Які продукти купляли для дитячого садочка №2 у Вільногірську: аналіз закупівель Прозорро за 2024 рік (Оновлено)

З січня по грудень (станом на 5 грудня) 2024 року Вільногірський дитячий садочок №2 «Веселі дзвіночки» публікував закупівлі на Прозорро на різні харчові продукти. Загальна сума яких становила 1 399 147 гривень (ред 1 376 370 гривень). Станом на 5 грудня 2024 року найбільшою закупівлею стало придбання 1 218 кілограмів курячого м’яса на суму 288 301,00 гривень (ред.265 524,00 гривень).

Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала дані про тендери на харчові продукти, які проводив дошкільний навчальний заклад №2 «Веселі дзвіночки» на майданчику Прозорро у 2024 році.

Примітка. Матеріал було оновлено 5 грудня 2024 року о 19:40. Редакція додає примітку щодо закупівлі курячого м’яса на суму 288 301,00 гривень за 25 січня 2024 року. В тендерній документації переможцем став ФОП, який запропонував нижчу ціну, а саме 265 524,00 гривень. Очікувана вартість не змінена. Матеріал оновлюється згідно з Редакційною політикою. Таким чином, загальна сума закупівель складає 1 376 370 гривень, а не 1 399 147 гривень, як було вказано раніше.

М’ясо, риба та яйця

Першим тендером у 2024 році стала закупівля 8 002 штук курячих яєць на суму 60 820,00 гривень, тендер опублікували 23 січня. Того ж дня опублікували тендер на придбання замороженої риби, йдеться про 401 кілограм на суму 84 090,00 гривень.

25 січня, садочок придбав 1 218 кілограмів курячого філе на суму 288 301,00 гривень. Також, 17 жовтня придбали 308 кілограмів курячого філе та 150 курячого стегна на суму 99 844,00 гривень.

3 грудня оприлюднили нову закупівлю 113 кілограмів курячого м’яса на 57 751,00 гривень, 160.3 кілограм м’яса (філе стегна куряче заморожене).

Фрукти та овочі 

Того ж 23 січня 2024 року садочок №2 придбав овочів та фруктів на суму 99 976,00 гривень, а саме:

• буряк – 584 кілограм;
• морква – 584 кілограм;
• капуста качанна – 584 кілограм;
• цибуля – 583 кілограм;
• часник – 5 кілограмів;
• яблука – 1202 кілограми;
• апельсини – 33 кілограми.

Також, окремо (23 січня) закупили попередньо оброблені фрукти та овочі, зокрема сухофрукти та консервацію, на суму майже 75 899,00 гривень:

• огірки квашені – 70 кілограмів;
• курага – 31 кілограм;
• родзинки – 55 кілограмів;
• суміш фруктова – 70 кілограмів;
• томатна паста – 120 кілограмів.

2 липня з’явився новий тендер на придбання овочів та фруктів на суму майже 99 974,00 гривень. Додатково закупили: 

• буряк – 340 кілограмів;
• морква – 340 кілограмів;
• капуста – 450 кілограмів;
• цибуля – 340 кілограмів;
• часник – 5 кілограмів;
• яблука – 400 кілограмів;
• апельсин – 52 кілограмів;
• перець – 60 кілограмів;
• помідор – 60 кілограмів;
• огірок – 60 кілограмів;
• кабачок – 60 кілограмів;
• баклажан – 60 кілограмів.

До цього списку також можна додати тендер на придбання картоплі та зернових культур на суму 74 456,00 гривень. Тоді придбали 1 600 кілограмів картоплі, 80 кілограмів квасолі та 120 кілограмів сушеного гороху.

Молочні продукти

Серед молочних продуктів першим став тендер від 23 січня 2024 року на придбання 1 963 кілограмів пастеризованого молока. Його вартість склала 99 976,00 гривень.

23 січня також придбали 120 кілограмів вершкового масла на суму 46 752,00 гривень. 

Пізніше, 24 січня, закупили сирні продукти на суму 97 113,00 гривень, а саме 123 кілограми твердого сиру та 510 кілограмів кисломолочного сиру.

Того ж дня, 24 січня, придбали інші молочні продукти на суму 67 744,00 гривень. Серед них:

• сметана – 199,85 кілограма;
• кефір – 300 кілограмів;
• йогурт – 300 кілограмів.

Крупи, борошно, цукор та інші продукти

Серед сипучих продуктів першим став тендер (24 січня) на придбання круп загальною сумою 52 342,00 гривень. Придбали такі зернові культури:

• крупа пшоно – 80 кілограмів;
• рис – 160 кілограмів;
• крупа ячнева – 90 кілограмів;
• крупа пшенична – 80 кілограмів;
• крупа гречана – 140 кілограмів;
• крупа перлова – 100 кілограмів;
• крупа кукурудзяна – 150 кілограмів;
• крупа вівсяна – 50 кілограмів;
• крупа булгур – 150 кілограмів;
• борошно пшеничне – 200 кілограмів.

