Два роки тому, 24 лютого, близько п’ятої години ранку росія почала відкритий воєнний напад на територію України. Від звуків влучання російських ракет прокинулись жителі багатьох міст країни, зокрема Харкова, Києва, Одеси, а також Луганської та Донецької областей, де лінія розмежування з російським агресором найближча. Війська рф вдерлися в Україну зі сторони білорусі, росії та тимчасово окупованого Криму. Цей день розділив життя усіх українців на «до» та «після».
Журналістам Вільногірськ IN.UA вдалось поспілкуватися з декількома жителями Вільногірська, які розповіли про свої спогади того найжахливішого дня, який розтягнувся на два роки.
Згадки про початок повномасштабного вторгнення
З першого дня повномасштабної війни росії проти України жителі Вільногірська згуртувалися. Перед ними стояли щонайменше дві найважливіші задачі: захистити місто та допомогти військовим на фронті. Кожен житель, не зважаючи на посаду, стать та вік долучився до волонтерського Хабу, де готували їжу, шили одяг, збирали гроші для ЗСУ.
Я чітко пам’ятаю той день. 12 година дня, я з міським головою та начальником міського відділу поліції стоїмо на головній площі міста і відповідаємо на запитання людей, не маючи жодних офіційних даних. Відразу друга зустріч – біля Палацу культури, де ми почали просто олівцем формувати список тих, у кого є автівки та зброя, формувати нічні та денні патрулі, будувати блокпости
Дмитро Волощук // заступник міського голови Вільногірської міської ради
До будівництва та організації роботи блокпостів долучилися усі без винятку підприємства міста, а також приватні підприємці, зазначає посадовець. Це дозволило зробити їх за короткий період.
Вже після тьох місяців повномасштабного вторгнення у Вільногірську офіційно запрацювало добровольче формування територіальної громади. До того громаду захищали усі містяни, а координував їх Дмитро Волощук. Це 4-5 нічних патрулів, до складу яких входило 80 вільногірців.
Допомагали не лише місцеві, а й люди з найближчих громад. Волощук розповідає, фермер Олександр Миргородський з Лихівської громади, годував фірмовою тушкованкою військових.
Скляний завод допоміг з тарою, а Олександр багато привозив консерви. На фронт передавали, на наші блокпости. Йому довелося стати клієнтоорієнтованим – хлопці просили розбавляти м’ясо кашею
Дмитро Волощук //
Територіальна оборона Вільногірська
Особисто я знав і чекав цього наступу. Після 2014 року мені все було зрозуміло — це не могло просто так закінчитися. На другий день я поїхав у військкомат, але мене не взяли, бо сказали, що в громаді хтось має робити мобілізацію
Олександр Глущенко // начальник відділу військовозобов’язаних
Глущенко зазначає, вільногірці самоорганізувалися швидше, ніж виникла територіальна оборона.
На той момент охочих було півтори тисячі людей. Ми багатьох залучали на оповіщення, прибирання різних приміщень, на чергування
Олександр Глущенко //
Протягом двох років Олександр Глущенко займався мобілізацією військовозобов’язаних. Згодом на його «плечі» лягла організація поховань загиблих.
В перші місяці йшли справжні воїни, добровольці. Потім ті, хто чекали повістку. Зараз, на жаль, залишилося дуже мало тих, хто хоче йти в армію
Олександр Глущенко //
Їжа для захисників
Коли вже було створено добровольче формування Вільногірської територіальної громади, Наталія Матківська одразу в перший день напекла кексів, пиріжків та шукала кому їх віддати. Виготовляти велику кількість страв вдома не виходило, тому жінка звернулася до директора ліцею №3 з проханням готувати в їдальні закладу.
Левову частку допомоги надали вчителі.
Так Наталія та інші жінки Вільногірська почали готувати їжу для добровольчого формування та волонтерського центру для відправлення військовослужбовцям. Тоді відправляли переважно на Херсонський та Донецький напрямки. Шість кухарок готували солону та солодку випічку.
До допомоги долучалися всі небайдужі містяни: приносили кошти на продукти, зносили цукор, муку та олію. Наталія згадує, в той час у магазинах не було дріжджів.
