Вільногірськ купив БПЛА на два мільйони гривень: використання бюджету громади за перший квартал 2024 року

У першому кварталі поточного року бюджет Вільногірської громади поповнився власними доходами на загальну суму 55,4 мільйона гривень. Відомо, що левову частину склав податок та збір на доходи фізичних осіб — 30,7 мільйона гривень. Виконання бюджету розглядатимуть 15 травня на черговому засіданні виконкому.

Деталі про виконання бюджету — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Надходження у бюджет Вільногірська

Порівняно з першим кварталом 2023 року, цьогоріч податку на доходи фізичних осіб надійшло на 79,8 тисячі гривень менше, через зменшення перерахувань бюджетоутворювальних підприємств Вільногірської громади.

Відомо, що 397,7 тисячі гривень надійшло до бюджету у вигляді податку на прибуток підприємств, однак, це лише 57,2% виконання плану за перший квартал. Це пов’язано зі зменшенням надходжень від «Жилкомсервісу».

Акцизного податку від пального та реалізації підакцизних товарів бюджет громади отримав у загальній сумі 1,8 мільйона гривень. Через збільшення реалізації на території громади підакцизних товарів, цьогоріч у бюджет надійшло на 196 тисяч гривень більше, ніж у цей період минулого року.

Варто зазначити, що суттєво поповнюють бюджет громади податки на нерухоме майно, земельний податок та орендна плата юридичних осіб. Таких податків підприємства та організації сплатили на суму 15,7 мільйона гривень.

На понад 1,5 мільйона гривень збільшилися надходження від приватних підприємців, порівняно з відповідним періодом минулого року. У першому кварталі 2024 року від діяльності підприємств надійшло 5,7 мільйона гривень. Це пов’язано зі збільшенням кількості підприємців та ростом мінімальної заробітної плати.

Використання бюджету громади

Відомо, що у першому кварталі 2024 року, бюджет Вільногірська використовували так:

• 34,5 мільйона гривень, а це 60% від усіх видатків, використали на освіту у громаді;
• 9,3 мільйона гривень — на державне управління;
• 4,8 мільйона гривень — направили на житлово-комунальне господарство;
• 4,2 мільйона гривень — на охорону здоров’я;
• 2,1 мільйона гривень — на соціальний захист та забезпечення;
• 2,5 мільйона гривень — на фізичну культуру та мистецтво.  

Ці кошти використовувалися в рамках місцевих програм. За гроші бюджету Вільногірська закупили:

• безпілотні літальні апарати для військової частини на суму 2 мільйони гривень;
• 250,3 тисячі гривень витратили на перевезення громадян в рамках мобілізаційної кампанії;
• 10,3 тисячі гривень витратили на виготовлення державної символіки та на проведення заходів;
• на 1,1 мільйона гривень вільногірців пільгових категорій забезпечили медикаментами;
• 77,5 тисяч гривень витратили на поховання бездомних громадян та військовослужбовців;
• 1,3 мільйона гривень — виплата компенсацій та пільг громадянам;
• 767,3 тисячі гривень — виплата людям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• 577,2 тисячі гривень — фінансова підтримка спорткомплексу «Авангард»;
• 547,6 тисячі гривень витратили на діяльність інклюзивно-ресурсного центру та на підвезення учнів до шкіл та садочків;
• 1,8 мільйона гривень на доброустрій громади (прибирання тротуарів, освітлення міста);
• 25,5 тисяч гривень — озеленення громади;
• 6,2 мільйона гривень — фінансова підтримка комунальних підприємств «Жилсервіс», «Жилкомсервіс» та «Енергоефект».

Повний звіт виконання бюджету громади за перший квартал 2024 року можна подивитися у проєктах рішень виконкому.

