Як підготуватися до донації крові: у Вільногірській ЦМЛ проведуть донорський день

Як підготуватися до донації крові: у Вільногірській ЦМЛ проведуть донорський день фото 2 10:27, 19 Березня 2024
Донорство крові
Донорство крові/ ілюстративне фото з відкритих джерел

Їжа або медикаменти, спожиті донором перед здачею крові, мають особливе значення. Донорство крові є важливою частиною системи охорони здоров’я кожної країни, тому підходити до цього процесу медики радять відповідально. У Вільногірську 21 березня о 9:00 у центральній лікарні міста проведуть донорський день, повідомляє міськрада. Здати кров можуть жителі та гості міста за адресою вулиця ім.Ю.М. Устенка, 72. З собою мати паспорт та ІНН.

Вільногірськ IN.UA пояснює як підготуватися до здачі крові та що можна і не можна вживати перед процедурою.

Як підготуватися до здачі крові донорам

Починати готуватися до донації потрібно за два-три дні до процедури. Тоді необхідно відмовитися від вживання анальгетиків та аспірину, а також ліків, що їх містять.

За 48 годин до здавання крові не можна вживати алкоголь. Не палити за годину до здачі крові. Не приходити здавати кров, якщо з’явився недуг (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість).

Перед процедурою треба виспатися та з’їсти легкий сніданок. Це може бути солодкий чай, дієтичне печиво та каша на воді. Під час огляду лікарем перед донацією варто відверто відповідати на запитання і не приховувати інформацію про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин і перенесені захворювання.

Неправильне харчування впливає на якість крові, тому донори мають щодня отримувати норму білків, жирів, заліза, мінеральних солей та пити достатньо води.

Продукти, які не можна вживати перед здачею крові:

  • молочні продукти та яйця – за 24 години до донації;
  • горіхи, фініки та банани – за 24 години;
  • соління – за 24 години;
  • ковбаса – за 36 годин;
  • копчена, гостра, пряна та смажена їжа – за 48 годин;
  • буряк – за 48 годин;
  • чипси, сухарики, халва, насіння, снеки, солодкі магазинні напої, кетчуп, майонез, соуси та маринади – за 48 годин;
  • чорниця – за 72 години.

Міфи про донорство крові та чому бути донором корисно

Три найпоширеніших міфи про донорство:

  1. Донорство крові — це небезпечно

Насправді у сучасному світі донорство крові — абсолютно безпечна та життєво необхідна процедура. Для взяття крові використовують лише одноразові та стерильні системи, індивідуальні для кожного донора.

  1. Донорство — це страшно, боляче і довго

Єдиним неприємним моментом протягом всієї процедури є укол голкою, що навряд чи можна назвати страшним і болючим. Порізи та удари, яких ми зазнаємо ледь не щодня, завдають значно більшого болю. Донація крові триває не більше 10 хвилин.

  1. У мене візьмуть забагато крові, це призведе до погіршення здоров’я

В організмі дорослої людини є близько 5,6 л крові, а за один раз забирають 450–470 мл — замало, щоб нашкодити здоров’ю. 

Медики кажуть, бути донором крові корисно. У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень — менша ймовірність серцево-судинних хвороб. У донорів менше проявів запалення та вищий так званий антиоксидантний статус, тобто їхній організм краще знешкоджує вільні радикали. Донору регулярно і безоплатно роблять аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс.

Кому потрібна донорська кров та її компоненти

Наразі донорської крові потребують військові шпиталі, які надають допомогу захисникам та захисницям України.

Крім того, кров потрібна:

  • пологовим будинкам;
  • хірургічним відділенням;
  • опіковим центрам;
  • онкологічним відділенням;
  • пацієнтам, які мають захворювання крові;
  • людям із хронічними недугами, для яких компоненти крові є життєво необхідними.

Читайте також:

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

День української музики: Україна вперше відзначає нове свято 

День української музики: Україна вперше відзначає нове свято  фото 3 12:00, 19 Вересня 2026
День української музики: Україна вперше відзначає нове свято  фото 2
День української музики / фото ШІ

Сьогодні, 19 вересня 2026 року, Україна вперше на державному рівні відзначає День української музики. Нове пам’ятне свято Верховна Рада запровадила 27 травня 2026 року відповідною постановою.

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA. 

