“1000 годин українського контенту”: держава виділяє 4 мільярди гривень на підтримку креаторів

Кабінет Міністрів України затвердив правила проведення конкурсів для митців та виробників контенту в межах президентської ініціативи “1000 годин українського контенту”. Держава готова інвестувати мільярди гривень у створення якісних вітчизняних фільмів, музики та навіть відеороликів для соцмереж.

Редакція Вільногірськ IN.UA розповідає, хто, на що і як зможе отримати фінансування.

“1000 годин українського контенту”: ціль програми

Попри тривалу повномасштабну війну, частина українців, особливо молодь, продовжує споживати російський контент. Дослідження компанії Gradus Research доводять, що цей вибір продиктований переважно звичкою, впливом оточення та банальною нестачею якісної вітчизняної альтернативи. Адже глядач обирає те, що якісно знято, емоційно близько та легкодоступно.

Головна мета нової програми — не просто обмежити ворожий вплив, а створити конкурентний, цікавий та затребуваний український продукт.

“Наше завдання — наповнити інформаційний простір українськими історіями, посилити культуру і стійкість суспільства“, — наголосила віцепрем’єрка з гуманітарної політики та міністерка культури Тетяна Бережна.

На які проєкти можна отримати гроші

Ініціатива, яку реалізуватиме Міністерство культури, охоплює надзвичайно широкий спектр напрямів. Державну підтримку через відкриті конкурси зможуть отримати автори таких форматів:

• ігрові фільми та серіали;
• неігрові документальні проєкти;
• анімаційні фільми та серіали;
• спеціальний контент для дитячої аудиторії;
• сучасна музика;
• перформативне та візуальне мистецтво;
• масштабні аудіовізуальні шоу;
• короткі відеоролики для соціальних мереж.

Як працюватиме відбір та коли подавати заявки

Механізм розподілу коштів обіцяють зробити максимально прозорим. Урядовці зазначають, що програма працюватиме виключно через відкриті конкурси. Кожен проєкт проходитиме оцінку незалежних експертів та етап публічного пітчингу (захисту ідеї перед комісією).

Прийом заявок від креаторів стартує вже найближчими днями — з 3 квітня 2026 року. Кампанія збору ідей триватиме до червня включно.

Мільярдні інвестиції в економіку та безпеку

Програму “1000 годин українського контенту” ще у вересні 2025 року анонсував президент Володимир Зеленський. Як пояснив голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, глава держави закликав уряд не просто запустити ініціативу, а й гарантувати їй реальне фінансування.

Згідно з ухваленим бюджетом на 2026 рік, на реалізацію цього проєкту заклали майже 4 мільярди гривень (із загальних 16,1 мільярда, передбачених для Мінкульту).

Посадовці підкреслюють, що це не просто витрати на розваги, а серйозний економічний крок. Програма має стимулювати розвиток креативних індустрій, створити нові робочі місця, залучити додаткові інвестиції та забезпечити зростання ринку загалом.

“Інвестування в культурний продукт сьогодні — це інвестиція в цінності, ідентичність і безпеку держави“, — підсумували в Міністерстві культури.

Читайте також:

Збитки через “постачальника останньої надії”: у “Жилкомсервісу” забирають ще 2,5 млн грн

У Вільногірську відбулась програма стерилізації безпритульних тварин за кошти міського бюджету. Після гучних дискусій і хвилі занепокоєння серед зооволонтерів процес усе ж стартував – за два дні у місті відловили 75 собак. 

Детальніше про процес відлову тварин, стерилізації та післяопераційного догляду читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Від допису у Facebook – до реальної роботи на вулицях міста

Кілька днів тому голова громадської організації “Добрі лапи” Інна Середа повідомила жителів Вільногірська про старт програми стерилізації безпритульних тварин. У дописі вона закликала містян повідомляти про собак у своїх районах та допомагати з пошуком і супроводом тварин.

“Організація зі стерилізації у нас вперше, тому і нам важливо, щоб тварини були в надійних руках”, – йшлося у зверненні.

Програма реалізується за кошти міського бюджету, а організацію процесу – від відлову до післяопераційного догляду – взяла на себе ГО “Добрі лапи”.

Однак старту програми передував суспільний резонанс. Раніше редакція Вільногірськ IN.UA повідомляла про занепокоєння місцевих зооволонтерів щодо організації, яку могли залучити до стерилізації. Дискусія стосувалася репутації виконавців та безпеки процесу.

Тепер, коли програма фактично запрацювала, її організатори розповіли, як усе відбувається на практиці.

Два дні, 75 собак і ранкові виїзди о сьомій

За словами Інни Середи, команда ветеринарів на момент написання матеріалу працює у Вільногірську вже третій день. До міста 12 травня приїхала команда “Порятунок чотирилапих” – двоє лікарів та спеціалісти з відлову.

Робочий день починався ще о сьомій ранку.

Першою локацією стала територія біля ОРСу поблизу хлібозаводу. Там, каже вона, вдалося відловити 26 собак.

“Із них близько десяти були ручні, а решта – дикі. Хлопці буквально ховалися в кущах, шукали тварин, працювали дуже активно”, – розповідає голова ГО “Добрі лапи”.

Далі маршрут змінювався майже в режимі реального часу – працювали за дзвінками жителів.

