Як котячий притулок у Вільногірську готується до зими

Ольга Роговенко вже багато років опікується притулком для котів, де нині проживає понад 30 пухнастиків. З настанням холодів робота завжди додається. Ми поспілкувалися з власницею притулку у Вільногірську та розпитали, як вона готує своїх підопічних до зимових холодів.

Читайте на Вільногірськ IN.UA

Котячий притулок у Вільногірську

Пані Ольга власноруч, разом із однодумцями, побудувала та продовжує вдосконалювати оселю для котів. Притулок знаходиться на перехресті вулиць Степної та Ентузіастів, неподалік від колишнього хлібного заводу, за гаражем номер 50.

Наразі там проживає понад 30 котів і з кожним днем їх стає все більше. 

“В нас є піч, я топлю її зранку та ввечері кожного дня. Проблема лише в тому, що постійно потрібні дрова. Я сама їх пиляю та збираю по дорозі сюди (до притулку). Хоча це звісно важко”, – розповіла Ольга. 

Власниця притулку також розповіла про підтримку людей. Вже є матеріали для  утеплення дверей і вольєра на зиму.

Пізніше, за словами Ольги, планується латання даху, що протікає, та інші ремонтні роботи. Також із різних дитячих садочків та ліцеїв надходить допомога у вигляді круп та кормів. 

“Котикам необхідне тільки найкраще”, — каже Ольга.  

Всі вони нагодовані та забезпечені усім необхідним, є навіть купа іграшок, з якими молоді коти полюбляють гратися. В кожного є свій улюблений куточок та мисочка. Про них вона добре дбає та готова розповідати про кожного годинами. 

“У кожного котика тут є своя, власна історія, як вони тут опинилися”, – додала Ольга, наглядаючи за тим, як всі вони граються. 

Всі стерилізовані, щеплені від глистів і бліх, а також отримують лікування у дніпропетровських ветеринарних клініках. Часто до притулку підкидають котиків із пораненнями, щоб їх врятувати. На жаль, дуже рідко хтось приходить, аби забрати когось із них додому. Тому більшість залишаються під наглядом своєї рятівниці.

Усі котики в притулку веселі та ласкаві, обожнюють увагу та пестощі. Звісно ж є і ті, хто має складний характер, або через свій вік вже не можуть бути надто грайливими. Та всі вони заслуговують на любов. 

Якщо маєте бажання взяти котика або допомогти власниці притулку, ви можете зателефонувати їй за номером: +380 (68) 027 54 65 

Редакція Вільногірськ IN.UA запрошує вас завітати до котячого притулку та погратися з його жителями. Будь-яка допомога тут завжди вітається!

Читайте також:

• Безпритульні тварини Вільногірська: як місцеві піклуються про тварин
• На Дніпропетровщині помітили двох лосів, які не є характерними для регіону: тварини вимушено мігрують

Тиждень Масниці — це час млинців, гучних гулянь і стародавніх традицій, коли родини та друзі збираються разом, щоб весело проводити час і очистити серце перед постом.

Коли святкувати Масницю у 2026 році

Масниця святкується протягом тижня перед Великим постом, а її дати залежать від святкування Великодня. У 2026 році православний Великдень припадає на 12 квітня, тож Масниця в Україні розпочнеться 16 лютого і триватиме до 22 лютого.

Традиції Масниці

Кожен день Масниці мав власну назву та особливі традиції: 

• Понеділок — “зустріч”. У цей день робили крижані гірки. Наші предки вірили: чим далі ковзають сани і чим гучніший сміх над горою, тим щедрішим буде врожай.
  
  
• Вівторок — “загравання”. Організовували веселі ігрища, а за участь у розвагах пригощали млинцями.
  
  
• Середа — “ласунка”. Господині готували безліч смаколиків і накривали багаті столи, головною стравою яких, звісно, були млинці.
  
  
• Четвер — “розгуляй”. Починалися гучні вечірні та нічні гуляння: танці, співи та забави до самого світанку.
  
  
• П’ятниця — “тещині вечори”. Зяті запрошували в гості тещ і пригощали їх млинцями.
  
  
• Субота — “посиденьки зовиці”. Молода невістка приймала рідних та близьких у гості.
  
  
• Неділя — “прощена неділя”. У цей день за народними та релігійними традиціями люди просили вибачення у близьких, щоб увійти в піст із чистим серцем.
  
  

Про це повідомляє ЕтноХата. 

Читайте також:

Рецепти млинців до Масниці: підбірка

Олександр Зінченко — людина, чиє життя вже багато років присвячене дитячій душі. Сьогодні він не лише допомагає малечі долати внутрішні кризи як фаховий психотерапевт, а й будує для них безпечний простір у площині художнього слова.

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA

Шлях Олександра до дитячої книги прокладений крізь роки психотерапевтичної практики. А робота в гуманітарній сфері та участь у евакуації після початку повномасштабного вторгнення лише посилили його бажання писати саме для маленьких читачів. 

“Я дитячий психотерапевт, і все моє життя присвячене психотерапії та дітям. З початку повномасштабного вторгнення я тривалий час працюю у гуманітарній сфері, зокрема на евакуації, і вся моя діяльність завжди пов’язана з підтримкою дітей”, — каже психотерапевт. 

Казки Олександра про військових і написані на основі реальних подій. Вони допомагають малечі зрозуміти складні ситуації та емоції через безпечні метафори.

“Найважче говорити про смерть. Я не уникаю таких тем, як смерть, як війна, тобто мої казки написані на основі реальних історій військовослужбовців, — каже психотерапевт. — Все це побудовано на безпечних метафорах для дітей. Тобто ці казки не травмують, вони гарно все пояснюють. Таким чином, майстерне використання метафор забезпечує дітям здорову психіку. І допомагає їм розуміти про що йде мова в цих казках”. 

Олександр додає, що його казки створюють місток між дитячими емоціями та реальністю. Це допомагає малечі розуміти складні почуття і події навколо. 

“Ці історії на часі. Вони пояснюють реальність через казку та показують боротьбу світла і пітьми”, — підсумовує Олександр Зінченко.

Цільовою аудиторією є діти віком від 4 до 10 років. 

“Дві казки — це 8-10 років, всі інші — 4-6 років”, — пояснює автор. 

Казки Олександра Зінченка поки що не побачили світ. Сам автор називає кілька причин. 

“Перший момент — моя неосвіченість у друкарській діяльності. Другим моментом є те, що у мене немає ілюстрацій до моїх казок”, — зізнається психотерапевт. 

Наразі в його доробку сім казок, проте готові ілюстрації є лише для однієї з них. 

“Зараз я працюю над тим, щоб у проєкті зʼявилися ілюстрації у спільній колаборації з коледжем культури”, — каже Олександр. 

За словами Олександра Зінченка, книги можуть вийти друком орієнтовно влітку, коли питання ілюстрацій буде закрито. 

Читайте також:

Які книги почитати на зимових канікулах