Як котячий притулок у Вільногірську готується до зими

Ольга Роговенко вже багато років опікується притулком для котів, де нині проживає понад 30 пухнастиків. З настанням холодів робота завжди додається. Ми поспілкувалися з власницею притулку у Вільногірську та розпитали, як вона готує своїх підопічних до зимових холодів.

Читайте на Вільногірськ IN.UA

Котячий притулок у Вільногірську

Пані Ольга власноруч, разом із однодумцями, побудувала та продовжує вдосконалювати оселю для котів. Притулок знаходиться на перехресті вулиць Степної та Ентузіастів, неподалік від колишнього хлібного заводу, за гаражем номер 50.

Наразі там проживає понад 30 котів і з кожним днем їх стає все більше. 

“В нас є піч, я топлю її зранку та ввечері кожного дня. Проблема лише в тому, що постійно потрібні дрова. Я сама їх пиляю та збираю по дорозі сюди (до притулку). Хоча це звісно важко”, – розповіла Ольга. 

Власниця притулку також розповіла про підтримку людей. Вже є матеріали для  утеплення дверей і вольєра на зиму.

Пізніше, за словами Ольги, планується латання даху, що протікає, та інші ремонтні роботи. Також із різних дитячих садочків та ліцеїв надходить допомога у вигляді круп та кормів. 

“Котикам необхідне тільки найкраще”, — каже Ольга.  

Всі вони нагодовані та забезпечені усім необхідним, є навіть купа іграшок, з якими молоді коти полюбляють гратися. В кожного є свій улюблений куточок та мисочка. Про них вона добре дбає та готова розповідати про кожного годинами. 

“У кожного котика тут є своя, власна історія, як вони тут опинилися”, – додала Ольга, наглядаючи за тим, як всі вони граються. 

Всі стерилізовані, щеплені від глистів і бліх, а також отримують лікування у дніпропетровських ветеринарних клініках. Часто до притулку підкидають котиків із пораненнями, щоб їх врятувати. На жаль, дуже рідко хтось приходить, аби забрати когось із них додому. Тому більшість залишаються під наглядом своєї рятівниці.

Усі котики в притулку веселі та ласкаві, обожнюють увагу та пестощі. Звісно ж є і ті, хто має складний характер, або через свій вік вже не можуть бути надто грайливими. Та всі вони заслуговують на любов. 

Якщо маєте бажання взяти котика або допомогти власниці притулку, ви можете зателефонувати їй за номером: +380 (68) 027 54 65 

Редакція Вільногірськ IN.UA запрошує вас завітати до котячого притулку та погратися з його жителями. Будь-яка допомога тут завжди вітається!

Читайте також:

• Безпритульні тварини Вільногірська: як місцеві піклуються про тварин
• На Дніпропетровщині помітили двох лосів, які не є характерними для регіону: тварини вимушено мігрують

Олександр Зінченко — людина, чиє життя вже багато років присвячене дитячій душі. Сьогодні він не лише допомагає малечі долати внутрішні кризи як фаховий психотерапевт, а й будує для них безпечний простір у площині художнього слова.

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA

Шлях Олександра до дитячої книги прокладений крізь роки психотерапевтичної практики. А робота в гуманітарній сфері та участь у евакуації після початку повномасштабного вторгнення лише посилили його бажання писати саме для маленьких читачів. 

“Я дитячий психотерапевт, і все моє життя присвячене психотерапії та дітям. З початку повномасштабного вторгнення я тривалий час працюю у гуманітарній сфері, зокрема на евакуації, і вся моя діяльність завжди пов’язана з підтримкою дітей”, — каже психотерапевт. 

Казки Олександра про військових і написані на основі реальних подій. Вони допомагають малечі зрозуміти складні ситуації та емоції через безпечні метафори.

“Найважче говорити про смерть. Я не уникаю таких тем, як смерть, як війна, тобто мої казки написані на основі реальних історій військовослужбовців, — каже психотерапевт. — Все це побудовано на безпечних метафорах для дітей. Тобто ці казки не травмують, вони гарно все пояснюють. Таким чином, майстерне використання метафор забезпечує дітям здорову психіку. І допомагає їм розуміти про що йде мова в цих казках”. 

Олександр додає, що його казки створюють місток між дитячими емоціями та реальністю. Це допомагає малечі розуміти складні почуття і події навколо. 

“Ці історії на часі. Вони пояснюють реальність через казку та показують боротьбу світла і пітьми”, — підсумовує Олександр Зінченко.

Цільовою аудиторією є діти віком від 4 до 10 років. 

“Дві казки — це 8-10 років, всі інші — 4-6 років”, — пояснює автор. 

Казки Олександра Зінченка поки що не побачили світ. Сам автор називає кілька причин. 

“Перший момент — моя неосвіченість у друкарській діяльності. Другим моментом є те, що у мене немає ілюстрацій до моїх казок”, — зізнається психотерапевт. 

Наразі в його доробку сім казок, проте готові ілюстрації є лише для однієї з них. 

