Вільногірці хаотично викидають ялинки, бо немає встановлених місць для збору

У місті Вільногірськ мешканці зіштовхнулися з труднощами щодо правильного викидання новорічних ялинок. У місті немає спеціально відведених пунктів збору використаних дерев, що змушує людей викидати їх разом із побутовим сміттям або залишати на стихійних сміттєзвалищах.

Журналісти Вільногірськ IN.UA провели власне обстеження міста та зафіксували проблему.

На фото видно, як ялинки, разом з іншим сміттям, опиняються на вулицях міста, створюючи не естетичний вигляд і завдаючи шкоди навколишньому середовищу.

Місцеві жителі обурені ситуацією та сподіваються на швидке вирішення проблеми, зокрема через створення спеціальних майданчиків або організацію централізованого вивозу ялинок на переробку.

“Моя ялинка вже кілька днів стоїть у під’їзді, бо я не знаю, куди її подіти, а просто залишати не хочу”, – розповіла місцева мешканка.

Водночас редакція Вільногірськ IN.UA звернулася за коментарем до директора КП “УП Жилкомсервіс” Івана Буряка, проте відповіді щодо ситуації зі спеціально відведеними місцями для викидання ялинок, відповіді отримано не було.

“Нічого не знаю,утилізацією займається УАКБ (управління архітектури, капітального будівництва) ”, – дуже стисло відповів на запитання журналістів директор Жилкомсервісу.

Хто відповідальний?

Нагадаємо, у Вільногірську комунальне підприємство “УК “Жилкомсервіс” обрали головним підприємством, яке займається чистотою та порядком у місті.

Це рішення ухвалили 12 вересня 2024 року під час позачергової сесії міської ради, коли депутати проголосували за надання УК Жилкомсервіс відповідних повноважень.

Зокрема, Жилкомсервіс надає послуги з прибирання та підмітання доріг від сміття, скошення трави, стрижки живої огорожі, утримання квітників, очистки урн від сміття, охорони, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою, а також видалення дерев.

Приклади інших громад

У містах Дніпро, Одеса та Чернівці мешканців закликали залишати ялинки в спеціально відведених місцях для правильного збору та утилізації.

Це сприяє збереженню чистоти у містах після святкових періодів і забезпечує екологічно безпечне утилізування ялинок.

Ось приклади:

У Дніпрі створено пункти збору ялинок, де мешканці можуть залишати свої новорічні дерева після свят. Пункти розташовуються в різних районах міста, а ялинки після збору переробляються в компост або використовуються для виготовлення добрив.

В Одесі організовані спеціальні місця для збору ялинок, куди мешканці можуть приносити свої дерева. Ялинки після збору подрібнюють, і з них роблять мульчу або компост для озеленення міських територій.

У Львові також відкрито пункти для збору ялинок, де їх приймають для подальшої утилізації. Мешканці можуть залишати свої ялинки на вказаних локаціях, і вони будуть використані для екологічних цілей, таких як виготовлення компосту чи відновлення зелених насаджень у місті.

Читайте також:

• До Вільногірська приїхав мобільний Центр обслуговування платників: як мешканці оцінили сервіс
• У Вільногірську та Жовтих водах протягом грудня 2024 року народилися 36 малюків

Представники Ради внутрішньо переміщених осіб Вільногірської громади вперше взяли участь у Всеукраїнському форумі Рад ВПО, який 21-22 жовтня відбувся у Львові. Учасники обговорювали житлові проблеми переселенців, участь ВПО в ухваленні місцевих рішень і співпрацю громад із державою та міжнародними партнерами. Представники Вільногірська повернулися із новими ідеями, зокрема досвідом створення спільного простору для переселенців і ветеранів.

Детальніше про те, що обговорювали на форумі, чому житлове питання залишається одним із найгостріших для переселенців і який досвід може бути корисним Вільногірській громаді, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Вільногірська Рада ВПО вперше долучилася до всеукраїнського форуму

IV Всеукраїнський форум Рад ВПО відбувся у Львові 21-22 жовтня 2026 року. Захід об’єднав представників рад внутрішньо переміщених осіб, органів влади, громадських і міжнародних організацій. Його метою було створити майданчик, де переселенці могли б поділитися власним досвідом, розповісти про свої ініціативи та обговорити рішення, які допоможуть захищати їхні права.

Для Ради ВПО Вільногірської громади це була перша участь у такому всеукраїнському заході. Про враження від зустрічі розповів голова ради Олександр Щекодін. 

За його словами, цінність форуму полягала не лише в обговоренні державної політики, а й у можливості познайомитися з колегами з інших регіонів, обмінятися практичними напрацюваннями та дізнатися, як інші громади допомагають переселенцям.

