58 річницю відзначає Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ: історія та структура вишу

58 річницю відзначає Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ: історія та структура вишу фото 2 09:00, 16 Березня 2024
Студенти
Студенти Дніпропетровського університету внутрішніх справ/ фото telegram Сергій Лисак

Понад 25% фахівців юридичного профілю у Дніпропетровщини – випускники Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак. 16 березня виш відзначає 58 річницю з дня створення навчального закладу. 

Більше про навчальний заклад читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ відзначає річницю

«Навчальний заклад пройшов довгий шлях. Має свої традиції та досягнення. Тут виховують потужних правників, поліціянтів і криміналістів. Хочу відзначити чудову роботу викладачів. Сумлінність і наполегливість курсантів й студентів. Все разом – гарант дотримання правопорядку в країні», — зазначив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

58 річницю відзначає Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ: історія та структура вишу фото 2
Університет внутрішніх справ урочисто відзначив річницю/ фото telegram Сергій Лисак

Історія навчального закладу

16 березня 1966 року наказом Міністерства охорони громадського порядку УРСР заснували Дніпропетровську спеціальну середню школу міліції. Під час першого набору у вересні 1966 року на очне відділення прийняли 164 студенти, а на заочне – 188. Серед зарахованих на денне відділення переважали сержанти міліції, рядові міліціонери, демобілізовані воїни, службовці. Більшість з них були з Дніпропетровської, Запорізької, Харківської областей.

Навчання тривало два роки. Всього за час існування середня школа міліції здійснила 24 випуски та підготувала майже 9 тисяч спеціалістів.

11 березня 1992 року школу міліції реорганізували у Дніпропетровське училище міліції МВС України. За п’ять років училище міліції випустило близько двох тисяч фахівців.

У вересня 1997 року на базі Дніпропетровського училища міліції створили Дніпропетровський юридичний інститут МВС України. У структурі інституту було 3 факультети: кримінальної міліції, економічної безпеки та правознавства, а також відділення заочного навчання, відділення перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ.

6 листопада 2001 року інститут перетворили в Юридичну академію МВС України. Всього діяло 17 кафедр, а також 3 науково-дослідні лабораторії: протидії злочинності, криміналістичних досліджень, соціологічного моніторингу. Станом на 2002 рік навчальний заклад закінчили понад 12 тисяч юнаків та дівчат.

У 2004 році академія отримала IV рівень акредитації, з правом готувати фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст», «магістр».

8 вересня 2005 року Постановою Кабміну Юридичну академію МВС України реорганізували у Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. До складу університету увійшов Запорізький юридичний інститут МВС України.

У серпні 2023 року ректором Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ став полковник поліції Олександр Моргунов.

Структура університету

Наразі у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ діє два факультети з підготовки фахівців для таких підрозділів:

  • кримінальної поліції;
  • превентивної діяльності.

Студентам пропонують обрати такі кафедри:

  • інформаційних технологій Навчально-наукового інституту права та інноваційної освіти;
  • адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності;
  • аналітичної економіки та менеджменту;
  • гуманітарних дисциплін та психології поліцейської діяльності;
  • економічної та інформаційної безпеки;
  • загальноправових дисциплін;
  • криміналістики та домедичної підготовки;
  • кримінально-правових дисциплін;
  • кримінального права та кримінології;
  • кримінального процесу та стратегічних розслідувань Навчально-наукового інституту права та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції;
  • міжнародних відносин та соціально-гуманітарних дисциплін;
  • оперативно-розшукової діяльності;
  • психології та педагогіки;
  • соціально-гуманітарних дисциплін;
  • спеціальної фізичної підготовки;
  • тактико-спеціальної підготовки;
  • теорії та історії держави та права;
  • українознавства та іноземних мов;
  • управління та адміністрування;
  • фізичного виховання та тактико-спеціальної підготовки;
  • цивільноправових дисциплін;
  • цивільного права та процесу.

Читайте також:

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 3 16:00, 13 Серпня 2026
“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 3
Військовий Євген/ фото з особистого архіву Ірини

Над хатою кружляють лелеки. Вони зібралися високо в небі, перекрикуючи одне одного. Уже вечоріє, а біля будинку люди чекають на машину, яка має привезти Євгена. Його мали привезти ще вдень, близько другої, але час минає, а над селом поступово густішає темрява.

Машина приїжджає пізно, людей біля хати багато. Хтось стоїть поруч, хтось чекає біля дверей. Усе відбувається ніби в напівтемряві, уривками, і мати потім майже не зможе згадати цей вечір.

