Як надаватимуть медичну допомогу жінкам та дітям у Вільногірську: результати зустрічі містян з владою

Гінекологічне відділення у повному складі переведуть у приміщення центральної лікарні, а для лікування дітей шукатимуть педіатра, якому запропонують гідну заробітну плату та комунальну квартиру для проживання у Вільногірську. Про це зазначив директор центральної лікарні Ігор Яцевич. Ці та інші питання обговорювали жителі Вільногірська на сьогоднішній зустрічі з владою міста.

Деталі пояснює Вільногірськ IN.UA.

Вільногірці зустрілися з керівництвом міста та ЦМЛ

Сьогодні, 15 березня, у приміщення міської ради жителі Вільногірська зустрілися з міським головою Володимиром Василенко, директором ЦМЛ Ігорем Яцевичем, депутатом Антоном Боклагом та завідувачем гінекологічного відділення Олегом Алмазовим. Головним питанням на зустрічі було переформатування Вільногірської центральної лікарні.

«Ми зараз шукаємо лікаря педіатра, вакансія відкрита. Якщо дитина хворіє, батьки повинні звернутися за допомогою до свого сімейного лікаря. Після шостої години вечора вони звертаються до приймального відділення, чергового лікаря. Той своєю чергою може відправити хворого по трьох медичним маршрутам: до лікарень міста Кам’янське та в Дніпро», — зазначив директор центральної лікарні Ігор Яцевич.

На питання щодо алгоритму надання допомоги дітям сімейними лікарями Яцевич не відповів. 

«Ми не маємо досвіду і головне дозволу працювати з дітьми. Я не маю юридичного права надавати дітям допомогу. Але як лікар я зобов’язана надати йому допомогу», —  розповідає в.о. завідувача анестезіологічного відділення з ліжками інтенсивної терапії Віта Солтановська.

Платні послуги лікарні

Освітяни ставили питання щодо платних послуг лікарні, а це обов’язкові обстеження під час медичного огляду, який вони проходять раз на рік.

«Мене бентежить той факт, що вже флюорографія стала платною послугою, коштує 55 гривень. Це за умови, якщо сімейний лікар не надасть направлення. А вона його не дає. Надасть тільки за умови, якщо в родину повернулася людина з місць позбавлення волі. Або ж якби я спілкувалася з хворою людиною», — зауважує вільногірка Інна.

Міський голова Володимир Василенко пообіцяв окремо розглянути питання медичного огляду для освітян. Крім того, Ігор Яцевич зазначив, що гінекологічне відділення переведуть у центральну будівлю лікарні у повному складі та за всіма медичними нормами.

«Я не задоволена зустріччю. Питання підняли всі, але, на жаль, відповіді звучали неоднозначні. Я сподівалася почути більш конкретні строки. Коли саме перенесуть гінекологічне відділення. Коли зроблять ремонт. Питань залишилося ще більше. Все йде до того, що відділення дитяче зачинять, бо наша лікарня не виконує вимоги НСЗУ», — припускає вільногірка Олеся.

Повну зустріч жителів Вільногірська з владою міста можна подивиться на Facebook Вільногірськ IN.UA за посиланням.

Читайте також:

• Гінекологічне відділення планують перевести у центральну будівлю Вільногірської лікарні
• 5 мільйонів на рік: Вільногірська лікарня планує залучати нових спеціалістів
• У Вільногірську більше немає окремого дитячого стаціонару: де прийматимуть дітей у разі невідкладної допомоги

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

З одного спонтанного рішення почалася історія, яка змінила життя не лише Ірини Іванової з Водяного, а й долі дітей, що потребували родини. 

Деталі — у матеріалі Вільногірськ IN.UA. 

З чого все почалося

Рішення стати патронатною родиною часто народжується не з плану, а з відчуття. Саме так сталося і в цій історії — поштовхом стала війна та велика кількість дітей, які потребували допомоги.

“Почалася війна, і було дуже багато діток. В інтернеті писали, що треба брати дітей. Я пройшла навчання, і якось так — підійшла до чоловіка і кажу: “Треба, давай спробуємо”. І все”, — згадує Ірина Іванова. 

Примітка. Патронатна родина — це форма тимчасового догляду за дитиною, що опинилася у складних життєвих обставинах та потребує захисту на нетривалий проміжок часу. 

Перші дні патронату та перші труднощі 

Ірина стала першою патронатною вихователькою у своїй громаді. Перший досвід виявився емоційно складним, незважаючи навіть на те, що вона — мати п’яти біологічних дітей.

“Перший випадок — це дівчинка з інвалідністю, підтримка рідних та команди була дуже необхідна, так як були труднощі. Я навіть телефонувала старості нашої громади та казала, що більше не хочу бути патронатною вихователькою. А вона говорила — зателефонуєш зранку , а зранку я вже їй не дзвонила”, — каже Ірина. 

З часом труднощі почали відступати, а родина — зміцнюватися .

