Існує кілька можливих причин для того, щоб вирішити встати і піти зі співбесіди до її закінчення. Важливо пам’ятати, що таке рішення має бути обгрунтованим та професійним, пише телеграм-канал Workado. Віддалена робота та надає деякі можливі причини для цього.

Співбесіда: причини піти

Неприйнятні умови або узгодження
Якщо в процесі обговорення ви дізнаєтеся про умови праці або інші аспекти, які вам не прийнятні (наприклад, компенсація, графік роботи, командна динаміка), це може бути причиною для відмови від подальшої участі.

Некоректна або неприємна поведінка від роботодавця
Якщо ви стикаєтеся з некоректною або неприємною поведінкою з боку представників компанії, такої як непрофесійні коментарі, неадекватні питання чи будь-яка форма дискримінації, це може стати для вас основою відмовитися від участі в співбесіді.

Невідповідність вимогам
Якщо під час співбесіди виявиться, що вимоги до вакансії значно відмінюються від того, що було вказано в оголошенні, це може свідчити про недорозуміння або недостатню підготовку з боку роботодавця.

Не відповідає очікуванням
Якщо під час співбесіди виявляється, що представлені умови роботи, обов’язки або корпоративна культура не відповідають вашим очікуванням або цінностям, можливо, краще вийти із співбесіди, щоб не втрачати час іншими можливостями.

Читайте також:

• В Дії запустили послугу е-Підприємець: що це та для кого
• Підприємства Дніпропетровщини можуть виграти до 5 тисяч доларів на розвиток бізнесу: як податися на отримання гранту

У серпні 2025 року на сайті Вільногірської міської ради з’явився новий розділ, присвячений земельному кадастру. Це спеціальна цифрова платформа у вигляді карти, яка містить усю інформацію про наявні земельні ділянки на певній території. Вона візуалізує межі ділянок, їхнє цільове призначення, форму власності, дозволене використання та інші характеристики.

Детальніше про нову систему та її можливості — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Система земельного кадастру Вільногірської громади

Як зазначається на сайті платформи, усі дані базуються на інформації з державних реєстрів, відкритих джерел та місцевих картографічних матеріалів.

Розробкою займалася компанія MagneticOne, що спеціалізується на муніципальних технологіях. Саме вони виграли тендер на створення карти, який проводили у квітні. За даними платформи Prozorro, на все виділили 79 932 гривні з урахуванням податку на додану вартість.

У межах підготовки до запуску геоінформаційної системи було проведено комплексний аудит фактичного стану земель за межами населених пунктів громади, на який у серпні витратили 40 200 гривень. Він включав пошук тіньової оренди, самозахоплення, нецільового використання земель, обробіток ділянок без реєстрації права користування та інші проблемні випадки.

Як пояснюють розробники, під час аудиту збирали та зводили в єдину систему дані з різних джерел — державних реєстрів, архівних матеріалів та місцевих картографічних ресурсів. Важливим завданням стало зіставлення цієї інформації на карті: це дозволило не лише бачити ділянки, які офіційно зареєстровані у кадастрі та мають визначену форму власності (державну, комунальну чи приватну), а й виявити ті території, щодо яких інформації взагалі немає.

Земельний кадастр Вільногірської громади: як він працює

Нова система земельного кадастру Вільногірської територіальної громади — це інструмент із широким спектром можливостей, який дозволяє громаді контролювати використання територій, спрощує роботу з документацією та надає мешканцям і бізнесу зручний доступ до важливої інформації.

Після переходу на сторінку користувач бачить карту міста та всієї громади, розділену на зони різних кольорів — земельні ділянки. Також на карті позначені межі населених пунктів та адміністративні межі громади загалом.

Взаємодія з картою здійснюється за допомогою миші: достатньо натиснути на ділянку, щоб отримати дані про:

• кадастровий номер;
• код Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТТУ);
• належність до певної сільської ради;
• місцезнаходження;
• площу ділянки у гектарах за даними Державного земельного кадастру (ДЗК);
• цільове призначення;
• категорію земель.

Також система передбачає додаткові інструменти взаємодії:

• шари карти — можливість відключати певні позначення;
• легенду — повний перелік типів земельних ділянок відповідно до їхнього кольору;
• галерею базових карт — зміна зовнішнього вигляду карти;
• вимірювання — для визначення точної відстані між об’єктами;
• малювання — нанесення власних позначок;
• запит за кадастровим номером — можливість отримати додаткову інформацію про конкретну ділянку.
  

Відсутність ділянки в реєстрі

Нова система дозволяє перевіряти межі ділянок, їхнє цільове призначення, форму власності, дозволене використання та інші характеристики. Вона вже інтегрована в діяльність Вільногірської міської ради.

Наприклад, при аналізі редакція Вільногірськ IN.UA звернула увагу, що деякі ділянки не внесені на карту. Як зазначає Руслан Савчишин, засновник ТОВ “MagneticOne Муніципальні Технології”, відсутність цільового призначення та інформації про ділянку в цілому — це наслідок відсутності кадастру.

“Це означає, що ця ділянка не кадастрована, тобто інформації в регіональному кадастрі речових прав немає“, — каже Руслан Савчишин.

Він додав, що карта оновлюватиметься, якщо дані про певні ділянки будуть з’являтися в реєстрах.

Читайте також:

• Реорганізація шкіл у Дніпропетровській області: що чекає на вчителів
• Як вільногірці можуть подати звернення до керівництва міста

Евакуйовані маломобільні мешканці отримають додаткову медичну підтримку. Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України вносить зміни до постанови про соціальну послугу підтриманого проживання для ВПО з інвалідністю та людей похилого віку.

Про це під час брифінгу щодо евакуації повідомила заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Тетяна Кірієнко.

Евакуація маломобільних громадян

Уряд додатково виділив 1 мільярд гривень для облаштування місць тимчасового проживання маломобільних груп населення, а УВКБ ООН підтримує фінансування ремонту житла для ВПО.

З червня по ранок 21 серпня 2025 року з Донецької та Дніпропетровської областей евакуйовано 52 573 людини. Ще потребують евакуації 249 086 осіб, з яких 2 026 – маломобільні та 18 099 – діти.

У Дніпропетровській області працює шість проміжних евакуаційних пунктів для короткочасного перебування сімей з дітьми, маломобільних груп та людей з інвалідністю.

Ключовим є пункт у Павлограді, який щодня приймає близько 400 людей і надає комплексну допомогу: фінансову, гуманітарну, медичну, юридичну та психологічну.

Щоб знизити навантаження на Павлоград, уже запущено транзитний центр у Лозовій на Харківщині, а цього тижня запрацює ще один пункт у селі Волоське на Дніпропетровщині.