Чому саме 19 вересня: як зʼявився День української музики

Ініціатива започаткувати День української музики належить Українській агенції з авторських та суміжних прав ГО “УААСП”. Її підтримав Олександр Санченко, голова підкомітету з питань музичної індустрії Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

За словами виконавчого директора ГО “УААСП” Сергія Шаповала, поява окремого дня в календарі має привернути більше уваги до української музичної індустрії та її розвитку. Йдеться не лише про мистецьке значення музики, а й про її роль у культурному та інформаційному просторі країни.

Дата свята також має символічне значення – третьої суботи вересня 1989 року під час фестивалю “Червона рута” у Чернівцях публічно прозвучав гімн “Ще не вмерла Україна”, який на той момент був забороненим твором.

Саме тому День української музики відзначатимуть щороку у третю суботу вересня. У 2026 році ця дата припадає на 19 вересня.

Музика, що передавалася із покоління в покоління: історія української музики

До епохи звукозапису: музика як усна традиція

Протягом століть українська музика існувала переважно як усна традиція. Колискові, веснянки, колядки, щедрівки, весільні, козацькі та чумацькі пісні передавалися від покоління до покоління. Мелодії й тексти могли змінюватися залежно від регіону, але пісні продовжували жити.

Важливу роль у збереженні музичної та історичної пам’яті відігравали кобзарі й бандуристи. Вони виконували думи, історичні та духовні пісні, фактично замінюючи засоби масової інформації в суспільстві без радіо й масової освіти.

День української музики: Україна вперше відзначає нове свято  фото 3
Харківські кобзарі, 1910 рік / фото Газета “День”

Коли народна пісня вийшла на велику сцену 

У XIX столітті важливий етап у розвитку української музики пов’язаний з Миколою Лисенком – композитором, піаністом, диригентом, педагогом і дослідником фольклору.

День української музики: Україна вперше відзначає нове свято  фото 4
Микола Лисенко / фото Вікіпедія

Лисенко збирав та записував народні пісні, перетворюючи їх на основу професійної музичної традиції. Він прагнув розвивати українську музику на основі рідної мови та фольклору.

Так народна мелодія поступово виходила за межі побуту – звучала в операх, хорових і концертних творах та ставала частиною музичної освіти. Те, що століттями передавалося усно, почало з’являтися на нотному папері.

Українська мелодія, яку знає весь світ 

Одним із найвідоміших прикладів міжнародного поширення української музики став “Щедрик” Миколи Леонтовича. В основі твору – давня українська щедрівка, над якою композитор працював роками. Прем’єра відбулася в Києві 1916 року.

Згодом Українська Республіканська Капела під керівництвом Олександра Кошиця представила твір європейській та американській публіці. 5 жовтня 1922 року “Щедрик” прозвучав у нью-йоркському Carnegie Hall.

День української музики: Україна вперше відзначає нове свято  фото 5
Українська Республіканська Капела / фото Вікіпедія

Пізніше мелодія отримала англомовну назву Carol of the Bells і стала частиною світової різдвяної культури. Її використовують у фільмах, рекламі, телешоу та численних музичних аранжуваннях.

Мільйони людей упізнають цю мелодію з перших нот, хоча не всі знають, що її історія почалася з української щедрівки.

Музика попри репресії

XX століття стало для української музики часом не лише творчих пошуків, а й важких випробувань. За новими композиціями, жанрами та іменами стояли долі митців, на яких тиснула радянська влада.

Музичне середовище не залишалося осторонь репресивної політики. Композитори, диригенти, виконавці та народні музиканти могли зазнати переслідувань, а творчість багатьох із них мала відповідати встановленим владою ідеологічним правилам.

Однією з найтрагічніших стала доля Миколи Леонтовича – у січні 1921 року його застрелив у будинку батька агент радянської ЧК.

Проте навіть у таких умовах українська музика не зупинилася у своєму розвитку. Поряд із академічною традицією продовжували існувати хоровий спів, естрадна музика, джаз та авторська пісня. Згодом до них додався й рок.

Особливо помітними зміни стали наприкінці 1980-х. Музика поступово перетворювалася не просто на форму мистецтва, а й на простір для нових культурних проявів, які виходили за межі звичних радянських рамок.

Музика після 1991 року

З проголошенням незалежності українська музика отримала простір для розвитку без радянських ідеологічних обмежень. Разом із державою змінювалася і музична культура: з’являлися нові виконавці, гурти, стилі та способи говорити про українську ідентичність.

У 1990-х українська сцена переживала непростий період. Музикантам доводилося працювати в умовах економічних труднощів, але саме тоді формувалося нове покоління артистів. Поруч із естрадою розвивалися рок, поп, електронна та альтернативна музика.