Пам’ятатиме тільки одне – двері і лелек над хатою. Коли Євгена занесли всередину, вони раптом почали кричати особливо голосно. Поступово стає темно.

Історія Євгена – на Вільногірськ IN.UA.

Хлопчик, який постійно був у русі

У дитинстві Євген був дуже активним. Мати згадує – коли треба було його хоч ненадовго посадити на місце, допомагали тільки мультфільми.

“Гіперактивний. Мені казали, що всі діти повинні такими бути. Але він був дуже активний”, – каже пані Ірина. 

Хлопчик ріс у селі, постійно щось вигадував, кудись біг, міг нашкодити, не послухатися, зробити щось по-своєму.

Євген народився у Дрездені. Тоді його батько був військовим і служив ще у НДР. До двох років хлопчик жив із обома батьками, а після їхнього розставання мати повернулася з ним в Україну.

Далі було село, родичі, поїздки в гості, двоюрідні сестри.

І саме там мати іноді чула про сина такі характеристики, які зовсім не збігалися з тим, яким він був удома. Коли вона приїжджала забирати Євгена від родичів, його хвалили: 

“Боже, такий хороший хлопчик, і допомагав, і слухався”.

Мати не могла повірити, що йдеться саме про її сина.

“Я кажу: це точно про мого Женю ви розповідаєте?”

Він був активним, непосидючим, але вже тоді в ньому була риса, яка залишиться на все життя: якщо щось треба зробити – він береться.

Брався за все 

Євген любив техніку – мотоцикли, машини, різні механізми. Любив працювати руками.

Зварювання фактично було в його житті ще змалку – мати говорить про це як про навичку, яка залишилася у спадок. Після школи він вступив навчатися на зварювальника.

“Йому, скажімо так, у спадок дісталося зварювання, і він дуже любив варити метал”, – згадує пані Ірина. 

Пізніше життя привело його до ДТЕК, де він працював електромонтером. Робота була складною: високовольтні лінії, висота 26 і 34 метри, технічні роботи.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 4
Євген на роботі/ фото з особистого архіву Ірини

Але Євген не обмежувався лише тим, що вже вмів. Якщо з’являлася нова справа – пробував. Пані Ірина згадує, що деякий час в її будинку не було води. Коли Євген почав заробляти, вирішив провести її сам. Взяв труби, паяльник і взявся до роботи.

“Він брався за всю роботу, йому було цікаво дізнатися щось нове”.

На роботі Євген був відповідальним. Та був із тих людей, які не відмовляються від роботи лише тому, що вона складна або незнайома.

Девʼять років у Вільногірську

Близько дев’яти років Євген прожив у Вільногірську. Спочатку працював електромонтером у контактній мережі. Потім знайшов роботу на високовольтній лінії 750 кВ і перевівся туди.

До міста він переїхав, коли вирішив самостійно будувати своє доросле життя.

“Просто вирішили з дівчиною бути самостійними”, – каже мати. 

Вільногірськ йому подобався. Найбільше Євген любив не саме місто, а людей, які були поруч – у нього був гараж, де він зварив буржуйку, щоб друзі могли збиратися разом узимку.

Євген любив шашлики, компанії, зустрічі.

“Він звик до шашлику, до компанії, йому завжди це подобалося, він завжди міг зібрати навколо себе всіх”, – згадує пані Ірина. 

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 5
Євген з друзями у гаражі/ фото з особистого архіву Ірини

“Мам, війна”

24 лютого 2022 року Євген прокинувся раніше за матір.

Вона збиралася на роботу – працювала в охороні на комбінаті. Син був удома, оскільки за два дні до початку повномасштабної війни він повернувся додому з речами після розриву стосунків.

Мати подумала, що він переживає через особисте. Але вранці 24 лютого почула інше.

“Мам, війна”.

Спочатку пані Ірина йому не повірила.

“Кажу: що ти чудиш. Думаю, хлопець переживає через свій розрив і все таке”, – розповідає про перший день війни пані Ірина. 

Пізніше на роботі їй підтвердили, що почалася війна.

Євген практично відразу почав телефонувати до військкомату. Потім поїхав туди. Мати намагалася його відмовити. Вона розуміла, що все відбувається на емоціях: щойно закінчилися стосунки, почалася війна. Але точно знала – він усе одно піде.

“Він по-іншому не міг”.

Вона сама з дитинства говорила синові, що чоловік має бути відповідальним, має захищати своїх близьких.

“Женя, ти розумієш, що ти ростеш чоловіком. Ти маєш захищати, ти маєш заробляти. Ти – надія й опора для мене і в майбутньому для дружини. Тобто ти маєш бути чоловіком”, – завжди казала пані Ірина своєму синові. 

6 березня 2022 року Євген відмовився від бронювання на роботі та пішов до війська добровольцем.

Два слова, щоб знати, що живий

До війни мати й син були дуже близькими.

“Коли його не було поруч, ми щодня телефонували один одному”, – каже мати. 

Ця звичка не зникла й після того, як Євген опинився на фронті. Він телефонував із позицій. Мати не знала, як йому вдавалося виходити на зв’язок, але він знаходив можливість.

Їй не були потрібні довгі розмови.

“Я йому завжди казала: синку, хоча б два слова скажи, що живий, усе нормально”.

Іноді вони телефонували одне одному майже одночасно. Мати могла подумати, що треба набрати сина – і саме в цей момент лунав його дзвінок.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 6
Останнє фото з Євгеном, “Він був у відпустці, зібрав усіх, ніби для прощання”/ фото з особистого архіву Ірини

Їхній зв’язок був настільки тісним, що навіть відстань не ставала перешкодою.

А потім настав день, коли телефон Євгена замовк.

Останній дзвінок

Увечері Євген подзвонив матері й розповів, що отримав контузію.

“Мам, у мене була контузія, я трохи там у госпіталі. Загалом, прокапався”.

Вона не одразу зрозуміла, що сталося. Євген заспокоював її. Потім сказав, що незабаром повернеться до хлопців.

Це був четвер. За словами Євгена, у суботу їх мали змінити з позиції. Наступного ранку мати чекала на його дзвінок. Він зазвичай телефонував дуже рано, близько четвертої. Але цього разу телефон мовчав.

“Він завжди мені телефонував о четвертій ранку. Ну, раніше. Але цього разу не подзвонив ні о п’ятій, ні о сьомій, ні о десятій”.

Поступово прийшла тривога.

“Я почала розуміти, що щось сталося”.

Пані Ірина зателефонувала другові Євгена. Спочатку ще шукали пояснення: можливо, він відпочиває, можливо, була важка ніч, можливо, не може вийти на зв’язок. Але минув день, півтора дня – тиша.

“Уже всі знали, що його немає, але мені не казали”.

Мати ще сподівалася, що син живий і просто не може зателефонувати. Поки не приїхав представник військкомату.

“Для мене він був надією й опорою”

Мати не хоче, щоб із Євгена робили недосяжний образ. Вона хоче, щоб його пам’ятали таким, яким він був.

“Нехай кожен запам’ятає його таким, яким він був для нього”.

Для матері Євген був сином.

“Для мене він був надією й опорою”.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 7
“У мене в телефоні лише одне фото з ним”/ фото з особистого архіву Ірини 

Для колег – працівником, який не відмовлявся від роботи.

“Він виконував те, що десь хтось не міг. Він за це все брався, він все робив”.

Після його смерті, каже мати, у неї ніби зникла земля під ногами.

“У мене пішла земля з-під ніг”.

Але вона не дозволяє собі просто зупинитися.

“Зараз я доначу, волонтерю. Не сиджу на місці, скажімо так, допомагаю хлопцям по-всякому”.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 8
“Він нам усім завжди дарував квіти, а тепер ми йому”/ фото з особистого архіву Ірини 

Того вечора лелеки кричали над хатою, коли Євгена заносили всередину. Мати не знає, чому їх було так багато, але відтоді щороку помічає їх.

“Я тепер завжди їх восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю”.

Читайте також:

Підписуйтесь

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 4 12:30, 13 Серпня 2026
Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 9
Закупівлі Лихівської громади у липні/ фото ШІ

У липні замовники Лихівської громади закуповували пальне, послуги для розвитку громади, матеріали для пожежної команди та робочий одяг. Окремі закупівлі продуктів харчування не завершилися укладенням договорів.

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA.

Виконавчий комітет Лихівської селищної ради

Виконавчий комітет уклав договорів на 1 277 383,29 гривні. Найбільшою за вартістю стала закупівля пального.

  • Бензин А-95 (Євро 5), талон; Дизельне паливо (Євро 5), талон — 742 020,00 гривень. 
  • Навчальний курс “Школа стратегічного управління для лідерів громад” — 99 000,00 гривень. 
  • Послуги по проведенню наукових досліджень: “Розробка та проходження стратегічної екологічної оцінки до Розробки Місцевого плану управління відходами на території Лихівської селищної територіальної громади” — 98 200,00 гривень. 

Пальне закупили за процедурою запиту ціни пропозицій. Його вартість становила понад половину всіх укладених договорів виконкому.

Ще 16 закупівель провели через прямі договори без використання електронної системи. Їхня загальна сума становила 535 363,29 гривні.