Відлов безпритульних тварин проводили в різних районах Вільногірська та громади: на території ОРСу, біля колишнього консервного заводу, у районі  ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО”, на вулиці Південній, біля центральної міської лікарні, у районі гаражів, поблизу третьої школи, на кар’єрі МАО, а також у Мар’янівці. Частину адрес визначали за зверненнями мешканців, які повідомляли про місця скупчення собак. 

За два дні вдалося виконати весь обсяг, передбачений програмою.

“На суму 179 тисяч гривень потрібно було стерилізувати 75 собак. За два дні ми цю кількість набрали”, – каже Інна Середа.

Як проходить стерилізація і чому собак повертають так швидко

Після відлову тварин доправляли до тимчасового стаціонару, де проводили операції та вакцинацію. Для перетримки використовували спеціально підготовлене приміщення.

“Оперують, вакцинують, вкривають, і ми їдемо працювати далі”, – пояснює Інна Середа.

Деякі зоозахисники безпритульних тварин висловлюють збентеження у коментарі редакції, щодо термінів повернення собак на місця проживання. 

“За два дні стерилізували 75 собак – це дуже швидко”, – зазначив зоозахисник.

У ГО “Добрі лапи” пояснюють: довге перебування у клітках для диких собак може стати додатковим стресом.

“Коли собака закрита, вона навіть не може нормально сходити в туалет. Для диких тварин це дуже важко. Зазвичай перетримка триває від одного до трьох днів – усе залежить від стану тварини”, – пояснює Інна Середа.

Водночас, за словами Інни Середи, опікуни тварин, яким уже повернули собак після стерилізації, загалом позитивно відгукуються про їхній стан. Вона зазначає, що тварини перебувають під наглядом людей, які їх підгодовують та доглядають, а після повернення почуваються добре. 

Після повернення тварин волонтери фіксують процес на фото та відео. Однак питання про тривалість післяопераційного догляду залишається одним із найбільш дискусійних серед опікунів та зоозахисників міста.

“Підчищати кожен район”: чому однієї кампанії замало

У “Добрих лапах” переконані: разова стерилізація не змінить ситуацію кардинально.

За словами Інни Середи, якщо працювати хаотично – кілька собак в одному місці, кілька в іншому – ефекту не буде.

“У нас місія така: потрошку підчищати кожен район. Якщо зробити раз на рік – це дуже складно. Нам говорили, що треба хоча б три рази на рік проводити такі програми. Тоді буде видно результат”, – каже вона.

Організація вже планує звертатися щодо продовження програми.

Волонтери: проблему створюють не собаки

Окремо Інна Середа звернулася і до жителів міста. Каже: проблему безпритульних тварин створюють не волонтери й не ті, хто підгодовує собак.

Причина – покинуті домашні тварини.

“Люди беруть собак додому, а потім викидають їх. А далі зоозахисники намагаються все це виправити: годують, лікують, прилаштовують. Але самі вони не впораються”, – говорить вона.

І додає: допомогти можуть усі – хоча б відповідальним ставленням до власних тварин та стерилізацією домашніх улюбленців.

Поки у Вільногірську завершують першу хвилю програми, її результати ще належить оцінити. Але вже зараз зрозуміло: тема безпритульних тварин у місті давно вийшла за межі волонтерських чатів і перетворилася на питання, яке потребує системного рішення.

Читайте також:

Оновили систему соціальної підтримки: хто і на яку допомогу може розраховувати у Вільногірську

Верхньодніпровський районний суд призначив покарання чоловіку, який під час суперечки побив палицею та поранив розкладним ножем свого знайомого. Інцидент стався наприкінці березня у місті Верхівцеве Кам’янського району.

Редакція Вільногірськ IN.UA ознайомилася з матеріалами справи та розповідає деталі.

Обставини конфлікту

Подія відбулася 26 березня 2026 року близько одинадцятої години вечора на вулиці Сурській. Між двома знайомими виникла словесна суперечка. Під час конфлікту один із чоловіків наблизився до іншого та вдарив його дерев’яною палицею по лівій нозі. Від отриманого удару потерпілий впав на землю.

Одразу після цього нападник дістав розкладний ніж марки “Intertool” із червоним руків’ям і наніс знайомому чотири удари. Поранення прийшлися у праву частину спини, лопатку та праве плече.

Наслідки для здоров’я потерпілого

У результаті нападу чоловік отримав низку травм. Медична експертиза кваліфікувала їх як легкі тілесні ушкодження, частина з яких призвела до короткочасного розладу здоров’я тривалістю понад шість днів. Серед зафіксованих ушкоджень:

• садна та чотири непроникаючі рани правої частини тулуба;
• рани, садна та синці на правій руці;
• садна та синці на обох ногах;

Судовий розгляд та вирок

Під час судового засідання нападник повністю визнав свою провину та розкаявся. Суд встановив, що він працює на підприємстві “Скляний альянс Вільногірськ”, не одружений та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

“Я посварився зі знайомим, вдарив його палицею по нозі, а потім дістав розкладний ніж та наніс чотири удари у спину“, — підтвердив обвинувачений свої дії у суді.

Потерпілий на засідання не з’явився. Він передав письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі, а також вказав на відсутність будь-яких матеріальних чи моральних претензій до нападника.

Суд визнав чоловіка винним в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень. Зважаючи на щире каяття та відсутність обтяжуючих обставин, йому призначили покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Знаряддя злочину — розкладний ніж — постановили знищити.

Читайте також:

Попросив зателефонувати і втік: у Вільногірську засудили шахрая, який ошукав знайомого