Її музей пам’ятає місто, але двері для неї зачинені: у Вільногірську засновниці музею не дозволили його відвідати

Чотири громадські організації Вільногірська звернулися до міського голови з проханням дозволити почесній громадянці громади Надії Чирві відвідати музей, який вона не лише заснувала, а й роками наповнювала історією міста. Але замість дозволу отримали офіційну відповідь із посиланнями на законодавство, у якій наголосили. що візит пані Надії може нести загрозу безпеці навчального процесу! Активісти кажуть: йдеться не лише про візит до музею, а про людське ставлення та повагу до пам’яті.

Чому почесній громадянці міста, яка роками збирала експонати, архіви та будувала музейну історію міста, не дозволили переступити поріг справи її життя? Сьогодні пані Надія – у поважному віці, має проблеми зі здоров’ям та майже не пересувається самостійно. Історія про музей, якому вона віддала десятки років, може виявитися не лише історією про правила й обмеження, а й про людське ставлення. Що відповіла влада громади та ліцей №5 – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Просили зробити виняток для жінки, яка створила музей

У Вільногірську чотири громадські організації – “Бджола Вільногірськ», “Бахмутська Фортеця”, “Пухнастий батальйон” та “Єдині та Вільні” – направили колективне звернення до міського голови Володимира Василенка з проханням допомогти організувати відвідування історико-краєзнавчого музею при ліцеї №5 для Надії Чирви.

Саме Надія Чирва – почесна громадянка Вільногірська, засновниця музею та людина, яка десятиліттями збирала історію міста буквально по крихтах.

У зверненні громадські організації нагадали: ще у 1984 році завдяки її зусиллям, а також допомозі батьків та дітей, при ліцеї №5 з’явився історико-краєзнавчий музей. За роки роботи Надія Чирва збирала архіви, свідчення очевидців, фотографії та історичні матеріали.

До початку повномасштабної війни музей відвідали понад 30 тисяч людей – не лише жителі громади, а й гості з різних куточків України та інших країн.

Однак зараз через воєнний стан у навчальному закладі діє пропускний режим. Саме тому громадські організації просили зробити виняток.

Особливо з огляду на те, що Надія Чирва нині має проблеми з пересуванням і не може самостійно ходити.

При цьому всі питання транспортування та супроводу активісти були готові взяти на себе. 

Від влади, за словами представників організацій, фактично потрібне було лише погодження візиту.

У відповідь – три сторінки законів та правил

Дозволу на відвідування музею Надія Чирва не отримала.

У відповіді Вільногірського міськвиконкому йдеться, що звернення передали на розгляд Департаменту соціально-гуманітарної політики.

Департамент соціально-гуманітарної політики, в свою чергу, звернувся до адміністрації ліцею №5.

У самому ліцеї подякували Надії Чирві за її внесок у створення музею та назвали її символом відданості справі.

У відповіді зазначається: “Для ліцею та всієї нашої громади постать Надії Йосипівни Чирви є символом відданості своїй справі, бо вона присвятила десятиліття тому, щоб історія нашого краю не зникла у вихрі часу”.

Однак далі адміністрація закладу послалася на норми законів про освіту, правила безпеки, вимоги воєнного стану та нові правила доступу до закладів освіти.

У підсумку зазначили: музей є частиною ліцею, а тому на нього поширюються загальні правила доступу до навчального закладу.

У відповіді також наголосили: “З метою мінімізації ризиків запобігання сторонньому втручанню в освітній процес, забезпечення безпеки життя та здоров’я здобувачів освіти в умовах воєнного стану доступ до Вільногірського ліцею №5 особам, які не є учасниками освітнього процесу, обмежено”.

Після відповіді залишається питання, яке сьогодні ставлять громадські організації: чи справді йдеться про питання безпеки, чи про формальне дотримання правил без урахування виняткових обставин? Адже музей просила відвідати не стороння людина, а його засновниця – жінка, яка десятиліттями збирала для нього експонати й фактично створила його історію. 

“Жінка, яка створила музей, не може його побачити”

Членкиня правління ГО “Бахмутська фортеця” Альона Щекодіна каже: після отриманої відповіді залишилося більше запитань, ніж пояснень.

