Вільногірці хаотично викидають ялинки, бо немає встановлених місць для збору

У місті Вільногірськ мешканці зіштовхнулися з труднощами щодо правильного викидання новорічних ялинок. У місті немає спеціально відведених пунктів збору використаних дерев, що змушує людей викидати їх разом із побутовим сміттям або залишати на стихійних сміттєзвалищах.

Журналісти Вільногірськ IN.UA провели власне обстеження міста та зафіксували проблему.

На фото видно, як ялинки, разом з іншим сміттям, опиняються на вулицях міста, створюючи не естетичний вигляд і завдаючи шкоди навколишньому середовищу.

Місцеві жителі обурені ситуацією та сподіваються на швидке вирішення проблеми, зокрема через створення спеціальних майданчиків або організацію централізованого вивозу ялинок на переробку.

“Моя ялинка вже кілька днів стоїть у під’їзді, бо я не знаю, куди її подіти, а просто залишати не хочу”, – розповіла місцева мешканка.

Водночас редакція Вільногірськ IN.UA звернулася за коментарем до директора КП “УП Жилкомсервіс” Івана Буряка, проте відповіді щодо ситуації зі спеціально відведеними місцями для викидання ялинок, відповіді отримано не було.

“Нічого не знаю,утилізацією займається УАКБ (управління архітектури, капітального будівництва) ”, – дуже стисло відповів на запитання журналістів директор Жилкомсервісу.

Хто відповідальний?

Нагадаємо, у Вільногірську комунальне підприємство “УК “Жилкомсервіс” обрали головним підприємством, яке займається чистотою та порядком у місті.

Це рішення ухвалили 12 вересня 2024 року під час позачергової сесії міської ради, коли депутати проголосували за надання УК Жилкомсервіс відповідних повноважень.

Зокрема, Жилкомсервіс надає послуги з прибирання та підмітання доріг від сміття, скошення трави, стрижки живої огорожі, утримання квітників, очистки урн від сміття, охорони, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою, а також видалення дерев.

Приклади інших громад

У містах Дніпро, Одеса та Чернівці мешканців закликали залишати ялинки в спеціально відведених місцях для правильного збору та утилізації.

Це сприяє збереженню чистоти у містах після святкових періодів і забезпечує екологічно безпечне утилізування ялинок.

Ось приклади:

У Дніпрі створено пункти збору ялинок, де мешканці можуть залишати свої новорічні дерева після свят. Пункти розташовуються в різних районах міста, а ялинки після збору переробляються в компост або використовуються для виготовлення добрив.

В Одесі організовані спеціальні місця для збору ялинок, куди мешканці можуть приносити свої дерева. Ялинки після збору подрібнюють, і з них роблять мульчу або компост для озеленення міських територій.

У Львові також відкрито пункти для збору ялинок, де їх приймають для подальшої утилізації. Мешканці можуть залишати свої ялинки на вказаних локаціях, і вони будуть використані для екологічних цілей, таких як виготовлення компосту чи відновлення зелених насаджень у місті.

Читайте також:

• До Вільногірська приїхав мобільний Центр обслуговування платників: як мешканці оцінили сервіс
• У Вільногірську та Жовтих водах протягом грудня 2024 року народилися 36 малюків

Школи зможуть поєднувати очне та дистанційне навчання, використовувати облаштовані укриття й змінювати розклад залежно від безпекової ситуації. Однак нові вимоги залишають запитання: як проводити уроки в холодних і переповнених укриттях та що робити, якщо через відключення світла неможливо навчатися онлайн?

Детальніше про те, як організовуватимуть навчання школярів, які предмети матимуть пріоритет і чому нові вимоги викликали дискусію, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Як школи організовуватимуть навчання під час тривог

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький опублікував допис про рішення уряду щодо організації навчання під час тривалих повітряних тривог. Зокрема, йдеться про можливість поєднання очного та дистанційного форматів, використання облаштованих укриттів і гнучке планування розкладу. Публікація викликала жваве обговорення в коментарях.

Навчальний процес може відбуватися в кількох форматах:

• очно в класах, коли це дозволяє безпекова ситуація;
• в облаштованих укриттях;
• у змішаному форматі, коли очне навчання поєднують із дистанційним.