Люди приносили вже навіть розпочаті пачки дріжджів. Віддавали останнє. А ми вже робили свою справу
Наталія Матківська // кухарка
З лютого по травень 2022 року випікали плюшки, пиріжки з варенням, капустою, м’ясом та картоплею. Їх також передавали й переселенцям, які рятувалися від російських обстрілів у Вільногірську.
За тиждень жінки виготовляли понад півтори тисячі штук випічки. Борошна використали близько 15 мішків по 50 кілограмів.
Важливим було привітати наших захисників у Великдень. Випікали паску і до неї клали святковий пряник. Батюшка їх посвятив. З теплом та з вірою у перемогу випічку відправили волонтери по напрямках, де захищають наші хлопці з міста
Наталія Матківська //
Волонтерська допомога — важливий рушій
Перший дзвінок пам’ятаю: «Сергій, кидай на збори. Треба купити медикаменти й затарить нашу лікарню. Бо якщо підуть поранені, то ми маємо бути готові надати медичну допомогу у великій кількості
Сергій Педенко // волонтер
Волонтери стали справжніми зв’язківцями між військовими на фронті та людьми в тилу. Вони знаходили паливо, у тому числі для автівок, які патрулювали містом, шили військову амуніцію, доставляли їжу та медикаменти захисникам на передову. А також збирали гроші та закуповували необхідну техніку для військових, зокрема біноклі, рації, дрони, автівки.н
Шукали трактори, бетонні блоки, люди привозили мішки, бочки, були навіть протитанкові їжаки, дрова, дівчата привозили окріп, харчі. Чотири дні без відпочинку залишався разом з восьми добровольцями на варті міста, а потім вже з’явилося чергування, кожного дня нас ставало більше, кожен займався своїм
Валерій Білоус // волонтер
Під час свого чергування чоловіки натрапляли на прихильників «руського миру», інформацію про них передавали у правоохоронні органи.
Виявилося, що і серед наших містян такі були. Один навіть постійно слідкував, збирав інформацію про наші блокпости та передавав ворогу, але ми його знайшли
Валерій Білоус // волонтер
Валерій Білоус з перших днів їздив та продовжує їздити на Херсонський, Донецький та Харківський напрямки.
Добровольче формування — патрулювання міста у перші дні війни
Найскладнішим було зрозуміти, що робити. Правильне облаштування блокпостів, чергування. Треба було зібрати все в один кулак, щоб була дисципліна та порядок. Щоб була довіра від містян
Олександр Костін // командир Добровольчого формування Вільногірської громади
На момент початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Костін мав бойовий досвід, брав участь в АТО, тому вже на третіх зборах містяни обрали його командиром добровольчого формування. Заступниками були Віктор Звягінцев та Анатолій Бутенко.
Олександр розповідає, на п’ятий день повномасштабної війни у місті було 1285 добровольців за списком. З них сформували п’ять рот.
Добровольці слідкували за правопорядком у місті під час комендантської години, охороняли об’єкти критичної інфраструктури.
Першим і надважливим завданням було тренування добровольців, аби підготувати їх до військової служби. Олександр із заступниками вчив добровольців стрільбі, тактиці та медицині.
Бригада сил територіальної оборони імені Нестора Махна підтримувала роботу добровольців Вільногірська. Їх запрошували на полігони для навчання. Підтримувала й міська влада, надавали форму та паливо. Небайдужі містяни зібрали кошти на придбання авто для чергування.
Комендантська година одразу діяла з 23:00 до 05:00 ранку.
Коли почалася війна, я одразу пішов до міської ради. Записався до територіальної оборони міста й знаходився там, допоки вона існувала. Обов’язок кожного чоловіка — стати на захист сім’ї та міста. Я пройшов Афганістан і розумію, що таке війна
Олександр Колєснік // заступник командира по тиловій та технічній частині
Варто зазначити, що агресія росії проти України триває не два роки, а вже ціле десятиріччя. Втім, до першої практичної спроби порушити територіальну цілісність України росія вдалася ще у 2003 році, коли спробувала заволодіти островом Тузла у Керченській протоці, який належить до міста Керч, нині тимчасово окупованого Криму.
Читайте також:
- Історія війни: згадки Другої світової та російсько-української війни
- Сьогодні українці відзначають День єднання: дата, історія та значення свята
Вільногірськ живе тут – підписуйтесь на наш Facebook та Telegram
