Сім’ї загиблих військових мають право на одноразову компенсацію від держави. Однак процес отримання цих виплат може бути довгим та складним. У цій статті ми розглянемо, як працює система компенсацій і які труднощі можуть виникнути під час її отримання, а також як подати заявку на компенсацію.

Журналістка Вільногірськ IN.UA дослідила цю тему та поспілкувалася з родичами загиблих військових з Вільногірська, які мали складнощі із отриманням виплат.

Що передбачає компенсація?

Згідно з українським законодавством, родини загиблих військових можуть отримати компенсацію в розмірі 15 мільйонів гривень. Ці кошти виплачуються в кілька частин. Перша частина компенсації має бути виплачена одразу після подачі заяви, а решта — поступово, в залежності від того, як органи влади обробляють документи.

Як подати заявку на отримання компенсації?

Для того щоб отримати компенсацію, необхідно подати заяву до органу, відповідального за виплату. Це може бути місцевий військовий комісаріат або інші уповноважені органи. Ось основні кроки, які потрібно виконати:

• Збір документів: Родичі загиблих повинні зібрати необхідні документи, серед яких акт про загибель, посвідчення про родинні зв’язки, документи, що підтверджують особу загиблого та інші документи, які можуть вимагатися.
• Подача заяви: Заява на отримання компенсації подається до військового комісаріату або іншого уповноваженого органу, що займається виплатами.
• Очікування рішення: Після подачі заяви органи влади проводять перевірку та обробку документів. Якщо документи в порядку, родина отримає компенсацію в кілька етапів.
• Виплати: Перша частина компенсації має бути виплачена після перевірки документів. Зазвичай це робиться у короткий термін. Інші частини можуть виплачуватися поступово.

Крім основної компенсації, родини також можуть отримати гроші за невикористані солдатом дні відпустки.

Якщо виникають будь-які труднощі під час процесу, родичі мають право звертатися до гарячих ліній, юристів або органів, які займаються виплатами, для роз’яснення ситуації.

Проблеми з виплатами

Як дізналися журналісти родичі іноді стикаються з затримкою виплат, відсутністю інформації та складнощами у спілкуванні з державними органами.

“Спочатку мені сказали, що будуть виплачувати по три мільйони. Та на ділі приходило лише 1,5 мільйони, тобто лише половина. Я почала розбиратися, чому так. Це все тривало довго, я зверталася на гарячі лінії, мені все обіцяли розібратися. Проте здебільшого розводили руками та не пояснювали, чому так. Потім лише коли я звернулася до юриста, тоді вже відбулися якісь поштовхи і мені нарешті почали виплачувати гроші повною мірою”, — ділиться мати одного із загиблих військових з Вільногірська.

Затримки в виплатах можуть бути пов’язані з різними бюрократичними процедурами. Ось список причин, через які може виникнути затримка у видачі компенсації:

• Бюрократія: Збір і перевірка всіх документів займає багато часу.
• Помилки в документах: Неправильно оформлені документи можуть стати причиною затримок або відмов.
• Неповний пакет документів: Навіть відсутність однієї довідки може затримати процес на місяці. Родичам не завжди дають всю необхідну інформацію, тому вони можуть довго чекати виплати, не знаючи, що треба подати додаткові документи або звернутися до вищих інстанцій.
• Пасивність центрів комплектування (Територіальний центр комплектування та Соціальна підтримка): Вони часто радять просто чекати, але іноді документи не відправляються у вищі інстанції.
• Технічні збої та людські помилки: Документи можуть загубитися або бути неправильно оформленими, через що їх доводиться подавати повторно.
• Перевірки обставин загибелі: Інколи потрібно з’ясувати, чи загибель сталася внаслідок бойових дій, що може затягнути виплати.
• Зниклі безвісти: У випадках, коли військовослужбовець вважається зниклим безвісти, виплати можуть затягуватися до завершення офіційного розслідування або визнання особи загиблою. Це може тривати від кількох місяців до кількох років, залежно від ситуації.

Іноді, навіть після подання всіх необхідних документів, виплати не надходять на час, що додає додатковий стрес родинам. Це може призвести до того, що родичі змушені звертатися до державних органів або юристів, щоб з’ясувати, чому виплати затримуються.

Читайте також:

• Військові, які проходять реабілітацію мають право на виплати до 120 тисяч гривень
• Ветерани зможуть отримати розширені послуги у сімейного лікаря

Верхньодніпровськ — місто, що зберігає у своїх затишних вулицях десятки захованих історій. На перший погляд спокійне й камерне, воно приховує у старих фасадах відлуння дворянських балів, приватних театрів, ремісничих майстерень та культурних осередків минулого.

Усе це оживає під час пішої екскурсії, яку проводить директорка Верхньодніпровського історичного музею Наталія Іванівна Коновал.

