Виїзд за кордон: які документи потрібні для домашніх тварин?

Плануєте подорож за кордон із вашим домашнім улюбленцем? Для того щоб уникнути неприємностей на кордоні, необхідно заздалегідь підготувати всі необхідні документи та виконати відповідні процедури.

Що потрібно для перетину державного кордону з домашніми улюбленцем читайте у матеріалі Вільноногірськ.IN UA.

Основні вимоги:

1. Електронна ідентифікація (чіпування). Першим кроком є чіпування тварини. Ця процедура проводиться у ветеринарній клініці, і чіп містить унікальний код із даними про вашого улюбленця.

Важливо: усі аналізи та вакцинації, зроблені до чіпування, вважаються недійсними.

2. Ветеринарний паспорт. У цьому документі зазначена інформація про власника та тварину: кличка, порода, дата народження, дані про чіп, вакцинації та обробки від паразитів. Ветеринарний паспорт можна отримати в державній ветклініці або у Держпродспоживслужбі.

3. Щеплення проти сказу. Вакцинація має бути зроблена не пізніше ніж за 30 днів і не раніше ніж за 12 місяців до виїзду. Всі дані про щеплення повинні бути вклеєні у ветеринарний паспорт.

4. Комплексна вакцинація. Крім сказу, тварина має бути щеплена проти інших інфекційних хвороб (для собак: чума, парвовірус, лептоспіроз; для котів: панлейкопенія, кальцівіроз, герпесвірус).

5. Обробка від паразитів. Тварина має бути оброблена від бліх, кліщів та глистів. Дані про обробку також заносяться у ветеринарний паспорт.

6. Довідка про аналіз крові на титрування антитіл до сказу. Ця довідка підтверджує ефективність вакцинації проти сказу. Аналіз крові проводиться у схвалених ЄС лабораторіях через 30 днів після вакцинації. Термін дії довідки – 1 рік.

7. Форма 1-ВЕТ або ветеринарний сертифікат. Оформляється безпосередньо перед поїздкою (зазвичай за 1-3 дні) у ветеринарній клініці. Цей документ підтверджує, що тварина здорова і може перетинати кордон.

8. Переноска. Тварина має подорожувати у переносці, яка дозволяє їй вільно лежати і спати.

Як підготувати домашнього улюбленця до поїздки

Моральна підготовка тварини до подорожі допоможе зменшити її стрес і зробить поїздку комфортнішою.

Дайте тварині час звикнути до переноски. Для цього залиште вдома відкритою переноску покладіть улюблену ковдру чи іграшку, щоб створити відчуття безпеки для тварии.

Якщо є можливість, попрактикуйте короткі поїздки в автомобілі або інших видах транспорту, щоб тварина звикла до шуму й руху.

Додамо, що перевести за кордон одна людина може до п’яти тварин.

Читайте також:

• Як доглядати за домашніми тваринами взимку: поради
• До Дніпропетровщини масово мігрують дикі тварини та хижаки

8 серпня відзначають Всесвітній день котів – свято, присвячене одним із найпопулярніших домашніх улюбленців. З цієї нагоди зібрали цікаві факти про пухнастиків, які можуть здивувати навіть їхніх найвідданіших господарів.

Більше – на Вільногірськ IN.UA.

Коти живуть поруч із людьми набагато довше, ніж вважалося раніше

Довгий час вважалося, що першими приручили кішок стародавні єгиптяни – приблизно 4000 років тому. Однак у 2004 році французькі археологи на Кіпрі виявили поховання кішки, вік якої оцінюють у 9500 років. Знахідка свідчить, що історія співіснування людей і котів бере початок ще в добу неоліту.

Траур у Стародавньому Єгипті 

У Стародавньому Єгипті котів вважали священними тваринами. За свідченнями історика Геродота, смерть кішки була великою трагедією для родини – на знак жалоби всі її члени збривали собі брови.

Схожість з тиграми 

Генетично домашні коти дуже близькі до тигрів – їхній ДНК збігається приблизно на 95,6%. Саме спільне походження частково пояснює деякі звички наших улюбленців, зокрема те, що вони мітять територію, полюбляють гратися зі “здобиччю” та проводять багато часу уві сні.

Домінуюча лапа 

Подібно до людей, коти також мають перевагу у виборі домінуючої лапи, тобто можуть бути “правшами” або “лівшами”. Наукові спостереження демонструють певну гендерну закономірність – кішки найчастіше віддають перевагу правій лапі, тоді як коти частіше користуються лівою.

Відбиток носа 

Візерунок поверхні котячого носа є абсолютно унікальним, наче людські відбитки пальців. У природи немає повторів, тож двох котів із абсолютно ідентичними носами просто не існує.

Рекорд найдовшого кота в історії 

Домашні коти зазвичай здаються невеликими та вишуканими тваринами. Але серед них трапляються справжні велетні. Найдовшим котом у світі вважається мейн-кун на ім’я Стьюї, довжина якого сягала 123 сантиметрів. 

Найбагатший кіт у світі 

Найбагатшим котом у світі за версією Книги рекордів Гіннеса вважають Блекі. Після смерті його господаря-мільйонера кіт став спадкоємцем величезного статку – власник не залишив майно своїм родичам, а заповів Блекі близько 7 мільйонів фунтів стерлінгів.

Читайте також:

Перший догфест у Вільногірську: усім сподобався Тофі

У Запорізькій обласній клінічній лікарні успішно виконали пересадку нирки 17-річному Станіславу. Хлопець кілька років боровся з нирковою недостатністю та перебував у очікуванні на відповідного донора.

Про це йдеться на сайті Запорізької обласної державної адміністрації. 

До трансплантації хлопець тричі на тиждень їздив на гемодіаліз із Пʼятихаток до Запоріжжя. Дорога з пересадками займала цілий день. Додому вони з матірʼю Любовʼю поверталися близько першої години ночі. Пані Любов залишила роботу на залізниці, аби весь час бути поряд із сином. 

Жінка вже знала біль непоправної втрати – на війні загинув її старший син. Найбільшим страхом для неї було втратити й молодшого. Кожна поїздка до лікарні ставала для неї символом віри та надії на його одужання.

“Є донор – ці два слова ми чекали роками. Лікар запитав, чи ми згодні. Я одразу крикнула: “Звичайно!”, а син додав: “Я готовий!””, – згадує Любов. 

Коли лікар повідомив про те, що для Станіслава знайшли донорську нирку, вони одразу вирушили до Дніпра. Після підготовки донорського органа до пересадки медики разом із пацієнтом повернулися до Запоріжжя, де й виконали операцію з трансплантації.

Як зазначив завідувач відділення трансплантації та нефрології Запорізької обласної клінічної лікарні Євген Гайдаржа, медики підбирали для хлопця донорський орган із найвищим рівнем сумісності.

“Станіслав тривалий час перебував у листі очікування на трансплантацію. Для молодого пацієнта ми свідомо чекали на максимально сумісний донорський орган. Після появи донора команда діяла максимально оперативно, щоб скоротити час холодової ішемії”, – каже він. 

Наразі Станіслав почувається добре та вже будує плани на майбутнє: 

“Я мрію вступити до університету і стати юристом, мрію подорожувати Україною. Хочу побувати в Одесі, Києві, Харкові, Ужгороді, Чернівцях – скрізь. Але найбільше хочу просто жити у нашій мирній країні”, – каже хлопець.

Читайте також:

Оформлення лікарняних та електронних рецептів: нові правила видачі медичних документів в Україні