Також виконком оголошував відкриті торги з особливостями. Очікувана вартість становила 835 000 гривень, однак процедура не відбулася.

КЗ “Лихівська місцева пожежна команда”

Пожежна команда уклала договорів на 43 187 гривень. Бюджетні кошти витратили на засоби пожежогасіння та матеріали для ремонтних робіт.

  • Ранцевий вогнегасник — 13 599,00 гривень. 
  • Придбання матеріалів, будматеріалів, інвентаря та інструментів для проведення ремонтних робіт господарським способом (бетон-контакт, грунтовка) — 8 475,00 гривень. 
  • Мотопомпа — 8 010,00 гривень. 

Усі сім закупівель провели через прямі договори. Закупівель вартістю понад 100 тисяч гривень не було.

КП “Лихівський господар”

КП “Лихівський господар” уклало два договори на загальну суму 3 900 гривень.

  • Спеціальний робочий одяг — 3 080,00 гривень. 
  • Дезінфікуючий засіб — 820,00 гривень. 

Обидві закупівлі провели без використання електронної системи.

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту

У липні відділ освіти не мав завершених закупівель з укладеними договорами. Водночас замовник оголосив дві закупівлі продуктів харчування, які були скасовані через відсутність пропозицій.

  • Огірки свіжі; Морква свіжа; Яблука свіжі; Лимони свіжі; Цибуля ріпчаста свіжа; Капуста білоголова свіжа; Банани свіжі; Апельсини свіжі; Буряк столовий — 211 600,00 гривень. 
  • Хліб та батони, здобні вироби — 161 600,00 гривень. 

Обидві процедури проводили як запити ціни пропозицій. Фактичні витрати за ними становили 0 гривень.

Постачальники з повторними договорами

У липні окремі виконавці укладали по кілька договорів з одним або різними замовниками громади.

  • ФОП Бурляй Валентина Андріївна — 103 334,00 гривні, два договори з виконкомом. 
  • ФОП Плоха Олеся Вячеславівна — 99 322,00 гривні, два договори з виконкомом. 
  • ФОП Безуглий Євген Віталійович — 8 100,00 гривень, три договори з виконкомом. 
  • ФОП Саватєєва Алла Миколаївна — 9 700,00 гривень, два договори з пожежною командою. 
  • ФОП Плохий Віталій Миколайович — 9 178,00 гривень, два договори з пожежною командою. 
  • ФОП Олешко Ігор Ігорович — 9 185,00 гривень, два договори з різними замовниками

Окремо найбільшим постачальником за сумою договору стало ТОВ “ПЕТРОЛ ПАРТНЕР”. Підприємство отримало 742 020 гривень за постачання бензину А-95 та дизельного пального для виконкому.

За даними аналізу, загальна сума укладених договорів замовників Лихівської громади у липні 2026 року становила 1 324 470,29 гривні.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 5
Історії

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини

Над хатою кружляють лелеки. Вони зібралися високо в небі, перекрикуючи одне одного. Уже вечоріє, а біля будинку люди чекають на машину, яка має привезти Євгена. […]

16:00, 13.08.2026 Єва Буянова
Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 6

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів

У липні замовники Лихівської громади закуповували пальне, послуги для розвитку громади, матеріали для пожежної команди та робочий одяг. Окремі закупівлі продуктів харчування не завершилися укладенням […]

12:30, 13.08.2026 Єва Буянова
Що купували замовники Божедарівської громади у липні: аналіз бюджетних закупівель фото 7

Що купували замовники Божедарівської громади у липні: аналіз бюджетних закупівель

У липні бюджетні кошти громади витратили на пальне, проєктні роботи, товари для медичних, соціальних та комунальних потреб. Найбільшу частину закупівель становили витрати на пальне та […]

12:00, 11.08.2026 Єва Буянова
17-річному підлітку з Пʼятихаток успішно пересадили нирку фото 8

17-річному підлітку з Пʼятихаток успішно пересадили нирку

У Запорізькій обласній клінічній лікарні успішно виконали пересадку нирки 17-річному Станіславу. Хлопець кілька років боровся з нирковою недостатністю та перебував у очікуванні на відповідного донора. […]

16:00, 07.08.2026 Єва Буянова
Лихівську громаду планують забезпечити житлом для дитячих будинків сімейного типу фото 9

Лихівську громаду планують забезпечити житлом для дитячих будинків сімейного типу

Наприкінці липня, у Лихівській селищній раді провели перше засідання комісії, яка займається підготовкою пропозицій щодо отримання державної субвенції для забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу.  […]

14:00, 07.08.2026 Єва Буянова