У наступні десятиліття українські виконавці дедалі активніше виходили на міжнародну сцену. Пісні українською мовою почали звучати не лише для вітчизняної аудиторії, а й за кордоном. Важливу роль у цьому відіграли фестивалі, музичні конкурси, незалежні лейбли та розвиток цифрових платформ.

Окремою сторінкою став Євромайдан. Музика опинилася безпосередньо в центрі суспільних подій – як спосіб висловити позицію, підтримати людей і зафіксувати атмосферу часу.

Після початку російської агресії українська музика ще виразніше стала частиною культурного спротиву. Виконавці переходили на українську, переосмислювали фольклор і традиційні мотиви, а сучасні жанри дедалі частіше поєднувалися з народною музикою.

Сьогодні українська сцена існує одразу в кількох вимірах: від попмузики та репу до року, електроніки й експериментальних жанрів. Вона продовжує змінюватися і водночас дедалі активніше розповідає світові власну українську історію.

Читайте також:

Підписуйтесь

На дорогах Дніпропетровщини облаштують понад 66 км антидронових конструкцій

На дорогах Дніпропетровщини облаштують понад 66 км антидронових конструкцій фото 4 16:30, 18 Вересня 2026
На дорогах Дніпропетровщини облаштують понад 66 км антидронових конструкцій фото 6
Антидронові конструкції / фото “Відомо”

Для захисту автомобільних доріг Дніпропетровської області від атак безпілотників передбачили понад 150 млн гривень. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України.

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA.

Фінансування використають для створення спеціальних захисних споруд над окремими ділянками автошляхів. Загальна протяжність конструкцій становитиме понад 66 кілометрів.

Роботи планують провести на території чотирьох районів області: Синельниківського, Нікопольського, Павлоградського та Криворізького.

Очікується, що такі споруди зменшать ризики для водіїв та пасажирів під час пересування дорогами регіону, який регулярно потерпає від атак російських безпілотників.

Необхідність посилення захисту автошляхів особливо актуальна через регулярні удари по цивільному транспорту.

 Так, 16 вересня російські військові атакували рейсовий автобус у Нікопольському районі. Загинули п’ятеро людей, ще щонайменше семеро були поранені.

На дорогах Дніпропетровщини облаштують понад 66 км антидронових конструкцій фото 7
Наслідки обстрілу у Нікопольському районі / фото Дніпропетровська ОВА

Джерело: телеграм-канал “Олександр Ганжа / Дніпропетровська ОДА (ОВА)”.

Читайте також:

Підписуйтесь

День української музики: Україна вперше відзначає нове свято  фото 5

День української музики: Україна вперше відзначає нове свято 

Сьогодні, 19 вересня 2026 року, Україна вперше на державному рівні відзначає День української музики. Нове пам’ятне свято Верховна Рада запровадила 27 травня 2026 року відповідною […]

12:00, 19.09.2026 Єва Буянова
На дорогах Дніпропетровщини облаштують понад 66 км антидронових конструкцій фото 6

На дорогах Дніпропетровщини облаштують понад 66 км антидронових конструкцій

Для захисту автомобільних доріг Дніпропетровської області від атак безпілотників передбачили понад 150 млн гривень. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України. Більше читайте на Вільногірськ IN.UA. […]

16:30, 18.09.2026 Єва Буянова
Вільногірськ готують до опалювального сезону: вже витрачено понад 7 млн грн фото 7

Вільногірськ готують до опалювального сезону: вже витрачено понад 7 млн грн

У Вільногірську завершують підготовку міської інфраструктури до опалювального сезону 2026/2027 років. Станом на 8 вересня повністю готовими вважаються об’єкти охорони здоров’я, соціальної сфери, дорожнього господарства […]

Вільногірський ліцей №2 закупив техніку на 320 тисяч гривень: моделі обладнання знов не вказані фото 8

Вільногірський ліцей №2 закупив техніку на 320 тисяч гривень: моделі обладнання знов не вказані

Вільногірський ліцей №2 уклав два договори на закупівлю навчального обладнання на загальну суму 319 980 грн без ПДВ за кошти місцевого бюджету. Водночас у відкритій […]

У Вільногірську відкрили вакансію слюсаря аварійно-відновлювальних робіт фото 9

У Вільногірську відкрили вакансію слюсаря аварійно-відновлювальних робіт

КП “Жилсервіс” у Вільногірську запрошує на роботу слюсаря аварійно-відновлювальних робіт. Працівнику пропонують повну зайнятість та заробітну плату 18 000 гривень. Більше – на Вільногірськ IN.UA.  […]

10:01, 18.09.2026 Єва Буянова