Читайте також:

• Субвенція з обласного бюджету: у «Авангард» планують закупити нові тренажери
• У 2023 році з міського бюджету виділили понад 41 мільйон на ЖКГ: на що витрачали гроші
• Вільногірський комбінат сплачує найбільші податки у міський бюджет: які це суми
• Допомога військовим з бюджету Вільногірська: як отримати

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

Для багатьох водіїв процес придбання нового автомобіля або його переоформлення супроводжується отриманням тимчасових номерних знаків.

Редакція Вільногірськ IN.UA розібралася у законодавчих нюансах використання транзитних номерів та пояснює, скільки часу на них можна пересуватися в умовах воєнного стану, щоб не отримати штраф від патрульної поліції.

Що таке транзитні номери та коли їх видають

Транзитний номерний знак — це спеціальний реєстраційний номер для тимчасового використання. Візуально він суттєво відрізняється від стандартних державних знаків: має червоне тло, на якому розміщені чотири цифри та дві літери.

Такі номери видаються сервісними центрами у випадках, коли транспортний засіб ще не зареєстрований або вже знятий з офіційного обліку, але має легально переміщуватися дорогами загального користування.

Транзитні номери є обов’язковими у таких типових ситуаціях:

• після придбання абсолютно нового автомобіля в автосалоні, коли власник ще не встиг поставити його на постійний облік;
• після зняття машини з обліку для подальшого продажу за кордон (новий власник отримує право тимчасово пересуватися на такому авто);
• для перевезення транспортного засобу без постійної реєстрації (наприклад, у випадках тимчасового ввезення з-за кордону або під час переоформлення на іншу юридичну особу).

Терміни використання: загальні правила та воєнний стан

Згідно з пунктом 7 урядової постанови № 1388, власники транспортних засобів зобов’язані зареєструвати або перереєструвати свої автомобілі протягом 10 діб після їх придбання, митного оформлення чи тимчасового ввезення на територію України.

Проте українське законодавство передбачає певні послаблення на період дії воєнного стану. Строк державної реєстрації офіційно продовжується на весь період воєнного стану. Після його припинення або скасування на всій території України (чи в окремих її місцевостях) власники матимуть рівно 90 днів для того, щоб зареєструвати свої транспортні засоби.

Головна законодавча пастка: чи можна їздити

Незважаючи на офіційне продовження строків реєстрації, для водіїв існує суворе обмеження. Фактично перереєстровувати авто та отримувати постійні білі номери під час війни не обов’язково — це можна відкласти на післявоєнний період (ті самі 90 днів).

Але ця пільга діє лише за однієї умови: якщо ви взагалі не збираєтеся користуватися цим транспортним засобом, і він просто стоїть у гаражі чи на парковці.

Закон чітко наголошує: експлуатація транспортних засобів, які не зареєстровані в уповноважених органах МВС і не мають відповідних постійних номерних знаків, на дорогах загального користування суворо забороняється. Відповідно, їздити на транзитних номерах місяцями, прикриваючись воєнним станом, не можна.

Штрафні санкції за порушення

Якщо патрульна поліція зупинить водія, який керує автомобілем на прострочених транзитних номерах (понад встановлені 10 діб), на нього чекає адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), штраф за керування незареєстрованим транспортним засобом становить 850 гривень.

Зазначимо, що водіям слід пам’ятати про один важливий нюанс: згідно з КУпАП, штраф за таке порушення не є одноразовим. Тобто, якщо після складання першого протоколу ви продовжите їздити на транзитних номерах і вас зупинять повторно, поліцейські знову випишуть штраф.

Читайте також:

Втрата бізнесу через війну: Міжнародний реєстр збитків розпочав прийом заяв від підприємців

Кабінет Міністрів України 7 січня 2026 року подав на розгляд Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу. Документ, розроблений Міністерством економіки, має замінити застаріле законодавство 1971 року та адаптувати український ринок праці до стандартів Європейського Союзу.