За її словами, громадські організації просили організувати разовий візит до музею, а не відкривати постійний доступ до ліцею.

“Я не розумію, яким чином жінка, яка не ходить самостійно, яку фактично потрібно нести на руках до музею, може нашкодити навчальному процесу? Вона ж не збирається відвідувати навчальні класи чи втручатися в процес навчання. Мова йшла про конкретний музей, який вона сама створила” ,– говорить Альона Щекодіна.

Вона додає, що найбільше її обурює сам факт ситуації: “Людина віддала музею все життя, вкладала туди душу, роками збирала його по шматочках. А тепер їй забороняють туди зайти”.

Йдеться лише про дозвіл

Тепер питання звучить уже ширше: чи може людина, яка створила музей і десятиліттями зберігала пам’ять міста, сама залишитися за його дверима?

Історико-краєзнавчий музей при ліцеї №5 залишається єдиним таким музеєм у Вільногірську. Його історія тісно пов’язана з Надією Чирвою – людиною, яка десятиліттями документувала історію міста та працювала над збереженням місцевої пам’яті. Саме завдяки її роботі вдалося зберегти десятки свідчень і фактів про становлення Вільногірська.

Редакція Вільногірськ IN.UA стежитиме за розвитком ситуації. Слідкуйте за публікаціями на сайті та в соціальних мережах редакції.

Читайте також:

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей?

12 серпня, Вільногірськ відзначає 70-річчя. Однак запланованого великого святкування цього року не буде. Урочистості та концерт, які мали відбутися 14 серпня, спочатку перенесли до Палацу культури та спорту “Металург”, а згодом повністю скасували через безпекову ситуацію.

Детальніше про те, чому Вільногірськ залишиться без святкового концерту до 70-річчя міста та що буде з нагородженням мешканців, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Вільногірськ відзначає 70-річчя

12 серпня 2026 року Вільногірську виповнюється 70 років. Цьогоріч до ювілею міста планували провести масштабну святкову програму.

Відповідне розпорядження міського голови Володимира Василенка видали ще 6 липня. Згідно з ним, урочистості та концертну програму мали провести 14 серпня.

Спочатку захід планували провести у форматі масового святкування. Для мешканців готували концертну програму із запрошеними українськими виконавцями.

Редакція Вільногірськ IN.UA вже розповідала про підготовку до ювілейного Дня міста. Зокрема, на організацію святкового концерту оголошували закупівлю з очікуваною вартістю 310 тисяч гривень. У місті планувався виступ українського співака Дмитра Волканова. 

Окремо місто планувало виступ жіночого музичного тріо “BANG”. Очікувана вартість цієї закупівлі становила майже 89 тисяч гривень, а програма мала складатися з двох 45-хвилинних частин. 

Свято перенесли до Палацу культури

Через загострення безпекової ситуації плани щодо формату святкування змінили.

6 серпня міський голова Володимир Василенко підписав нове розпорядження, яким вніс зміни до документа від 6 липня.

У ньому зазначили, що причиною змін стало загострення безпекової ситуації на території Дніпропетровської області та загроза ракетних обстрілів.

Замість попереднього формату масового заходу святкування визначили провести 14 серпня о 18:00 у Палаці культури та спорту “Металург”.

У документі також передбачили медичний супровід, охорону громадського порядку та проведення протипожежних і противибухових заходів.

Тобто навіть після зміни локації місто продовжувало готуватися до проведення ювілейного заходу.

Не буде ані концерту, ані урочистостей

Станом на 12 серпня ситуація змінилася ще раз.

Редакція Вільногірськ IN.UA звернулася за коментарем до секретаря Вільногірської міської ради Олега Штамбурга, щоб з’ясувати, чи відбудеться заплановане на 14 серпня святкування.

За його словами, масового заходу у Вільногірську не буде.

“Не буде нічого, на жаль. Районна військова адміністрація у зв’язку з повітряно-безпековою ситуацією не погодила проведення масового заходу”, – повідомив Олег Штамбург.

