Її музей пам’ятає місто, але двері для неї зачинені: у Вільногірську засновниці музею не дозволили його відвідати

Чотири громадські організації Вільногірська звернулися до міського голови з проханням дозволити почесній громадянці громади Надії Чирві відвідати музей, який вона не лише заснувала, а й роками наповнювала історією міста. Але замість дозволу отримали офіційну відповідь із посиланнями на законодавство, у якій наголосили. що візит пані Надії може нести загрозу безпеці навчального процесу! Активісти кажуть: йдеться не лише про візит до музею, а про людське ставлення та повагу до пам’яті.

Чому почесній громадянці міста, яка роками збирала експонати, архіви та будувала музейну історію міста, не дозволили переступити поріг справи її життя? Сьогодні пані Надія – у поважному віці, має проблеми зі здоров’ям та майже не пересувається самостійно. Історія про музей, якому вона віддала десятки років, може виявитися не лише історією про правила й обмеження, а й про людське ставлення. Що відповіла влада громади та ліцей №5 – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Просили зробити виняток для жінки, яка створила музей

У Вільногірську чотири громадські організації – “Бджола Вільногірськ», “Бахмутська Фортеця”, “Пухнастий батальйон” та “Єдині та Вільні” – направили колективне звернення до міського голови Володимира Василенка з проханням допомогти організувати відвідування історико-краєзнавчого музею при ліцеї №5 для Надії Чирви.

Саме Надія Чирва – почесна громадянка Вільногірська, засновниця музею та людина, яка десятиліттями збирала історію міста буквально по крихтах.

У зверненні громадські організації нагадали: ще у 1984 році завдяки її зусиллям, а також допомозі батьків та дітей, при ліцеї №5 з’явився історико-краєзнавчий музей. За роки роботи Надія Чирва збирала архіви, свідчення очевидців, фотографії та історичні матеріали.

До початку повномасштабної війни музей відвідали понад 30 тисяч людей – не лише жителі громади, а й гості з різних куточків України та інших країн.

Однак зараз через воєнний стан у навчальному закладі діє пропускний режим. Саме тому громадські організації просили зробити виняток.

Особливо з огляду на те, що Надія Чирва нині має проблеми з пересуванням і не може самостійно ходити.

При цьому всі питання транспортування та супроводу активісти були готові взяти на себе. 

Від влади, за словами представників організацій, фактично потрібне було лише погодження візиту.

У відповідь – три сторінки законів та правил

Дозволу на відвідування музею Надія Чирва не отримала.

У відповіді Вільногірського міськвиконкому йдеться, що звернення передали на розгляд Департаменту соціально-гуманітарної політики.

Департамент соціально-гуманітарної політики, в свою чергу, звернувся до адміністрації ліцею №5.

У самому ліцеї подякували Надії Чирві за її внесок у створення музею та назвали її символом відданості справі.

У відповіді зазначається: “Для ліцею та всієї нашої громади постать Надії Йосипівни Чирви є символом відданості своїй справі, бо вона присвятила десятиліття тому, щоб історія нашого краю не зникла у вихрі часу”.

Однак далі адміністрація закладу послалася на норми законів про освіту, правила безпеки, вимоги воєнного стану та нові правила доступу до закладів освіти.

У підсумку зазначили: музей є частиною ліцею, а тому на нього поширюються загальні правила доступу до навчального закладу.

У відповіді також наголосили: “З метою мінімізації ризиків запобігання сторонньому втручанню в освітній процес, забезпечення безпеки життя та здоров’я здобувачів освіти в умовах воєнного стану доступ до Вільногірського ліцею №5 особам, які не є учасниками освітнього процесу, обмежено”.

Після відповіді залишається питання, яке сьогодні ставлять громадські організації: чи справді йдеться про питання безпеки, чи про формальне дотримання правил без урахування виняткових обставин? Адже музей просила відвідати не стороння людина, а його засновниця – жінка, яка десятиліттями збирала для нього експонати й фактично створила його історію. 

“Жінка, яка створила музей, не може його побачити”

Членкиня правління ГО “Бахмутська фортеця” Альона Щекодіна каже: після отриманої відповіді залишилося більше запитань, ніж пояснень.

За її словами, громадські організації просили організувати разовий візит до музею, а не відкривати постійний доступ до ліцею.

