“Вони вдома” – слова, яких чекають найбільше: у Вільногірську провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих

Сьогодні, 25 вересня, біля будівлі виконавчого комітету Вільногірської міської ради зібралися родини військовополонених та безвісти зниклих захисників і захисниць України. На площі лунали молитва, слова підтримки та пісня, а на великому серці одне за одним з’являлися маленькі сердечка з іменами тих, кого досі чекають удома.

Цього дня тут говорили не лише про тих, хто перебуває у полоні чи вважається безвісти зниклим. Говорили про родини, для яких невідомість стала частиною щоденного життя, про очікування, надію і право не дозволити забути своїх рідних. Детальніше – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Захід розпочали з молитви

Першою частиною заходу став молебень. Настоятель храму Святої Трійці, протоієрей отець Володимир, згадав у молитві військовополонених та безвісти зниклих захисників і захисниць України.

Організатори наголосили: сьогодні родини прийшли не просто на публічний захід. За кожним прізвищем, фотографією чи статусом «безвісти зниклий» стоїть конкретна людина, яку хтось чекає вдома.

“Ви не самі, ми поруч. Ми чекаємо разом із вами”.

Організатори говорили про те, що очікування для родин стало щоденним випробуванням, а невідомість – частиною їхнього життя.

“Статус “безвісти зниклий” – це не крапка, це трикрапка, за якою стоїть щоденна важка робота”.

Йшлося і про тих, хто перебуває у російському полоні. Учасники заходу наголосили, що громада має бути їхнім голосом на волі.

“Вони повернуться”: імена тих, кого чекають, зібрали на одному серці

Одним із найбільш щемливих моментів стала символічна акція з сердечками.

Представниці родин тримали маленькі сердечка з іменами своїх близьких – військовополонених або безвісти зниклих. По черзі вони підходили до великого серця та прикріплювали на нього свої символи.

Так на одному великому серці зібралися десятки особистих історій та імен.

Поруч стояли вільногірці у військовій формі, з фотографіями, записами та бірками своїх рідних.

Це був момент, коли сухі формулювання з офіційних документів – “полонений”, “безвісти зниклий” – знову перетворилися на імена конкретних людей.

Людей, яких люблять.

Людей, яких чекають.

Людей, про яких не хочуть мовчати.

Міський голова: громада має підтримувати родини

До присутніх звернувся міський голова Вільногірська Володимир Василенко.

У своєму виступі він наголосив на підтримці родин військовополонених та безвісти зниклих і запевнив, що громада має залишатися поруч із ними.

Це важливий момент для Вільногірська, адже раніше подібні ініціативи здебільшого відбувалися завдяки самим родинам та громадським активістам.

Від “Дзвонів Надії” – до акції біля міськради

Для Вільногірська нинішня акція стала продовженням уже розпочатої роботи з привернення уваги до родин військовополонених і безвісти зниклих.

Першою масштабною ініціативою на рівні громади стала акція “Дзвони Надії”, яку організувала громадська організація “Бджола Вільногірськ” спільно з родинами військовополонених та безвісти зниклих за підтримки міської ради. Тоді учасники встановлювали дзвіночки з іменами своїх рідних як символ пам’яті та надії на повернення. 

Саме після цього у Вільногірську відбувся ще один захід – автопробіг на підтримку військовополонених та безвісти зниклих.

Тепер же така акція відбулася безпосередньо біля будівлі виконавчого комітету міської ради за участю представників громади та міського голови.

Для родин це означає не лише сам факт проведення заходу. Це сигнал про те, що їхнє питання поступово стає видимим на рівні всієї громади.

Коли невідомість стає щоденним випробуванням

Під час заходу організатори окремо говорили про те, що означає бути родиною людини, чия доля залишається невідомою.

Для матері, дружини, дитини чи батька це не просто юридичний статус.

Це очікування дзвінка.

Це перевірка повідомлень.

Це фотографія, яку продовжують тримати поруч.

Це надія побачити знайоме обличчя серед тих, хто повертається додому.

Організатори закликали не залишати ці родини наодинці з їхнім очікуванням.

“Ваше терпіння сьогодні – це сила наших воїнів. Ваша віра – це їхній невидимий щит. А ваша любов – надійна броня, яка тримає їх там, де б вони не були”, – зазначила представниця родин військовополонених та безвісти зниклих Ксенія Коваль.

Окремо прозвучав заклик пам’ятати про тих, хто сьогодні не може бути поруч із рідними через полон.

