Як надаватимуть медичну допомогу жінкам та дітям у Вільногірську: результати зустрічі містян з владою

Гінекологічне відділення у повному складі переведуть у приміщення центральної лікарні, а для лікування дітей шукатимуть педіатра, якому запропонують гідну заробітну плату та комунальну квартиру для проживання у Вільногірську. Про це зазначив директор центральної лікарні Ігор Яцевич. Ці та інші питання обговорювали жителі Вільногірська на сьогоднішній зустрічі з владою міста.

Деталі пояснює Вільногірськ IN.UA.

Вільногірці зустрілися з керівництвом міста та ЦМЛ

Сьогодні, 15 березня, у приміщення міської ради жителі Вільногірська зустрілися з міським головою Володимиром Василенко, директором ЦМЛ Ігорем Яцевичем, депутатом Антоном Боклагом та завідувачем гінекологічного відділення Олегом Алмазовим. Головним питанням на зустрічі було переформатування Вільногірської центральної лікарні.

«Ми зараз шукаємо лікаря педіатра, вакансія відкрита. Якщо дитина хворіє, батьки повинні звернутися за допомогою до свого сімейного лікаря. Після шостої години вечора вони звертаються до приймального відділення, чергового лікаря. Той своєю чергою може відправити хворого по трьох медичним маршрутам: до лікарень міста Кам’янське та в Дніпро», — зазначив директор центральної лікарні Ігор Яцевич.

На питання щодо алгоритму надання допомоги дітям сімейними лікарями Яцевич не відповів. 

«Ми не маємо досвіду і головне дозволу працювати з дітьми. Я не маю юридичного права надавати дітям допомогу. Але як лікар я зобов’язана надати йому допомогу», —  розповідає в.о. завідувача анестезіологічного відділення з ліжками інтенсивної терапії Віта Солтановська.

Платні послуги лікарні

Освітяни ставили питання щодо платних послуг лікарні, а це обов’язкові обстеження під час медичного огляду, який вони проходять раз на рік.

«Мене бентежить той факт, що вже флюорографія стала платною послугою, коштує 55 гривень. Це за умови, якщо сімейний лікар не надасть направлення. А вона його не дає. Надасть тільки за умови, якщо в родину повернулася людина з місць позбавлення волі. Або ж якби я спілкувалася з хворою людиною», — зауважує вільногірка Інна.

Міський голова Володимир Василенко пообіцяв окремо розглянути питання медичного огляду для освітян. Крім того, Ігор Яцевич зазначив, що гінекологічне відділення переведуть у центральну будівлю лікарні у повному складі та за всіма медичними нормами.

«Я не задоволена зустріччю. Питання підняли всі, але, на жаль, відповіді звучали неоднозначні. Я сподівалася почути більш конкретні строки. Коли саме перенесуть гінекологічне відділення. Коли зроблять ремонт. Питань залишилося ще більше. Все йде до того, що відділення дитяче зачинять, бо наша лікарня не виконує вимоги НСЗУ», — припускає вільногірка Олеся.

Повну зустріч жителів Вільногірська з владою міста можна подивиться на Facebook Вільногірськ IN.UA за посиланням.

Читайте також:

• Гінекологічне відділення планують перевести у центральну будівлю Вільногірської лікарні
• 5 мільйонів на рік: Вільногірська лікарня планує залучати нових спеціалістів
• У Вільногірську більше немає окремого дитячого стаціонару: де прийматимуть дітей у разі невідкладної допомоги

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

Історія Альбіни — це не просто розповідь про спорт, це шлях трансформації від тендітних танців до залізної дисципліни пауерліфтингу. Сьогодні вона не лише перспективна спортсменка, а й сувора та справедлива суддя, яка продовжує справу своєї матері, відомої тренерки з Вільногірська.

Деталі читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA. 

Від танців до штанги

Шлях у великий спорт для Альбіни розпочався неочікувано. Протягом семи років, з трьох до десяти, вона займалася танцями. Проте фізичні зміни внесли свої корективи: дівчинка почала швидко рости, і їй стало важко знайти пару для виступів. Згодом інтерес до танців зник, і вона залишила цей вид мистецтва. 

За порадою мами-тренерки, Альбіна вирішила спробувати себе в тренажерній залі, щоб не “сидіти просто так”.

“Спочатку це так, була більш дисципліна, себе десь заставляла, але потім якось поїхала на перші змагання, на другі, і так з часом саме почало подобатись, дуже полюбила цю справу”, — зазначає дівчина. 

Дисципліна має одну особливість — вона часто призводить до результату. А результат — до відчуття сенсу.

Перші змагання стали тим самим переломним досвідом.

“Коли я поїхала на перші змагання, отримала першу медаль, зрозуміла, що можна ставити цілі й досягати їх”, — зазначає спортсменка. 

А вже у 2023 році вона чітко усвідомила:

Шлях до суддівства

Сьогодні Альбіна — не лише спортсменка, а й суддя.