“Я не розумію, яким чином жінка, яка не ходить самостійно, яку фактично потрібно нести на руках до музею, може нашкодити навчальному процесу? Вона ж не збирається відвідувати навчальні класи чи втручатися в процес навчання. Мова йшла про конкретний музей, який вона сама створила” ,– говорить Альона Щекодіна.

Вона додає, що найбільше її обурює сам факт ситуації: “Людина віддала музею все життя, вкладала туди душу, роками збирала його по шматочках. А тепер їй забороняють туди зайти”.

Йдеться лише про дозвіл

Тепер питання звучить уже ширше: чи може людина, яка створила музей і десятиліттями зберігала пам’ять міста, сама залишитися за його дверима?

Історико-краєзнавчий музей при ліцеї №5 залишається єдиним таким музеєм у Вільногірську. Його історія тісно пов’язана з Надією Чирвою – людиною, яка десятиліттями документувала історію міста та працювала над збереженням місцевої пам’яті. Саме завдяки її роботі вдалося зберегти десятки свідчень і фактів про становлення Вільногірська.

Редакція Вільногірськ IN.UA стежитиме за розвитком ситуації. Слідкуйте за публікаціями на сайті та в соціальних мережах редакції.

Читайте також:

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей?

Міністерство цифрової трансформації працює над спрощенням процедури звільнення для людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) або не мають доступу до своєї трудової книжки.

Про це йдеться на Дія. 

Що зміниться? 

Раніше, щоб звільнитися з роботи, працівнику було необхідно особисто відвідати відділ кадрів та надати паперову трудову книжку. Для тих, хто опинився в окупації, це було неможливо, що створювало перешкоди для подальшого працевлаштування на підконтрольній Україні території.

Наразі на порталі “Дія” розробляється сервіс, який дозволить звільнитися онлайн за спрощеною процедурою. Це допоможе українцям швидше знайти нову роботу та отримувати соціальні виплати.

Хто може стати тестувальником? 

Участь у тестуванні можуть взяти повнолітні громадяни України, які офіційно працюють у підприємствах, установах або організаціях, розташованих на тимчасово окупованих територіях.

Для участі необхідно: 

• мати РНОКПП; 
• мати ID-картку або біометричний закордонний паспорт у Дії;
• не мати статусу безробітного і не подавати заяву про отримання статусу.

Для участі потрібно заповнити онлайн-форму та дочекатися підтвердження. 

Читайте також:

Додаткові виплати для військовослужбовців: як нараховуються кошти та які суми передбачені

Із 1 червня 2026 року у Вільногірській громаді почали діяти нові тарифи на соціальні послуги, які надає Центр надання соціальних послуг. Виконком міської ради затвердив не лише перелік допомоги, а й вартість кожної конкретної послуги – від купівлі продуктів і приготування їжі до психологічної підтримки, соціального супроводу сімей та допомоги з оформленням документів.

Які послуги надаватимуть мешканцям громади, скільки вони коштуватимуть та хто зможе скористатися – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Нові тарифи з червня

Виконавчий комітет Вільногірської міської ради ухвалив рішення про затвердження нового переліку, тарифів та вартості соціальних послуг, які надає Центр надання соціальних послуг.

Згідно з рішенням, нові тарифи набули чинності з 1 червня 2026 року.

Основою для розрахунку більшості послуг став тариф у розмірі 163,41 гривні за одну людино-годину.

Примітка. Людино-година означає одну годину роботи соціального працівника. Вартість кожної послуги визначається залежно від того, скільки часу потрібно на її надання.

Також документом передбачена диференційована плата – 75% від повної вартості послуги. Такий механізм застосовується для окремих категорій отримувачів соціальних послуг, які відповідно до законодавства можуть оплачувати не повну ціну. Саме тому в затверджених тарифах зазначено дві суми: повну вартість послуги та вартість із застосуванням диференційованої плати, яка є на 25% меншою.

Що входить до послуги “Догляд вдома”

Найбільший перелік робіт стосується догляду вдома за людьми похилого віку, особами з інвалідністю та іншими мешканцями, які потребують сторонньої допомоги.

Соціальні працівники можуть придбати та доставити продукти, ліки або господарські товари, допомогти у приготуванні їжі, винести сміття, провести косметичне прибирання житла, допомогти із заготівлею овочів і фруктів, розпалити піч, принести дрова чи вугілля, доставити воду, розчистити сніг або допомогти з оплатою комунальних послуг.