Громади мають допомогти закладам освіти адаптувати навчання до безпекових викликів. Зокрема, їм доручили опрацювати можливість використання інших облаштованих укриттів, а не лише тих, що розташовані безпосередньо в будівлі школи.

Конкретний формат занять залежатиме від можливостей закладу освіти та умов, у яких перебуватимуть діти під час повітряних тривог.

Які предмети матимуть пріоритет

Якщо місткість укриття не дозволяє проводити там усі уроки, першочергово рекомендують організовувати заняття з предметів, що належать до таких освітніх галузей:

• математичної;
• природничої;
• мовно-літературної;
• громадянської та історичної.

Інші предмети за потреби можна вивчати дистанційно. Водночас конкретний розклад і розподіл занять залежатимуть від можливостей кожного закладу освіти.

Якими мають бути шкільні укриття

Укриття в школах, які працюють очно, повинні бути придатними для тривалого перебування дітей. Йдеться не лише про можливість сховатися під час повітряної тривоги, а й про створення умов для продовження навчання.

Зокрема, в укриттях мають бути:

• облаштовані навчальні місця;
• належне освітлення;
• резервне живлення;
• доступ до інтернету;
• належні санітарні умови.

Громади мають приділити особливу увагу забезпеченню необхідних умов і допомогти закладам освіти реалізувати обрані моделі навчання.

Міністерство освіти і науки щомісяця відстежуватиме виконання урядового рішення.

Як батьки дізнаватимуться про зміни в розкладі

Ще одна вимога стосується передбачуваності навчального процесу для родин. Батьки мають заздалегідь розуміти, як навчатимуться діти, та мати можливість планувати власний день.

Для цього розклади повинні бути гнучкими, а формати навчання – прогнозованими. Тобто заклади освіти мають завчасно пояснювати, як організовуватимуть заняття, зокрема за умов тривалих повітряних тривог.

Водночас у коментарях до допису про рішення уряду користувачі звертають увагу на труднощі, які можуть виникнути під час його реалізації.

“А тепло там має бути?”: що пишуть люди про навчання в укриттях

Одне з головних питань, яке порушують коментатори, – чи можна забезпечити комфортні умови для дітей у приміщеннях, не пристосованих до тривалого перебування.

Оксана Жданова Павленко запитує, чи передбачене опалення в укриттях, адже, за її словами, деякі з них сирі та холодні. Вона також зазначає, що після кількох годин перебування в таких умовах діти можуть хворіти.

Ірина Чорна закликає представників влади особисто подивитися, як облаштовані шкільні підвали. У своєму коментарі вона описує недостатнє освітлення, велику кількість дітей у спільному приміщенні та брак місць для сидіння. Окремо жінка наголошує на психологічному стані школярів і педагогів, які мають продовжувати навчання, коли над ними лунають вибухи.

На проблеми з вентиляцією, браком місць і шумом також звертає увагу Юлія Вахутко. За її словами, в окремих укриттях немає належної вентиляції, а коли спускаються всі діти, їм може не вистачати місця.

Лариса Шевченко теж вказує на труднощі з організацією уроків у таких умовах. Вона пише, що діти змушені сидіти на стільцях і виконувати письмові завдання на колінах, а під час тривалих тривог виникають проблеми із задухою та доступом до інтернету.

Таким чином, коментатори ставлять під сумнів можливість повноцінного навчання в укриттях, де, за їхніми словами, немає необхідних умов. Водночас ці повідомлення відображають особистий досвід і оцінки авторів коментарів, а не перевірені дані про стан усіх шкільних укриттів.

Хто має облаштовувати укриття та фінансувати роботи

Ще одна тема, яка викликала обговорення, – відповідальність за створення умов для навчання.

Аня Іванова критикує підхід, за якого від шкіл очікують виконання нових вимог без належної фінансової підтримки. Вона стверджує, що вчителі, батьки та працівники закладів власними силами й коштами облаштовували укриття, а тепер від них очікують створення повноцінних навчальних просторів.

