Вільногірці хаотично викидають ялинки, бо немає встановлених місць для збору

У місті Вільногірськ мешканці зіштовхнулися з труднощами щодо правильного викидання новорічних ялинок. У місті немає спеціально відведених пунктів збору використаних дерев, що змушує людей викидати їх разом із побутовим сміттям або залишати на стихійних сміттєзвалищах.

Журналісти Вільногірськ IN.UA провели власне обстеження міста та зафіксували проблему.

На фото видно, як ялинки, разом з іншим сміттям, опиняються на вулицях міста, створюючи не естетичний вигляд і завдаючи шкоди навколишньому середовищу.

Місцеві жителі обурені ситуацією та сподіваються на швидке вирішення проблеми, зокрема через створення спеціальних майданчиків або організацію централізованого вивозу ялинок на переробку.

“Моя ялинка вже кілька днів стоїть у під’їзді, бо я не знаю, куди її подіти, а просто залишати не хочу”, – розповіла місцева мешканка.

Водночас редакція Вільногірськ IN.UA звернулася за коментарем до директора КП “УП Жилкомсервіс” Івана Буряка, проте відповіді щодо ситуації зі спеціально відведеними місцями для викидання ялинок, відповіді отримано не було.

“Нічого не знаю,утилізацією займається УАКБ (управління архітектури, капітального будівництва) ”, – дуже стисло відповів на запитання журналістів директор Жилкомсервісу.

Хто відповідальний?

Нагадаємо, у Вільногірську комунальне підприємство “УК “Жилкомсервіс” обрали головним підприємством, яке займається чистотою та порядком у місті.

Це рішення ухвалили 12 вересня 2024 року під час позачергової сесії міської ради, коли депутати проголосували за надання УК Жилкомсервіс відповідних повноважень.

Зокрема, Жилкомсервіс надає послуги з прибирання та підмітання доріг від сміття, скошення трави, стрижки живої огорожі, утримання квітників, очистки урн від сміття, охорони, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою, а також видалення дерев.

Приклади інших громад

У містах Дніпро, Одеса та Чернівці мешканців закликали залишати ялинки в спеціально відведених місцях для правильного збору та утилізації.

Це сприяє збереженню чистоти у містах після святкових періодів і забезпечує екологічно безпечне утилізування ялинок.

Ось приклади:

У Дніпрі створено пункти збору ялинок, де мешканці можуть залишати свої новорічні дерева після свят. Пункти розташовуються в різних районах міста, а ялинки після збору переробляються в компост або використовуються для виготовлення добрив.

В Одесі організовані спеціальні місця для збору ялинок, куди мешканці можуть приносити свої дерева. Ялинки після збору подрібнюють, і з них роблять мульчу або компост для озеленення міських територій.

У Львові також відкрито пункти для збору ялинок, де їх приймають для подальшої утилізації. Мешканці можуть залишати свої ялинки на вказаних локаціях, і вони будуть використані для екологічних цілей, таких як виготовлення компосту чи відновлення зелених насаджень у місті.

Читайте також:

• До Вільногірська приїхав мобільний Центр обслуговування платників: як мешканці оцінили сервіс
• У Вільногірську та Жовтих водах протягом грудня 2024 року народилися 36 малюків

У Вільногірській громаді відбувся виїзний прийом громадян за участі Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Дніпропетровській області Олексія Урлаткіна та радника голови Дніпропетровської обласної ради з питань ветеранів Максима Шункіна. Зустріч проводилася з ветеранами російсько-української війни, а також із родинами військовополонених і зниклих безвісти.

На зустрічі була присутня представниця редакції Вільногірськ IN.UA.

Проблема інформування та доступу до можливостей

Основними темами обговорення стали звільнення військовослужбовців із російського полону, координація служб під час обміну, повернення українців додому та питання соціального захисту ветеранів.

Водночас під час зустрічі звернули увагу на низьку активність самих ветеранів – участь у ній взяли лише кілька осіб. Однією з причин такої ситуації є недостатній рівень інформування у громаді. Зокрема, не всі ветерани знають про подібні заходи та можливості отримати допомогу чи консультації, що ускладнює налагодження ефективної комунікації та виявлення актуальних проблем.

Максим Шункін під час зустрічі наголосив, що одна з ключових проблем – недостатня поінформованість ветеранів про доступні програми та допомогу.

За його словами, навіть у більших громадах ветерани не завжди знають про фінансову підтримку чи реабілітаційні можливості. Він навів приклад іншої громади, де військовослужбовець отримав значну допомогу на лікування, тоді як у невеликих містах подібні можливості часто залишаються поза увагою.

Також він закликав ветеранів активніше долучатися до програм підтримки, шукати можливості працевлаштування та брати участь у профільних заходах.

Яку допомогу отримують ветерани у Вільногірську

Начальниця управління соціального захисту населення Ніна Лимар повідомила, що у громаді діє програма підтримки ветеранів і їхніх родин.

Зокрема, передбачені:

• 100 тисяч гривень – у разі загибелі захисника чи захисниці;
• 20 тисяч гривень – у разі перебування в полоні;
• допомога на лікування, реабілітацію та санаторно-курортне оздоровлення;
• виплати залежно від стану здоров’я – від кількох тисяч гривень до більш значних сум.

