Вільногірці можуть отримати безкоштовний одяг

Близько пів року у Вільногірську працює «банк одягу» на базі ГО «Ми масштабуємо добро». Це вживаний одяг у гарному стані, який місцеві жителі та переселенці можуть обрати безкоштовно. 

Більше про банк одягу у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Банк одягу у Вільногірську

У банку одягу є речі на дітей та дорослих. Жінки та чоловіки можуть повністю одягнутися за сезоном. Наразі попит мають легкі речі. Передають їх й військовим.

«Хлопцям на укріпленні, Запорізький напрямок, зараз куртки потрібні. Ми 12 коробок відправили, зараз ще складаємо. Вони потребують футболки, штани, светри», — розповідає голова громадської організації «Ми масштабуємо добро» Лілія Хрустальова.

Щоб отримати одяг не потрібні ніякі документи, щоб приносити — також. На благодійність можна віддати одяг та взуття. 

Допомагають видавати одяг у приміщенні ГО самі переселенці.

«Я в Кирилівці проживала три роки, працювала, збиралася будинок купляти. Орки не дали життя. Тут я допомагала ремонт робити, одяг перебираю та складаю. І продуктами, лікарі приїхали, їх треба годувати», — розповідає переселенка Валентина.

Банк одягу працює за адресою Захисників України 9. З понеділка по суботу з 09:00 до 14:00. Неділя – вихідний.

Читайте також:

• У Вільногірську безоплатно працюють лікарі з Сєвєродонецька (ОНОВЛЕНО)
• Лиманська адміністрація допомагає переселенцям у Вільногірську
• У Вільногірську обрали голову Ради ВПО

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

Залишки куті не обов’язково викидати: з них можна приготувати смачні десерти та корисні страви. Пропонуємо кілька простих ідей, які допоможуть урізноманітнити святкове меню та не втратити жодної ложки солодкого смаколика.

Про це повідомляє Телеграф. 

Млинці з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями та цукром до отримання однорідної маси. Додайте трохи солі. Смажте млинці на розігрітій сковороді з обох боків до золотистого кольору.

Оладки з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями, цукром і сіллю до однорідної маси. За потреби додайте трохи борошна, щоб тісто стало щільнішим. Випікайте оладки на добре розігрітій сковороді з обох боків до рум’яної скоринки.

Солодка каша з кутею

З’єднайте кутю з молоком, водою та цукром до однорідної маси. Доведіть суміш до кипіння, потім варіть на слабкому вогні 10–15 хвилин.

Запіканка

З’єднайте кутю з молоком, яйцями, цукром, горіхами та сухофруктами. Додайте трохи борошна, щоб тісто стало густішим. Викладіть його у форму, змащену маслом, і запікайте в духовці при 180 °C протягом 30–40 хвилин.

Читайте також: 

Кутя на Святвечір: традиційні рецепти та секрети приготування

Військовий із Кам’янського, який на фронті не лише захищав країну, а й створював музику, перетворив свій воєнний досвід на пісні. Сьогодні Олександр виступає на фестивалях, їздить до шкіл і садочків, а його творчість стала способом зберегти пам’ять про війну та виховувати патріотизм у молодого покоління.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA 

Олександр, 32 роки, родом з Кам’янського, до війни мав власний продуктовий магазин. У 2024 році він добровільно пішов на службу, прагнучи захищати жінок і дітей, хоча спершу його не хотіли брати до армії. 

“Я сказав, що з військомату не вийду, буду там ночувати, голодувати, поки мене не поведуть на медкомісію. І так я сам напросився на війну”, — згадує він.

Ще в окопах військовий почав займався музикою. 

“На позиціях писав пісні: записував в телефон, а потім, коли приїжджали з позиції, я переписував на листок. Ну і займався творчістю”, – згадує Олександр. 

Музика стала для Олександра способом проживання воєнного досвіду, тому музика саме військова. 

“Приїхали з позиції, хлопці полягали спати. Я розтопив піч, тому що зима була, сів з листочком і почав писати. І так я написав, що було на душі”, – згадує чоловік історію написання своєї першої композиції. 

Наразі Олександр завжди виконує цю пісню на фестивалях, вона залишається найулюбленішою. 

“Мене люди питають: “У тебе що одна пісня?”, я кажу: “Ні, у мене не одна пісня, але ця для мене особлива””, – каже військовий. 

До Камʼянського, свого рідного міста, у чоловіка особливе ставлення. 

“Я тут народився, я тут виріс. Коли повернувся з фронту, купив собі тут квартиру. Я міг де завгодно її придбати. Але купив там, де народився”, – розповідає Олександр. 

Зараз Олександр періодично співає на концертах та фестивалях, а також їздить по школах та дитячих садочках. 

“Виховуйте в своїх дітях патріотизм змалечку”, – наголошує Олександр. 

Наостанок нашої розмови чоловік додає:

“Найголовніше – підтримувати один одного, триматися один одного так, як це було напочатку війни, у 2022 році”. 

Історія Олександра – приклад того, як людина може знайти сили не лише захищати країну, а й перетворювати травматичний досвід на творчість, надихаючи інших.

Читайте також: 

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір