Сьогодні, 29 жовтня, Вільногірськ зі сльозами на очах проводжав в останню путь молодшого сержанта Ігоря Кліценка. На церемонії поховання Захисника зібралися його близькі, побратими, колишні колеги, друзі та небайдужі містяни, об’єднані спільним болем втрати.

Більше на Вільногірськ IN.UA.

З промовою виступив міський голова Володимир Василенко, який наголосив на мужності Героя. Після його слів священник прочитав молитви, а присутні вшанували пам’ять загиблого хвилиною мовчання. В атмосфері глибокої скорботи лунав плач рідних, наповнюючи серця всіх присутніх

Ігор Кліценко народився 22 серпня 1969 року у Вільногірську. Він навчався у середній школі №4 і працював на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті, зокрема на збагачувальній фабриці та у цеху гірничого технологічного транспорту.

Ігор був призваний до армії у березні 2022 року, на початку повномасштабної війни. Як молодший сержант, він служив водієм-механіком у 17-й танковій штурмовій бригаді. Брав участь у боях на Донеччині, зокрема за Бахмут і Часів Яр, а також у визволенні Херсона. Побратими називали його «Дєд» за його мудрість; він був прикладом гідності, мужності, чуйності та фронтової дружби.

19 жовтня 2024 року, під час бойових дій у населеному пункті Ольгівка Курської області рф, Ігор отримав серйозні поранення, які виявилися смертельними. У нього залишилися мати Валентина Семенівна, дружина Олена, сестра Наталія та донька Анна, а також дворічний онук, який так і не дочекався дідуся.

Редакція Вільногірськ IN.UA висловлює глибокі співчуття рідним загиблого.

Читайте також:

• Кривий Ріг вночі опинився під ворожим ударом: є загиблі
• У Вільногірську попрощалися назавжди із полеглим військовослужбовцем 

Україна багата на культурні скарби, і в різних куточках країни можна знайти унікальні місця, де збережено історію та традиції.

Раніше редакція вже розповідала про музеї у Верхньодніпровську та у Вільногірську. У цьому матеріалі ми знайомимо читачів із музеєм у Татарові — невеликому, але дуже змістовному простору, де зібрані речі карпатського побуту та старожитностей. Тут кожен експонат доповнює уявлення про життя місцевих мешканців минулих поколінь.

Життя Карпат у музейних експонатах

Музей у Татарові існує трохи більше чотирьох років і працює на громадських засадах. Його експозиція зібрана завдяки місцевим мешканцям та ентузіастам будинку культури, які щедро передавали старовинні речі — від взуття та одягу до побутових предметів.

Особливу увагу привертають постоли та цябути — дерев’яне взуття, що носили на вовняні шкарпетки. Вони виготовлялися вручну і передавалися в родинах з покоління в покоління. 

“Якщо замочити постоли у воді, вони знову стають м’якими”, — розповідає директорка місцевого Центру культури Марія Завальнюк.

Окремий розділ музею присвячений вишиванкам та народному одягу: чоловічі та жіночі сорочки, запаски, фартухи – усе вишито вручну, деякі сорочки датовані понад сторіччям. Тут можна побачити різноманіття регіональних технік вишивки та стилів, що передавалися з покоління в покоління.

Ікони на шкірі та образи з минулого

Особливу увагу привертають ікони, намальовані на шкірі, подаровані музею місцевими мешканцями. Деяким понад 85 років, і вони збереглися майже у первісному вигляді. Є також вишиті картини хрестиком, післявоєнні фотографії з дівчатами у вінках та бендах, фотокартки наречених і подружок.

Навіть маленькі деталі побуту оживають: дитячі люльки, старовинні графіни, машинки для прядіння вовни, січкарні для сіна, домри, геблики, рубанки та ручні дрелі – усе це допомагає уявити повсякденне життя карпатських родин минулих десятиліть.

Місце, як жива хата

Музей працює не просто як просто зібрання старовинних речей — це кімната-експозиція, тут можна відчути атмосферу бабусиної хати. Лавки по периметру, справжні господарські предмети та дрібниці, які принесли місцеві жителі, що допомагають відвідувачам зануритися у побут минулого.

Пані Марія розповідає, що найбільше дивуються діти — для них майже всі експонати незнайомі, адже багато таких речей уже давно зникли з побуту. Старовинні телефони, магнітофони, пральні машинки чи навіть справжні писанки, яким понад десять років, вони бачать уперше. А дорослі ж відвідувачі часто впізнають у цих предметах те, що колись було в їхніх родинах.

Читайте також:

Редакція Вільногірськ IN.UA запускає опитування аудиторії: ваша думка допоможе нам ставати кращими

Вільногірський ліцей № 4 оголосив про проведення закупівлі кухонного обладнання. Очікувана вартість закупівлі становить 316 407 гривень.

Про це стало відомо з сайту Prozorro.

Що плануюється придбати

Заклад планує придбати електричний пароконвектомат, підставку для нього та витяжку.

Додамо, що пароконвектомат – це сучасна кухонна духовка, яка поєднує функції пара та гарячого повітря.

Тендер оголосили 18 листопада, а подати пропозиції можна до 26 листопада 2025 року.

Поставити товари згідно з тендерною документацією планується до 19 грудня 2025 року.

Читайте також:

Вільногірцям нагадали правила безпечного користування генераторами