Вільногірці хаотично викидають ялинки, бо немає встановлених місць для збору

У місті Вільногірськ мешканці зіштовхнулися з труднощами щодо правильного викидання новорічних ялинок. У місті немає спеціально відведених пунктів збору використаних дерев, що змушує людей викидати їх разом із побутовим сміттям або залишати на стихійних сміттєзвалищах.

Журналісти Вільногірськ IN.UA провели власне обстеження міста та зафіксували проблему.

На фото видно, як ялинки, разом з іншим сміттям, опиняються на вулицях міста, створюючи не естетичний вигляд і завдаючи шкоди навколишньому середовищу.

Місцеві жителі обурені ситуацією та сподіваються на швидке вирішення проблеми, зокрема через створення спеціальних майданчиків або організацію централізованого вивозу ялинок на переробку.

“Моя ялинка вже кілька днів стоїть у під’їзді, бо я не знаю, куди її подіти, а просто залишати не хочу”, – розповіла місцева мешканка.

Водночас редакція Вільногірськ IN.UA звернулася за коментарем до директора КП “УП Жилкомсервіс” Івана Буряка, проте відповіді щодо ситуації зі спеціально відведеними місцями для викидання ялинок, відповіді отримано не було.

“Нічого не знаю,утилізацією займається УАКБ (управління архітектури, капітального будівництва) ”, – дуже стисло відповів на запитання журналістів директор Жилкомсервісу.

Хто відповідальний?

Нагадаємо, у Вільногірську комунальне підприємство “УК “Жилкомсервіс” обрали головним підприємством, яке займається чистотою та порядком у місті.

Це рішення ухвалили 12 вересня 2024 року під час позачергової сесії міської ради, коли депутати проголосували за надання УК Жилкомсервіс відповідних повноважень.

Зокрема, Жилкомсервіс надає послуги з прибирання та підмітання доріг від сміття, скошення трави, стрижки живої огорожі, утримання квітників, очистки урн від сміття, охорони, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою, а також видалення дерев.

Приклади інших громад

У містах Дніпро, Одеса та Чернівці мешканців закликали залишати ялинки в спеціально відведених місцях для правильного збору та утилізації.

Це сприяє збереженню чистоти у містах після святкових періодів і забезпечує екологічно безпечне утилізування ялинок.

Ось приклади:

У Дніпрі створено пункти збору ялинок, де мешканці можуть залишати свої новорічні дерева після свят. Пункти розташовуються в різних районах міста, а ялинки після збору переробляються в компост або використовуються для виготовлення добрив.

В Одесі організовані спеціальні місця для збору ялинок, куди мешканці можуть приносити свої дерева. Ялинки після збору подрібнюють, і з них роблять мульчу або компост для озеленення міських територій.

У Львові також відкрито пункти для збору ялинок, де їх приймають для подальшої утилізації. Мешканці можуть залишати свої ялинки на вказаних локаціях, і вони будуть використані для екологічних цілей, таких як виготовлення компосту чи відновлення зелених насаджень у місті.

Читайте також:

• До Вільногірська приїхав мобільний Центр обслуговування платників: як мешканці оцінили сервіс
• У Вільногірську та Жовтих водах протягом грудня 2024 року народилися 36 малюків

Він подолав майже три доби дороги, щоб знову опинитися у Вільногірську. Французький волонтер і донор Стефан вдруге відвідав місто, де допомагає притулку для тварин, відкриває для себе Україну та знаходить нових друзів. Цього разу його подорож запам’яталася велопрогулянкою, українськими Мальдівами, піснею “Червона рута” серед соняшникового поля та щирими зустрічами з місцевими жителями.

Детальніше про візит французького друга до Вільногірська читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Другий приїзд, який став особливим

Читачі Вільногірськ IN.UA вже знайомі зі Стефаном – волонтером із французької Нормандії, який підтримує Україну та допомагає котячому притулку “Пухнастий батальйон”. Після першого візиту він не лише не забув про Вільногірськ, а й повернувся сюди знову.

Цього літа Стефан провів в Україні свою 15-денну відпустку. Частину цього часу – із п’ятниці до вівторка – він присвятив саме Вільногірську.