Так, за доставку продуктів із магазину чи медикаментів з аптеки передбачена плата у розмірі 81,71 гривні. Доставка гарячих обідів та приготування їжі коштуватимуть по 163,41 гривні, косметичне прибирання житла – 60,46 гривні, а допомога з оплатою комунальних послуг і звіренням платежів – 122,56 гривні.

Допомога в особистому догляді

Окремий блок послуг стосується особистого догляду та самообслуговування.

До нього входять допомога у вмиванні, вдяганні та роздяганні, заміна постільної та натільної білизни, зміна підгузків, купання, гоління, підстригання нігтів, допомога під час користування туалетом та годування лежачих хворих.

Вартість більшості таких послуг становить від 40 до 54 гривень, тоді як купання коштуватиме 163,41 гривні.

Супровід до лікарні та допомога з документами

Центр соціальних послуг також надаватиме допомогу в організації взаємодії з державними установами, медичними закладами та комунальними службами.

Серед таких послуг – виклик лікаря, сприяння в отриманні довідок, допомога в написанні заяв і звернень, представлення інтересів людини в різних установах та оформлення соціальних виплат.

Відвідування хворого у закладі охорони здоров’я оцінене у 228,77 гривні, а допомога з оформленням документів чи заяв – у 122,56 гривні.

Навчання та реабілітація

Соціальні працівники також допомагатимуть людям опановувати навички самообслуговування та користування засобами реабілітації.

Йдеться про навчання правилам особистої гігієни, користуванню туалетом, технічними засобами реабілітації та розвиток практичних навичок самостійного догляду за собою.

Залежно від виду допомоги ці соціальні послуги коштують від 40,85 до 53,93 гривні.

Психологічна підтримка та правова допомога

У переліку також передбачені послуги психологічної підтримки, зокрема консультації, бесіди, допомога у подоланні стресу, тривожності чи депресивних станів.

Так, за психологічну консультацію доведеться сплатити 81,71 гривні, тоді як супровід отримувача соціальної послуги коштуватиме 212,43 гривні.

Крім того, фахівці центру допомагатимуть людям отримувати безоплатну правову допомогу та оформлювати документи для призначення соціальних виплат і пільг.

Соціальний супровід сімей у складних життєвих обставинах

Окремий блок нових тарифів стосується соціального супроводу сімей та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Для цього виду послуг встановлено тариф у розмірі 158,25 гривні за одну людино-годину.

Соціальний супровід включає оцінку потреб сім’ї або людини, складання індивідуального плану допомоги, психологічну підтримку, консультації, допомогу з оформленням документів та взаємодію з іншими службами.

Зокрема, оцінка потреб сім’ї чи особи коштуватиме 1266 гривень, складання індивідуального плану соціального супроводу – 633 гривні, а організація та проведення сімейних групових нарад, тренінгів, семінарів та інших заходів – 712,13 гривні.

Також фахівці проводитимуть бесіди з отримувачами послуг та їхніми родинами, надаватимуть психологічну підтримку, допомагатимуть оформлювати документи та, за потреби, перенаправлятимуть людей до інших надавачів соціальних чи спеціалізованих послуг.

Соціальна адаптація: консультації та представництво інтересів

Ще одним напрямком роботи Центру є соціальна адаптація мешканців громади.

У межах цієї послуги люди можуть отримати консультації з питань соціального захисту, державної допомоги, соціальних послуг, засобів реабілітації та умов їх отримання.

Так, сприяння в організації консультацій із соціально-правових питань коштуватиме 118,69 гривні, а допомога в оформленні документів для отримання комунальних, медичних чи соціальних послуг – 158,25 гривні.

Які послуги найдорожчі

Серед затверджених тарифів найдорожчими є:

• оцінка потреб сім’ї або особи – 1266 гривень;
• організація та проведення сімейних групових нарад, тренінгів і семінарів – 712,13 гривні;
• складання індивідуального плану соціального супроводу – 633 гривні;
• допомога при консервації овочів та фруктів – 245,12 гривні;
• відвідування хворих у закладах охорони здоров’я – 228,77 гривні;
• супровід отримувача соціальної послуги – 212,43 гривні;
• організація консультацій та представлення інтересів людини в установах – 196,09 гривні.

Координацію виконання рішення покладено на директорку Центру надання соціальних послуг Ольгу Лащухіну та управління соціального захисту населення. Контроль здійснюватиме заступниця міського голови та директорка департаменту соціально-гуманітарної політики Інна Петруша.

Читайте також:

Оновили систему соціальної підтримки: хто і на яку допомогу може розраховувати у Вільногірську