Сьогодні Вільногірська міська рада голосуватиме за продовження перебування Ростислава Варницького на посаді заступника мера з питань житлово-комунального господарства до кінця 2025 року. Ми поспілкувалися з посадовцем про його першочергові завдання у сфері благоустрою, виклики комунальної сфери та плани на майбутнє.

Читайте на Вільногірськ IN.UA 

Плани на майбутнє

Які першочергові завдання ви плануєте реалізувати в разі затвердження вашої кандидатури? 

Планів багато, але все залежить від фінансування. З першочергових питань — ремонт доріг, зокрема поточне асфальтування, а також обрізка аварійних дерев. Це дуже важливо для безпеки мешканців. Уже працюємо з департаментом екології. Спільно подали проєкт на будівництво станції для перероблювання твердих побутових відходів. Це дозволить виробляти альтернативне паливо й електроенергію. Також вирішуємо питання поводження з відходами відповідно до нового законодавства.

Як ви оцінюєте поточний стан сфери ЖКГ у місті? Чи є в планах закупівля нової техніки?

Загальний стан ЖКГ потребує значних вкладень. Зокрема, бракує нової комунальної техніки. Зараз ми змушені залучати підрядників або використовувати техніку, якій уже 50–60 років. Наразі в бюджеті на 2025 рік коштів на придбання техніки не закладено. Але ми продовжимо шукати можливості для залучення фінансування.

Чи зміниться благоустрій міста? Які плани надалі? 

Зміниться підхід, є ідеї кардинальних змін. Але все поки що на стадії обговорення. В загалом планується створення зеленої зони. 

Яка ситуація зі сміттям поблизу парку та кафе “Олімп”? І хто займається благоустроєм парку? 

Купу сміття біля «Олімпу» та поблизу парку вже частково вивозять. Цим займається “УК “Жилкомсервіс”, користуючись незалученими сміттєвозами. Парк на цей час знаходиться на стадії будівництва. І його завершення поки неможливе через брак фінансування. Тому доводиться проводити благодійні прибирання, а цим займаються всі, хто не байдужий. 

Коли ж запрацює контейнерний збір? 

Згідно із законодавством, потрібно розробити план поводження з відходами. Це планується зробити у березні наступного року. Якщо фінансування дозволить виділити кошти на розробку цього плану, то ми це зробимо і вже будемо рухатися до контейнерного збору сміття. 

Як щодо програм реформ чи нових проєктів на наступний рік?

У нас є кілька програм: із благоустрою, капітального будівництва, містобудування та землевпорядкування. Але для їх реалізації потрібні кошти. Через складну економічну ситуацію бюджету не вистачає.

Критична інфраструктура

Що саме планується зробити для покращення водопостачання, стану доріг та освітлення в місті?

Водопостачання: У різних районах планується будівництво свердловин для резервного водопостачання. Також працюємо над проєктом нового водогону, який має забезпечити якісну воду та знизити тариф.

Освітлення: Продовжуємо заміну ламп на енергоощадні світлодіодні. Уже близько 85% міста перейшло на сучасне освітлення.

Дороги: Центральні дороги потребують капітального ремонту. Є проєкти для деяких ділянок, але все залежить від фінансування.

Чи плануються підвищення тарифів на комунальні послуги?

На воду тарифи вже підвищили в жовтні, бо закупівельні ціни зросли. Щодо інших тарифів, поки змін не планується, хоча ми розуміємо, що нинішні тарифи не покривають собівартості послуг.

Критика і досягнення

Як ви реагуєте на критику?

Критику сприймаю нормально, якщо вона конструктивна. Звісно, не всі питання можна вирішити одразу, адже є бюджетні обмеження та регуляторні вимоги. Але ми завжди відкриті до діалогу.

Що ви вважаєте своїм найбільшим професійним досягненням?

У 2011 році я був головним спеціалістом у відділі капітального будівництва. З 2012 був вже начальником капітального будівництва. Напевно, це будівництво модульних котелень із 2011 по 2013 роки. Тоді я був головним спеціалістом у відділі капітального будівництва, а потім його начальником. Ми повністю перейшли на автономне опалення, і це стало одним із найбільших кроків у модернізації теплопостачання.

Читайте також:

• Сміття в центрі Вільногірська: хто винен і як вирішити проблему 
• Вільногірськ у руках ФОПів: міська рада не справляється з благоустроєм

11 річний Федір має мрію — стати професійним художником і колись організувати власну виставку. Творчі роботи хлопчика вже можна побачити на шкільних виставках у ліцеї, де він навчається.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з Федором та його мамою — і ділиться історією про талант, натхнення та родинну підтримку.