За кілька днів француз устиг попрацювати у притулку для тварин, відвідати місцеві Мальдіви, побувати на кінній фермі, покататися велосипедом мальовничими околицями та зустрітися з друзями, яких знайшов під час попередньої поїздки.

“Рідним сказав, що їду десь біля Мальдів”

Історія про те, як Стефан пояснив свою подорож близьким, викликала усмішку навіть у його українських друзів.

Він зізнався, що не сказав матері та сестрі, що їде в Україну.

“Коли мене запитали, куди я їду, я відповів: “Десь біля Мальдів”, маючи на увазі зовсім не українські простори”, – розповів француз.

Причина проста – не хотів, щоб рідні хвилювалися через війну.

Коли ж зробив фотографії на вільногірських Мальдівах, то сказав, що покаже їх друзям і жартома запропонує вгадати, чи зрозуміють вони, що це зовсім не екзотичний курорт.

Від Нормандії до Вільногірська – майже три доби дороги

Стефан живе у французькій провінції Нормандія, неподалік місцевості, яка відома на весь світ сиром камамбер.

До Вільногірська він добирався майже три дні.

Спочатку – годину до великого міста, далі автобусом до Парижа, потім – до Німеччини, а вже звідти довгим міжнародним автобусним маршрутом до України. Загалом дорога від моменту виїзду з дому у вівторок ввечері до прибуття у Вільногірськ у п’ятницю зайняла майже три доби.

Попри складну подорож, чоловік вкотре обирає саме Україну для своєї відпустки.

Цього разу маршрут Стефана Україною проліг через Львів, Вільногірськ, Дніпро та Київ. 

Камамбер із Франції та подарунки з Вільногірська

На зустріч із представниками редакції Стефан приїхав не з порожніми руками.

Він привіз сир камамбер, печиво з камамбером, ароматне мило місцевого виробництва, сувеніри для кухні та футболку. Усе – з рідної Нормандії.

Натомість майстриня Олена Шевцова подарувала йому власноруч витканий сувенір із зображенням котика, а редакція Вільногірськ IN.UA вручила французькому гостю брендовану чашку з логотипом видання.

Під час зустрічі Стефана також пригостили піцою та свіжими овочами із саду.

Велопрогулянка, соняшники та “Червона рута”

Одним із найтепліших моментів візиту стала спільна велопрогулянка.

Разом із представницею редакції та майстринею Оленою Шевцовою, яка допомагала зі спілкуванням англійською мовою.

Дорогою компанія зупинилася біля соняшникового поля неподалік вільногірських Мальдів.

Саме там француз несподівано запропонував заспівати українську пісню.

Без жодних підказок він виконав “Червону руту”, адже, уже знає близько десяти українських пісень.

Цей момент став одним із найемоційніших спогадів його нинішньої поїздки.

Закохався в Україну через фотографію Прип’яті

Під час розмови Стефан розповів, що його захоплення Україною почалося ще у 2017 році.

Причиною стала фотографія знаменитого колеса огляду у Прип’яті.

“Я побачив фотографію колеса в Прип’яті. Потім почав дізнаватися, що це і чому так сталося”, – пояснив він.

Саме цікавість до історії Чорнобиля поступово переросла у глибший інтерес до України, її культури та людей.

З початком повномасштабної війни це бажання лише посилилося – сьогодні Стефан не просто читає новини про нашу державу, а приїжджає сюди особисто, щоб допомагати.

Допомога, яка вимірюється не кілометрами

У Франції Стефан працює вчителем математики зі старшокласниками віком від 15 до 18 років. Серед його учнів навчаються й українські діти, які через війну були змушені переїхати до Франції.

Та кожна його подорож до України – це значно більше, ніж туристична поїздка.

Це сотні кілометрів дороги, робота у притулку для тварин, підтримка українців, щире захоплення нашою культурою та бажання бути поруч із людьми, які переживають війну.

Читайте також:

Берегиня української пам’яті в Естонії: історія Тетяни Івушкіної з Вільногірська та її приватного музею

Любите знімати відео, помічаєте цікаві місця у своїй громаді та давно хотіли спробувати себе у медіа? Тепер це можна зробити не лише заради творчості, а й заради призів та можливості працювати з редакцією. Вільногірськ IN.UA оголошує конкурс відеороликів “Гайд моєю громадою” й запрошує мешканців шести громад показати свій рідний край очима місцевих жителів.

