Сім’ї загиблих військових мають право на одноразову компенсацію від держави. Однак процес отримання цих виплат може бути довгим та складним. У цій статті ми розглянемо, як працює система компенсацій і які труднощі можуть виникнути під час її отримання, а також як подати заявку на компенсацію.

Журналістка Вільногірськ IN.UA дослідила цю тему та поспілкувалася з родичами загиблих військових з Вільногірська, які мали складнощі із отриманням виплат.

Що передбачає компенсація?

Згідно з українським законодавством, родини загиблих військових можуть отримати компенсацію в розмірі 15 мільйонів гривень. Ці кошти виплачуються в кілька частин. Перша частина компенсації має бути виплачена одразу після подачі заяви, а решта — поступово, в залежності від того, як органи влади обробляють документи.

Як подати заявку на отримання компенсації?

Для того щоб отримати компенсацію, необхідно подати заяву до органу, відповідального за виплату. Це може бути місцевий військовий комісаріат або інші уповноважені органи. Ось основні кроки, які потрібно виконати:

• Збір документів: Родичі загиблих повинні зібрати необхідні документи, серед яких акт про загибель, посвідчення про родинні зв’язки, документи, що підтверджують особу загиблого та інші документи, які можуть вимагатися.
• Подача заяви: Заява на отримання компенсації подається до військового комісаріату або іншого уповноваженого органу, що займається виплатами.
• Очікування рішення: Після подачі заяви органи влади проводять перевірку та обробку документів. Якщо документи в порядку, родина отримає компенсацію в кілька етапів.
• Виплати: Перша частина компенсації має бути виплачена після перевірки документів. Зазвичай це робиться у короткий термін. Інші частини можуть виплачуватися поступово.

Крім основної компенсації, родини також можуть отримати гроші за невикористані солдатом дні відпустки.

Якщо виникають будь-які труднощі під час процесу, родичі мають право звертатися до гарячих ліній, юристів або органів, які займаються виплатами, для роз’яснення ситуації.

Проблеми з виплатами

Як дізналися журналісти родичі іноді стикаються з затримкою виплат, відсутністю інформації та складнощами у спілкуванні з державними органами.

“Спочатку мені сказали, що будуть виплачувати по три мільйони. Та на ділі приходило лише 1,5 мільйони, тобто лише половина. Я почала розбиратися, чому так. Це все тривало довго, я зверталася на гарячі лінії, мені все обіцяли розібратися. Проте здебільшого розводили руками та не пояснювали, чому так. Потім лише коли я звернулася до юриста, тоді вже відбулися якісь поштовхи і мені нарешті почали виплачувати гроші повною мірою”, — ділиться мати одного із загиблих військових з Вільногірська.

Затримки в виплатах можуть бути пов’язані з різними бюрократичними процедурами. Ось список причин, через які може виникнути затримка у видачі компенсації:

• Бюрократія: Збір і перевірка всіх документів займає багато часу.
• Помилки в документах: Неправильно оформлені документи можуть стати причиною затримок або відмов.
• Неповний пакет документів: Навіть відсутність однієї довідки може затримати процес на місяці. Родичам не завжди дають всю необхідну інформацію, тому вони можуть довго чекати виплати, не знаючи, що треба подати додаткові документи або звернутися до вищих інстанцій.
• Пасивність центрів комплектування (Територіальний центр комплектування та Соціальна підтримка): Вони часто радять просто чекати, але іноді документи не відправляються у вищі інстанції.
• Технічні збої та людські помилки: Документи можуть загубитися або бути неправильно оформленими, через що їх доводиться подавати повторно.
• Перевірки обставин загибелі: Інколи потрібно з’ясувати, чи загибель сталася внаслідок бойових дій, що може затягнути виплати.
• Зниклі безвісти: У випадках, коли військовослужбовець вважається зниклим безвісти, виплати можуть затягуватися до завершення офіційного розслідування або визнання особи загиблою. Це може тривати від кількох місяців до кількох років, залежно від ситуації.

Іноді, навіть після подання всіх необхідних документів, виплати не надходять на час, що додає додатковий стрес родинам. Це може призвести до того, що родичі змушені звертатися до державних органів або юристів, щоб з’ясувати, чому виплати затримуються.

