Чутлива комунікація сприяє створенню безпечного та комфортного середовища для всіх. Вона допомагає уникнути непорозумінь, підтримує людей у складних життєвих обставинах та сприяє взаєморозумінню.

Поради безбар’єрного спілкування оприлюднив Департамент охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА.

Поради з питань чутливої комунікації та взаємодії

Чутлива комунікація – це спосіб спілкування, що враховує емоційний стан та особливості співрозмовника, проявляючи повагу, емпатію та розуміння. Вона спрямована на створення безпечного і підтримуючого середовища, де кожен може відчувати себе комфортно та захищено.

Якщо мова йде про взаємодію з людьми, які переживають тимчасові труднощі з ментальним здоров’ям, це правило особливо важливе, адже кожен може опинитися у вразливому стані. Це передусім стосується таких станів, як депресія, емоційне вигоряння, посттравматичний стресовий розлад та інших, що виникають внаслідок важких чи трагічних подій або тривалого стресу.

Варто звернути увагу на основні правила такої комунікації з людьми у вразливому стані:

• Не варто наголошувати на стані людини чи порушенні

Навіть якщо відомо про стан людини, треба намагатися уникати акцентування уваги на цьому. Якщо людина поводиться незвично чи емоційно реагує, не треба питати про її депресію.

• Не варто засуджувати емоційні прояви

Якщо людина стає свідком нервового зриву співрозмовника, не треба його засуджувати. Кожен може опинитися у подібній ситуації, важливо ставитися з розумінням до переживань інших. Емоційні прояви — це нормальна реакція на стресові обставини.

• Розмовляти бажано віч-на-віч

Якщо доводиться мати справу з людиною, у якої часто спостерігаються ознаки стресу, депресії або іншого вразливого стану, варто м’яко запропонувати свою допомогу. Наприклад, знайти фахівця або просто висловити підтримку. Такий підхід можна застосовувати й з друзями чи родичами.

• Не треба стигматизувати

Варто уникати стереотипів щодо людей з різними станами або хворобами. Не потрібно вважати їх не соціалізованими або небезпечними. У більшості випадків ці стереотипи не відповідають дійсності. Підтримка і розуміння допомагають створити безбар’єрне середовище для всіх.

Читайте також:

• Девіантна поведінка у дітей та підлітків: причина та способи вирішення
• «Ні»: як навчитися відмовляти — поради психолога

Щоб отримати свідоцтво про смерть людини на тимчасово окупованій території потрібно звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті. Подати її можна до будь-якого суду України, незалежно від місця проживання.

Про це повідомила завідувачка сектору “Вільногірське бюро правничої допомоги” Наталія Чернявська.

Як подати заяву

Це можна зробити й онлайн — через систему “Електронний суд”.

До заяви варто додати докази: свідчення очевидців, медичні довідки, фото чи відео з місця поховання.

Справи про смерть на окупованих територіях розглядаються у пріоритетному порядку. Судовий збір у таких випадках не сплачується. Після рішення суду необхідно звернутися до відділу ДРАЦС (РАЦС). Там на підставі рішення суду зареєструють смерть і видадуть свідоцтво.

Наталія Чернявська наголошує: отримати свідоцтво про смерть без звернення до суду неможливо, якщо людина померла на окупованій території.

У разі потреби — можна звернутися за безоплатною правовою допомогою.

1. Якщо смерть сталася у зоні бойових дій — може знадобитися допомога поліції.
2. Якщо людина померла за кордоном — слід звернутися до консульства.
3. Якщо потрібна лише інформація про смерть, а не документ — можна отримати витяг про смерть.

Читайте також:

• В Україні ветерани можуть отримати до 1,6 мільйона гривень на власну справу
• З 1 липня в Україні запрацює нова базова соціальна допомога: що потрібно знати

Українці які постраждали внаслідок збройної агресії можуть отримати фінансову допомогу від держави.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.

Хто може отримати допомогу

Родини загиблих та постраждалих від злочинів ворога — цивільні працівники, енергетики, комунальники, працівники органів місцевого самоврядування, лікарі та усі, хто виконував свою роботу під обстрілами, ризикуючи життям.

Ті, хто отримав поранення, каліцтво чи захворювання внаслідок бойових дій, обстрілів, а також родини загиблих, мають право на одноразову грошову допомогу.

Розмір виплат

• 1 мільйон гривень — у разі загибелі людини;
• 800 тисяч гривень — для тих, хто отримав інвалідність I групи;
• 500 тисяч гривень— для тих, хто отримав інвалідність II групи;
• 200 тисяч гривень— для тих, хто отримав інвалідність III групи.

Подати заяву можна через ПФУ — особисто або онлайн.

Читайте також:

• В Україні ветерани можуть отримати до 1,6 мільйона гривень на власну справу
• З 1 липня Пенсійний фонд буде відповідальний за оформлення і контроль виплат соціальної допомоги