Знайти підтримку: велика добірка військових і ветеранських фондів та організацій

Куди захиснику/захисниці звернутися за юридичною чи психологічною допомогою? Де пройти реабілітацію чи відпочити?

Характер.Media розкриває всі грані військового досвіду і спеціально для … підготував добірку військових і ветеранських фондів та організацій. До них можуть звертатися захисники і захисниці для безкоштовно отримання різного типу допомоги: від юридичної до реабілітаційної.

З повномасштабним вторгнення в Україні суттєво зросла кількість організацій, фондів, які надають всебічну допомогу і підтримку нашим воїнам, ветеранам та їхнім рідним. Більшість з них заснували самі захисники, які свого часу стикнулися з певними проблемами і тепер хочуть допомогти з їх швидким вирішенням іншим. Частину організацій заснували рідні військових, особливо тих, які загинули. Таким чином вони зберігають пам’ять про цю людину чи реалізовують проєкт, про який мріяв загиблий захисник.

Зі всіма цими організаціями та фондами можна ознайомитися в спеціальному розділі Характер.Media – “знайти підтримку”. По суті, це своєрідний каталог з короткою інформацією про них і контактами. Все для того, щоб захиснику чи захисниці було зручно знайти потрібну саме йому/їй організацію.

Відпочинок і відновлення

Якщо є потреба відновити сили, будучи на лікарняному, у відпустці, завершивши службу, можна звернутися до відповідних центрів: 

• коли хочеться відновитися біля річки, то варто відвідати “Бакота-Хаб” на Хмельниччині;
• в горах – реабілітаційний центр “Франко-гражда” (село Пороги Івано-Франківської області) чи оздоровчий “Тепло крилатої душі” (місто Надвірна);
• любителям іпотерапії – “Тримайся за гриву” у Дніпрі.

А захисники-молодята можуть звернутися до проєкту VIDDANI. Тут їм безкоштовно організують найкраще весілля.

Протезування і реабілітація

Коли військовий отримав важке поранення, то може звернутися за допомогою до реабілітаційних центрів. Перелік їх дуже великий, одні з найбільших: NextStep Ukraine, Superhumans Center, Unbroken, U+ System.

Важливо знати, що захисник чи захисниця, які втратили кінцівку, мають змогу отримати протез безкоштовно. Зібравши необхідні документи, варто звернутися за цим до таких організацій: Kind Deeds, Protez Foundation, Future for Ukraine, фонд “Громадянин”, центр “Без обмежень”, Superhumans Center, Unbroken.

Юридична підтримка

Коли військовий отримав важке поранення і не зможе продовжити службу, то скоріше всього він потребуватиме правової допомоги. Особливо стосовно документів, які йому необхідно буде зібрати. Щоб розібратися в цьому, варто звернутися до: 

• “Принципу”, де є зручний навігатор на сайті, а на питання відповість чат-бот;
• всеукраїнської мережі Veteran Hub;
• спілки поранених військових “Міцні 300”;
• Юридичної сотні.

Адаптація до цивільного життя

Більшість військових і ветеранських організацій надають ще й психологічну підтримку, як от: Київ Мілітарі Хаб, проєкт “Реабілітація”, “Вільний вибір”, Vesta, Дружини ветеранів.

Загалом, головна мета ветеранських організацій – допомогти військовому адаптуватися до цивільного життя після служби. Тому, крім юридичної, психологічної підтримки, роботи з реабілітологами, деякі компанії допоможуть з пошуком: 

• роботи (LobbyХ, Veteran Hub);
• житла (фонд “Після служби”).

Підтримка рідних захисників

В Україні діють й організації, які всебічно підтримують дітей, дружин/чоловіків, партнерів/партнерок наших захисників і захисниць. Зокрема:

• “Близькі” проводять для них різноманітні навчання;
• ТАПС працює з сім’ями загиблих військових;
• фонд “Діти героїв” надає всебічну підтримку дітям, які втратили одного з батьків на війні.

