногірські майстрині долучилися до акції

Майстрині з Вільногірська стали частиною всеукраїнського волонтерського руху, який щороку об’єднує людей навколо створення національного одягу для малюків. Вони зазначають, що така робота – це не просто рукоділля, а спосіб зберегти культуру та підтримати українські сім’ї у складні часи.

Серед тих, хто працював над вишиванками у Вільногірську, були Борщ Світлана, Овчаренко Олена, Дудник Наталя, Мусієнко Оксана, Єщенко Алла. Також є ті, хто не вишивав, а в’язав, це Марчук Світлана та Гречко Вікторія.

Одна з учасниць акції Світлана Борщ розповіла, що дізналася про акцію ще минулого року та охоче долучилася до процесу.

“Я питала, чого ніхто цього року не вишиває? Виявилося, що вишивають, і повинні передати роботи у Дніпро. Дізналася, скільки залишилося льоль, і взяла сім для вишивання,” — розповіла Світлана.

За її словами, вона вишивала приблизно одну льолю на день, тож весь процес зайняв близько тижня.

Світлана Борщ зазначила, що її надихнула ця акція, адже вона б раділа, якби подібний подарунок отримали її діти.

“Мені було б приємно, якби хтось подарував моїм дітям вишиту сорочечку, коли вони народилися,” — сказала вона.

“Народжені у вишиванках Непереможні!” – збереження традицій через волонтерство

Ініціатива має на меті не лише підтримку немовлят у їхні перші дні життя, а й популяризацію традиції вишиванки як символу української культури. У межах акції майстрині з різних міст об’єднуються для створення вишитих сорочечок, які дарують новонародженим.

До Дня Вишиванки волонтери особливо активно працюють над виготовленням льоль, щоб кожен малюк міг отримати свій перший національний символ ще в пологовому будинку.

Вишиванка – символ спадковості та єдності

Традиція вишиванки передається з покоління в покоління, символізуючи родинний зв’язок, добробут і захист. У давнину вишиті сорочечки для немовлят створювали з особливою увагою, адже вони мали оберегову функцію.

Кожен орнамент, що з’являється на льолях, має своє значення. Вишиті символи можуть уособлювати добру долю, захист або зв’язок поколінь.

Вільногірські майстрині вклали у свою роботу любов та майстерність, щоб кожна дитина отримала часточку національної спадщини.

Спільна мета – збереження традицій та єднання українців

Організатори наголошують, що вони прагнуть зробити акцію ще масштабнішою, щоб у кожному місті, селі чи містечку знаходилися майстрині, які готуватимуть сорочечки для немовлят.

“Наша мета – не тільки подарувати вишиванку новонародженим, а й зберегти традиції, нагадати про силу українського духу та підтримати нашу культуру,” — зазначають організатори.