“Зараз я працюю над тим, щоб у проєкті зʼявилися ілюстрації у спільній колаборації з коледжем культури”, — каже Олександр. 

За словами Олександра Зінченка, книги можуть вийти друком орієнтовно влітку, коли питання ілюстрацій буде закрито. 

Читайте також:

Які книги почитати на зимових канікулах

Два дні журналістка Вільногірськ IN.UA намагалася поспілкуватися з головним інженером КП “Жилкомсервіс” Віталієм Федоренком щодо ситуації з посипкою доріг у місті. Телефонні коментарі посадовець відмовився надавати, наполягаючи на особистій зустрічі. Утім, домовленості так і не завершилися розмовою по суті — натомість журналістка перевірила на собі, в якому стані нині вулиці Вільногірська.

Деталі читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

“По телефону не спілкуюсь”: як починалася комунікація

Ситуація з ожеледицею та посипкою доріг у Вільногірську вже не перший тиждень викликає занепокоєння мешканців. Саме тому журналістка Вільногірськ IN.UA звернулася за коментарем до головного інженера КП “Жилкомсервіс” Віталія Федоренка — підприємства, яке безпосередньо займається посипкою доріг.

Втім, цього разу телефоном посадовець спілкуватися відмовився. Хоча раніше журналістка вже була знайома з Віталієм Федоренком і вони неодноразово спілкувалися телефоном, цього разу він наполягав на особистій зустрічі — за умови пред’явлення журналістського посвідчення.

Дорога до “Жилкомсервісу”: півгодини через слизьку “кашу”

Журналістка вирішила вийти завчасно, щоб перевірити, чи безпечно дістатися до “Жилкомсервісу” пішки від редакції.

Половину шляху довелося долати близько пів години — по слизьких тротуарах, вкритих “кашею” з розталого снігу та матеріалу для посипки. Місцями пересування було небезпечним, а калюжі з талої води ускладнювали прохід.

Саме під час цього шляху Віталій Федоренко зателефонував журналістці.

У телефонній розмові посадовець повідомив, що терміново виїхав у робочих справах і цього дня зустрічі вже не буде.

“Я терміново поїхав по робочим справам. Зустрінемось завтра. Але ж ви розумієте, що в місті багато проблем, тому зранку зателефонуйте — і я скажу, на який час”, — повідомив Федоренко.

Звичайно, ми чудово розуміємо, що у керівника комунальних служб завжди багато роботи і обмаль часу. Саме тому і пропонуємо зручний і швидкий формат співпраці телефоном. Тим більш, що ми давно знайомі. Прикро, що нас сприймають з підозрою.

“Горять звіти”: другого дня зустріч знову не відбулася

Наступного дня журналістка знову зв’язалася з Віталієм Федоренком, аби уточнити час зустрічі. Цього разу, за словами журналістки, він був люб’язним, однак повідомив, що часу немає ані на особисту зустріч, ані на телефонну розмову.

Посадовець пояснив це терміновими звітами та постійними поїздками містом. Також він зазначив, що наразі немає сильних морозів, тож усі запитання можна поставити в понеділок.

У розмові Віталій Федоренко також повідомив, що не володіє повною інформацією щодо посипки доріг. За його словами, на балансі КП “Жилкомсервіс” перебуває чотири трактори для посипки, однак підприємство є лише виконавцем робіт.

Робота головним комунальником міста доволі невдячна в моральному і психологічному аспекті. Як не старайся, більше ніж дозволяє бюджет і штат зробити не вийде. А містяни хочуть бачити результат, і бажано негайно. 

От наприклад чотири трактори – це багато чи мало для такого міста, як Вільногірськ? Водіїв у нас теж чотири, чи двох вже мобілізували? Вся техніка на ходу, чи один трактор вже розбираємо на запчастини, бо ремонтувати немає коштів? Двірників вистачає? Посипати є чим? Якщо є, то наскільки вистачить? 

Ніякої військової таємниці ми не випитуємо, щоб зустрічатися особисто. І наш дзвінок, це чудова можливість для пана Віталія показати містянам, що він реально компетентний спеціаліст, який в умовах обмежених можливостей робить все від нього належне. Та ж ні. Приходьте в понеділок.    

Чого чекати далі: морози й стара проблема

На понеділок журналістка Вільногірськ IN.UA знову намагатиметься зустрітися з головним інженером, аби поставити всі запитання, які хвилюють мешканців громади.

Це особливо актуально з огляду на прогноз погоди: на вихідні синоптики передають морози. Після відлиги на дорогах лишається волога, яка при морозі швидко перетворюється на ожеледицю — небезпечну і для пішоходів, і для водіїв.

Дуже сподіваємось, що здоровий глузд переможе формалізм і швидка комунікація з громадою все ж можлива.

Редакція Вільногірськ IN.UA продовжить стежити за ситуацією та інформувати читачів про розвиток подій.

Читайте також:

Посипають, але не всюди: яка ситуація з дорогами та тротуарами у Вільногірську