Таким чином, 14 серпня у Вільногірську не відбудеться ані запланована урочиста частина, ані концертна програма із запрошеними артистами.

Видатних мешканців міста поздоровлятимуть адресно

Попри скасування святкової програми, нагородження видатних містян, яке планували до річниці Вільногірська, не скасовують.

Олег Штамбург пояснив, що церемонії проведуть адресно, без проведення масового заходу.

За його словами, міські заклади, підприємства, організації, виконавчі органи та інші установи подавали кандидатури людей, яких вважають достойними відзначення.

Йдеться приблизно про 42 номінантів. Серед них – ветерани та представники різних сфер життя міста.

“Перелік є, розпорядження про нагородження також є”, – зазначив секретар міської ради.

Редакція Вільногірськ IN.UA планує окремо розповісти, кого саме цього року відзначать до 70-річчя міста.

Читайте також:

До 70-річчя Вільногірська хочуть випустити пам’ятні значки

Тиша біля води, вудки, жарти, підтримка побратимів і спільний стіл після змагань – у Лихівській громаді організували спортивну ловлю риби для ветеранів. До заходу запросили й представників Вільногірської громади. Риболовля стала для учасників не стільки боротьбою за улов, скільки можливістю провести час разом у невимушеній атмосфері.

Представниця редакції Вільногірськ IN.UA побувала на заході та поспілкувалася з ветеранами, організаторами й учасниками. Для багатьох із них це була перша спроба риболовлі, а для інших – давно знайоме заняття, яке допомагає відпочити та переключитися.

“Не просто на риболовлю”: як проходили змагання

Захід відбувся на ставку в селі Байдаківка Лихівської громади. Старт змагань оголосили зранку, а риболовля тривала до 13:30.

Голова Лихівської громади Лариса Савченко наголосила, що зустріч задумували не просто як спортивне змагання.

“Ми зібралися тут не просто на риболовлю, а щоб у колі бойових побратимів та однодумців відчути плече друга, тишу природи, силу води і наше непохитне єднання”, – зазначила вона.

Учасники розмістилися на своїх місцях і почали ловити рибу. Організатори закликали ветеранів не зосереджуватися лише на результаті, а насамперед отримати задоволення від спільного відпочинку.

“Головне правило сьогодні – отримати максимальне задоволення від риболовлі. Наловити риби – хтось побільше, хтось поменше. Але головне, щоб усім було весело”, – пролунало під час відкриття змагань.

Поки ветерани рибалили, для присутніх також підготували додаткові активності. Зокрема, відбулася дитяча програма з перегонами раків.

Для когось – перша риболовля

Не всі учасники до цього мали досвід риболовлі. Ветеран Микола Чепурний розповів, що приїхав на захід уперше спробувати себе в цьому занятті.

Чоловік проходив службу у 93-й окремій механізованій бригаді “Холодний Яр” на Харківському та Донецькому напрямках. На риболовлю він приїхав від самого початку – з восьмої ранку.

На запитання, яку рибу сподівається зловити, відповів просто: “Хоч би карасика піймати”.

Інша учасниця, Ксенія, також уперше взяла участь у риболовлі. За її словами, їй просто захотілося провести день у спокійній атмосфері біля води.

Для ветерана Миколи з Біленщини риболовля теж не є постійним хобі. Чоловік розповів, що раніше вони з іншими мешканцями їздили на місцевий ставок, однак згодом водойма висохла. Після відновлення водойми громада спільно придбала малька та запустила його у ставок.

Цьогорічна риболовля стала для нього першим таким заходом. І головне, заради чого він приїхав, – спокій.

“Найголовніше – відпочити”, – сказав ветеран.

Учасники змагалися за вагу улову

Результати визначали за вагою виловленої риби. Загалом передбачили три призові місця.

За результатами змагань, перше місце посів Руслан Бабець – його загальний улов склав 7,4 кілограма. 

Друге місце виборов Володимир Сліпінчук із результатом 2 кілограми. 

Третім став ветеран із Вільногірської громади та волонтер ГО “Бджола Вільногірськ” Олександр Щекодін, який виловив 1,7 кілограма риби. 

