Вільногірці хаотично викидають ялинки, бо немає встановлених місць для збору

У місті Вільногірськ мешканці зіштовхнулися з труднощами щодо правильного викидання новорічних ялинок. У місті немає спеціально відведених пунктів збору використаних дерев, що змушує людей викидати їх разом із побутовим сміттям або залишати на стихійних сміттєзвалищах.

Журналісти Вільногірськ IN.UA провели власне обстеження міста та зафіксували проблему.

На фото видно, як ялинки, разом з іншим сміттям, опиняються на вулицях міста, створюючи не естетичний вигляд і завдаючи шкоди навколишньому середовищу.

Місцеві жителі обурені ситуацією та сподіваються на швидке вирішення проблеми, зокрема через створення спеціальних майданчиків або організацію централізованого вивозу ялинок на переробку.

“Моя ялинка вже кілька днів стоїть у під’їзді, бо я не знаю, куди її подіти, а просто залишати не хочу”, – розповіла місцева мешканка.

Водночас редакція Вільногірськ IN.UA звернулася за коментарем до директора КП “УП Жилкомсервіс” Івана Буряка, проте відповіді щодо ситуації зі спеціально відведеними місцями для викидання ялинок, відповіді отримано не було.

“Нічого не знаю,утилізацією займається УАКБ (управління архітектури, капітального будівництва) ”, – дуже стисло відповів на запитання журналістів директор Жилкомсервісу.

Хто відповідальний?

Нагадаємо, у Вільногірську комунальне підприємство “УК “Жилкомсервіс” обрали головним підприємством, яке займається чистотою та порядком у місті.

Це рішення ухвалили 12 вересня 2024 року під час позачергової сесії міської ради, коли депутати проголосували за надання УК Жилкомсервіс відповідних повноважень.

Зокрема, Жилкомсервіс надає послуги з прибирання та підмітання доріг від сміття, скошення трави, стрижки живої огорожі, утримання квітників, очистки урн від сміття, охорони, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою, а також видалення дерев.

Приклади інших громад

У містах Дніпро, Одеса та Чернівці мешканців закликали залишати ялинки в спеціально відведених місцях для правильного збору та утилізації.

Це сприяє збереженню чистоти у містах після святкових періодів і забезпечує екологічно безпечне утилізування ялинок.

Ось приклади:

У Дніпрі створено пункти збору ялинок, де мешканці можуть залишати свої новорічні дерева після свят. Пункти розташовуються в різних районах міста, а ялинки після збору переробляються в компост або використовуються для виготовлення добрив.

В Одесі організовані спеціальні місця для збору ялинок, куди мешканці можуть приносити свої дерева. Ялинки після збору подрібнюють, і з них роблять мульчу або компост для озеленення міських територій.

У Львові також відкрито пункти для збору ялинок, де їх приймають для подальшої утилізації. Мешканці можуть залишати свої ялинки на вказаних локаціях, і вони будуть використані для екологічних цілей, таких як виготовлення компосту чи відновлення зелених насаджень у місті.

Читайте також:

• До Вільногірська приїхав мобільний Центр обслуговування платників: як мешканці оцінили сервіс
• У Вільногірську та Жовтих водах протягом грудня 2024 року народилися 36 малюків

Зображення створено за допомогою ШІ

ГО «Будуємо Україну Разом» збирає волонтерів до будівничого табору в Карпатах. Приєднатися запрошують молодь з усіх куточків України.

У Карпатах із 12 до 19 вересня 2026 року відбудеться волонтерський будівничий табір БУР.  

БУР – це український волонтерський рух, заснований у 2014 році, який об’єднує молодь для відновлення країни, розбудови громад та розвитку волонтерства. 

Захід проходитиме в селі Бабин Косівського району Івано-Франківської області.

Учасники протягом тижня допомагатимуть облаштовувати простір БУР-гір — місце для волонтерської спільноти, де можна навчатися, відновлюватися, відпочивати та разом працювати над новими ідеями.

Програма табору передбачає спільне облаштування простору, будівничі та практичні роботи.

А також тренінги, неформальні обговорення і обмін досвідом.

Окрім волонтерської роботи, учасники зможуть прогулятися карпатськими стежками, разом готувати їжу та проводити вечори у спільноті.

