23 серпня – День Державного Прапора України: історія свята 

23 серпня в Україні відзначають День Державного Прапора. Цього дня українці вшановують один із головних символів держави – синьо-жовтий стяг.

Коли з’явилося свято, як формувалася історія українського прапора та чому саме 23 серпня стало датою його відзначення – на Вільногірськ IN.UA. 

Синьо-жовті кольори мають давню історію

Синьо-жовте поєднання стало одним із головних символів української національної ідентичності ще задовго до появи сучасної української держави. Остаточно як національні кольори українців вони утвердилися у ХІХ столітті, під час європейської “Весни народів”.

Водночас символіка синього та жовтого кольорів має значно давніше коріння. Поєднання блакитного тла із золотими або жовтими зображеннями зустрічалося в символіці українських міст і земель ще від часів Русі.

Сині знамена із жовтими хрестами, небесними світилами, зброєю та іншими символами використовували й українські козаки. Такі елементи можна було побачити на полкових і сотенних прапорах.

1848 рік: прапор уперше замайорів над Львовом

Важливий етап в історії синьо-жовтого прапора припав на революційні події 1848 року, відомі як “Весна народів”. Саме тоді синьо-жовтий стяг почав утверджуватися як символ українського народу.

У червні 1848 року такий прапор уперше підняли над ратушею у Львові. Відтоді синьо-жовті кольори дедалі більше асоціювалися з українським національним рухом.

На Наддніпрянщину, яка тоді перебувала у складі Російської імперії, синьо-жовта символіка активно поширилася після революції 1905–1907 років. А у 1917 році прапор став символом української державності.

Під ним проходили українські маніфестації, а військові вирушали на фронт. У квітні 1918 року синьо-жовті прапори підняли навіть над кораблями Чорноморського флоту в Севастополі.

Український стяг у радянські часи

Після падіння української державності синьо-жовтий стяг не втратив свого значення. Він залишався символом національного руху та боротьби за відновлення незалежності.

Навіть у радянські часи українці ризикували свободою, аби підняти національний прапор. Один із таких випадків стався 1 травня 1966 року в Києві.

Того ранку над будівлею Київського інституту народного господарства замість радянського червоного прапора з’явився синьо-жовтий. Це зробили студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Вони розраховували, що прапор побачать студенти та працівники заводу “Більшовик”, які збиралися на першотравневу демонстрацію.

Через дев’ять місяців КДБ встановив особи чоловіків. Москаленко отримав три роки таборів суворого режиму, а Кукса – два.

Повернення на вулиці українських міст 

22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус разом із вісьмома однодумцями вивісив чотири українські прапори.

Уже наприкінці 1980-х років національна символіка почала повертатися у публічний простір. 26 квітня 1989 року у Львові під синьо-жовтим прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи. 22 травня того ж року український стяг з’явився під час Шевченківського свята в Києві.

23 березня 1990 року синьо-жовтий прапор підняли над Тернопільською міською радою. 3 квітня він замайорів над Львівською ратушею, а 24 липня урочисто підняли його над Київською міською радою.

Символ незалежної України 

4 вересня 1991 року національний прапор України замайорів над Верховною Радою. А 28 січня 1992 року парламент офіційно затвердив синьо-жовтий стяг Державним Прапором України.

Відтоді він став невіддільною частиною історії незалежної України. Український прапор піднімали на Евересті, він майорів на антарктичній станції “Академік Вернадський” та побував у космосі разом із Леонідом Каденюком.

У серпні 2004 року тодішній президент України Леонід Кучма підписав указ “Про День Державного Прапора України”, відповідно до якого свято щороку відзначають 23 серпня.

Сьогодні Державний Прапор України – це не лише офіційний символ держави. Це знак української свободи, боротьби, незламності та прагнення до незалежності.

Читайте також:

Конституція, пам’ять і єдність: як у Вільногірську відзначили День Конституції України

Рішення для комунальних підприємств, зміни в транспортному сполученні, новини освіти та історії людей, які допомагають іншим. Протягом тижня редакція розповідала про важливі для мешканців Вільногірська та Лихівської громади події, закупівлі, плани розвитку й повсякденні питання, які впливають на життя громади.