Детальніше про умови конкурсу, призи та як взяти участь – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Від аматорського відео до співпраці з редакцією

Більшість цікавих історій народжується не в редакційних кабінетах, а просто на вулицях міст і сіл. Саме тому Вільногірськ IN.UA запускає конкурс, який допоможе знайти людей, здатних цікаво розповідати про свою громаду через короткі відео.

Це не просто творче змагання. Насамперед редакція шукає майбутніх авторів, операторів та мобільних контент-мейкерів для регулярної оплачуваної співпраці.

До участі запрошують мешканців віком від 16 років із:

• Вільногірської громади;
• Божедарівської громади;
• Лихівської громади;
• Вишнівської громади;
• Верхньодніпровської громади;
• Верхівцевської громади.

Головний приз – не лише гроші

Організатори наголошують: фінансова винагорода – лише частина мотивації.

Топ-3 учасники отримають:

•  1 місце – 2000 гривень;
•  2 місце – 1500 гривень;
•  3 місце – 1000 гривень.

Крім цього, роботи переможців будуть опубліковані на офіційних сторінках Вільногірськ IN.UA із зазначенням авторства.

А найголовніше – переможцям запропонують довгострокову оплачувану співпрацю з редакцією як медіа-фрілансерам.

Про що можна зняти відео

Конкурс проходить під спільною назвою “Гайд моєю громадою”. Учасник має створити один вертикальний відеоролик тривалістю від 45 до 90 секунд на одну із чотирьох тем:

• “Ціновий патруль” – огляд місцевого ринку, магазину чи ярмарку, актуальні ціни та живі розмови з продавцями.
• “Літній відпочинок біля води” – покажіть місцевий пляж, ставок чи річку, розкажіть, як туди дістатися та що чекає на відпочивальників.
• “Найкращі місця і способи дозвілля” – парк, кав’ярня, молодіжний простір, спортивний майданчик чи будь-яка інша локація, яку варто відвідати.
• “Таємне місце” – цікава історична або маловідома локація, про яку знають далеко не всі.

Що найбільше цінуватиме журі

Редакція одразу підкреслює: конкурс – не про дорогі камери чи складний монтаж.

Найвищі бали отримують автори, які зможуть:

• захопити глядача вже у перші секунди;
• логічно та цікаво побудувати історію;
• показати живі емоції людей;
• дати корисну інформацію;
• поєднати якісний звук із вдало підібраним відеорядом.

Відео оцінюватимуть за 100-бальною системою. Найбільшу вагу матиме саме зміст ролика, а не кількість спецефектів.

Технічні вимоги

До оцінювання допустять лише роботи, які відповідають умовам конкурсу:

• вертикальний формат 9:16;
• тривалість від 45 до 90 секунд;
• якість не нижче Full HD (1080p);
• чіткий звук без сторонніх шумів;
• використання музики без порушення авторських прав.

Як подати свою роботу

Для участі необхідно зняти конкурсний ролик → завантажити його на Google Диск (відкрити доступ за посиланням) або надіслати файлом у Telegram редакції: https://t.me/Redaktsiia_INUA →  заповнити анкету учасника: https://forms.gle/HTG6P6gyhNa8ahKx5.

Під час заповнення анкети учасник підтверджує, що є автором відео та погоджується на його публікацію на ресурсах редакції із зазначенням авторства.

Конкурс проходитиме у кілька етапів:

• 30 липня – 30 серпня – прийом конкурсних робіт;
• 31 серпня – 7 вересня – оцінювання журі;
• 7 вересня – оголошення переможців.

Покажіть свою громаду так, як її ще не бачили

Кожна громада має свої особливі місця, цікаві історії та людей, які заслуговують бути почутими. Якщо ви давно хотіли спробувати себе у створенні медіаконтенту – цей конкурс може стати першим кроком до нових можливостей.

Можливо, саме ваше відео не лише здобуде перемогу, а й стане початком співпраці з командою Вільногірськ IN.UA. Не втрачайте шанс показати свій край у кадрі та розповісти історію, яку захочуть побачити тисячі людей.