24 січня придбали крохмаль картопляний та манну крупу на суму 7 250,00 гривень. Того ж дня придбали й 50 кілограмів панірувальних сухарів на 6 400,00 гривень. 

Після цього закупили 300 кілограмів цукру та ще 3 кілограми ванільного цукру на суму 14 388,00 гривень. Також придбали 200 кілограмів макаронних виробів на 9 480,00 гривень. Обидва тендери опублікували 24 січня.

Крім того, окремо придбали 50 кілограмів солі та 2 кілограми лаврового листа на суму 5 835,00 гривень (24 січня). До цього списку можна також додати й тендер на придбання 160 кілограмів рафінованої олії на суму 12 768,00 гривень (23 січня).

Солодощі та хлібопродукти

24 січня садочок придбав 26 кілограмів какао на суму 10 348,00 гривень. 31 січня придбали 300 кілограмів пшеничного хліба та майже 655 кілограмів білого хліба на суму 27 640,00 гривень.
UAH.

Таким чином загальна сума закупівель є 1 399 147 гривень.

Читайте також:

• Новий тендер «Жилкомсервісу» на понад 1 мільйон гривень: що відомо
• У Вільногірську закуповують матеріали для ремонту трубопроводів на майже 300 тисяч грн

Чорнобильська катастрофа 1986 року завдала непоправної шкоди мільйонам людей. У Вільногірську проживають десятки містян, що постраждали від трагедії та мають право на пенсії, пільги і грошові виплати. 

Для того, щоб дізнатися, як піклуються про жертв Чорнобильської катастрофи у Вільногірську редакція Вільногірськ IN.UA надіслала  запит до Департаменту соціально-гуманітарної політики. 

Скільки постраждалих перебуває у громаді 

Згідно із відповіддю на запит, станом на 1 квітня 2026 року в Управлінні соціального захисту населення Вільногірська на обліку перебуває 100 осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи: 

• I категорія — 10 осіб;  
• II категорія — 53 особи;  
• III категорія — 24 особи;  
• дружини (чоловіки) померлих громадян, чия смерть пов’язана з аварією — 8 осіб;  
• діти, які потерпіли від катастрофи — 5 осіб.

Грошова допомога з місцевого бюджету

У Вільногірській громаді діє цільова програма “З думкою про людей” (2025–2029 рр.). Згідно з нею, постраждалі отримують одноразову матеріальну допомогу до двох пам’ятних дат: 26 квітня (День Чорнобильської трагедії) та 14 грудня (День вшанування ліквідаторів). 

Розміри виплат: 

• 700 грн — особам з інвалідністю (учасникам ліквідації та потерпілим I категорії);  
• 500 грн — непрацюючим учасникам ліквідації та потерпілим (II та III категорій), які досягли пенсійного віку;  
• 300 грн — дружинам/чоловікам померлих “чорнобильців” та дітям, що мають статус постраждалих.  

Ці виплати стосуються як мешканців, зареєстрованих у громаді, так і внутрішньо переміщених осіб, які фактично проживають у Вільногірську.

Підсумки за 2025 рік 

Минулого року соціальну підтримку отримали десятки громадян. Зокрема, виплати було надано 10 особам I категорії на суму 13 300 грн, 33 пенсіонерам II та III категорій на суму 31 500 грн, а також вдовам (вдівцям) та дітям на загальну суму понад 8 000 грн.

Пенсії та пільги у 2026 році

Крім місцевих програм, на державному рівні продовжують діяти спеціальні умови для “чорнобильців”. 

Постраждалі мають право на зниження пенсійного віку на 5–13 років залежно від категорії. 

Розміри пенсій по інвалідності для ліквідаторів прив’язані до мінімальної пенсії та складають: 

• I група – 25 950,00 гривень (10 мінімальних пенсій); 
• II група – 20 760,00 гривень (8 мінімальних пенсій); 
• III група – 15 570,00 гривень (6 мінімальних пенсій); 
• дітям – 7 786,00 гривень (3 мінімальні пенсії). 

Середній розмір пенсії осіб з інвалідністю серед учасників ліквідації аварії за категоріями розподілено наступним чином: 

• I категорія – 28 291,55 гривень; 
• II категорія – 25 919,16 гривень; 
• III категорія – 19 135,53 гривень. 

Пенсійні виплати “чорнобильцям” також підлягають щорічній індексації. У 2026 році пенсійні виплати було проіндексовано з коефіцієнтом 12,1%.

Надання пільг тепер залежить від доходу домогосподарства. У 2026 році право на пільги мають сім’ї, де середньомісячний дохід на одну особу не перевищує 4 660 грн. Якщо дохід вищий, громадяни можуть звернутися за оформленням житлової субсидії.

