Як Доля знайшла свій дім

Самотня собака на узбіччі дороги привернула увагу Олександра Словачевського ще в грудні 2023 року. Вона не підходила до людей, а поруч стояли миски з їжею та водою, ніби хтось намагався допомогти. Олександр не зміг забути про тварину і почав регулярно приїздити, щоб підгодувати її. Так почалася історія порятунку собаки на ім’я Доля, яка після багатьох спроб нарешті знайшла новий дім.

Деталі цієї історії читайте на Вільногірськ.IN.UA

Перша зустріч із Долею

Чоловік вперше побачив собаку Долю в грудні 2023 року, коли їхав до Жовтих вод з іншими тваринами. 

“Ми побачили собаку, вирішили до неї підійти, покликали, але вона не підходила. На узбіччі траси стояли миски з їжею та водою. Тоді ми зрозуміли, що собака сидить тут вже давно. Вона так і не підійшла до наших рук і ми поїхали далі”, – каже Олександр. 

Спроби порятунку 

Чоловік зізнається, що собака не виходила з його думок, тож через деякий час він знову приїхав уже з їжею та водою. Відтоді Олександр періодично навідувався до собаки – або цілеспрямовано, або коли проїжджав повз.

“Написали в соцмережах допис про цю собаку із закликом її годувати. Поставили їй будку, але вона не захотіла в неї йти. Дівчата їй давали сімпаріку, щоб відігнати кліщів”, – розповідає чоловік. 

Згодом Олександр вийшов на відловлювача тварин. Він приїхав та намагався піймати її пів дня, але це було безуспішно. 

“Потім, коли в наше місто приїздила стерилізація, ми попросили їх, щоб вони впіймали Долю. До неї навідувалися два рази. Перший раз в неї потрапили з шприцемета, але забігла в соняшники. Другий раз приїхали і також стріляли з шприцемета, вона знову забігла в соняшники”, – ділиться Олександр Словачевський.

Пізніше чоловік домовився з відловлювачем з Кривого Рогу на імʼя Володимир і все вийшло. 

“До ветеринара собаку не повезли, оскільки у нас в місті немає кваліфікованого ветеринара та ми не знали, як вона відреагує на те, що ми повеземо її в інше місто”, – каже Олександр. 

Собаку відвезти до нової власниці – жінки, яка також підкормлювала тварину та мешкає в селі Райдужне. 

“Після того, як ми врятували цю собаку, декілька жінок написали мені, що також годували її. Одна з них сказала, що помітила її ще в березні 2022 року, коли люди масово виїзжали з країни і скоріш за все її там залишили”, – повідомляє Олександр. 

Також Олександр надав пораду, як діяти у випадку, якщо ви побачили поранену тварину. 

“Коли людина бачить поранену людину, вона викликає швидку допомогу або везе людину в лікарню, так само треба поводитися із тваринами”, – радить чоловік. 

Читайте також: 

• Ветеринарна допомога та опіка над тваринами у Вільногірську: як працюють зоозахисники
• Стерилізація безпритульних тварин у Вільногірську: коли чекати фінансування?

У Запорізькій обласній клінічній лікарні успішно виконали пересадку нирки 17-річному Станіславу. Хлопець кілька років боровся з нирковою недостатністю та перебував у очікуванні на відповідного донора.

Про це йдеться на сайті Запорізької обласної державної адміністрації. 

До трансплантації хлопець тричі на тиждень їздив на гемодіаліз із Пʼятихаток до Запоріжжя. Дорога з пересадками займала цілий день. Додому вони з матірʼю Любовʼю поверталися близько першої години ночі. Пані Любов залишила роботу на залізниці, аби весь час бути поряд із сином. 

Жінка вже знала біль непоправної втрати – на війні загинув її старший син. Найбільшим страхом для неї було втратити й молодшого. Кожна поїздка до лікарні ставала для неї символом віри та надії на його одужання.

“Є донор – ці два слова ми чекали роками. Лікар запитав, чи ми згодні. Я одразу крикнула: “Звичайно!”, а син додав: “Я готовий!””, – згадує Любов. 

Коли лікар повідомив про те, що для Станіслава знайшли донорську нирку, вони одразу вирушили до Дніпра. Після підготовки донорського органа до пересадки медики разом із пацієнтом повернулися до Запоріжжя, де й виконали операцію з трансплантації.

Як зазначив завідувач відділення трансплантації та нефрології Запорізької обласної клінічної лікарні Євген Гайдаржа, медики підбирали для хлопця донорський орган із найвищим рівнем сумісності.

“Станіслав тривалий час перебував у листі очікування на трансплантацію. Для молодого пацієнта ми свідомо чекали на максимально сумісний донорський орган. Після появи донора команда діяла максимально оперативно, щоб скоротити час холодової ішемії”, – каже він. 

Наразі Станіслав почувається добре та вже будує плани на майбутнє: 

“Я мрію вступити до університету і стати юристом, мрію подорожувати Україною. Хочу побувати в Одесі, Києві, Харкові, Ужгороді, Чернівцях – скрізь. Але найбільше хочу просто жити у нашій мирній країні”, – каже хлопець.

Читайте також:

Оформлення лікарняних та електронних рецептів: нові правила видачі медичних документів в Україні

Наприкінці липня, у Лихівській селищній раді провели перше засідання комісії, яка займається підготовкою пропозицій щодо отримання державної субвенції для забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу. 

Про це повідомляють Новини Лихівської громади. 

Під час засідання комісії, 31 липня, учасники розглянули питання щодо визначення потреби у забезпеченні житлом дитячих будинків сімейного типу, створених у 2026 році, а також тих, що були тимчасово переміщені в межах України та мають намір повернутися до місця свого функціонування або здійснити повторне переміщення у 2026 році.

Під час роботи комісії було сформовано пропозиції щодо потреби у житлі для дитячих будинків сімейного типу. Відповідний протокол із рішенням комісії після затвердження виконкомом Лихівської селищної ради передадуть до Дніпропетровської обласної військової адміністрації для подальших дій.

Лихівська селищна рада й надалі реалізує заходи в межах державної політики щодо підтримки дитячих будинків сімейного типу та створення належних умов для проживання, виховання й розвитку дітей, які потребують особливої уваги та турботи.

Читайте також:

Від гуртожитку для ВПО до майбутнього музею: чим сьогодні живе Лихівська громада