Внесення змін щодо надання допомоги на проживання: як це вплине на ВПО у Вільногірську

Тепер сім’ї військовослужбовців, які є ВПО, отримають можливість оформляти або продовжувати виплати, оскільки дохід військових враховуватися в сукупний дохід сім’ї не буде.

Про це йдеться в постанові Кабінету міністрів України.

При наданні виплат на проживання переселенцям вперше або за їхнього продовження враховується “майновий” критерій. Якщо сукупний дохід сім’ї перевищує 9444 гривень – у виплатах відмовляють.

Щоб усунути випадки, коли сім’я потребує допомоги, але не може її оформити, уряд вніс низку змін до правил отримання виплат на проживання для переселенців, розширивши коло сімей, які тепер зможуть розраховувати на фінансову підтримку.

Зокрема, допомогу від держави не могли отримувати сім’ї, у складі яких є військовослужбовці, або сім’ї, хтось із членів яких проживає за кордоном.

Виходячи з тексту постанови, при змінах у складі сім’ї необхідно повідомити про це органи соціального захисту або уповноважену особу виконавчого органу. Зробити це можна як особисто, так і онлайн.

Внесення ясності до поняття “склад сім’ї”

З 1 вересня виплати для ВПО розраховуються за новими правилами, внесеними постановою Кабінету міністрів №989. Змінами було визначено коло осіб, які входять до складу сім’ї під час оформлення виплат та дохід яких впливає на сукупний дохід. 

Відповідно до постанови, до складу сім’ї при розрахунку середньомісячного сукупного доходу більше не включаються:

• особи, які не проживають разом із одержувачем та не пов’язані з ним загальним побутом, що підтверджено документально;
• особи, які сплачують аліменти;
• особи, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти;
• особи, які виїхали за кордон або депортовані з України;
• особи, які мешкають на окупованих територіях.

Що буде з виплатами?

Як це працюватиме на практиці – поки що невідомо. Але теоретично, у ВПО з Лисичанська, Сєвєродонецька, Рубіжного та інших окупованих населених пунктів, які втратили виплати через те, що в сукупний дохід враховувалася зарплата військовослужбовців, тих, хто виїхав за кордон або платить аліменти, тепер є шанс отримати допомогу з врахуванням змін у визначенні складу сім’ї.

Читайте також:

• Військові самостійно визначатимуть отримувачів виплат при зникненні безвісти та полоні
• Екологічні ініціативи та фінансова грамотність: Вільногірська педагогиня вчить бути успішними

Цієї неділі українці відзначатимуть одне з найсвітліших свят року – Великдень. У Вільногірську до нього готуються по-різному: хтось пече паски за родинними рецептами, хтось іде до церкви, а хтось – навіть у святковий день залишається на бойових позиціях. 

Редакція Вільногірськ IN.UA запитала у містян, що для них означає Великдень сьогодні – і якими є їхні сімейні традиції.

Свято, що об’єднує покоління

Великдень – це не лише релігійне свято Воскресіння Христового, а й символ весни, оновлення та надії. В українській культурі воно традиційно супроводжується освяченням пасок і крашанок, сімейними зустрічами та особливою атмосферою єднання.

Цьогоріч у Вільногірську містяни зможуть долучитися до святкових богослужінь. Зокрема, у храмі на честь Святої Трійці ПЦУ 12 квітня відбудеться Божественна літургія о 05:00, а освячення пасхальних кошиків буде з 06:00 до 08:30.

“Раніше – тихо, тепер – по-сімейному”: спогади про Великдень у різні часи

Секретар міської ради Олег Штамбург згадує, що в його дитинстві святкування Великодня було значно стриманішим.

“Особливих пишних свят не передбачалося. Паски пеклися завжди, фарбували крашанки. Цим займалася бабуся. Вона жила в селі – туди й приїжджали святкувати”.

Попри тогочасні обмеження, родинні традиції зберігалися: освячення їжі, великодній стіл, “биття” яйцями.

Сьогодні ж, за словами посадовця, святкування стало більш домашнім:

“Зараз – це чисто сімейне свято. Зустрілися за столом, посиділи, поговорили, згадали тих, кого вже немає. Все якось спокійніше”

Великдень без вихідних: коли свято – навіть на фронті

Для військовослужбовця Євгена П’янкова цього року Великдень пройде не вдома.