Отримання паспорта для виїзду за кордон традиційно належить до найбільш затребуваних послуг в Україні. Державна міграційна служба (ДМС) опублікувала оновлені роз’яснення щодо процедури, цін та правил на 2026 рік.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала детальну інструкцію, яка допоможе оформити документ швидко та без зайвого клопоту.

Базові умови та термін дії

Виготовлення закордонного паспорта є добровільним. Строк його дії безпосередньо залежить від віку людини:

• для громадян, яким виповнилося 16 років, документ дійсний 10 років;
• для дітей віком до 16 років паспорт видається на 4 роки.

Важливо пам’ятати: українське законодавство дозволяє громадянину мати не більше двох чинних закордонних паспортів одночасно.

Де оформити та як проходить процедура

Подати заявку на виготовлення документа можна в одній із таких установ:

• територіальний підрозділ Державної міграційної служби;
• Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• відділення “Паспортного сервісу” (ДП “Документ”).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають звертатися до відповідних консульств чи дипломатичних установ.

Процедура обов’язково включає сканування відбитків пальців (для дітей ця норма застосовується з 12 років). Заявник повинен особисто та дуже уважно перевірити свої дані в анкеті, особливо транслітерацію, і лише після цього засвідчити їх власним підписом. Забирати готовий закордонний паспорт потрібно особисто, пред’явивши внутрішній паспорт громадянина України.

Вартість та строки виготовлення у 2026 році

Наведені суми адміністративного збору є актуальними лише для оформлення на території України. При зверненні до установ за кордоном додатково сплачується консульський збір.

Звичайне оформлення (до 20 робочих днів): 1147 гривень (352 грн за адміністративну послугу + 795 грн за бланк).

Термінове оформлення (до 7 робочих днів): 1787 гривень (992 грн за послугу + 795 грн за бланк).

Екстрене оформлення (до 3 робочих днів): 1787 гривень. Надається виключно за наявності серйозних підстав (нагальне лікування, супровід тяжкохворого або смерть родича за кордоном).

Окремий строк — до 10 робочих днів — передбачено для дітей, яких усиновили іноземці та які виїжджають на постійне місце проживання.

Хто має право подавати заяву

Особи віком від 14 років зобов’язані подавати заяву виключно особисто. Якщо дитині ще немає 14 років, документи подає один із її законних представників (батьків, усиновлювачів, опікунів). Дозвіл або присутність другого з батьків для цього не вимагається.

Які документи знадобляться

Для стандартного оформлення:

• заява-анкета (її формує та роздруковує працівник установи на місці);
• паспорт громадянина України (для осіб віком від 14 років);
• свідоцтво про народження (для дітей). Якщо один із батьків був іноземцем на момент народження дитини, додатково потрібна довідка про набуття українського громадянства;
• квитанція про сплату збору або документ, що підтверджує право на звільнення від оплати.

Якщо оформлюється паспорт для дитини до 12 років або для особи, що прикута до ліжка і потребує термінового виїзду на лікування, дозволяється принести одну фотокартку розміром 10х15 см для сканування обличчя (без фізичної присутності заявника).

Додаткові документи у специфічних ситуаціях:

• у разі втрати/викрадення: заява у довільній формі про втрату та витяг з ЄРДР (якщо паспорт вкрали на території України);
• при обміні: старий закордонний паспорт та підтвердження підстав для його обміну. Якщо в старому документі є чинні візи чи посвідки на проживання і ви хочете його залишити, слід написати заяву про повернення паспорта після анулювання;
• для дітей-сиріт або позбавлених батьківського піклування: документи, що підтверджують повноваження опікуна чи директора закладу (рішення суду, договір про патронат, договір про влаштування до прийомної сім’ї тощо).

Всі документи, видані за кордоном, мають бути перекладені українською мовою та нотаріально завірені. Оригінали документів (крім старих закордонних паспортів та квитанцій) повертаються заявнику відразу після оформлення анкети.

Особливості транслітерації

Прізвище та ім’я автоматично переводяться латиницею згідно з офіційною таблицею транслітерації. Однак, якщо у ваших раніше виданих паспортах, іноземних документах дитини чи свідоцтві про зміну імені (чи шлюб) використовувалася інша транслітерація, ви маєте право подати письмову заяву з проханням зберегти попереднє написання. До заяви обов’язково додається документ, який підтверджує цей факт.

Чому можуть відмовити у видачі

Органи ДМС або дипломатичні установи можуть офіційно відмовити в оформленні паспорта з таких причин:

• особа не має громадянства України;
• за паспортом для дитини звернулася особа без документального підтвердження повноважень законного представника;
• заявник вже має два діючі закордонні паспорти;
• подано неповний пакет документів або інформації;
• виявлено розбіжності між наданими даними та інформацією в державних реєстрах.

Рішення про відмову обов’язково оформлюється письмово із чітким зазначенням підстав та вручається заявнику у встановлені законодавством строки.

Читайте також:

В Україні запустили безоплатній застосунок для вивчення профільної англійської