Прапор, пісня і ще одне нагадування: їх чекають

Під час заходу також підняли прапори і символічним стало те, що прапор підіймав діючий військовий, захисник України.

Згодом для учасників виконали пісню, присвячену всім захисникам та захисницям України. Її звучання стало ще одним емоційним моментом події.

Але головним символом цього дня залишилося велике серце з іменами.

Адже кожне маленьке сердечко на ньому – це не просто ім’я.

За ним – родина, яка чекає.

За ним – історія людини, яка захищала Україну.

За ним – надія на повернення.

“Ми чекаємо разом із вами”

Ксенія Коваль наголосила: “Ми просимо не лише про звістку, а про повернення та милість Божу до тих, хто перебуває в полоні, хто зник безвісти, хто опинився далеко від своїх рідних. Просимо для тих, хто чекає”.

А головне бажання родин сформулювали просто: “Надійде день, коли замість слова “чекаємо” ми скажемо: “Він повернувся. Вона повернулася. Вони вдома””.

Для Вільногірська ця акція стала ще одним кроком до того, щоб родини військовополонених та безвісти зниклих не залишалися сам на сам із невідомістю.

Бо поки їх чекають, про них говорять і нагадують – їхні імена залишаються серед нас.

Читайте також:

З російського полону повернули 8 мешканців Дніпропетровщини

Соціальний автобус Лихівської громади тимчасово не курсуватиме до грудня 2026 року. Рішення пояснюють витратами на утримання транспорту та невеликою кількістю пасажирів. Водночас частину перевезень уже здійснює громадська організація “Проліска”, а після звернень мешканців її маршрути планують розширити. 

Редакція Вільногірськ IN.UA поспілкувалася із селищною головою Лихівської громади Ларисою Савченко та дізналася, чому автобус зупинили та як жителі зможуть діставатися до Вільногірська і П’ятихаток.

Чому громада придбала власний соціальний автобус

Програму безкоштовного перевезення жителів пільгових категорій Лихівська громада запровадила кілька років тому. За словами Лариси Савченко, автобус придбали за кошти місцевого бюджету — на нього витратили близько 3,5 мільйона гривень.

Транспорт мав забезпечити жителям із населених пунктів громади можливість безкоштовно дістатися до місць, де вони можуть отримати необхідні послуги.

Основними напрямками були Вільногірськ та П’ятихатки. У Вільногірську люди могли відвідати лікарню та інші необхідні установи, а у П’ятихатках — лікарню, Пенсійний фонд, податкову та інші служби.

За словами селищної голови, такий транспорт був важливим для мешканців, адже дозволяв вирішувати питання, пов’язані з лікуванням, придбанням ліків та отриманням соціальних послуг.

Влітку частину перевезень взяла на себе “Проліска”

Ситуація змінилася влітку 2026 року, коли перевезення мешканців громади почала забезпечувати громадська організація “Проліска”.

Організація надала громаді автобус Mercedes Sprinter і почала безкоштовно перевозити людей до Вільногірська та П’ятихаток.

Через це Лихівська громада на певний час призупинила роботу власного автобуса. Як пояснила Лариса Савченко, одним із мотивів була економія коштів місцевого бюджету, адже потреба в перевезеннях уже частково покривалася транспортом “Проліски”.

Втім, незабаром мешканці почали звертатися до громади із зауваженнями.

“Не всі населені пункти охоплювали, не всі мали можливість їздити. Трохи не подобалися години маршруту”, — розповіла селищна голова.

Через це громада знову відновила роботу власного автобуса.

Чому соціальний автобус знову зупинили

Цього разу рішення про призупинення перевезень пов’язане насамперед із витратами на утримання автобуса та кількістю пасажирів.

За словами Лариси Савченко, громада проаналізувала витрати на пальне, зарплату водія, запчастини та інші потреби. Водночас пасажирів виявилося небагато.

За один із тижнів, коли автобус працював п’ять днів, він перевіз 23 людини, хоча має близько 21 посадкового місця.

“Буває такий день, що він везе одну людину”, — зазначила Лариса Савченко.

Водночас паралельно продовжує працювати транспорт “Проліски”, яким мешканці громади користуються активніше.

Саме тому у Лихівській громаді вирішили до кінця 2026 року призупинити рейси власного автобуса, щоб не витрачати бюджетні кошти на перевезення, які фактично дублюються.

Що буде з мешканцями сіл, які не охоплює маршрут “Проліски”

Після оголошення про призупинення роботи соціального автобуса до громади знову почали надходити звернення від мешканців окремих сіл.