Її шлях у суддівство не був запланованим до деталей, але точно не був випадковим.

“Я цікавилася правилами, читала, мені це було цікаво… За тиждень до змагань вирішили спробувати скласти іспит”, — згадує дівчина. 

І вона склала найкраще серед усіх.

“Я склала найкраще і стала суддею другої категорії”. 

Далі — більше: чемпіонати України, досвід, новий рівень.

“Зараз я суддя першої категорії…Нещодавно повернулася з Чемпіонату України в Чернівцях,  і це мій сьомий Чемпіонат України, який я обслуговувала”, — каже Альбіна. 

Її принципи як судді чіткі:

“Я ніколи не буду зараховувати, якщо бачу помилку… ставлення до всіх однакове”, — каже вона. 

Це вже не просто про спорт. Це про характер.

Династія без тиску

У цій історії неможливо оминути її маму. Тренерку та людину, яка не просто привела у спорт, а сформувала ставлення до нього.

“Мама дуже вплинула. Завдяки її розповідям я ще більше прониклася цим видом спорту”, — зазначає спортсменка. 

Вона передала не лише знання, а й контекст, історію, глибину.

“Вона розповідала про розвиток спорту, про рекордсменів, про свій шлях… це дуже надихнуло”, — додає Альбіна. 

І водночас це відбувалося без тиску:

“Я не займаюся, тому що так треба. Я це люблю і хочу продовжувати її справу”

Це важливий момент. Бо династія — це не про обов’язок. Це про вибір, який стає природним.

Стереотипи, які більше не працюють

Як і будь-яка дівчина у силовому спорті, Альбіна стикалася з упередженнями.

“Кажуть, що це не жіночно, що це не для дівчат… але це неважливо”, — впевнена спортсменка. 

Її відповідь стереотипам проста:

“Треба робити своє, якщо це подобається”.  

І саме ця простота — найсильніша позиція.

Здобутки у спорті

Сьогодні спортивне резюме Альбіни виглядає вражає. Вона — двократна чемпіонка України серед вихованців ДЮСШ та багаторазова чемпіонка Дніпропетровської області. Окрім цього, вона:

• срібна призерка Чемпіонату України серед вихованців ДЮСШ;
• має перший дорослий розряд, який вона вперше зафіксувала у 2023 році в Коломиї; 
• посіла друге місце в абсолютній першості на Чемпіонаті України серед дівчат; 
• має кубки абсолютної першості турнірів у Києві (2024) та Дніпропетровській області (2021, 2025). 
  

Три слова про себе

Коли її просять описати себе, вона не шукає складних формулювань:

“Наполеглива. Серйозна. І, сподіваюсь, сильна”.  

Сила тут — не лише у вазі штанги. Вона у виборі залишитися. У здатності не здаватися. У чесності перед собою.

Читайте також:

Сила, яка виросла з упертості: особиста історія тренерки з пауерліфтингу у Вільногірську

Вербна неділя — одне з найсвітліших весняних свят, що наповнене глибокою символікою та давніми традиціями. Воно відкриває передвеликодній період і поєднує духовне очищення, народні звичаї та відчуття оновлення природи. 

Більше — на Вільногірськ IN.UA 

Коли святкувати Вербну неділю у 2026 році

Згідно з біблійною традицією, Ісус урочисто в’їхав до Єрусалима приблизно за тиждень до своєї смерті. Саме тому це свято відзначають за сім днів до Великодня, і воно не прив’язане до фіксованої дати. 

У 2026 році православні християни святкуватимуть Великдень 12 квітня, тож Вербна неділя відзначатиметься 5 квітня. Ця дата є спільною як для тих, хто дотримується нового, так і старого стилю.

Водночас у католицькій традиції Великдень припадає на тиждень раніше — 5 квітня, а отже, католицька Вербна неділя святкуватиметься 29 березня.

Традиції святкування Вербної неділі 

Ключовим символом цього свята, відповідно до біблійного переказу, є пальмові гілки — знак шани й перемоги, якими жителі Єрусалима встеляли шлях Ісусу. В Україні ж пальми не ростуть, тож з часом замість них використовують вербу — рослину, яка однією з перших оживає та розквітає навесні.

На це свято здавна існує традиція освячувати в церкві ці гілочки верби, найчастіше — козячої, з м’якими пухнастими “котиками”. Після богослужіння їх приносять додому та ставлять у воду. Вважається, що освячена верба має особливу силу, приносить добробут, удачу й захист.

За традицією, такими гілочками люди легко торкаються один одного, промовляючи: “Не я б’ю — верба б’є! За тиждень Великдень!”. Цим вони бажають рідним і близьким здоров’я, сили та Божого благословення.

Також у цей день передбачене невелике послаблення харчових  заборон Великого посту: попри те, що мʼясні, молочні продукти, а також яйця вживати не можна, вірянам дозволяється урізноманітнити раціон рибними стравами.

Читайте також:

Як пофарбувати яйця на Великдень кавою: інструкція