Щорічно 30 вересня в Україні відзначається Всеукраїнський день бібліотек — важливе свято для тих, хто працює в бібліотеках та втілює любов до читання в життя суспільства. Для бібліотекарів Вільногірська цей день має особливе значення, адже їхня робота — це більше ніж професія, це покликання, що поєднує освітню, культурну та соціальну місії. Своєю історією та думками щодо події з нашою редакцією поділилася бібліотекарка Людмила Афанасіївна. 

Більше у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Історія Людмили

Професію бібліотекаря Людмила Афанасіївна обрала ще 40 років тому. Жінка зізнається, що не думала над професією. Вона змушена була шукати роботу і не могла себе знайти у житті.

“Я була молода, мала маленьку дитину і підшукувала роботу. Це був вимушений вчинок за сімейними обставинами. Мене запросила знайома до роботи, в 1984 році. Вмовила тим, що це колектив, маленький, але спрацьований колектив однодумців.”, – розповіла вона.

Бібліотека Вільногірського технікуму Національної металургійної академії України почала свою роботу 1 вересня 1960 року, і саме цією датою датований перший запис. Відтоді бібліотека пройшла довгий шлях розвитку, перетворившись на важливий осередок знань та культури. За роки свого існування вона не тільки забезпечувала студентів необхідною літературою, а й стала місцем для саморозвитку, наукових досліджень та культурних зустрічей. З того часу пані Людмила присвячує себе роботі у бібліотеці технікуму.

Роль сучасних бібліотек в Україні

Сьогодні бібліотека відіграє ключову роль у навчальному процесі технікуму, допомагаючи студентам і викладачам у їхній освітній та науковій діяльності. З роками змінилися форми й засоби її роботи, але місія залишилася незмінною — сприяти поширенню знань і культурного розвитку.

“Перші наші бібліотекарі були Шмалькова Ельвіра Миколаївна, яка працювала з 1960 по 1979 рік, та Ткаченко Світлана Володимирівна. Вона працювала з 1964 по 1980 рік. Зараз в бібліотеці працюю я, це Зубаровська Людмила Афанасіївна, з 1984 року, і Сидоревич Людмила Миколаївна з 2001 року,” – додала бібліотекарка Людмила Афанасіїївна. 

Крім того, Людмила Афанасіївна поділилася своїми емоціями від свята. Вона згадала, що коли тільки починала працювати бібліотекарем, День бібліотек ще не відзначали, але навіть тоді робота в бібліотеці була для неї особливою місією.

“26 років тому неможливо було навіть уявити, що бібліотекарі колись відзначатимуть своє професійне свято у роки війни. Це свято не тільки бібліотекарів, а і читачів, всіх хто полюбляє читати”, – зазначала бібліотекарка Людмила Афанасіївна. 

Сучасні бібліотеки — це не просто сховища для книг. Вони стали місцем, де поєднуються знання, культура, історія та вигадані світи. Тут кожен може знайти джерело для натхнення, саморозвитку або просто зануритися у фантазійні подорожі, відкривши для себе нові горизонти.

“Від першого дня вторгнення і до сьогодні бібліотеки по всій Україні, де не ведуться бої, є місцем де кожен, хто потребує, знайде прихисток і допомогу. Вони об’єднують спільноти для допомоги тим, хто вимушено залишив свої домівки.”

Бібліотекарів з професійним свято привітав і відомий місцевий вчитель та військовий Ігор Миронюк. 

Читайте також:

• 5 мільйонів підручників від Японії для українських школярів
• НМТ-2025: Нові правила та структура тестування для вступу в університети

У Вільногірському фаховому коледжі Українського державного університету науки та технологій відновили практику екскурсій на підприємства, яку не проводили з початку повномасштабного вторгнення. Це стало можливим завдяки підтримці місцевих підприємств, які, попри труднощі, готові поділитися досвідом і навчанням з майбутніми фахівцями. Однією з перших екскурсій стала поїздка студентів коледжу до Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, де вони мали змогу побачити, як працює сучасне виробництво.