Хто може долучитися

До участі запрошують молодь із різних регіонів України. Зокрема, табір розрахований на тих, хто хоче волонтерити та допомагати громадам, навчитися нових практичних навичок, а також цікавиться відбудовою, спільнотворенням, подорожами Україною та новими соціальними зв’язками.

Попередній будівничий досвід для участі не потрібен. Організатори забезпечують проживання та харчування, а витрати на доїзд покривають частково.

Зареєструватися на БУР-табір можна за посиланням.

Зображення створено за допомогою ШІ

Напередодні нового навчального року Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до освітян та представила практичну пам’ятку щодо застосування державної мови в освітньому середовищі. У ній розглядаються, зокрема, питання спілкування учнів, учителів і батьків на уроках, перервах, позакласних заходах та у шкільних чатах.

За словами Уповноваженої, питання дотримання мовного законодавства у школах нерідко стають предметом дискусій із батьками. 

Чи потрібно учням спілкуватися українською не лише на уроках

У пам’ятці зазначається, що освітній процес не обмежується тривалістю уроків. До нього належать також виховна, організаційна та позакласна діяльність, а також спілкування з учнями й батьками.

Тому, як зазначає Уповноважена, вимога використовувати державну мову поширюється на весь час перебування в закладі освіти та всі види освітньої комунікації.

Як правові підстави у пам’ятці наведені Конституція України, закони «Про національну безпеку України», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про освіту», а також закон «Про національні меншини (спільноти) України», Європейська хартія регіональних або міноритарних мов, рішення Конституційного Суду України та лист МОН від 27 жовтня 2023 року № 1/16742-23.

Уповноважена також називає зауваження вчителя до учнів щодо використання державної мови під час освітнього процесу законним педагогічним методом, спрямованим на формування ключових компетентностей дитини та її національної ідентичності.

Чому батьки мають використовувати українську у шкільних чатах

Окремо у пам’ятці розглядається питання спілкування батьків у класних чатах, а також із педагогами та адміністрацією школи.

Зазначається, що батьки є учасниками освітнього процесу. Тому спілкування щодо організації навчання, зокрема у батьківських чатах і листуванні з учителями та адміністрацією, належить до публічної сфери освіти. Відповідно, на нього поширюється вимога щодо застосування державної мови.

У пам’ятці також наведено посилання на лист МОН від 5 лютого 2026 року № 1/2199-26, відповідно до якого батьки учнів як учасники освітнього процесу мають дотримуватися вимог законодавства та використовувати державну мову у спілкуванні з дітьми та педагогічними працівниками.

При цьому дія Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не поширюється на сферу приватного спілкування.

Водночас обговорення організації освітнього процесу в месенджерах і чатах, згідно з пам’яткою, є частиною публічної освітньої сфери.

Як учителям рекомендують реагувати

Уповноважена рекомендує педагогам послідовно й коректно нагадувати учасникам освітнього процесу про необхідність використання державної мови під час уроків, виховних заходів, офіційних шкільних подій та у робочих класних чатах.

Також педагогам радять не переходити на мову держави-агресора під час виконання професійних обов’язків, оскільки законодавство захищає мовні права педагога.

Для спілкування з батьками в пам’ятці рекомендують зберігати доброзичливу та впевнену інтонацію, пояснюючи вимоги законодавства без конфронтації. 

Також пропонується використовувати підхід «визнання та розширення»: спочатку визнати право на вільний розвиток мов, після чого пояснити права інших учасників освітнього процесу на отримання інформації та навчання державною мовою.

Яка передбачена відповідальність

У пам’ятці зазначено, що відповідно до статті 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення вимог щодо застосування державної мови у сфері освіти може тягнути за собою попередження або штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 3 400 до 5 100 гривень за перше порушення.

За повторне порушення протягом року передбачений штраф від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 8 500 до 11 900 гривень.

Мови корінних народів та національних меншин

Окремо у пам’ятці зазначено, що законодавство гарантує особам, які належать до корінних народів або національних меншин України, право вивчати відповідну мову в державних, комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

Водночас у документі наголошується, що передбачені законодавством гарантії захисту мов не поширюються на мову держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.