Втім, організатори подбали не лише про переможців. Ветерани отримали подарунки й відзнаки за участь у змаганнях.

Окремі номінації для учасників

Окрім основних призових місць за вагою улову, під час заходу визначили й переможців у додаткових номінаціях. Вони були присвячені не лише риболовним результатам, а й атмосфері та родинній участі.

Серед них:

• “Перша спіймана риба” – Руслан Бабець;
• “Берегиня рибальської удачі” – Анастасія Бабець;
• “Рибальська династія” – сім’я Братченко;
• “Рибальський оптиміст” – Сергій Воловіченко;
• “Зразок рибальської витримки” – Олександр Піддубний;
• “Найстильніший рибалка” – Юрій Кушнір;
• “Володар чарівної наживки” – Сергій Лоранець.

Окремою історією став ветеран Геннадій, який приїхав на захід у відпустці. Чоловік розповів, що займається риболовлею з 10 років. Його найбільший улов у житті – сом вагою 7,5 кілограма, якого він свого часу спіймав саме в цьому ставку.

Тож для Геннадія Байдаківський ставок має особливе значення – саме тут свого часу йому вдалося встановити власний рекорд у риболовлі.

На березі зібралися ветерани з різним досвідом

Особливою рисою заходу стала атмосфера. Серед учасників були ветерани з різними пораненнями та наслідками служби, зокрема люди, які пересуваються на протезах.

Попри фізичні травми, ветерани разом сиділи біля води, спілкувалися, жартували та підтримували один одного. Деякі учасники приїхали разом із дружинами.

Представницю редакції Вільногірськ IN.UA вразило саме ставлення громади до ветеранів – неформальне, уважне й турботливе.

Людей намагалися залучити до спільного відпочинку, створити для них простір, де можна поспілкуватися з побратимами, відчути підтримку та просто провести день без офіційності.

Це було помітно і в словах самої Лариси Савченко. Вона подякувала ветеранам за захист України та наголосила, що громада планує проводити для них і надалі спільні заходи.

“Попереду в нас ще дуже багато заходів разом із вами, з вашими родинами, з нашими ветеранами”, – сказала голова громади.

Після риболовлі – спільний стіл із продуктами громади

Після завершення змагань ветеранів запросили до спільного столу. На гостей чекали гарячі страви та інші частування.

Особливістю стало те, що значну частину продуктів для столу виростили безпосередньо у громаді – на власному комунальному городі.

Тож після кількох годин біля води учасники змогли разом пообідати, поспілкуватися та продовжити неформальне спілкування.

Окремо працювала локація частування, де протягом змагань можна було взяти каву та пиріжки.

Хто допоміг організувати захід

Організаторами заходу виступили виконавчий комітет Лихівської селищної ради та ветерани громади. Провести риболовлю допомогли громадські організації.

Серед них – ГО “Водні простори”, ГО “Захист держави” та ГО “Бджола”.

До риболовлі долучився й голова ГО “Водні простори” Олександр Пилипенко. Під час змагань він також вийшов на берег із вудкою та упіймав п’ять коропів.

Представники громадських організацій долучилися до організації локацій, частування та підготували подарунки для учасників.

Лариса Савченко окремо подякувала представниці редакції Вільногірськ IN.UA за участь у заході.

Для редакції ця зустріч стала можливістю не лише долучитися до спортивного заходу, а й підтримати зв’язок між ветеранами сусідніх громад.

“Кубок незламних” – про єдність, а не лише про перемогу

Під час нагородження Лариса Савченко назвала учасників “лихівськими титанами” та подякувала їм за захист України.

Вона наголосила, що такі зустрічі мають значення не тільки як спортивні події. Це можливість для ветеранів залишатися частиною життя громади, зустрічатися з побратимами, проводити час із родинами та знаходити нові заняття після повернення зі служби.

Риболовля виявилася саме таким приводом. Тут не було головного переможця, попри те, що змагання визначили три призові місця. Головним результатом стала можливість ветеранів провести час разом – у тиші біля води, за розмовами, жартами та спільним столом.

Читайте також:

Від гуртожитку для ВПО до майбутнього музею: чим сьогодні живе Лихівська громада