Детальніше про головні новини тижня, важливі рішення та історії, які варто прочитати, — у дайджесті Вільногірськ IN.UA

Освіта, закупівлі та зелені насадження: з чого почався тиждень

Понеділок у редакції розпочався з матеріалів про зміни в освітніх закладах Лихівки, благоустрій Вільногірська та витрати міської лікарні.

У статті “Від укриття з ліжечками до нових навчальних просторів: як змінюються заклади освіти Лихівки” журналісти розповіли про облаштування безпечних і навчальних просторів для дітей. Зокрема, увагу приділили дитячому садку “Журавлик” та Лихівському ліцею, де поступово створюють умови для навчання, розвитку й перебування дітей під час повітряних тривог.

Ще одна тема дня — зелені насадження у Вільногірську. Місто оголосило тендер на роботи з догляду за ними та видалення дерев. Очікувана вартість закупівлі становить 350 тисяч гривень. У матеріалі редакція розібралася, на які роботи планують спрямувати кошти.

Також журналісти проаналізували вересневі закупівлі Вільногірської центральної міської лікарні. Йшлося про придбання електроенергії, медичних препаратів, витратних матеріалів та обладнання. Загальна вартість розглянутих закупівель наблизилася до 300 тисяч гривень.

Освітяни, перевезення та співпраця громад: новини вівторка

У вівторок редакція зосередилася на людях, які працюють для громади, транспортній доступності та можливостях розвитку місцевих ініціатив.

До Дня працівників освіти у Вільногірську відзначили фахівців за професійні здобутки та роботу з молоддю. Серед нагороджених — представники місцевих закладів професійної освіти. Матеріал розповідає про те, кого відзначили та за які досягнення.

Окрему увагу приділили транспортному сполученню Лихівської громади. Соціальний автобус тимчасово призупиняє рейси до грудня 2026 року. Причинами такого рішення назвали витрати на утримання транспорту та невелику кількість пасажирів. Це питання особливо важливе для людей, які залежать від громадського транспорту, щоб дістатися до необхідних установ та інших населених пунктів.

Водночас редакція розповіла про можливості залучення внутрішньо переміщених осіб до життя Вільногірської громади. Рада ВПО планує податися на грантовий конкурс, а для збору думок і пропозицій мешканців стартувало опитування.

Ще одна новина стосувалася співпраці між громадами. Лихівська громада підписала меморандум із громадою на Вінниччині. Документ має стати основою для спільної роботи та реалізації майбутніх ініціатив.

Рейтинг ліцеїв, потяги та маршрути: що обговорювали в середу

Середа принесла одразу кілька новин, які стосуються навчання, транспортного сполучення та інфраструктури.

Чотири ліцеї Вільногірська потрапили до рейтингу закладів освіти Дніпропетровської області за результатами національного мультипредметного тесту 2026 року. Найкращий результат серед місцевих закладів показав ліцей №3, який посів 11-те місце в області. У матеріалі редакція порівняла результати міських ліцеїв та розповіла, яке місце вони посіли в рейтингу.

Також журналісти перевірили інформацію про можливе скасування двох потягів із Дніпра до Львова. У соцмережах поширювали повідомлення про зміни в русі з 20 жовтня, тож редакція звернулася до офіційної відповіді Укрзалізниці, щоб з’ясувати, чи підтверджуються ці побоювання.

Транспортна тема продовжилася матеріалом про соціальні рейси в Лихівській громаді. Редакція зібрала інформацію про маршрути, які допомагають мешканцям діставатися до Вільногірська та П’ятихаток, а також пояснила, які можливості залишаються після призупинення роботи місцевого соціального автобуса.

Для тих, хто планує поїздки на вихідні, журналісти підготували окремий матеріал про маршрутки Вільногірська. У ньому зібрали інформацію про рейси, які не курсують у суботу та неділю, щоб пасажири могли заздалегідь спланувати свій маршрут.

Крім того, редакція розповіла про закупівлю послуг із проєктування ремонту газопроводу Вільногірськ — Дніпродзержинськ. На ці роботи планують спрямувати майже два мільйони гривень.