Читайте на Вільногірськ IN.UA.

12 студентів групи ВМ-222 Вільногірського фахового коледжу відправилися на комбінат, щоб на практиці дізнатися про технологічні процеси, які вивчають під час навчання. Вони оглянули основні цехи, познайомилися з роботою устаткування та дізналися про специфіку діяльності кожного відділу комбінату. 

“Це була чудова можливість для студентів побачити, як теоретичні знання перетворюються на реальний процес виробництва”, – розповіла викладачка Катерина Бондаренко. 

Особливу увагу студентів привернуло знайомство з професіоналами комбінату, які поділилися досвідом своєї роботи. Студенти також мали можливість поспілкуватися з випускниками коледжу, що працюють на комбінаті.

Випускники розповіли про свої перші кроки в професії, труднощі та переваги роботи на виробництві, а також поділилися цінними порадами, які допомогли їм успішно побудувати кар’єру. Це дало студентам можливість краще зрозуміти реалії трудового життя та розширити кругозір.

“Ми проводили опитування серед студентів після екскурсії. Усі висловили захоплення, найбільше їх вразила можливість побачити наживо обладнання, яке вони вивчають на заняттях. Мрія багатьох з них — працювати саме за цією спеціальністю, і вони надихнулися на подальше навчання, щоб отримати необхідні знання та навички“, — розповіла викладачка Катерина Бондаренко.

Де ще побували студенти?

Під час екскурсії студенти також відвідали ТОВ “Скляний Альянс”, де ознайомилися з технологіями виробництва та виробничими процесами на підприємстві. Вони оглянули 14-й цех підприємства, де було продемонстровано спеціальне обладнання, яке використовується в виробничому процесі. Студенти були вражені складністю та важкістю роботи, яку виконують працівники цього підприємства.

“Це не перша екскурсія на ці підприємства, і ми плануємо надалі організовувати подібні поїздки для наших студентів. Такі екскурсії дають їм важливі практичні знання, зокрема щодо роботи з обладнанням, і стимулюють їх до глибшого вивчення предметів та покращення своїх професійних навичок. Це чудова можливість для студентів побачити, як теоретичні знання застосовуються на практиці”, — підсумувала Катерина Бондаренко.

Екскурсія є важливим етапом навчального процесу, адже вони не лише збагачують знання студентів, але й допомагають їм визначити свої професійні орієнтири та надихають на подальші досягнення в обраній сфері. Ці візити на підприємства дають студентам цінний досвід, який буде корисним у їхній майбутній кар’єрі, а також допомагають побудувати міцні зв’язки з реальним сектором економіки.

Читайте також:

• “Чиста варта” і “Воїни світла”: студенти Вільногірського коледжу показали силу та відвагу на козацьких змаганнях
• Гранти від держави: від 15 тисяч отримають студенти на навчання

У Вільногірську місцеві мешканці занепокоєні через лисиць, які вільно пересуваються містом і не бояться контакту з людьми. Нещодавно одна з них підійшла до дітей, що викликало хвилю обговорень у соціальних мережах.

Більше на Вільногірськ IN.UA.

Інцидент із лисицею

Мешканці поділилися відео, на якому лисиця підійшла до дітей, не завдавши їм шкоди. Тварина швидко розглядалася навколо і зникла. Її подальший маршрут невідомий, проте випадок викликає занепокоєння через можливість розповсюдження сказу.

Статистика випадків сказу на Дніпропетровщині

Ми звернулися до Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб, щоб дізнатися кількість постраждалих від укусів потенційно інфікованих тварин.

“Цього року вже зафіксовано 5400 постраждалих на Дніпропетровщині, тоді як торік таких випадків було 4700. Причина в збільшенні кількості безпритульних тварин та лисиць, які можуть їх вкусити”, — зазначила завідувачка відділення особливо-небезпечних інфекцій Дніпропетровського обласного ЦКПХ.

Що кажуть лісівники?

