Вільногірці хаотично викидають ялинки, бо немає встановлених місць для збору

У місті Вільногірськ мешканці зіштовхнулися з труднощами щодо правильного викидання новорічних ялинок. У місті немає спеціально відведених пунктів збору використаних дерев, що змушує людей викидати їх разом із побутовим сміттям або залишати на стихійних сміттєзвалищах.

Журналісти Вільногірськ IN.UA провели власне обстеження міста та зафіксували проблему.

На фото видно, як ялинки, разом з іншим сміттям, опиняються на вулицях міста, створюючи не естетичний вигляд і завдаючи шкоди навколишньому середовищу.

Місцеві жителі обурені ситуацією та сподіваються на швидке вирішення проблеми, зокрема через створення спеціальних майданчиків або організацію централізованого вивозу ялинок на переробку.

“Моя ялинка вже кілька днів стоїть у під’їзді, бо я не знаю, куди її подіти, а просто залишати не хочу”, – розповіла місцева мешканка.

Водночас редакція Вільногірськ IN.UA звернулася за коментарем до директора КП “УП Жилкомсервіс” Івана Буряка, проте відповіді щодо ситуації зі спеціально відведеними місцями для викидання ялинок, відповіді отримано не було.

“Нічого не знаю,утилізацією займається УАКБ (управління архітектури, капітального будівництва) ”, – дуже стисло відповів на запитання журналістів директор Жилкомсервісу.

Хто відповідальний?

Нагадаємо, у Вільногірську комунальне підприємство “УК “Жилкомсервіс” обрали головним підприємством, яке займається чистотою та порядком у місті.

Це рішення ухвалили 12 вересня 2024 року під час позачергової сесії міської ради, коли депутати проголосували за надання УК Жилкомсервіс відповідних повноважень.

Зокрема, Жилкомсервіс надає послуги з прибирання та підмітання доріг від сміття, скошення трави, стрижки живої огорожі, утримання квітників, очистки урн від сміття, охорони, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою, а також видалення дерев.

Приклади інших громад

У містах Дніпро, Одеса та Чернівці мешканців закликали залишати ялинки в спеціально відведених місцях для правильного збору та утилізації.

Це сприяє збереженню чистоти у містах після святкових періодів і забезпечує екологічно безпечне утилізування ялинок.

Ось приклади:

У Дніпрі створено пункти збору ялинок, де мешканці можуть залишати свої новорічні дерева після свят. Пункти розташовуються в різних районах міста, а ялинки після збору переробляються в компост або використовуються для виготовлення добрив.

В Одесі організовані спеціальні місця для збору ялинок, куди мешканці можуть приносити свої дерева. Ялинки після збору подрібнюють, і з них роблять мульчу або компост для озеленення міських територій.

У Львові також відкрито пункти для збору ялинок, де їх приймають для подальшої утилізації. Мешканці можуть залишати свої ялинки на вказаних локаціях, і вони будуть використані для екологічних цілей, таких як виготовлення компосту чи відновлення зелених насаджень у місті.

Читайте також:

• До Вільногірська приїхав мобільний Центр обслуговування платників: як мешканці оцінили сервіс
• У Вільногірську та Жовтих водах протягом грудня 2024 року народилися 36 малюків

Оксана втратила сина, але продовжує його справу. Сьогодні жінка створює мило ручної роботи, вкладаючи в кожен виріб памʼять, любов та бажання здійснити те, про що він мріяв. 

Більше — у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Ідея створювати мило належала синові Оксани, Володимиру Селегею: 

“Перше мило робив саме він. Я тільки допомагала”, — розповідає майстриня. 

Це було зовсім нещодавно, минулого року. Тоді це було просто творче заняття, спроба зробити щось своє. Перше мило звичайної прямокутної форми, різнокольорове, з чоловічим ароматом стало початком історії, яка сьогодні має зовсім інший зміст. 

Життя родини назавжди розділилося на “до” та “після” у січні 2026 року. Захищаючи свободу і незалежність України, Володимир Селегей загинув під час виконання бойового завдання поблизу Синельниківського району.

Втрата сина-воїна стала величезним болем, але памʼять про нього не дала Оксані опустити руки. 

“Мені одна жінка написала, що якщо у вашої дитини є якась мрія, то ви повинні зробити все можливе і неможливе для того, щоб ця мрія здійснилася. Коли я це прочитала, я зрозуміла, що це треба робити, бо йому дуже хотілося, щоб про наші вироби знали та щоб вони дарували радість людям”, — згадує Оксана. 

Тепер кожен виріб — це більше, ніж мило. Це спосіб зберегти пам’ять. Спосіб продовжити те, що він почав.

Процес створення мила займає різний час — усе залежить від складності. Невеликі форми можна зробити за годину-дві. Але коли йдеться про квіткові композиції чи букети, робота стає значно тривалішою: спочатку створюються окремі елементи, потім вони поєднуються в єдину композицію.