Енергоефективність, кредит для комунальників та історія вільногірки: четвер у редакції

У четвер у центрі уваги опинилися комунальна інфраструктура, фінансові рішення та особиста історія мешканки міста.

У матеріалі про підприємство “Енергоефект” журналісти розповіли, як воно забезпечує місто питною водою, готується до опалювального сезону та планує подальший розвиток. Окремо йшлося про роботу підприємства в умовах енергетичних викликів і заходи, які мають допомогти забезпечувати стабільність його роботи.

Інша важлива тема — можливість залучення КП “Жилкомсервіс” овердрафту на суму до 1,5 мільйона гривень. Редакція пояснила, для чого підприємству може знадобитися короткострокове фінансування перед опалювальним сезоном та які питання залишаються відкритими щодо його використання.

Водночас четвер був присвячений і людям. Вільногірка Наталя Чернявська колись мріяла стати слідчою, але згодом обрала шлях допомоги іншим. В історії про неї журналісти розповіли про професійне покликання, життєвий вибір та роботу, яка стала способом підтримувати людей.

Генератор для котельні, обладнання для ліцею та корисна інструкція: новини п’ятниці

Наприкінці робочого тижня редакція розповіла про підготовку комунальної інфраструктури до можливих перебоїв з електропостачанням, оновлення матеріальної бази закладу освіти та цифрові послуги для водіїв.

У Вільногірську планують підключити генератор до модульної котельні. Очікувана вартість робіт становить 135 тисяч гривень. Це питання безпосередньо стосується підготовки міста до опалювального сезону та забезпечення роботи теплової інфраструктури за умов можливих відключень електроенергії.

Також редакція повідомила про плани придбати стінку для кабінету фізики Вільногірського ліцею №4. На закупівлю передбачили майже 100 тисяч гривень. Матеріал розповідає про заплановане оновлення обладнання та облаштування навчального простору.

Завершує добірку практичний матеріал для водіїв і боржників — інструкція про те, як перевірити штрафи в застосунку “Дія”. У публікації зібрали пояснення, які допоможуть самостійно знайти потрібну інформацію та скористатися цифровим сервісом.

Читайте повні версії матеріалів на сайті Вільногірськ IN.UA, щоб не пропустити важливих новин громади.

Читайте також:

Осінь у кадрі: ТОП-5 локацій Дніпропетровщини для яскравих фотосесій 

Мобільний застосунок “Дія” дозволяє українцям швидко та зручно відстежувати наявність неоплачених штрафів або інших заборгованостей. Для того, щоб отримати актуальну інформацію, користувачам достатньо авторизуватися в системі, зайти до розділу “Послуги” та обрати необхідну категорію.

Детальніше — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Перевірка штрафів за порушення ПДР

Водії можуть самостійно контролювати наявність стягнень за порушення правил дорожнього руху. Після переходу в меню “Послуги” необхідно обрати пункт “Штрафи за порушення ПДР”. Якщо за користувачем числяться неоплачені штрафи, вони одразу відобразяться на екрані разом із детальною інформацією, до якої також додаються матеріали фото- та відеофіксації.

Важливою умовою для коректного відображення таких штрафів є обов’язкова наявність у застосунку підтягнутих цифрових документів — посвідчення водія або свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Судові стягнення та адміністративні порушення

Окрім автомобільних штрафів, у “Дії” можна відстежувати інформацію щодо судових справ та адміністративних порушень.

Для перевірки цієї інформації в розділі “Послуги” потрібно перейти до блоку “Судові послуги”, а потім натиснути на “Судові штрафи” або ж здійснити перевірку через пункт “Судові справи”.

Окрім того, користувачі не пропустять такі нарахування, адже сповіщення про судові штрафи також автоматично приходять у стрічку “Повідомлення”.

Пошук виконавчих проваджень

Застосунок додатково допомагає контролювати наявність боргів. Інформація про них знаходиться у розділі “Послуги” під пунктом “Виконавчі провадження”. Система влаштована так, що автоматично підтягує всі наявні дані за податковим номером (РНОКПП) людини, якщо вона офіційно є боржником у виконавчій службі.

Читайте також:

Хмарно, але тепло: якою буде погода у Вільногірську з 5 по 11 жовтня