Такі організації і фонди існують для того, щоб наші захисники і захисниці розуміли, що вони не самі. Що коли вони будуть повертатися до цивільного життя, яке багато в чому є складнішим за військове, їм допоможуть.

Читайте також:

• «Ненароджені для війни»: у Дніпровському театрі пройшла документальна вистава
• Грошова допомога для військових та їхніх родин: Вільногірська міська рада інформує

31 жовтня у світі відзначають Хелловін – свято, яке асоціюється з гарбузами, привидами, моторошними костюмами та тематичними прикрасами. Цього дня вулиці, магазини й кав’ярні перетворюються на простір із незвичним декором, а діти та дорослі долучаються до святкових розваг. Не залишився осторонь і Вільногірськ: журналістка редакції прогулялася містом, щоб подивитися, як місцеві заклади долучилися до святкування.

Як з’явилося це свято, чому його головним символом став гарбуз, які традиції існують у різних країнах та чим цього року прикрасили Вільногірськ – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Від давніх обрядів до популярного світового свята

Хелловін (Halloween) щороку відзначають 31 жовтня напередодні Дня всіх святих, який у західній християнській традиції припадає на 1 листопада. Назва свята походить від англійського вислову All Hallows’ Eve, що означає “надвечір’я Дня всіх святих”.

За давніми віруваннями, у ніч із 31 жовтня на 1 листопада межа між світом живих і світом померлих ставала тоншою. Люди запалювали вогнища, одягали незвичне вбрання та використовували маски, щоб відлякувати злих духів.

Згодом традиції Самайну переплелися з християнськими звичаями. Особливої популярності свято набуло у США та Канаді завдяки переселенцям з Ірландії та Шотландії у XIX столітті. Саме там поступово сформувався сучасний образ Хелловіну з костюмованими вечірками, прикрашеними будинками, солодощами та вирізаними гарбузами.

Хелловін у Вільногірську: як прикрасили місцеві заклади

Цьогоріч святковий настрій можна помітити й на вулицях Вільногірська. Журналістка редакції Вільногірськ IN.UA пройшлася містом, щоб подивитися, як місцеві підприємці долучилися до святкування.

Деякі магазини та кав’ярні прикрасили свої приміщення тематичним декором. На вітринах і біля входів можна побачити штучне павутиння, фігурки привидів, тематичні ілюстрації та інші атрибути свята.

Традиційно серед декорацій переважають гарбузи, а також тюки соломи, які додають оформленню осіннього настрою. Такі прикраси створюють атмосферу свята навіть у звичайних міських локаціях.

Окрему увагу привертає тематична інсталяція просто посеред міста – автомобіль, прикрашений у стилі Хеллоуїна. Він став своєрідною фотозоною: охочі можуть зупинитися біля нього та зробити світлину.

Навіть без масштабних святкових заходів Вільногірськ отримав власні осінні декорації. Місцеві заклади та тематична інсталяція додають місту барв, а для містян стають нагодою трохи відволіктися від буденності, прогулятися та зробити святкові фотографії.

Чому символом Хелловіну став гарбуз

Один із найвідоміших символів свята – гарбуз із вирізаним обличчям та свічкою або ліхтариком усередині. 

Ця традиція пов’язана з ірландською народною легендою про Джека – чоловіка, якому нібито вдалося перехитрити диявола. Після смерті він не зміг потрапити ані до раю, ані до пекла, тому мусив блукати в темряві з вуглиною, яку помістив у порожню ріпу.

Спочатку ліхтарики виготовляли саме з ріпи або брукви. Коли традиція поширилася у Північній Америці, місцеві жителі почали використовувати гарбузи – вони були доступнішими, більшими та зручнішими для вирізання.

Сьогодні гарбузи прикрашають будинки, вітрини магазинів, кафе та громадські простори. Їх розмальовують, вирізають на них усміхнені або страшні обличчя, доповнюють свічками, штучним павутинням та іншими тематичними деталями.

Як святкують Хелловін у різних країнах світу

Хоча сьогодні Хелловін має багато спільних атрибутів у різних країнах, кожна з них додає до святкування власні звичаї.

