Від скловиробниці до головної технологині проходив шлях Галини Щекодіної. Жінка дала старт розвитку скляного заводу у Вільногірську. У 2003 році створила оливковий колір скла на експериментальній печі. Формулою винаходу користуються й далі не один завод країни. Вже на пенсії жінка надихається родиною та затишком власної дачі.
Більше — у матеріалі Вільногірськ IN.UA
Шлях від скловиробниці до головної технологині
Галина Щекодіна все життя присвятила скловиробництву. У 23-річному віці жінка пішла працювати на місцевий скляний завод, де промайнули її перші 10 років кар’єри. Згодом Галина переїхала в Артемівськ Донецької області. Наразі це місто зветься Бахмут. Там на заводі вона виготовляла склотару й додала до своєї діяльності виготовлення художнього скла: вази, склянки, стопки. Жінка разом колегами перетворювала звичайні форми скла на фігурні з малюнками. Галина постійно експериментувала, тому мала гарні результати в роботі, ділиться вона.
«Мені подобалась моя професія, це була справа всього мого життя», – каже скловиробниця Галина Щекодіна.
У 2001 році Галину Щекодіну керівництво Вільногірського скляного заводу запросило до співпраці. Не вагаючись, жінка знову змінила місце проживання та поїхала за сотні кілометрів від рідної домівки. У Вільногірську почала працювати вже на керівній посаді — головною технологинею скляного заводу.
Галина, разом з колективом виробництва, фактично дала старт для розвитку та популяризації Вільногірського скляного заводу, де тоді майже за добу випускали десятки тисяч пляшок. На початку скловарна піч в цеху була лише одна. Інші — допомагала проєктувати та будувати Галина. Так за 16 років її роботи побудували сім печей.
«Як головна технологиня я відповідала за технологію виробництва скла. Водночас займалася печами — будівництвом нових та ремонтом старих печей склозаводу», — ділиться головна технологиня Галина.
Співпраця заводу була з фірмами різних країн. Успішні мільйонні проєкти, через які місто Вільногірськ знали не лише на теренах України, а й за її межами.
Створення першого в Україні оливкового скла
Задля розвитку скляного заводу, Галина вперше винайшла оливковий колір скла. Згодом інші заводи перейняли цю формулу та почали використовувати її у своєму виробництві. Але Вільногірськ був першим саме в Україні, ділиться Галина Щекодіна.
«Ми побудували невеличку експериментальну піч. Підбирали рецепти хімікатів. Це не просто хімічні та фізичні процеси, треба ще було правильно регулювати піч, режим і багато процесів треба було спробувати для того, щоб вийшло кольорове оливкове скло», — ділиться технологиня.
Тоді жінка не запатентувала свій винахід, бо не думала про те, що він стане популярним.
Наразі Галина Щекодіна на пенсії, займається улюбленою справою — доглядає за дачею та домашніми тваринами. Надихає її родина.
«Для мене бабуся не є типовою стереотипною «бабусею». З самого дитинства я пам’ятаю, що вона завжди багато працювала та подорожувала. Вона дуже сильна та незалежна жінка, яка досягала всього чого хотіла. Бабуся була та є для мене прикладом. І звісно ж я завжди можу прийти до неї за порадою, поспілкуватися та просто чудово провести час», – розповідає про Галину її онука Анастасія.
Повідомляємо, що героїня матеріалу – Галина Щекодіна, є матір’ю чоловіка нашої співробітниці – керівниці проєкту Альони Щекодіної. Ми даємо цей матеріал виходячи не з родинних зв’язків, а вкладу, який героїня зробила у розвиток економіки Вільногірська та країни в цілому.
Читайте також:
- Культурний спадок Петра Шияна: визначні постаті Вільногірська
- Подружжя з Вільногірська розводить бджіл: десятирічна мрія здійснилася
Підписуйтесь