“На мою думку, це дуже добре, коли є такий майданчик, де можна познайомитися зі своїми колегами зі всієї України, такими ж переселенцями, які входять у Ради ВПО, поділитися досвідом, щось нове дізнатися”, – зазначив Олександр Щекодін.

Першого дня учасники слухали виступи представників влади, міжнародних партнерів і громадських організацій, долучалися до дискусій та знайомилися з ініціативами, спрямованими на підтримку переселенців. Зокрема, на форумі працювали виставки громадських організацій, які розповідали про свої послуги й можливості допомоги ВПО. Також відбулася фотовиставка.

Другий день присвятили розвитку лідерських навичок представників Рад ВПО, партнерствам, житловій політиці та практичним інструментам впливу на рішення в громадах.

Житло залишається однією з найгостріших проблем переселенців

Однією з головних тем форуму стало забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом. Про цю проблему говорили представники державної влади, а також учасники дискусій, які працюють із потребами переселенців безпосередньо в громадах.

Народна депутатка України Олена Шуляк у своєму онлайн-виступі наголосила, що для багатьох людей ключі від покинутої домівки залишаються символом зв’язку з власним життям до вимушеного переїзду.

“Ці ключі поки що не можуть відчинити двері домівки, але ці ключі багато людей не викидають, тому що це відчуття того, що ти маєш усе ж таки своє місце і можеш планувати своє життя”, – сказала Олена Шуляк.

Ці слова відгукнулися Олександру Щекодіну, який також зберігає ключі від своєї квартири в Бахмуті.

Для людей, які втратили можливість жити у власних оселях через окупацію або руйнування, ключі стають нагадуванням про дім, до якого вони сподіваються повернутися.

Олена Шуляк зазначила, що житло, безпека та гідно оплачувана робота залишаються серед основних потреб українців. Водночас вона наголосила на необхідності довгострокових рішень, аби тимчасове проживання переселенців у гуртожитках, колишніх лікарнях та інших колективних центрах не перетворювалося на постійне.

За її словами, на державному рівні працюють над розвитком житлових програм, зокрема “єОселі”, а також над можливостями запровадження соціального й доступного житла. Водночас для реалізації цих рішень потрібні фінансування та подальша співпраця з міжнародними партнерами.

Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін у своєму виступі також назвав житлове питання одним із найгостріших для ВПО. Він наголосив на важливості регулярної комунікації між міністерством і представниками Рад ВПО, щоб рішення враховували реальні потреби людей.

Відповідальність за підтримку переселенців лягає на громади

Окрему увагу під час форуму приділили тому, як підтримка переселенців розподіляється між державою та громадами, які їх приймають.

Заступниця начальника Львівської обласної військової адміністрації Христина Замула наголосила, що значна частина відповідальності за допомогу ВПО фактично лягає на бюджети тих регіонів, куди люди переїжджають.

Вона звернула увагу на потреби людей з інвалідністю, які потребують постійної підтримки, а також людей пенсійного віку.

За словами Христини Замули, громадам необхідна чіткіша позиція держави щодо того, як саме має бути організована така підтримка. Водночас вона підкреслила важливість роботи самих Рад ВПО, які можуть повідомляти про проблеми, критикувати рішення та пропонувати зміни.

Цю тему відзначив й Олександр Щекодін За його словами, дискусія була жвавою, а учасники мали можливість ставити запитання та висловлювати власні думки.

На думку голови Вільногірської Ради ВПО, важливо, щоб підтримка переселенців не залишалася лише відповідальністю громад, а державні органи активніше долучалися до розв’язання проблем.

Ради ВПО мають впливати на рішення в громадах

Під час форуму говорили не лише про матеріальну підтримку, а й про можливості переселенців брати участь у житті громад, де вони нині проживають.

Олена Шуляк нагадала, що внутрішньо переміщені особи можуть використовувати різні інструменти місцевої демократії: долучатися до громадських обговорень, працювати в Радах ВПО, впливати на бюджетні процеси та брати участь у формуванні стратегій розвитку громад.

Водночас, за її словами, така участь має бути реальною, а не формальною – переселенці повинні мати можливість впливати на рішення, які визначають їхнє життя.

Виконавча директорка благодійної організації “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” Валерія Вершиніна під час відкриття форуму також наголосила на важливості обміну досвідом між представниками Рад ВПО.

“Соціальний капітал – це те, що допомагає Україні щодня долати наступні виклики російської агресії”, – зазначила вона.

Саме можливість спілкуватися, знаходити однодумців і переймати досвід інших громад Олександр Щекодін назвав однією з головних переваг участі у форумі.