Малює, мріє, надихає: історія юного вільногірця

У Вільногірську живе 11-річний хлопчик, який вражає своєю щирістю та творчим баченням світу. Федір Слишкін активно малює, ліпить з пластиліну та глини, вигадує власних персонажів і мріє стати художником. 

Творчість супроводжує його з раннього віку. Він залюбки малює на різні теми — від природи до улюблених героїв мультфільмів і комп’ютерних ігор.

“Мені дуже подобається мій малюнок персонажа Стіча з мультфільму “Ліло і Стіч”, — ділиться Федір.

У розмові з журналісткою Вільногірськ IN.UA хлопчик зазначив, що особливо надихають його яскраві кольори та казкові історії.

“Я люблю малювати природу, фрукти, овочі, а також цікавих героїв мультиків та персонажів з комп’ютерних ігор, в які я граю. Найбільше мені подобається малювати синім кольором, тому що більшість моїх персонажів сині й він мені нагадує небо”, — розповів Федір.

У своїх роботах юний митець переважно використовує олівці, хоча іноді звертається й до фарб. Удосконалює свої роботи юний вільногірець на гуртку з малювання.

“Малювати фарбами — це цікаво, але довше. А олівцями — швидше і простіше”, — пояснює Федір.

Окрім малювання, він активно займається ліпленням та шиттям. Створює з пластиліну й глини фігурки героїв, тварин та навіть фантастичних істот. Першу свою іграшку Федір пошив у 2022 році, тоді йому було 8 років.

Підтримка, що надихає: творча історія родини

“Коли я малюю або займаюсь ліпленням чи шиттям я відчуваю спокій і мені це подобається”, — поділився Федір своїми емоціями з журналісткою Вільногірськ IN.UA.

Його мама, пані Яніна, розповідає, що родина всіляко підтримує сина: 

“Ми завжди допомагаємо сину у будь-яких його починаннях, залюбки сідаю з ним малювати та вже й сама навчилась цієї справи. Федір сам почав шити, але якщо є якісь складні деталі, то я йому можу допомогти. Ідеї для своїх іграшок та виробів Федір придумує самостійно. З батьком купуємо всі необхідні матеріали, заохочуємо до нових ідей, не обмежуємо його фантазію”.

Мама Федора, Яніна, уважно стежить за його творчим розвитком, заохочує малювати, ліпити, вигадувати. На власному досвіді переконалась, як важливо для дитини мати підтримку з боку батьків. Саме тому Яніна дала пораду іншим родинам у громаді:

“Не бійтеся давати дитині свободу у творчості. Навіть якщо ви не одразу бачите результат — підтримка дуже важлива. Завдяки творчості діти відволікаються від своїх страхів. Розвивають свою уяву, нові можливості. Не обов’язково займатись на платних гуртках, є безліч відеоуроків, майстер-класів, інформації у соціальних мережах, завдяки яким можна всією родиною підтримувати та займатись розвитком таланту своїх дітей”. 

Творчий досвід дітей у Вільногірську доводить, що щира підтримка батьків може стати вирішальною у розкритті дитячих талантів. Так відбувається і в родині Федора. Під час розмови він з усмішкою розповідав, як мама підтримує його захоплення: зберігає малюнки, надихає пробувати нове й вірить у його мрію стати художником.

Читайте також:

• Від захоплення у дитячому садочку до персональної виставки: історія Аріни Затульної з Вільногірська
• “Я хочу, щоб мої пісні торкалися душі кожного слухача”, – історія Вікторії Осіпової, вихованки музичної школи Вільногірська

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

Вадим Коваленко отримав подвійний удару ворожого БпЛА “Ланцет”, під час виконання бойового завдання у 19 травня 2025 року, а 28 травня Вадим помер у лікарні.

На позачерговій сесії Вільногірської міської ради було прийнято рішення про присвоєння Вадиму Коваленку посмертно присвоєно звання “Почесний громадянин Вільногірської територіальної громади”

Вадим народився 21 листопада 1969 року у місті Вільногірськ. Після закінчення середньої школи №1 вивчився на екскаваторника у нашому місцевому професійно-технічному училищі (зараз – Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти).

19 травня 2025 року, під час виконання одного із таких завдань, налетіли ворожі “Ланцети”… Удар був настільки сильним, що Вадим Коваленко отримав цілий ряд важких поранень, вражень життєво важливих органів. Його бойовий побратим, сам поранений, не залишив Вадима Борисовича, виніс із палаючого екскаватора, разом із іншими побратимами доставив до медслужби. Потім була реанімація в одній із клінічних лікарень Запоріжжя. Однак, врятувати життя воїна не виправдались.

28 травня 2025 року старший солдат Вадим Коваленко, не приходячи до свідомості, помер.