У П’ятихатському лісництві журналістам Вільногірськ IN.UA розповіли, що вони звертають увагу на збільшення популяції тварин-носіїв сказу, зокрема через заборону полювання в умовах воєнного стану. Це сприяло зростанню чисельності лисиць та шакалів, які також є потенційними переносниками хвороби.

“Лісівники застосовують вакциновані таблетки, які розкидаються у мисливських угіддях. На кожному квадратному кілометрі має бути не менш ніж 25 доз”, — пояснив єгер П’ятихатського лісництва Дмитро.

Після місяця від розповсюдження вакцин планується відстріл тварин для дослідження їхнього стану. Аналізуватимуть кров, мозок і щелепи, щоб перевірити, чи з’їла тварина вакцину та як вона подіяла.

Лісівники нагадують: не варто чіпати вакциновані препарати, якщо їх знайдено на землі. Таблетки призначені виключно для тварин і мають залишатися на місці.

Що таке сказ? 

Сказ – це смертельно небезпечне вірусне захворювання, яке уражає нервову систему людини та тварин. Воно передається переважно через укуси інфікованих тварин. Без своєчасної медичної допомоги сказ у людини практично завжди призводить до смерті, але захворювання можна запобігти за допомогою вакцинації.

Причини та шляхи передачі

Збудником сказу є рабдовіруси, які потрапляють в організм людини через слину зараженої тварини. 

Основні шляхи передачі:

 • Укус інфікованої тварини. Найбільш поширений спосіб зараження.

 • Подряпини або рани. Навіть незначний контакт із зараженою слиною через пошкоджену шкіру може призвести до інфікування.

 • Контакт зі слизовими оболонками. Рідкісний, але можливий шлях.

Серед основних переносників сказу – бездомні собаки, коти, кажани, а також дикі тварини, такі як лисиці, вовки та єноти.

Симптоми сказу

Перші ознаки можуть з’явитися через 1-3 місяці після зараження, хоча інкубаційний період може бути як коротшим (7 днів), так і тривалішим (до року). 

Симптоми розвиваються у три стадії:

 1. Продромальна стадія (перші симптоми):

•  ◦ Підвищена температура тіла.
•  ◦ Головний біль, слабкість, дратівливість.
•  ◦ Біль або поколювання в місці укусу.

 2. Стадія збудження:

•  ◦ Інтенсивний страх води (гідрофобія).
•  ◦ Судоми м’язів горла під час спроби ковтнути.
•  ◦ Збудженість, агресивність, галюцинації.

 3. Паралітична стадія:

•  ◦ Параліч м’язів.
•  ◦ Втрата свідомості.
•  ◦ Смерть через зупинку серця або дихання.

Діагностика та лікування

Діагностика сказу в ранній стадії ускладнена через неспецифічність симптомів. У випадку укусу тварини важливо негайно звернутися до лікаря.

Лікування:

 • Обробка рани. Місце укусу потрібно негайно промити водою з милом і обробити антисептиком.

 • Профілактичне щеплення. Якщо є ризик зараження, проводять серію ін’єкцій антирабічної вакцини.

 • Антирабічний імуноглобулін. Вводиться разом із вакциною для нейтралізації вірусу.

У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків. Вона надається кожному безплатно, необхідно лише звернутися до лікарень населеного пункту.  

На жаль, якщо симптоми вже розвинулися, специфічного лікування немає. У таких випадках терапія спрямована лише на полегшення стану.

Профілактика

 1. Вакцинація:

•  ◦ Для домашніх тварин – регулярні щеплення проти сказу.
•  ◦ Для людей, які працюють із тваринами або подорожують до регіонів із високим ризиком.

 2. Контроль над бездомними тваринами.

 3. Уникнення контакту з дикими або невідомими тваринами.

Пам’ятайте, що швидке реагування на укус або контакт із підозрілою твариною може врятувати життя. Бережіть себе та своїх близьких!

Читайте також:

• Медики Вільногірська оприлюднили виплати від ЦМЛ — 5 гривень
• У Вільногірську під час гри помер футболіст Олександр Писаревський (ОНОВЛЕНО)