У США Хелловін став одним із наймасштабніших осінніх свят. Діти переодягаються у костюми відьом, привидів, супергероїв та казкових персонажів, ходять від дверей до дверей зі словами “Цукерки або витівка” та збирають солодощі. Будинки прикрашають гарбузами, скелетами, павутинням і тематичними декораціями.

На початку листопада у Мексиці відзначають День мертвих. Це не Хелловін, а окреме культурне свято вшанування померлих. Родини створюють домашні вівтарі з фотографіями рідних, свічками, помаранчевими квітами чорнобривців та улюбленими стравами померлих. Вулиці прикрашають яскравими черепами та паперовими декораціями.

На батьківщині давнього Самайну, Ірландії, збереглися традиції костюмованих святкувань, багать, ігор та частувань. Діти ходять по солодощі, а дорослі влаштовують тематичні вечірки. Серед традиційних частувань – фруктовий пиріг бармбрек, у який запікають невеликі символічні предмети.

У Японії свято більше пов’язане з костюмованими заходами, вечірками та масштабними вуличними перевтіленнями. Особливо популярні яскраві образи персонажів аніме, відеоігор і фільмів. Традиційне випрошування солодощів серед дітей не настільки поширене, як у США.

Читайте також:

Вільногірськ у передчутті Хелловіну: як прикрасили місто тематичними декораціями

У Вільногірській міській раді оновили проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” посмертно. В попередній редакції йшлося про трьох полеглих військовослужбовців, тепер до переліку додали ще одного захисника – Миколу Норенка.

Детальніше про те, чим доповнили оновлений проєкт рішення та що відомо про четвертого захисника – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA 

Кого пропонують відзначити посмертно

Редакція Вільногірськ IN.UA раніше повідомляла, що міська рада розглядає можливість посмертно відзначити трьох військовослужбовців, які загинули, захищаючи Україну. В оновленому документі з’явилося четверте ім’я – Миколи Сергійовича Норенка, який загинув 28 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині.

Згідно з оновленим проєктом рішення Вільногірської міської ради, звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” пропонують присвоїти чотирьом військовослужбовцям:

• Сергію Віталійовичу Гармашу (22 січня 1987 року – 31 серпня 2026 року);
• Андрію Анатолійовичу Цимбалу (20 лютого 1975 року – 29 вересня 2026 року);
• Дмитру Едуардовичу Жорнику (23 квітня 1986 року – 8 жовтня 2026 року);
• Миколі Сергійовичу Норенку (19 листопада 1992 року – 28 травня 2026 року).

Підставою для присвоєння звання у документі зазначають особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі й незламність духу.

Микола Норенко: мріяв про фермерство, але став на захист України

Микола Норенко народився 19 листопада 1992 року у Вільногірську. Базову середню освіту здобував у загальноосвітній школі №5 та вечірній школі. Працював на підприємствах Кам’янського та Вільногірська.

За інформацією громади, чоловік був спокійним, добрим і чуйним. Особливо любив займатися сільським господарством та мріяв про власну фермерську справу.

Однак повномасштабна війна змінила його життєві плани. 9 січня 2026 року Миколу Норенка призвали на військову службу за мобілізацією.

Після проходження навчання він служив гранатометником та оператором безпілотних літальних апаратів в одній із військових частин Збройних сил України.

28 травня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області військовослужбовець зник безвісти.

Після проведення відповідних слідчих дій встановили, що солдат загинув на полі бою. Датою його загибелі визначили 28 травня 2026 року.

Як планують увічнити пам’ять загиблих військових

Окрім присвоєння почесного звання, проєкт рішення передбачає окремий пункт щодо вшанування пам’яті чотирьох захисників.

Виконавчому комітету Вільногірської міської ради пропонують розмістити у холі будівлі виконкому фотографії загиблих військовослужбовців, їхні біографічні довідки та інші інформаційні матеріали.

Читайте також:

У Вільногірську звання почесного громадянина отримають троє військових (посмертно)