“У цьому році на Пасху я зі своїм екіпажем будемо на позиції, виконувати бойові завдання, тому відсвяткуємо чисто символічно”.

Каже, що з дитинства залишилася проста, але важлива традиція – скуштувати освячену паску та яйця.

Турбота щодня – навіть у свято

Зоозахисниця Вікторія Кукса вже кілька років поспіль має свою незмінну великодню традицію:

“Зранку вип’ю чаю з пасочкою, з’їм яйце і йду до своїх підопічних собак і котів. Вони ж не знають, свято чи ні, їм щодня потрібна увага”.

Для неї Великдень більше про повагу до традицій, ніж про релігію.

Від нічної служби до родинного столу

Майстриня ткацтва Олена Шевцова з теплотою згадує дитинство:

“Прокинутися о третій чи четвертій ранку, позичити бабусину хустину і піти з дідусем до церкви – це було щось неймовірно сакральне”.

Сьогодні традиції продовжуються: фарбування крашанок, випікання пасок за родинним рецептом, освячення та спільний обід.

Втім, цього року плани можуть змінитися:

“Є певні складнощі зі здоров’ям у мами і сина. Якщо не буде сил пекти – купимо готові. Але крашанки нафарбуємо обов’язково”.

“Поки ми разом – традиції живуть”

Для майстрині народної вишивки Тетяни Бігун Великдень – це передусім родина.

“Моя традиція починається зі світанку: йду до церкви святити паску. Але серце свята – це мама. Їй цього року 86 років, і ми всією родиною збираємося в її домі”.

Саме ці моменти, каже жінка, є найціннішими: “Спільні сніданки й мамина усмішка – це і є найбільша цінність”.

Простота замість гучних святкувань

Фотографиня Альона Васильєва зізнається: з роками святкування стало значно простішим.

“Коли діти роз’їхалися, все змінилося. Спечу кілька пасок і піду до мами. Останні роки просто відпочиваю”.

Свято, яке кожен проживає по-своєму

Історії вільногірців показують: Великдень – це не лише про обряди чи традиції. Для когось – це спогади дитинства, для когось – родинний затишок, для когось – служба і обов’язок, а для когось – турбота про тих, хто поруч щодня.

Та попри різні обставини, у цьому святі залишається головне – тепло, пам’ять і надія.

Як святкують Великдень в різних країнах

Головні особливості застосунку — безоплатність і орієнтація на опанування практичних мовних навичок, необхідних в роботі. Застосунок стане в пригоді для вивчення профільної англійської. 

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України. 

Застосунок PROSKILLS розроблений командою GoGlobal — українським благодійним фондом у сфері освіти. GoGlobal обʼєднує освіту, розвиток і психоемоційну підтримку в єдину екосистему для молоді. 

Проєкти організації вже охопили більше 200 тисяч дітей, а спільнота вчителів, які беруть участь у ініціативах складає більше 5 тисяч людей з 4 тисяч шкіл. 

Застосунок містить кілька ключових галузей, актуальних для студентів коледжів і профтехосвіти, однак цей застосунок буде корисним не лише для студентів, а і для тих, хто вже працює в тій чи іншій сфері: 

• готельно-ресторанна сфера: адміністратор, бармен, кухар, офіціант: 
• сільське господарство: тракторист-машиніст, механік, слюсар, лаборант; 
• будівництво: електрик, монтажник, електрогазозварник, слюсар; 
• логістика: провідник, водій габаритного транспорту, водій пасажирських перевезень, касир. 

Розробники вже працюють над розширенням функціоналу та додаванням нових професійних напрямків. 

Ініціатива впроваджується в рамках Багаторічної програми стійкості (MYRP), яку реалізує ГО “ГО ГЛОБАЛ” у складі консорціуму під керівництвом фінської міжнародної неурядової організації FCA Finn Church Aid за фінансової підтримки міжнародної гуманітарної організації Education Cannot Wait (глобальний фонд ООН).  

Застосунок вже доступний в App Store та Play Market. 

Читайте також:

Як підписати електронну петицію: покроковий гайд