“Місяць, два,  та вже три роки — і ти розумієш, що це твоє покликання. Ми стали великою командою”, — додає Ірина. 

Як троє братів знайшли постійний дім 

Підсумовуючи, Ірина стала патронатною вихователькою для 13 дітей. Згодом подружжя взяло під опіку трьох братів-підлітків. Один із них мав складну історію та проблеми із законом.

“Він крав, бешкетував, усе ламав. Але ми переживали, що якщо його віддамо, його не зрозуміють. І зрозуміли, що ці діти народжені сердцем, вони наші”, — каже Ірина. 

Попри страхи, родина вирішила не відступати: 

“Звісно, думали: а раптом не впораємось? Але потім: а що, впораємось. І впоралися”, — ділиться жінка. 

Сьогодні хлопці залишаються частиною сімʼї, один з них, навіть після досягнення повноліття. 

“Він вже документально вибув, йому 18 років. Але нікуди від нас не пішов — живе з нами”, — розповідає Ірина Іванова. 

Для майбутніх патронатних вихователів Ірина має пораду: не боятися зробити перший крок. Страх, втома і бажання опустити руки — це нормально. Головне у такі моменти — мати підтримку та людей, які скажуть “Ми з усім впораємося” або запитає “Як ти сьогодні?”. Ними можуть стати рідні та близькі, фахівці соціальної служби або члени міждисциплінарної команди.

Сьогодні у великій родині виховується одразу 11 дітей — як рідні, так і ті, хто потребує тимчасового захисту або постійного дому. І, попри всі труднощі, вони живуть, як єдине ціле. 

“У нас немає ревнощів. Ми всі, як рідні. Якщо є проблема — вирішуємо разом. Це такий фундамент сімʼї”, — підсумовує Ірина 

Читайте також:

Єдина патронатна родина у Вільногірську: як живе сім’я Слісаренків і чому залишаються без належної підтримки

Кабінет Міністрів України затвердив правила проведення конкурсів для митців та виробників контенту в межах президентської ініціативи “1000 годин українського контенту”. Держава готова інвестувати мільярди гривень у створення якісних вітчизняних фільмів, музики та навіть відеороликів для соцмереж.

Редакція Вільногірськ IN.UA розповідає, хто, на що і як зможе отримати фінансування.

“1000 годин українського контенту”: ціль програми

Попри тривалу повномасштабну війну, частина українців, особливо молодь, продовжує споживати російський контент. Дослідження компанії Gradus Research доводять, що цей вибір продиктований переважно звичкою, впливом оточення та банальною нестачею якісної вітчизняної альтернативи. Адже глядач обирає те, що якісно знято, емоційно близько та легкодоступно.

Головна мета нової програми — не просто обмежити ворожий вплив, а створити конкурентний, цікавий та затребуваний український продукт.

“Наше завдання — наповнити інформаційний простір українськими історіями, посилити культуру і стійкість суспільства“, — наголосила віцепрем’єрка з гуманітарної політики та міністерка культури Тетяна Бережна.

На які проєкти можна отримати гроші

Ініціатива, яку реалізуватиме Міністерство культури, охоплює надзвичайно широкий спектр напрямів. Державну підтримку через відкриті конкурси зможуть отримати автори таких форматів:

• ігрові фільми та серіали;
• неігрові документальні проєкти;
• анімаційні фільми та серіали;
• спеціальний контент для дитячої аудиторії;
• сучасна музика;
• перформативне та візуальне мистецтво;
• масштабні аудіовізуальні шоу;
• короткі відеоролики для соціальних мереж.

Як працюватиме відбір та коли подавати заявки

Механізм розподілу коштів обіцяють зробити максимально прозорим. Урядовці зазначають, що програма працюватиме виключно через відкриті конкурси. Кожен проєкт проходитиме оцінку незалежних експертів та етап публічного пітчингу (захисту ідеї перед комісією).

Прийом заявок від креаторів стартує вже найближчими днями — з 3 квітня 2026 року. Кампанія збору ідей триватиме до червня включно.

Мільярдні інвестиції в економіку та безпеку

Програму “1000 годин українського контенту” ще у вересні 2025 року анонсував президент Володимир Зеленський. Як пояснив голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, глава держави закликав уряд не просто запустити ініціативу, а й гарантувати їй реальне фінансування.

Згідно з ухваленим бюджетом на 2026 рік, на реалізацію цього проєкту заклали майже 4 мільярди гривень (із загальних 16,1 мільярда, передбачених для Мінкульту).

Посадовці підкреслюють, що це не просто витрати на розваги, а серйозний економічний крок. Програма має стимулювати розвиток креативних індустрій, створити нові робочі місця, залучити додаткові інвестиції та забезпечити зростання ринку загалом.

“Інвестування в культурний продукт сьогодні — це інвестиція в цінності, ідентичність і безпеку держави“, — підсумували в Міністерстві культури.

Читайте також:

Збитки через “постачальника останньої надії”: у “Жилкомсервісу” забирають ще 2,5 млн грн