“Буває, що переробляєш кілька разів, поки не скажеш собі: мені подобається. А буває, що ідея приходить і все виходить з першого разу”, — ділиться майстриня. 

Зараз Оксана найбільше любить працювати з квітковими формами. Тюльпани, білі троянди виходять ніжні, майже справжні на вигляд. Обирає легкі, свіжі аромати, часто цитрусові або квіткові.

Оксана також веде сторінку в TikTok та виставляє мило на продаж, але наголошує: це не про заробіток. 

“Я все роблю для того, щоб було так, як він хотів”. 

Син Оксани мріяв, що з часом у них з мамою буде більше виробів та вони відкриють невеличку крамничку. 

Сьогодні ця мрія живе у кожному шматочку мила, створеному її руками. 

“Я думаю, він бачить і радіє, що я все це не залишила”. 

Читайте також:

Марина, що створює сумки з душею: “Мрію про свій бренд”

У Вільногірську презентували інформаційну листівку, яка обіцяє стати незамінним помічником як для нових мешканців громади, так і для місцевих жителів. Проте за лаштунками офіційних презентацій залишилася багатомісячна кропітка праця Ради з питань ВПО, про яку “забули” згадати в офіційних звітах.

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA.

Розробка такого путівника — не просто формальність, а відповідь на реальний запит громади, що значно розширилася. Так за інформацією Департаменту соціально-гуманітарної політики, у Вільногірській громаді зареєстровано 1765 внутрішньо переміщених осіб. Водночас прибулих ВПО після початку повномасштабного вторгнення — 1622 особи. 

Від ідеї до реалізації: девʼять місяців пошуку

В коментарі для Вільногірськ IN.UA заступниця голови Ради з питань ВПО Альона Щекодіна зазначає, що ідея створення зручного довідника виникла ще у 2025 році під час однієї з робочих нарад. Проблема була очевидною: корисна інформація для переселенців розпорошена по десятках цільових програм на офіційному сайті міської ради, де знайти її людині без спеціальних навичок майже неможливо.

Для реалізації буклету була створена робоча група, до якої увійшли самі переселенці та активісти: 

• Олена Пазенко — представниця Вільногірської Ради ВПО, фасилітаторка; 
• Вікторія Русецька — секретарка Ради ВПО, яка запропонувала розширити буклет інформацією про дозвілля: стадіон, басейн, бібліотека та дитячі гуртки; 
• Катерина Бондаренко — попри перебування у декретній відпустці активно аналізувала складні документи та програми; 
• Альона Щекодіна, голова робочої групи;
• Лариса Черкас, членкиня Ради ВПО – систематизувала та обробила декілька цільових програм.

З боку міської влади Вільногірська над путівником працювала Ніна Лимар, начальниця управління соціального захисту населення. Вона хоч і не увійшла до основного складу робочої групи, проте долучилася на фінальному етапі для перевірки помилок та внесення пропозицій. 

Як створення путівника допомогло оновити міські програми

Робота над листівкою виявилася корисною не лише для майбутніх читачів, а й для самої міської влади. Аналізуючи цільові програми, зокрема комплексну програму “З думкою про людей”, робоча група виявила чимало неточностей та застарілих даних.

“Ми помітили, що після нашої роботи в програми внесли зміни: наприклад, збільшили виплати пільговикам та прибрали неактуальну інформацію про реєстрацію людей з інвалідністю через громадську організацію “Едельвейс”, яка навіть не знала про таку функцію”, — каже заступниця голова Ради ВПО. 

Користь буклету для всіх 

За словами Альони Щекодіної, на засіданні Ради ВПО, де був присутній секретар міської ради Олег Штамбург, було зазначено, що буклет буде корисним кожному. Тепер у кишеньковому форматі доступні контакти для отримання талонів на проїзд, адреси громадських організацій та QR-коди для швидкого переходу до потрібних сервісів.  

Цей досвід вільногірці вже встигли презентувати на регіональному форумі в Полтаві, де роботу Вільногірської Ради ВПО високо оцінили колеги з інших громад.

Гіркий присмак успіху

Незважаючи на те, що на самому буклеті великими літерами вказано розробників, офіційні ресурси громади у Facebook та Telegram поширили новину про створення листівки, жодним словом не згадавши Раду ВПО.  

“Дуже прикро, коли так знецінюється праця вимушених переселенців, які дев’ять місяців працювали над цим проєктом”, — зазначає Альона Щекодіна.  

Наклад у понад 1000 примірників, надрукований за підтримки благодійного фонду “Право на захист”, вже розповсюджується у закладах міста. Кожен, хто візьме до рук цю листівку, має знати: вона з’явилася завдяки небайдужим людям, які самі пройшли шлях адаптації і тепер допомагають іншим.

Читайте також:

Після обміну досвідом у Полтаві на сайті Вільногірської міської ради з’явився розділ про соціальні послуги