Який досвід привезли до Вільногірська

Серед практик, які зацікавили голову Вільногірської Ради ВПО, – досвід Боярської міської ради Київської області. Там за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) створили простір для внутрішньо переміщених осіб і ветеранів.

Як розповів Олександр Щекодін, особливо його зацікавило те, що обладнання, отримане від донорів, міська влада передала безпосередньо Раді ВПО.

Такий приклад показує, як співпраця місцевої влади, міжнародних партнерів і представників переселенців може перетворюватися на конкретний ресурс для роботи з потребами людей.

Для Вільногірської громади цей досвід може стати приводом для подальшого обговорення можливостей створення або розвитку просторів, де переселенці зможуть отримувати інформацію, спілкуватися, долучатися до спільних ініціатив і взаємодіяти з іншими групами мешканців.

Водночас участь у форумі дала змогу представникам Ради ВПО побачити, як подібні питання вирішують в інших регіонах України, та налагодити контакти з колегами.

Що відбувалося другого дня форуму

Другий день зустрічі був присвячений практичній роботі. Учасники обговорювали розвиток партнерств, внутрішні ресурси лідерів і роль Рад ВПО у формуванні та реалізації місцевої житлової політики.

Окремі групи працювали над питаннями створення гідного соціального житла, навігації в державних житлових програмах, місцевих механізмів підтримки та співпраці з міжнародними й благодійними організаціями.

Також у програмі були інтерактивні сесії про бюджетну адвокацію, медійну видимість діяльності Рад ВПО та посилення їхнього впливу на життя громад.

Форум організував благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” у партнерстві з профільними міністерствами за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні та Норвезької ради у справах біженців.

Читайте також:

“Будиночок у селі” для ВПО: як працює програма та що потрібно для участі Вільногірській громаді

Кабінет Міністрів України створив Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних, уточнив критерії критичності підприємств і переглянув граничний рівень бронювання для паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів. Водночас раніше наданий статус критично важливого підприємства не переглядатимуть автоматично в усіх випадках.

Що змінилося – на Вільногірськ IN.UA.

Уряд ухвалив відповідні рішення на засіданні 23 жовтня. Зміни мають допомогти узгодити потреби Сил оборони з роботою економіки, критичної інфраструктури та підприємств, від яких залежить життєзабезпечення населення.

Які завдання матиме Координаційний центр

Новий центр працюватиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів. До нього залучатимуть представників органів влади, відповідальних за економіку, оборону, безпеку, гуманітарну політику та критичну інфраструктуру.

Серед основних завдань центру:

• узгоджувати галузеві й регіональні критерії критичності та надавати рекомендації щодо їх доопрацювання;
• розглядати звернення державних органів щодо визначення підприємств критично важливими;
• надавати рекомендації щодо скасування такого статусу, зокрема за наявності відповідних підстав від правоохоронців;
• погоджувати збільшення обсягів бронювання понад 50%.

Звернення органів влади мають розглядати не довше місяця. Якщо є обґрунтована потреба в невідкладному розгляді, центр повинен надати пропозиції та рекомендації протягом семи робочих днів.

При цьому остаточні рішення про надання підприємству статусу критично важливого залишаються за уповноваженими державними органами.

Чи втратять підприємства статус критично важливих

Центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають переглянути галузеві й регіональні критерії критичності протягом 10 днів після набуття змінами чинності. Оновлені критерії погоджуватиме Координаційний центр.

Водночас перегляд критеріїв не означає автоматичного перегляду статусу всіх підприємств. За інформацією Уряду, підприємства, які отримали статус критично важливих за критеріями, що залишаться незмінними, збережуть його.

Скільки працівників зможуть бронювати

Уряд також оновив граничний рівень бронювання для підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів — до 95% військовозобов’язаних працівників.

За роз’ясненням Уряду, працівники, які безпосередньо забезпечують виробництво, виконання оборонних контрактів, оперативні, ремонтні та аварійно-відновлювальні роботи, мають бути заброньовані в повному обсязі. Кого бронювати в межах установленого ліміту, визначатиме керівник підприємства. Зменшення граничного відсотка насамперед стосуватиметься допоміжного й обслуговуючого персоналу.

Під час розрахунку граничної частки заброньованих працівників також враховуватимуть людей, які мають відстрочку від призову з інших підстав, зокрема багатодітних батьків та опікунів.

Рішення Уряду спрямовані на оновлення правил бронювання та критеріїв, за якими підприємства визначають критично важливими. Конкретні наслідки для окремих роботодавців залежатимуть від оновлених критеріїв і рішень уповноважених органів влади.

Джерело: Урядовий портал