Зокрема, люди із Плоского та Червоної Дерієвки  повідомили, що транспорт “Проліски” наразі не заїжджає до їхніх населених пунктів. Крім того, частині жителів потрібен Вільногірськ, тоді як іншим — П’ятихатки.

За словами Лариси Савченко, громада вже доручила відповідальним працівникам узгодити з “Проліскою” зміни до маршрутів.

Йдеться про те, щоб додати напрямки через Плоске та Червону Дарієвку через Троїцьке. Таким чином, планують охопити транспортом населені пункти, жителі яких зараз мають найбільше зауважень щодо доступності перевезень.

“Проліска” перевозить не лише пільговиків

Є ще одна суттєва відмінність між транспортом громади та автобусом, який надає “Проліска”.

Соціальний автобус Лихівської громади був призначений передусім для безкоштовного перевезення пільгових категорій населення. Натомість автобус “Проліски” може перевозити всіх охочих.

“Цей автобус підвозить усіх людей — і дітей, і дорослих”, — пояснила селищна голова.

На думку Лариси Савченко, це є додатковою перевагою для мешканців громади, оскільки скористатися транспортом можуть не лише люди, які мають право на пільговий проїзд.

До кінця року — без рейсів комунального автобуса

Таким чином, власний соціальний автобус Лихівської громади тимчасово не курсуватиме до кінця 2026 року.

Водночас перевезення мешканців не припиняються: їх продовжує забезпечувати “Проліска”. Громада наразі домовляється про коригування маршрутів, щоб охопити села, які залишилися поза нинішньою схемою руху.

За словами Лариси Савченко, після внесення змін до маршрутів мають врахувати звернення жителів щодо напрямків та зручності поїздок.

Редакція Вільногірськ IN.UA також очікує розклад рейсів “Проліски” від Лихівської громади та окремо опублікує його, щоб мешканці могли ознайомитися з часом і напрямками перевезень.

Читайте також:

Куди і коли вирушають маршрутки з Вільногірська: розклад міських і міжміських рейсів 

Для одних це щоденні уроки, для інших — робота зі студентами, книги, навчальні матеріали та підтримка молоді. До Дня працівників освіти у Вільногірську вирішили відзначити тих, чия професійна діяльність допомагає навчати й виховувати нове покоління. Грамоти міського голови отримали шестеро працівників двох закладів освіти міста.

Детальніше про те, кого відзначили та за які професійні здобутки, — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Кого нагородили до Дня працівників освіти

Розпорядження про нагородження міський голова Володимир Василенко підписав 1 жовтня 2026 року. Відповідно до документа, грамоти міського голови отримали працівники Державного професійно-технічного навчального закладу “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти” та Відокремленого структурного підрозділу “Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій”.

У ДПТНЗ “Західно-Дніпровський ЦПТО” відзначили Рустама Мінаса, викладача фізичної культури та Діану Попович, викладачку української мови та літератури.

Діана Попович також працює журналісткою редакції Вільногірськ IN.UA. Раніше редакція вже розповідала про її шлях у професії викладачки та роботу зі студентами. 

Освітян ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО” нагородили за сумлінне виконання посадових обов’язків, особисті професійні досягнення та вагомий внесок у виховання молодого покоління.

У коледжі відзначили чотирьох працівників

Грамоти також отримали працівники Вільногірського фахового коледжу.

Дениса Алмазова, викладача, нагородили за успішний професійний старт, активне залучення студентів до навчання та творчу ініціативу.

Людмилу Міхно, викладачку, — за високу педагогічну майстерність, багаторічну плідну діяльність та вагомий особистий внесок у підготовку кваліфікованих фахівців.

За такі ж професійні здобутки, а також багаторічну самовіддану працю грамоту отримала Лідія Черненко, викладачка коледжу.

Серед нагороджених — не лише викладачі. Грамоту від міського голови отримала й Людмила Зубаровська, завідувачка бібліотеки. Її відзначили за інформаційне та методичне забезпечення навчального процесу, культурно-просвітницьку діяльність та оновлення інформаційного простору коледжу.

До професійного свята у Вільногірську відзначили працівників, чия робота охоплює різні складові освітнього процесу — від викладання та фізичного виховання до роботи з бібліотечним та інформаційним простором.

Читайте також:

Від першого дзвоника до дорослого життя: вітаємо усіх працівників освіти Вільногірська з професійним святом