“Ви не будете гарно виглядати, як напишете вказівку”, – пише коментаторка, закликаючи спочатку забезпечити фінансування та необхідні ресурси, а вже потім вимагати виконання нових завдань.

Ці коментарі демонструють невдоволення частини користувачів тим, що від педагогів очікують виконання нових вимог, тоді як питання фінансування, будівництва та належного облаштування укриттів, на їхню думку, залишаються невирішеними.

“Дітям треба навчатись”: чого очікують від організації освітнього процесу

Попри різку критику, у коментарях звучить і думка про необхідність продовжувати навчання. Зокрема, Лариса Шевченко наголошує, що дітям потрібно здобувати освіту, але в умовах війни важливо враховувати їхній фізичний і психологічний стан.

Вона закликає до гнучкішого та людянішого підходу, зважаючи на тривоги, нічні обстріли, перебування в укриттях і технічні перешкоди для дистанційних занять.

Загалом серед наданих коментарів переважають критичні оцінки практичної реалізації урядового рішення. Користувачі зосереджуються на чотирьох проблемах: безпечності та комфорті укриттів, фінансуванні необхідних робіт, реальній доступності дистанційного навчання й додатковому навантаженні на педагогів та родини.

Головне питання, яке порушують учасники обговорення, полягає не в тому, чи потрібно дітям навчатися під час війни, а в тому, як організувати освітній процес так, щоб вимоги відповідали реальним можливостям шкіл і не створювали додаткових ризиків для дітей та педагогів.

Чи можна залишатися в класі під час повітряної тривоги

Попри можливість змінювати формат навчання, безпека дітей і педагогів залишається безумовним пріоритетом. Під час повітряної тривоги перебування в укритті є обов’язковим.

Нові підходи не скасовують правил безпеки. Як саме їх реалізовуватимуть на практиці, залежатиме від можливостей конкретного закладу освіти, стану укриття та рішень адміністрації й громади.

Водночас коментарі під дописом свідчать, що для частини батьків і педагогів ключовим залишається питання практичної реалізації нових вимог: перш ніж вимагати проведення уроків в укриттях, необхідно забезпечити умови, у яких діти зможуть перебувати безпечно та продовжувати навчання.

Джерело: Facebook Сергій Корецький.

Читайте також:

Де у Вільногірську розташовані укриття: перелік адрес і місткість

У Вільногірську тиждень із 19 по 25 жовтня розпочнеться відносно теплою, але хмарною погодою. У середині тижня можливі дощі, а ближче до вихідних опади поступово відступлять. Денна температура коливатиметься переважно в межах +15…+19°C.

Подробиці на Вільногірськ IN.UA

У понеділок, 19 жовтня, у місті буде переважно хмарно, місцями можливі невеликі опади. Вдень повітря прогріється до +18°C, уночі температура становитиме близько +12°C.

У вівторок, 20 жовтня, очікується тепла погода з проясненнями. Удень температура підніметься до +19°C, уночі опуститься приблизно до +10°C. Увечері хмарність збільшиться, місцями можливий дощ.

У середу, 21 жовтня, прогнозують нестійку погоду. Протягом дня можливі короткочасні зливи, чергуватимуться хмарні періоди та прояснення. Температура повітря вдень становитиме близько +15°C, уночі — +10°C.

У четвер, 22 жовтня, після дощового періоду погода поступово покращиться. Очікується мінлива хмарність, істотних опадів не прогнозують. Удень повітря прогріється до +18°C, уночі температура становитиме близько +10°C.

У п’ятницю, 23 жовтня, у Вільногірську буде хмарно з проясненнями. Імовірність опадів невелика. Денна температура становитиме близько +16°C, нічна — +10°C.

У суботу, 24 жовтня, збережеться переважно хмарна погода. Істотних опадів не очікується. Удень температура повітря підніметься приблизно до +16°C, уночі опуститься до +10°C.

У неділю, 25 жовтня, небо залишатиметься хмарним, але ймовірність дощу буде низькою. Вдень повітря прогріється до +17°C, уночі температура становитиме близько +10°C.

Загалом тиждень у Вільногірську буде помірно теплим для другої половини жовтня. Найбільш нестійкою очікується погода на початку та в середині тижня, тоді як вихідні мають бути сухішими.