Читайте також:

• Військові, які проходять реабілітацію мають право на виплати до 120 тисяч гривень
• Ветерани зможуть отримати розширені послуги у сімейного лікаря

Щороку в третій четвер травня в Україні святкують День вишиванки — свято національної єдності та культурної спадщини.

Коли святкують День вишиванки у 2025 році читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

День вишиванки

У 2025 році День вишиванки припадає на 15 травня.

Цього дня українці одягають вишиванки, щоб підкреслити свою ідентичність, повагу до традицій та підтримку один одного.Свято започаткували у 2006 році студенти Чернівецького національного університету, а з часом воно набуло всеукраїнського та міжнародного масштабу.

У День вишиванки проходять тематичні флешмоби, виставки, концерти та патріотичні акції. Це неофіційне, але надзвичайно важливе свято, яке об’єднує українців у різних куточках світу.

Читайте також:

• Дніпропетровщина — друга серед областей України за кількістю шлюбів
• Заламіновані свідоцтва про шлюб та народження є дійсними — роз’яснення Мін’юсту

Упологовий будинок Дніпра було передано вишиті сорочки, створені майстринями з Вільногірська в рамках волонтерської акції “Народжені у вишиванках Непереможні!”. Ця акція організована “Розмовним клубом “Файно”та приурочена до Дня Вишиванки, який традиційно відзначають у третій четвер травня.

Як вільногірські майстрині долучилися до акції

Майстрині з Вільногірська стали частиною всеукраїнського волонтерського руху, який щороку об’єднує людей навколо створення національного одягу для малюків. Вони зазначають, що така робота – це не просто рукоділля, а спосіб зберегти культуру та підтримати українські сім’ї у складні часи.

Серед тих, хто працював над вишиванками у Вільногірську, були Борщ Світлана, Овчаренко Олена, Дудник Наталя, Мусієнко Оксана, Єщенко Алла. Також є ті, хто не вишивав, а в’язав, це Марчук Світлана та Гречко Вікторія.

Одна з учасниць акції Світлана Борщ розповіла, що дізналася про акцію ще минулого року та охоче долучилася до процесу.

“Я питала, чого ніхто цього року не вишиває? Виявилося, що вишивають, і повинні передати роботи у Дніпро. Дізналася, скільки залишилося льоль, і взяла сім для вишивання,” — розповіла Світлана.

За її словами, вона вишивала приблизно одну льолю на день, тож весь процес зайняв близько тижня.

Світлана Борщ зазначила, що її надихнула ця акція, адже вона б раділа, якби подібний подарунок отримали її діти.

“Мені було б приємно, якби хтось подарував моїм дітям вишиту сорочечку, коли вони народилися,” — сказала вона.

“Народжені у вишиванках Непереможні!” – збереження традицій через волонтерство

Ініціатива має на меті не лише підтримку немовлят у їхні перші дні життя, а й популяризацію традиції вишиванки як символу української культури. У межах акції майстрині з різних міст об’єднуються для створення вишитих сорочечок, які дарують новонародженим.

До Дня Вишиванки волонтери особливо активно працюють над виготовленням льоль, щоб кожен малюк міг отримати свій перший національний символ ще в пологовому будинку.

Вишиванка – символ спадковості та єдності

Традиція вишиванки передається з покоління в покоління, символізуючи родинний зв’язок, добробут і захист. У давнину вишиті сорочечки для немовлят створювали з особливою увагою, адже вони мали оберегову функцію.

Кожен орнамент, що з’являється на льолях, має своє значення. Вишиті символи можуть уособлювати добру долю, захист або зв’язок поколінь.

Вільногірські майстрині вклали у свою роботу любов та майстерність, щоб кожна дитина отримала часточку національної спадщини.

Спільна мета – збереження традицій та єднання українців

Організатори наголошують, що вони прагнуть зробити акцію ще масштабнішою, щоб у кожному місті, селі чи містечку знаходилися майстрині, які готуватимуть сорочечки для немовлят.

“Наша мета – не тільки подарувати вишиванку новонародженим, а й зберегти традиції, нагадати про силу українського духу та підтримати нашу культуру,” — зазначають організатори.