Початок історії: від дитячого будинку до старого проспекту

Біля музею гуртуються відвідувачі, і саме з цього місця почалася подорож Верхньодніпровськом.

“Хочу вам сказати, — починає пані Наталія, — що там, де зараз знаходиться музей раніше був дитячий будинок імені Кірова”. Саме з цього місця стартує прогулянка. Колись тут стояв гарний приватний будинок, а поруч — ресторан “Славутич”, де нині торговий центр.

Ціла територія дитбудинку була важливою частиною післявоєнної історії міста. Екскурсовод згадує історію чоловіка, який нещодавно віднайшов на кладовищі могилу директора того дитячого будинку — Мічника, і прагне відновити пам’ять про нього. Такі особисті історії повертають емоційний вимір місцям, які ми часто сприймаємо просто як будівлі.

Далі шлях веде до проспекту, який у місті й досі звично називають “Каштановим”. “До 1979 року тут були лише одноповерхові будиночки, — пригадує екскурсовод. — А коли місто відзначало 200-річчя, проспект перебудували. Верхньодніпровськ тоді називали “маленьким Києвом” — настільки затишно стало”. Сьогодні це одна з найатмосферніших частин міста — з рівними рядами каштанів і доглянутими фасадами.

Історичні будівлі, що зберегли свій характер

На маршруті трапляються об’єкти, які цікаві не лише архітектурою, а й тим, що пережили кілька епох. Колишня телефонно-телеграфна станція діяла тут у 1911–1920-х роках. Поруч стоїть старе царське казначейство — одна з перших кам’яних будівель Верхньодніпровська. Воно унікальне тим, що зберегло власне призначення: тут і сьогодні працює фінансова установа.

Справжньою окрасою міста є “Дім із годинником”, зведений у другій половині XIX століття. Його називали “Генеральською дачею”, адже тут відпочивав Катеринославський генерал-губернатор. “На першому поверсі була велика зала, де збиралися дворяни, проводилися бали, музичні вечори”, — розповідає Наталія Коновал. Сьогодні будівля все ще зберігає атмосферу світського життя свого часу.

Поруч — інша важлива споруда, яка колись слугувала столярною майстернею, а згодом — торговельною організацією “Міжторг”. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес повернення майна, відібраного у приватних власників у попередні десятиліття. Тоді й були знайдені документи на цю будівлю, і її повернули спадкоємцям. Згодом її придбали нові власники, і сьогодні вона відома як “Верхауз” — Верхньодніпровська хата.

Театральні та культурні осередки минулого

У центрі маршруту — будівля колишнього кінотеатру “Гастелло”. Попри те, що багато хто вважає його спорудженим у 1930-х, архітектура свідчить про старші витоки. “Колись тут був театр, — пояснює екскурсовод. — Верхньодніпровці — дуже творчі люди, тож вистави й концерти були регулярними”. Згодом театр поступився місцем кіносеансам, і будівля стала одним із культурних центрів міста.

Ще одна виразна споруда — цегляний будинок з червоною та білою цеглою, кованими балконами та сходами на другий поверх. За різних часів тут працювали музей, бібліотека й музична школа. Хоча сьогодні будівля пустує, вона залишається архітектурною родзинкою Верхньодніпровська.

Місто, що дихає річкою

На завершення екскурсії Наталія Іванівна звертає увагу на планування міста: вулиці Верхньодніпровська пролягають паралельно до Дніпра, а інші — перпендикулярно. “Це зроблено спеціально, щоб із річки надходило прохолодне повітря. Так само побудоване й Запоріжжя”, — пояснює вона.

Прогулянка з Наталією Коновал показує Верхньодніпровськ таким, яким його часто не помічають. Місто відкривається через маленькі історії: тут був дитячий будинок, там — телефонна станція, далі ‒ будівля, де колись танцювали на балах.

Читайте також:

“Якір у степу”: морська історія Вільногірська

Уряд оголосив про старт програми “Зимова підтримка”, яка передбачає одноразову виплату 1000 гривень для вразливих категорій населення з метою посилення соціальної допомоги в передзимовий період.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.

Хто отримає виплати

Виплата 1000 гривень не замінює чинних соціальних програм, а доповнює їх. Отримати допомогу зможуть сім’ї з дітьми різних категорій, одинокі пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші громадяни, які проживають в Україні.

Ці кошти можна буде витратити на найбільш необхідні перед зимою товари та послуги:

• ліки;
• поштові та комунальні послуги;
• книги;
• благодійні внески.

Подати заяву на отримання допомоги для дітей можна буде з 15 листопада у застосунку “Дія” або у відділеннях Укрпошти. Після нарахування кошти можна витрачати до 30 червня 2026 року.

Читайте також:

Компенсація за втрачене житло: як ВПО зможуть подати заяву