Після реєстрації законопроєкту в мережі почали ширитися чутки щодо його змісту, які спростували представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Що змінить новий Трудовий кодекс: ключові інновації

Проєкт Трудового кодексу розроблявся із залученням бізнесу, профспілок та міжнародних експертів. Його головна мета — легалізувати сучасні формати роботи та імплементувати понад 30 європейських директив.

Основні зміни передбачають:

• повну цифровізацію трудових відносин та можливість укладати договори онлайн;
• розширення переліку видів трудових договорів для легалізації фрілансу та віддаленої роботи;
• чітке визначення критеріїв трудових відносин для боротьби з тіньовою зайнятістю;
• новий, прозорий підхід до розрахунку мінімальної заробітної плати (погодинно та щомісяця);
• перехід інспекції праці до моделі, орієнтованої на запобігання порушенням, а не на штрафи.

Правда та міфи про новий Кодекс

Після публікації тексту документа в інтернеті з’явилося багато маніпуляцій. Уряд офіційно спростував найпоширеніші з них. У Міністерстві економіки наголошують, що багато тверджень у соцмережах є вирваними з контексту. Уряд надав офіційні роз’яснення щодо найбільш спірних питань.

Міф 1: Роботодавці зможуть безконтрольно стежити за працівниками

Правда: Відеоспостереження та моніторинг робочої пошти визначені у проєкті як крайні заходи контролю. Вони можливі лише за наявності об’єктивної необхідності та з обов’язковим попереднім інформуванням працівника. Кодекс вперше встановлює чіткі межі такого контролю, щоб захистити право людини на приватність, як це роблять у країнах ЄС.

Міф 2: У працівників заберуть відпустки

Правда: Тривалість основної щорічної відпустки не може бути меншою за 28 днів. Для тих, хто зараз має право на довшу відпустку, нічого не зміниться. Також зберігається додаткова відпустка за роботу у шкідливих чи важких умовах. Усі невикористані дні відпустки, накопичені до ухвалення нового кодексу, зберігаються та компенсуються за старими правилами.

Міф 3: Легалізується звільнення під час лікарняного

Правда: Проєкт не дозволяє припиняти трудові відносини під час хвороби чи відпустки. Роботодавець зможе видати наказ про звільнення у цей період, але офіційним днем звільнення буде вважатися перший робочий день після завершення лікарняного або відпустки. Усі соціальні гарантії на період тимчасової непрацездатності повністю зберігаються.

Міф 4: Людей змусять працювати понаднормово

Правда: Нормальна тривалість робочого часу залишається незмінною — 40 годин на тиждень. Понаднормова робота існує і зараз, але новий кодекс встановлює для неї жорсткі межі: базова норма — 180 годин на рік. За взаємною згодою сторін у колективному договорі цей ліміт можна збільшити, але не більше ніж до 250 годин на рік (абсолютний максимум — 48 годин на тиждень разом із понаднормовими). Підвищена оплата за такі години, а також за роботу у вихідні та вночі, зберігається.

Міф 5: Скасовуються гарантії для вагітних та батьків

Правда: Жодні чинні гарантії не скасовуються. Більше того, документ забороняє звільняти з ініціативи роботодавця працівників із дітьми до 1,5 року, дітей з інвалідністю, а також одиноких батьків із дітьми до 14 років. Додатково запроваджується оплачувана відпустка для догляду за дитиною загальною тривалістю 4 місяці (по 2 місяці індивідуально для кожного з батьків, або 4 місяці для одинокої матері/батька).

Міф 6: Профспілки втратять свої права

Правда: Проєкт містить окремі статті, які закріплюють право на свободу об’єднання та проведення колективних переговорів. За профспілками залишається пріоритетне право представляти інтереси трудового колективу, а роботодавець зобов’язаний проводити з ними консультації у визначених законом випадках.

Наразі уряд передав документ до Верховної Ради. Попереду — розгляд у першому читанні, після якого народні депутати, бізнес та профспілки зможуть вносити свої правки для подальшого фахового обговорення.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити