Пам’ять, з якої починається місто: історія почесної громадянки Вільногірська Надії Чирви

Надія Чирва створила історико-краєзнавчий музей у місцевому ліцеї №5, у якому Вільногірськ уперше побачив самого себе. Вона десятиліттями збирала історії людей, фотографії, спогади й артефакти, щоб місто не втратило власну пам’ять. Сьогодні почесна громадянка Вільногірська Надія Чирва вже не виходить на вулиці, але її життя й досі наповнене людьми, словами й глибокою любов’ю до міста, яке вона називає рідним.

В гості до пані Надії завітали представниці редакції Вільногірськ IN.UA, адже через стан здоров’я вона вже тривалий час не виходить з дому. Тож редакція вирішила прийти до неї, щоб почути її історію та побачити, як живе людина, чий внесок у культурний нащадок громади складно переоцінити.

Обід із варениками і спогади на все життя

До пані Надії та її доглядальниці Людмили Нечепуренко в гості завітали представниці редакції Вільногірськ IN.UA. Це керівниця проєкту Альона Щекодіна та SMM-менеджерка Анастасія Бондар. Зустріли по-домашньому тепло: варениками з картоплею та пиріжками.

“Ми разом пообідали, було дуже смачно. А головне — дуже затишно. Таке відчуття, ніби ти прийшла не на інтерв’ю, а до рідних людей”, — Альона Щекодіна.

Після обіду пані Надія почала згадувати молодість, роки роботи, людей, з якими йшла пліч-о-пліч, і справу, якій присвятила життя.

Музей як справа серця

Ідея створення музею Вільногірська не була випадковою. Надія Чирва говорить про це просто: вона завжди любила історію, людей і розповіді.

“Я завжди вважала, що місто без пам’яті — це місто без коріння. Коли ми створювали музей, я хотіла, щоб люди бачили: Вільногірськ — це не просто будинки, це долі, праця і життя багатьох поколінь. І це важливо зберегти”, — говорить Надія Чирва.

Працюючи з різними ліцеями, найбільше — з п’ятим, вона роками збирала матеріали про місто: від перших років заснування до сучасності. Мешканці самі несли експонати — фотографії, документи, вироби, особливо багато матеріалів приносили працівники скляного заводу.

Музей жив — там звучали голоси очевидців, проходили зустрічі, розмови, обговорення. Для Надії Чирви це було не місце з вітринами, а простір живої пам’яті.

“Музей для мене ніколи не був просто роботою. Я збирала ці речі, ці історії, бо розуміла: якщо ми їх не збережемо, їх просто не стане”, — ділиться Надія Чирва.

“Вона згадувала не просто факти — вона говорила про людей. Було відчуття, що кожне ім’я для неї важливе”, — зазначає Альона.

Людина, яка завжди була серед людей

Надія Чирва народилася у Дніпрі, але Вільногірськ став її домом. Тут працювали її батьки, тут минуло життя. Вона має вищу освіту — бібліотекарську, понад 53 роки стажу в культурній сфері.

Вона багато читала, працювала в бібліотеці, завжди була серед людей. Саме спілкування було її стихією.

Навіть сьогодні, коли рух обмежений, вона продовжує жити словом — читає, згадує, пише вірші.

Гордість міста

Під час розмови Альона Щекодіна не приховує емоцій:

“Мене дуже вразили пані Надія та пані Людмила — їхні історії, розповіді про життя, щирі емоції, а також той глибокий зв’язок між ними, взаєморозуміння й повага, які відчуваються в кожному слові та жесті. Я пишаюсь тим, що змогла познайомитись із пані Надією особисто. Це справді жінка, якою має пишатися громада”.

Надія Чирва — це не лише музей. Це приклад того, як одна людина може зберегти історію цілого міста.

Читайте також:

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей?

Евакуйовані українці, які нещодавно покинули свої домівки через обстріли, небезпеку чи примусову евакуацію, можуть отримати одноразову грошову допомогу – 12 300 гривень на кожного члена родини. Програму реалізує БО БФ “Карітас Кам’янське” в межах проєкту “Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні”. 

Детальніше про допомогу – в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Допомога для “свіжоевакуйованих”

Як пояснила журналістці Вільногірськ IN.UA менеджерка проєкту Світлана Джердж, “Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні” – це великий гуманітарний проєкт із кількома напрямками підтримки.

Один із них – уніфіковані грошові трансферти, тобто пряма фінансова допомога людям, які були змушені евакуюватися.

За словами Світлани Джердж, ця виплата розрахована саме на тих, хто щойно виїхав із небезпечних територій.

“Це саме для нещодавно евакуйованих, щоб вони могли покрити свої нагальні потреби. У перші тижні евакуації людина ще не адаптована, не розуміє, де вона і що відбувається”, – пояснює менеджерка проєкту.

Гроші можна витратити на будь-які базові потреби – продукти, одяг, засоби гігієни чи оренду житла. Звітувати за витрати або надавати чеки не потрібно.

Хто може отримати виплату

Подати заявку можуть домогосподарства, які прибули до громад Кам’янського району, а також до Петриківської громади Дніпровського району.

Під поняттям “домогосподарство” мається на увазі як велика родина, так і одна людина.

“Якщо родина евакуйована – беремо родину. Якщо родина з однієї особи – вона також вважається домогосподарством”, – уточнила Світлана Джердж.

Виплата становить 12 300 гривень на кожну особу.

Отримати кошти можуть ті, хто:

• самостійно евакуювався через небезпеку або обстріли;
• був евакуйований примусово;
• має довідку ВПО, видану не більше ніж 45 днів тому, або інше документальне підтвердження переміщення;
• не отримував грошову допомогу від інших гуманітарних організацій протягом останніх шести місяців.

Якщо минув 46-й день після евакуації, подати заявку вже не можна.

Чому допомога “покриває 3 місяці”

У фонді пояснюють: формулювання про покриття трьох місяців означає не те, що гроші видають частинами.

Людина отримує всю суму одразу, але після цього її дані потрапляють до єдиної гуманітарної бази, якою користуються інші благодійні організації та фонди в Україні.

Протягом трьох місяців це може стати підставою для відмови в аналогічній грошовій допомозі в інших організаціях.

“Через 3 місяці вона зможе знову отримувати якусь іншу грошову допомогу в інших фондах”, – зазначає Світлана Джердж.

Коли виплачують кошти

Після реєстрації гроші надходять упродовж до 10 робочих днів.

У фонді кажуть, що зазвичай виплати здійснюють швидше – за 3–6 днів, однак усе залежить від того, коли саме людина зареєструвалася.

Реєстри на оплату формують раз на тиждень.

Якщо подати заявку на початку тижня, виплата може надійти швидше. Якщо наприкінці – доведеться чекати довше.

Які документи потрібні

Для реєстрації потрібно надати оригінали документів на всіх членів домогосподарства:

• паспорт громадянина України або ID-картку;
• додаток до ID-картки (за наявності);
• свідоцтво про народження для дітей до 14 років;
• ідентифікаційний код (РНОКПП);
• банківські реквізити IBAN на голову домогосподарства;
• довідку ВПО, видану не пізніше ніж 45 днів з дати переміщення, або альтернативний документ.

Де зареєструватися

Реєстрація відбувається через кризовий центр організації за адресою: м. Кам’янське, проспект Тараса Шевченка, 20

Також зареєструватися можна в приймаючій громаді – за попереднім узгодженням.

Отримати консультацію можна за телефонами гарячої лінії: 050 081 00 69,
068 175 78 08 з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 15:00.

Для тих, хто щойно евакуювався та опинився в новій громаді без найнеобхіднішого, така допомога може стати першою фінансовою підтримкою в найскладніші тижні після переїзду.

Читайте також:

Теплиця, вулик чи мотоблок: для жителів сіл Вільногірської громади відкрили набір на агродопомогу

Хореографічні колективи “Фламінго” та “Незламні” з Лихівської громади повернулися з обласного конкурсу “Танцювальний крок” із вагомими перемогами. Про це на своїй сторінці у Facebook поділилась голова Лихівської територіальної громади Лариса Савченко.

Детальніше про тріумфальні виступи і нагороди читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Лихівська громада – серед найкращих на Дніпропетровщині

Обласний конкурс “Танцювальний крок” зібрав на одній сцені представників 25 найсильніших громад Дніпропетровщини. Свої таланти демонстрували десятки колективів, однак саме представники Лихівської громади змогли гучно заявити про себе.

Хореографічні колективи “Фламінго” та “Незламні” не лише достойно представили рідний край, а й повернулися додому з вражаючим результатом – двома золотими нагородами, сріблом та бронзою.

Для невеликої громади це не просто конкурсна перемога, а доказ того, що талант, праця та підтримка здатні привести до великого успіху навіть на найпрестижніших сценах області.

“Ваша енергія захоплює”

Голова Лихівської територіальної громади Лариса Савченко на своїй сторінці у Facebook привітала юних танцюристів із перемогою та подякувала їм за наполегливість і талант.

За її словами, виступи дітей стали справжньою гордістю для всієї громади.

“Ви неймовірні! Ваша енергія, старанність і кожен рух на сцені захоплюють. Ви – наше майбутнє, наше натхнення і доказ того, що українська культура живе та процвітає навіть у найскладніші часи”, – зазначила Лариса Савченко.

Перемога, за якою стоїть праця наставників

Окремі слова вдячності очільниця громади висловила керівницям колективів – Наталії Жданюк та Світлані Соколенко.

Саме вони, за словами Лариси Савченко, щодня вкладають у дітей не лише професійні навички, а й віру у власні сили.

“Ви не просто вчите танцювати – ви виховуєте особистостей, розвиваєте таланти та даруєте дітям віру у власні сили. Ці перемоги – результат вашої майстерності”, – наголосила голова громади на своїй сторінці.

Батьківська підтримка – фундамент великих досягнень

Не залишилися без подяки й батьки юних артистів. Адже саме їхня підтримка, віра та допомога стають важливою частиною успіху дітей.

У громаді підкреслюють: великі перемоги народжуються там, де є спільна праця дітей, наставників і родин.

У громаді обіцяють підтримувати творчі ініціативи

Лихівська громада й надалі планує підтримувати розвиток творчих колективів та молодіжних ініціатив.

“Кожна ваша усмішка та кожна медаль – це спільна перемога нашої громади”, – зазначила у публікації Лариса Савченко.

Окремо у громаді подякували українським військовим за можливість дітям навчатися, розвиватися й прославляти рідний край навіть у непрості часи.

Читайте також:

У ритмі вальсу: чим у Вільногірську відомий колектив спортивно-бального танцю