Крім цього, у місті працює центр надання соціальних послуг та центр життєстійкості, де можна отримати психологічну підтримку. Також у Вільногірську надає допомогу фахівчиня із супроводу ветеранів Тетяна Крилова, яка займається індивідуальним супроводом ветеранів та їхніх родин, допомагаючи вирішувати соціальні й адміністративні питання. Детальніше про її роботу раніше повідомляла редакція Вільногірськ IN.UA.

Реальні історії ветеранів: ліки за власний кошт і складні обстеження

Під час зустрічі ветерани озвучили конкретні проблеми, з якими стикаються після повернення з фронту.

Ветеран Віталій Лигун розповів, що під час лікування в лікарні йому доводилося купувати частину ліків за власний рахунок, оскільки вони були відсутні у медзакладі.

Крім того, він зазначив, що кожне підтвердження інвалідності потребує повторного проходження дорогих обстежень:

“Щоб підтвердити групу, потрібно знову лягати в лікарню і проходити повний курс обстеження. Це додаткові витрати”.

Інший ветеран, Артем, який отримав поранення п’ять місяців тому та втратив обидві кінцівки, повідомив, що протезування і реабілітацію пройшов за державною програмою.

Втім, за словами учасників зустрічі, проблеми з доступом до дорогих обстежень – таких як МРТ і КТ – залишаються актуальними.

У громаді планують відкрити ветеранський хаб

Під час обговорення стало відомо, що у Вільногірську планують відкрити ветеранський простір на вулиці Ю.М.Устенка, 19. 

У хабі мають працювати фахівці із супроводу ветеранів, які надаватимуть послуги, зокрема через систему “Я ветеран”.

“Я Ветеран” – це комплексна система та сервіс (цифровий та офлайн) для ветеранів війни, членів їхніх сімей та родин загиблих, що об’єднує понад 500 адмінпослуг, медичну допомогу та пільги в єдиний цифровий простір. Система забезпечує швидкий доступ до соціальних, житлових, освітніх та медичних послуг, онлайн-консультацій та отримання документів.

Максим Шункін запевнив, що готовий підтримати громаду: “Запрошуйте на відкриття – приїдемо, підтримаємо. Важливо, щоб такі центри працювали і залучали додаткові ресурси та донорів”.

Візит став можливістю для громади не лише озвучити проблеми, а й налагодити комунікацію між ветеранами, місцевою владою та обласними структурами.

Разом із тим, зустріч показала: окрім фінансових ресурсів, громаді необхідно посилювати інформування та доступність послуг, аби кожен ветеран знав, на яку підтримку може розраховувати.

Читайте також:

Ветерани можуть оформити субсидію, єОселю та інші послуги в розділі “Ветеран PRO”

У Вільногірську місцева мешканка постала перед судом за незаконне втручання в банківський додаток та використання чужих персональних даних. Жінка скористалася мобільним телефоном свого знайомого, щоб оформити на його ім’я онлайн-кредит.

Редакція Вільногірськ IN.UA ознайомилася з матеріалами справи та розповідає деталі цього інциденту.

Доступ до банківської таємниці: як усе сталося

Згідно з матеріалами суду, інцидент трапився вранці 25 березня 2025 року. Жінка перебувала в одній квартирі разом зі своїм знайомим. Вирішивши скористатися слушною нагодою, вона взяла його смартфон марки “TECNO POP 5 Go” із сім-карткою “Київстар”.

Переглядаючи меню чужого гаджета, зловмисниця знайшла додаток “Privat24”. Без дозволу власника вона змогла авторизуватися в системі інтернет-банкінгу, отримавши незаконний доступ до його банківських карток та інформації, яка охороняється законом і є банківською таємницею.

Не зупинившись на перегляді чужих рахунків, жінка вирішила збагатитися за рахунок знайомого. Використовуючи його фінансовий номер телефону, вона пройшла ідентифікацію через систему Banking ID.

Маючи доступ до конфіденційних даних чоловіка — серії та номера паспорта, а також ідентифікаційного коду, — вона подала онлайн-заявку на отримання мікрокредиту. Сума позики склала 2 500 гривень, а кредитором виступила фінансова установа “АВЕНТУС Україна”. Під час оформлення заявки правопорушниця від імені власника незаконно дала згоду на обробку його персональних даних та передачу інформації до кредитної історії.

Угода зі слідством та фінальний вирок

Справа розглядалася у Вільногірському міському суді у березні 2026 року. На лаві підсудних опинилася уродженка міста, яка раніше не мала проблем із законом, виховує малолітню доньку та неофіційно працює покоївкою на одному з курортів.

У ході досудового розслідування жінка повністю визнала свою провину та щиро розкаялася у вчиненому. Вона добровільно уклала угоду про визнання винуватості з прокурором. Потерпілий чоловік також не заперечував проти такого завершення справи — він навіть не був присутній на фінальному засіданні, подавши відповідну заяву до суду.

Суддя визнав жінку винною за двома статтями Кримінального кодексу України: незаконне втручання в роботу автоматизованих систем та незаконне збирання і використання конфіденційної інформації про особу.

Зважаючи на обставини справи та щире каяття, суд не став застосовувати суворі заходи, а призначив узгоджене покарання у вигляді штрафу. За сукупністю порушень загальна сума штрафу склала 17 000 гривень. Всі речові докази, зокрема диски з банківською інформацією та відеозаписами слідчих експериментів, зберігатимуться в матеріалах справи.

Читайте також:

Тракториста Вільногірського ГМК засудили за смертельний нещасний випадок на виробництві