Ольга Роговенко вже багато років опікується притулком для котів, де нині проживає понад 30 пухнастиків. З настанням холодів робота завжди додається. Ми поспілкувалися з власницею притулку у Вільногірську та розпитали, як вона готує своїх підопічних до зимових холодів.

Читайте на Вільногірськ IN.UA

Котячий притулок у Вільногірську

Пані Ольга власноруч, разом із однодумцями, побудувала та продовжує вдосконалювати оселю для котів. Притулок знаходиться на перехресті вулиць Степної та Ентузіастів, неподалік від колишнього хлібного заводу, за гаражем номер 50.

Наразі там проживає понад 30 котів і з кожним днем їх стає все більше. 

“В нас є піч, я топлю її зранку та ввечері кожного дня. Проблема лише в тому, що постійно потрібні дрова. Я сама їх пиляю та збираю по дорозі сюди (до притулку). Хоча це звісно важко”, – розповіла Ольга. 

Власниця притулку також розповіла про підтримку людей. Вже є матеріали для  утеплення дверей і вольєра на зиму.

Пізніше, за словами Ольги, планується латання даху, що протікає, та інші ремонтні роботи. Також із різних дитячих садочків та ліцеїв надходить допомога у вигляді круп та кормів. 

“Котикам необхідне тільки найкраще”, — каже Ольга.  

Всі вони нагодовані та забезпечені усім необхідним, є навіть купа іграшок, з якими молоді коти полюбляють гратися. В кожного є свій улюблений куточок та мисочка. Про них вона добре дбає та готова розповідати про кожного годинами. 

“У кожного котика тут є своя, власна історія, як вони тут опинилися”, – додала Ольга, наглядаючи за тим, як всі вони граються. 

Всі стерилізовані, щеплені від глистів і бліх, а також отримують лікування у дніпропетровських ветеринарних клініках. Часто до притулку підкидають котиків із пораненнями, щоб їх врятувати. На жаль, дуже рідко хтось приходить, аби забрати когось із них додому. Тому більшість залишаються під наглядом своєї рятівниці.

Усі котики в притулку веселі та ласкаві, обожнюють увагу та пестощі. Звісно ж є і ті, хто має складний характер, або через свій вік вже не можуть бути надто грайливими. Та всі вони заслуговують на любов. 

Якщо маєте бажання взяти котика або допомогти власниці притулку, ви можете зателефонувати їй за номером: +380 (68) 027 54 65 

Редакція Вільногірськ IN.UA запрошує вас завітати до котячого притулку та погратися з його жителями. Будь-яка допомога тут завжди вітається!

Читайте також:

• Безпритульні тварини Вільногірська: як місцеві піклуються про тварин
• На Дніпропетровщині помітили двох лосів, які не є характерними для регіону: тварини вимушено мігрують

Кінець листопада принесе мінливу температуру: тиждень почнеться з прохолоди, а в середині — дещо потеплішає до +13°, після чого знову спаде.

Більше про прогноз погоди читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Погода у Вільногірську

Понеділок, 24 листопада: максимальна температура становитиме +12°, мінімальна — +2°.

Вівторок, 25 листопада: очікується до +10° удень та +5° вночі.

Середа, 26 листопада: температурний діапазон складе від +9° до +10°.

Четвер, 27 листопада: прогнозується потепління до +13°, мінімальна температура — +6°.

П’ятниця, 28 листопада: день принесе до +10°, нічна температура — +6°.

Субота, 29 листопада: температури знизяться: мінімум +3°, максимум +7°.

Неділя, 30 листопада: тиждень завершиться прохолодою — до +6° удень.

Україна багата на культурні скарби, і в різних куточках країни можна знайти унікальні місця, де збережено історію та традиції.

Раніше редакція вже розповідала про музеї у Верхньодніпровську та у Вільногірську. У цьому матеріалі ми знайомимо читачів із музеєм у Татарові — невеликому, але дуже змістовному простору, де зібрані речі карпатського побуту та старожитностей. Тут кожен експонат доповнює уявлення про життя місцевих мешканців минулих поколінь.

Життя Карпат у музейних експонатах

Музей у Татарові існує трохи більше чотирьох років і працює на громадських засадах. Його експозиція зібрана завдяки місцевим мешканцям та ентузіастам будинку культури, які щедро передавали старовинні речі — від взуття та одягу до побутових предметів.

Особливу увагу привертають постоли та цябути — дерев’яне взуття, що носили на вовняні шкарпетки. Вони виготовлялися вручну і передавалися в родинах з покоління в покоління. 

“Якщо замочити постоли у воді, вони знову стають м’якими”, — розповідає директорка місцевого Центру культури Марія Завальнюк.

Окремий розділ музею присвячений вишиванкам та народному одягу: чоловічі та жіночі сорочки, запаски, фартухи – усе вишито вручну, деякі сорочки датовані понад сторіччям. Тут можна побачити різноманіття регіональних технік вишивки та стилів, що передавалися з покоління в покоління.

Ікони на шкірі та образи з минулого

Особливу увагу привертають ікони, намальовані на шкірі, подаровані музею місцевими мешканцями. Деяким понад 85 років, і вони збереглися майже у первісному вигляді. Є також вишиті картини хрестиком, післявоєнні фотографії з дівчатами у вінках та бендах, фотокартки наречених і подружок.

Навіть маленькі деталі побуту оживають: дитячі люльки, старовинні графіни, машинки для прядіння вовни, січкарні для сіна, домри, геблики, рубанки та ручні дрелі – усе це допомагає уявити повсякденне життя карпатських родин минулих десятиліть.

Місце, як жива хата

Музей працює не просто як просто зібрання старовинних речей — це кімната-експозиція, тут можна відчути атмосферу бабусиної хати. Лавки по периметру, справжні господарські предмети та дрібниці, які принесли місцеві жителі, що допомагають відвідувачам зануритися у побут минулого.

Пані Марія розповідає, що найбільше дивуються діти — для них майже всі експонати незнайомі, адже багато таких речей уже давно зникли з побуту. Старовинні телефони, магнітофони, пральні машинки чи навіть справжні писанки, яким понад десять років, вони бачать уперше. А дорослі ж відвідувачі часто впізнають у цих предметах те, що колись було в їхніх родинах.

Читайте також:

Редакція Вільногірськ IN.UA запускає опитування аудиторії: ваша думка допоможе нам ставати кращими